01 грудня 2022 рокуЛьвівСправа № 460/15579/21 пров. № А/857/12392/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Носа С. П.,
суддів - Кухтея Р. В., Шинкар Т. І.;
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25 липня 2022 року у справі № 460/15579/21 (головуючий суддя Дудар О. М., м. Рівне, повний текст судового рішення складений 25.07.2022) за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дії протиправними, зобов'язання вчинити дії,-
16 листопада 2021 року Рівненським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті позивачу пенсії (в разі втрати годувальника) із врахуванням у складі грошового забезпечення померлого ОСОБА_3 щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60% та щомісячної грошової винагороди в іноземній валюті, з урахуванням раніше виплачених сум; зобов'язання відповідача здійснити перерахунок і виплату позивачу пенсії в разі втрати годувальника в належному розмірі, із врахуванням у складі грошового забезпечення померлого ОСОБА_3 щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60% (згідно з довідкою від 26.04.2021 №496 про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії), а також щомісячної грошової винагороди в іноземній валюті - 21933,23 дол. США (згідно з грошовим атестатом від 15.09.2016 №209), починаючи з 23.12.2016, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що ОСОБА_2 як дитина померлого військовослужбовця отримує пенсію по втраті годувальника. Під час обчислення цієї пенсії, починаючи з 23.12.2016 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області не було враховано щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі 60% та щомісячну додаткову винагороду в іноземній валюті в сумі 21933,23 дол. США ОСОБА_3 (батько позивача). Таким чином, за основу розрахунку пенсії було взято значно меншу суму грошового забезпечення, ніж належить.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 25 липня 2022 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії в разі втрати годувальника із врахуванням у складі грошового забезпечення померлого ОСОБА_3 щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60% (згідно з довідкою військової частини НОМЕР_1 від 26.04.2021 №496 про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії) та щомісячної грошової винагороди в іноземній валюті в сумі 21933,33 дол. США (згідно з грошовим атестатом військової частини НОМЕР_2 від 15.09.2016 №209), починаючи з 23.12.2016. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_2 пенсії в разі втрати годувальника із врахуванням у складі грошового забезпечення померлого ОСОБА_3 щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60% (згідно з довідкою військової частини НОМЕР_1 від 26.04.2021 №496 про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії) та щомісячної грошової винагороди в іноземній валюті в сумі 21933,33 дол. США (згідно з грошовим атестатом військової частини НОМЕР_2 від 15.09.2016 №209), починаючи з 23.12.2016, з урахуванням виплачених сум.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області, подано апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що Рівненським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки було сформовано та надано Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області пакет документів для призначення пенсії по втраті годувальника ОСОБА_2 , зокрема грошовий атестат ЗУ №204602 та довідку про додаткові види грошового забезпечення №4860 від 12.12.2016. Вказані документи нечинними не визнавались, а тому в пенсійного органу відсутні підстави для прийняття нових довідок для обрахунку пенсії ОСОБА_2 , адже розрахунок пенсії по одночасно двох довідках не передбачено. Пенсійний орган не уповноважений конвертувати валюти, а тому не може здійснити таку дію для визначення розміру пенсії позивачу з врахуванням доларів США. Відповідно до ст. 43 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсії особам обчислюються з розміру грошового забезпечення з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. У грошовому атестаті №209 відсутні відомості про сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Крім того, апелянт зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовною заявою у даній справі.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку письмового провадження, суд апеляційної інстанції в порядку ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Встановлено, що ОСОБА_2 є дитиною військовослужбовця ОСОБА_3 , який помер під час проходження військової служби. Вказане підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 16.07.2007, свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 виданим Посольством України в Республіці Кенія та посвідченням дитини військовослужбовця серії НОМЕР_5 від 08.12.2016 (а.с. 12, 13, 15).
ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 16.07.2007 (а.с. 12).
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 20.11.2020 у справі №460/4669/20 визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо складення довідки від 12.12.2016 №4860 про додаткові види грошового забезпечення померлого ОСОБА_3 для обчислення пенсії в разі втрати годувальника без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 60% (3090,98 грн.); зобов'язано військову частину НОМЕР_1 видати нову довідку про додаткові види грошового забезпечення померлого ОСОБА_3 для обчислення пенсії в разі втрати годувальника, до якої включити щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі 60% (3090,98 грн.); визнано протиправними дії Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо подання до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області довідки від 12.12.2016 № 4860 про розмір грошового забезпечення померлого ОСОБА_3 для призначення пенсії в разі втрати годувальника без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 60% (3090,98 грн.) та неподання до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області грошового атестату №209 від 15.09.2016, виданого Військовою частиною НОМЕР_2 , або довідки про розмір грошового забезпечення померлого ОСОБА_3 , з урахуванням щомісячної грошової винагороди в іноземній валюті (21933,23 дол. США); зобов'язано Рівненський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нову довідку про додаткові види грошового забезпечення померлого ОСОБА_3 для обчислення пенсії в разі втрати годувальника, яка відображає у складі грошового забезпечення померлого ОСОБА_3 щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі 60% (3090,98 грн.) та подати грошовий атестат №209 від 15.09.2016, виданий військовою частиною НОМЕР_2 , або довідку про розмір грошового забезпечення померлого ОСОБА_3 , з урахуванням щомісячної грошової винагороди в іноземній валюті (21933,23 дол. США).
Вказане рішення суду залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.12.2021.
