про відмову у відкритті апеляційного провадження
Справа № 120/4519/22
01 грудня 2022 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Білої Л.М.
суддів: Матохнюка Д.Б. Гонтарука В. М.
перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення,
Відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2022 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Водночас, апелянтом було заявлено клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги, яке обгрунтовано тим, що копію оскаржуваного рішення отримано скаржником лише 26.09.2022, а отже встановлений строк для подання апеляційної скарги на рішення Вінницького окружного адміністративного суду слід рахувати саме з цієї дати.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року суд відмовив в задоволенні клопотання представника позивача та визнав неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2022 року. При цьому, скаржнику запропоновано в строк протягом десяти днів з дня отримання вказаної ухвали звернутись до суду з заявою про поновлення строку і вказати інші поважні причини для поновлення строку.
30 листопада 2022 року на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, яке обгрунтовано тим, що оскаржуване в межах даної справи не було надіслано представнику позивача у спосіб, визначений Кодексом адміністративного судочинства України.
Надаючи оцінку доводам апелянта, суд враховує, що для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об'єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.
В розрізі розгляду питання про поновлення процесуальних строків, слід звернути увагу на те, що особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що наведені нею обставини дійсно перешкоджали їй вчасно скористатись наданим їй правом звернення до суду апеляційної інстанції.
Згідно зі статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Суд, надавши оцінку доводам апелянта, відзначає наступне.
У постановах від 20.08.2020 у справі №1940/1715/18 та від 08.07.2021 у справі №0940/1584/18 Верховний Суд посилався на правову позицію Конституційного Суду України, викладену у рішенні від 13.12.2011 у справі №17-рп/2011 (справа за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України), де Суд, вирішуючи питання щодо конституційності положень статті 38 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017), яка кореспондується зі статтею 129 Кодексу адміністративного судочинства України в чинній редакції, стосовно виклику до суду шляхом надсилання тексту повістки електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою вказав, що такий порядок є обов'язковим лише для суб'єктів владних повноважень, а стосовно інших осіб - виключно за їх вибором. За висновком Конституційного Суду законодавець у такий спосіб розширив зміст процесуального права особи на отримання повідомлення про виклик до суду, встановивши додаткові можливості особи отримувати таке повідомлення.
Частиною п'ятою статті 251 КАС України визначено спосіб надсилання учасникам справи копії повного судового рішення, а саме - учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Отже, за загальним правилом у разі наявності в особи офіційної електронної адреси надсилання судових рішень, судових викликів або судових повідомлень учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється шляхом надсилання їх на офіційну електронну адресу.
Надсилання ж вищевказаних процесуальних документів рекомендованим листом з повідомленням про вручення або у інший, визначений процесуальним законом спосіб, здійснюється за відсутності в особи офіційної електронної адреси.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.08.2022 року у справі №420/435/21.
Як вбачається із матеріалів справи, оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції у відкритому судовому засіданні за участі представників сторін, яким повідомлено, що копію рішення у повному обсязі сторони зможуть отримати 19.09.2022 року.
В подальшому, 21.09.2022 року копія рішення була надіслана на електронні адреси учасників справи, в тому рахунку і на електронну адресу представника позивача, адвоката Герасимчука О.О., яка ним була самостійно відзначена в позовній заяві.
У відповідності до довідки Вінницького окружного адміністративного суду було отримано підтвердження від представника позивача, адвоката Герасимчука О.О., про отримання ним 21.09.2022 року копії рішення від 08.09.2022 року, а отже останнім днем для апеляційного оскарження останнього є 21.10.2022 року.
В даному випадку, суд звертає увагу, що надана представником позивача електронна адреса використовувалась судом першої інстанції задля надіслання повісток стороні. Заперечень з даного приводу у представника позивача не виникало.
Як зауважив Верховний Суд в ухвалі від 17.11.2022 року у справі №560/5541/20, якщо учасник надав суду телефон та електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них.
З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Самого лише заперечення учасника про неотримання повідомлення недостатньо, щоб спростувати цю презумпцію.
Суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої номери та адреси, але не користується чи не стежить за ними.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07.07.1989).
Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Зважаючи на вищевикладене, байдужа поведінка учасника справи, що виявляється, зокрема у не отриманні повідомлень суду, не повинна схвалюватися судовою практикою. Навпаки, судова практика повинна стимулювати учасників справи використовувати прогресивні форми роботи.
Стосовно доводів представника позивача про те, що на затримку подання апеляційної скарги вплинув також факт підписання додаткової угоди між позивачем та адвокатом лише 19 жовтня 2022 року, судом до уваги не приймається оскільки вказана обставина не є поважною причиною пропуску процесуального строку та свідчить виключно про організацію роботи, проте не є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки організація роботи залежить виключно від самої особи.
Щодо факту перебування позивача на військовій службі у Збройних силах України та його участі у бойових діях на сході України, то судова колегія останні оцінює критично, позаяк представник позивача, посилаючись на вказану обставину в клопотанні про поновлення строку подання апеляційної скарги, як на поважну причину, жодних доказів в підтвердження вказаного суду не надає.
В призмі викладеного, невмотивоване задоволення клопотання апелянта про поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою до суду утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення до судового захисту та порушить принцип рівності сторін у адміністративному судочинстві.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що апелянтом не доведено наявності обставин, що перешкоджали йому звернутись до суду в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України та становили об'єктивно непереборні перешкоди, які пов'язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, причини пропуску строку апеляційного оскарження зазначені у вказаному клопотанні не є поважними.
Згідно з ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Керуючись ч.3 ст.298, п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд
1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
3. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач Біла Л.М.
Судді Матохнюк Д.Б. Гонтарук В. М.