Справа № 640/11317/22
01 грудня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Степанюка А.Г., суддів Бужак Н.П., Кобаля М.І., перевіривши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2022 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови, -
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.10.2022 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Позивач, ПАТ «ВіЕйБі Банк») подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати його та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Перевіривши апеляційну скаргу, Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 03.11.2022 залишив її без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст. ст. 287, 295, 296 КАС України. При цьому невідповідність наведеним положенням КАС України виявилася в тому, що Апелянтом пропущено десятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а клопотання про його поновлення подано не було; до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Як вбачається за матеріалів справи, копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху Позивачем отримано 14.11.2022.
На виконання вимог цієї ухвали ПАТ «ВіЕйБі Банк» 24.11.2022 направлено до суду заяву про усунення недоліків, до якої було додано платіжне доручення від 18.11.2022 №5032 про сплату судового збору в сумі 3 721,50 грн, чим виконано вимоги ухвали суду від 03.11.2022 у відповідній частині.
Крім того, у Апелянтом також подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, в якій останній просив поновити Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який здійснює безпосереднє виведення ПАТ «ВіЕйБі Банк» з ринку, строк на апеляційне оскарження судового рішення. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що, по-перше, Торгово-промислова палата України підтвердила, що обставини з 24.02.2022 є форс-мажорними, по-друге, згідно рекомендацій Ради суддів України введення воєнного стану є поважною причиною для поновлення процесуальних строків, по-третє, починаючи з 10.10.2022 по місту Києву було завдано низку ракетних ударів, що призвело до руйнувань об'єктів енергетики та аварійних відключень електроенергії, внаслідок чого та через велику кількість повітряних тривог працівники Фонду гарантування вкладів фізичних осіб перебували на дистанційній формі роботи та мали обмежений доступ до приміщень Фонду, по-четверте, надто суворе застосування наслідків пропуску процесуальних строків в умовах воєнного стану утворює перешкоди у доступі до правосуддя.
Надаючи оцінку викладеним у заяві доводам, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Як було встановлено в ухвалі від 03.11.2022 про залишення апеляційної скарги без руху, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції було 13.10.2022. Проте її подано до відділення поштового зв'язку 01.11.2022, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.
Посилання Апелянта на те, що введення воєнного стану в Україні з огляду на рекомендації Ради Суддів України від 02.03.2022 є поважною причиною для поновлення процесуальних строків судом у розрізі спірних правовідносин оцінюється критично, оскільки попри значну кількість повітряних тривог та аварійне відключення світла у місті Києві доказів об'єктивної неможливості забезпечити подання апеляційної скарги у максимально можливі стислі строки ПАТ «ВіЕйБі Банк» не надано. До того ж, додана до заяв роздруківка кількості оголошуваних повітряних тривог та їх тривалість у місті Києві свідчить, що у межах робочого дня повітряна тривога 06.10.2022 тривала 28 хвилин, 10.10.2022 тривала майже 8 годин, 11.10.2022 - 5 годин 8 хвилин, 13.10.2022 - 1 годину 12 хвилин, 17.10.2022 більше 8 годин, 18.10.2022 - 1 годину 1 хвилину, 19.10.2022 - 3 години 31 хвилину, у той час як 05.10.2022, 07.10.2022, 12.10.2022, 14.10.2022 повітряна тривога у місті Києві у межах робочого часу не оголошувалася.
Як було встановлено раніше, з апеляційною скаргою на рішення суду від 03.10.2022 Позивач звернувся лише 01.11.2022, тобто більш ніж через два тижні після закінчення встановленого КАС України строку на апеляційне оскарження судового рішення. При цьому, як свідчать матеріали справи, представник Позивача був присутній у судовому засіданні 03.10.2022, був обізнаний про зміст оскаржуваного рішення, а з його повний текстом мав можливість ознайомитися вже 05.10.2022 після отримання його засобами електронного зв'язку.
Верховний Суд в ухвалі від 22.06.2022 у справі № 600/5928/21-а звернув увагу, що сам лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.
Посилання Апелянта на необхідність врахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22, судовою колегією оцінюється критично, оскільки у цій справі стосувалося питання поновлення строку звернення до суду фізичній особі, які мало місце у квітні 2022 року, та за інших обставин. Натомість у справі №640/11317/22 обставини є відмінними, позаяк Фонд гарантування вкладів фізичних осіб ще з серпня 2022 року відповідним наказом запровадив режим дистанційної роботи для деяких працівників, що, на переконання суду, давало можливість організувати цьому органу роботу таким чином, щоб забезпечувати дотримання процесуальних строків або принаймні вчиняти всі можливі дії, спрямовані на їх дотримання. За аналогічних підстав судова колегія також відхиляє і посилання Апелянта на лист Торгово-промислової палати України в якості підтвердження причин поважності строку на апеляційне оскарження судового рішення.
З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для можливості визнання поважними причин пропуску ПАТ «ВіЕйБі Банк» строку на апеляційне оскарження рішення суду від 03.10.2022. Інших доводів поважності причин пропуску строку Апелянтом не зазначено.
У контексті наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на відхилення доводів Апелянта щодо поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Приписи ч. 3 ст. 299 КАС України визначають, що питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне у відкритті апеляційного провадження відмовити та повернути апеляційну скаргу Апелянту.
Керуючись ст. ст. 248, 299, 321, 325 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення - відмовити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2022 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Повернути Апелянту апеляційну скаргу та додані до неї матеріали.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач А.Г. Степанюк
Судді Н.П. Бужак
М.І. Кобаль