На виконання рішення суду у справі №460/4669/20 Рівненським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки листом від 28.04.2021 №1077 було надіслано до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області довідку про додаткові види грошового забезпечення померлого ОСОБА_3 від 26.04.2021 №496 (з відображенням щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60%) та виданий військової частиною НОМЕР_2 грошовий атестат ОСОБА_3 від 15.09.2016 №209 (з відображенням щомісячної грошової винагороди в іноземній валюті в сумі 21933,23 дол. США) (а.с. 26).
ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області із заявою від 10.06.2021 щодо проведення перерахунку та виплати пенсії по втраті годувальника на підставі довідки від 26.04.2021 №496 та грошового атестата від 15.09.2016 №209 (а.с. 27).
Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області листом від 07.07.2021 №5917-5468/Д-03/8-1700/21 відмовило у перерахунку та виплаті пенсії у зв'язку з відсутністю належних підстав (а.с. 28).
Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року за №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Статтею 1 Закону №2262-ХІІ визначено, що члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.
Відповідно до ст. 29 Закону №2262-ХІІ, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, сім'ям військовослужбовців призначаються пенсії в разі втрати годувальника.
Пунктом б статті 36 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії в разі втрати годувальника сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які померли внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби, призначаються в розмірі 30 процентів заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції, що діяла на день видання наказу про виплату грошового забезпечення) від 07.11.2007 №1294 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 2.2 Інструкції «Про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України», затвердженої наказом Міністра оборони України від 15.11.2010 № 595, встановлено, що виплата винагороди військовослужбовцям здійснюється в таких розмірах на місяць: з 01 квітня 2013 року - до 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 01 вересня 2013 року - до 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 01 січня 2014 року - до 60 відсотків місячного грошового забезпечення.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_3 щомісячну додаткову грошову винагороду отримував щомісячно під час проходження служби до 30.09.2016, що підтверджується копією грошового атестату серії ЗУ № 204602 та довідкою про додаткові види грошового забезпечення (а.с. 21,22), і вона входила до складу грошового забезпечення, то, відповідно, вказана винагорода повинна включатися при обчислення пенсії в разі втрати годувальника.
Щодо врахування при обчисленні пенсії в разі втрати годувальника грошового атестату №209 від 15.09.2016, в якому вказано отримання годувальником щомісячної грошової винагороди в доларах США, слід зазначити наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2006 № 401 «Деякі питання забезпечення діяльності національних контингентів і національного персоналу, що утримуються за рахунок державного бюджету» затверджено розміри щомісячної грошової винагороди в іноземній валюті за виконання службових обов'язків за межами України військовослужбовцям Збройних Сил із складу національних контингентів та національного персоналу України, що утримуються за рахунок державного бюджету.
Відповідно до п.п. 1 п. 2 даної Постанови винагорода, передбачена абзацом другим пункту 1 цієї постанови, нараховується під час участі в сухопутних операціях - з дня перетинання державного кордону України, включаючи день вибуття і день прибуття (крім днів перебування у відпустці).
Згідно з п.п. 3 п. 2 цієї ж Постанови, фінансування витрат на виплату винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, здійснюється в межах видатків на грошове забезпечення, передбачених Міністерству оборони у Державному бюджеті України на відповідний рік.
Згідно абз. 2 п. 2 розділу VI Порядку забезпечення коштами в іноземній валюті в системі Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міноборони України від 09.02.2017 №85, визначення доходу, який отримують військовослужбовці національних контингентів та персоналу у вигляді винагороди в іноземній валюті, здійснюється шляхом перераховування іноземної валюти у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на день її зарахування на спеціальні карткові рахунки в іноземній валюті.
Відповідно до витягу з наказу (по стройовій частині) командира військової частини НОМЕР_2 №35 від 09.02.2016, ОСОБА_3 (годувальник) зарахований до списків особового складу частини з встановленням щомісячної винагороди в іноземній валюті в розмірі 2660 доларів США (а.с. 25).
Крім того, згідно грошового атестату №209 від 15.09.2016 ОСОБА_3 (годувальник) щомісячно отримував грошову винагороду в доларах США (а.с. 24).
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №135/13402 (далі - Порядок №3-1).
Відповідно до п.16 Порядку №3-1, при прийманні документів для призначення пенсії орган, що призначає пенсії: перевіряє правильність оформлення заяви й подання про призначення пенсії, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; здійснює попередню перевірку змісту і належного оформлення представлених документів; перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження.
Орган, що призначає пенсії, має право вимагати від міністерств та інших органів, заявників дооформлення поданих документів, а також подання додаткових документів та перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.
Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області під час процедури призначення пенсії в разі втрати годувальника членам сім'ї ОСОБА_3 мало усі повноваження для перевірки та аналізу поданих документів, в тому числі в частині виплат ОСОБА_3 в іноземній валюті.
Щодо твердження апелянта про порушення позивачем строку звернення до суду з цим позовом, то апеляційний суд вважає таке необґрунтованим та відхиляє як безпідставне.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20.11.2020 у справі №460/4669/20 про зобов'язання Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нову довідку про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_3 та грошовий атестат від 15.09.2016 №209 набрало законної сили 30.03.2021.
Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повідомило про відмову у перерахунку та виплаті пенсії на підставі поданих Рівненським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки документів листом від 07.07.2021 №5917-5468/Д-03/8-1700/21.
З позовною заявою у цій справі законний представник позивача звернулася 12.11.2021.
Отже, з моменту, коли позивач дізнався про порушення його прав і до дня звернення з адміністративним позовом до суду не минуло шести місяців.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 241, 250, 308, 311, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області - залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25 липня 2022 року у справі № 460/15579/21 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя С. П. Нос
судді Р. В. Кухтей
Т. І. Шинкар