Справа № 640/23819/20 Суддя (судді) першої інстанції: Іщук І.О.
30 листопада 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Кузьменка В.В.,
Василенка Я.М.,
за участі секретаря судового засідання Фищук Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2022 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, в якій просила суд визнати протиправними та скасувати податкові-повідомлення рішення від 11.03.2020 № 0020654202, № 0020664202, № 0020684202 та № 0020674202.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими та незаконними, оскільки сума податкового боргу, яка нарахована контролюючим органом, є відсутня, у зв'язку із скасуванням в судовому порядку рішення про Державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний № 39970454 від 02 березня 2018 року державного реєстратора Філії Комунального підприємства Рожівської сільської ради «Рожівське» по місту Києву Лати Дмитра Олександровича про державну реєстрацію права власності Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк») на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису про право власності 25108092. Позивач зауважила, що рішенням Дніпровського районного суду міста Києві від 06.08.2020 у справі № 755/4585/18 скасовано незаконну перереєстрацію квартири на Банк ПАТ "Укрсоцбанк". Таким, чином, на думку позивача, оскільки перехід права власності був незаконним, висновки акта перевірки від 15.01.2020 № 70/26-15-42-02-30/ НОМЕР_1 про отримання ОСОБА_1 доходу у розмірі 1509436,40 грн. є необґрунтованими, а тому, податкові повідомлення-рішення, які прийняті на підставі вказаних висновків, є протиправними та підлягають скасуванню.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2022 р. адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 11.03.2020 № 0020654202, № 0020664202, № 0020684202 та № 0020674202.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2022 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 30.11.2022.
У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.
Позивач у судове засідання не з'явилась, будучи повідомленою про дату та час розгляду апеляційної скарги.
Заслухавши суддю доповідача, вислухавши пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України та відповідно до наказу про проведення позапланової невиїзної перевірки від 18.12.2019 № 4994, Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві було проведено документальну позапланову невиїзну перевірка з питань дотримання вимог своєчасності, достовірності сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого доходу у вигляді додаткового блага платника податків ОСОБА_1 за період з 01.01.2018 по 31.12.2018.
За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено акт від 15.01.2020 № 70/26-15-42-02-30/ НОМЕР_1 , відповідно до висновків якого, контролюючим органом встановлено наступні порушення: п. п. «а» п.176.1 ст.176, п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, п. 179.1 ст. 179 розділу IV Податкового кодексу України з урахуванням п. п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу не подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2018 рік до ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДПС у м. Києві; п. п. «а» п. 176.1 п.176, п.44.1, п.44.3 ст.44 Кодексу, не надано до перевірки Книгу обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу; п. п. 168.2.1 п.168.2 ст.168, п.179.7 ст.179, з урахуванням вимог абз. «д» п.п.164.2.17 п. 164.2 ст.164 Кодексу, не задекларовано дохід у вигляді додаткового блага на загальну суму 1509436,40 грн., відповідно занижено та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб за 2018р. в сумі 271698,55 гривень; п. п. 1.2, п. п. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень Кодексу, занижено та не перераховано до бюджету військовий збір за 2018 рік у сумі 22641,55 гривень.
Тож, на підставі висновків акта перевірки від 15.01.2020 № 70/26-15-42-02-30/ НОМЕР_1 , відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 11.03.2020 № 0020654202, № 0020664202, № 0020684202 та № 0020674202.
Не погоджуючись з прийнятими податковими-рішеннями від 11.03.2020 № 0020654202, № 0020664202, № 0020684202 та № 0020674202, позивачем подано скаргу від 19.03.2020 б/н (вх.№ Б/379/ДЗН від 24.03.2020).
Втім, рішенням Державної податкової служби України від 15.05.2020 № 5/99-00-08-05-04-09, податкові повідомлення-рішення від 11.03.2020 № 0020654202, № 0020664202, № 0020684202 та № 0020674202 залишено без змін, а скаргу ОСОБА_1 без задоволення.
Позивач, не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями від 11.03.2020 №0020654202, №0020664202, №0020684202 та №0020674202, звернулася до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідач під час проведення перевірки позивача дійшов висновку, що позивач отримала дохід у вигляді додаткового блага у сумі 1509436,40 грн., який підлягає відображенню платником в податковій декларації про майновий стан і доходи, проте, позивач, за судовим рішенням зберегла право власності на квартиру, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , не отримувала дохід у вигляді додаткового блага у сумі 1509436,40 грн., що свідчить про помилковість висновків контролюючого органу. Відтак, доводи відповідача, що ОСОБА_1 не задекларовано дохід, отриманий у вигляді додаткового блага, що підлягає оподаткуванню за 2018 рік на загальну суму 1509436,40 грн., матеріалами справи не підтверджено, у зв'язку із чим, позивачем не порушено вимог п. п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПК України, а тому, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими, оскільки судом не було враховано, що згідно з відомостями ЦБД ДРФО ДПС України в період з 01.01.2018 по 31.12.2018, ОСОБА_1 отримала дохід у вигляді додаткового блага на загальну суму 1509 436,40 грн. Таким чином, в порушення вимог п. п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Податкового кодексу України, з урахуванням вимог п.п. "д" п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України ОСОБА_1 не задекларовано дохід, отриманий у вигляді додаткового блага, що підлягає оподаткуванню за 2018 рік на загальну суму 1509436,40 грн., та, відповідно, занижено та не перераховано до бюджету суму податку на доходи фізичних осіб за 2018 рік в розмірі 271698,55 грн. з отриманого доходу у вигляді основної суми заборгованості, анульованої банком. Разом з тим, перевіркою правильності визначення бази оподаткування, повноти нарахування, утримання та своєчасності сплати (перерахування) до бюджету військового збору встановлено, що ОСОБА_1 занизила та не перерахувала до бюджету військовий збір за 2018 рік в розмірі 22 641,55 грн., чим порушила вимоги п. п. 1.2, п.п. 1.3 . 16-1 Підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 (далі - ПК України). Зокрема, ПК України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (абз. 1 п. 1.1 ст. 1 ПК України).
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПК України.
Відповідно до положень п. 164.1 ст. 164 ПК України, загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Згідно з нормами п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
Крім того, пунктом 116-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Відповідно до пп. 1.1 п. 16-1 підрозділу 10 ХХ ПК України, платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПК України. Підпунктом 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України передбачено, що об'єктом оподаткування збором є доходи, визначенні ст. 163 Кодексу, до яких, зокрема, відноситься дохід, отриманий платником податку як додаткове благо.
Пунктом 123.1 ст. 123 ПК України, встановлено, що якщо у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
За змістом пп. "в" п. 176.1 ст. 176 ПК України, платники податку зобов'язані подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.
Відповідно до положень пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.
За правилами п. 120.1 ст. 120 ПК України, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
У силу вимог п. 121.1 ст. 121 ПК України, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.
Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що згідно з відомостями ЦБД ДРФО ДПС України, в період з 01.01.2018 по 31.12.2018, ОСОБА_1 , окрім отриманих доходів, обов'язок щодо відображення яких у податковій декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, фактично отримувала доходи, як додаткове благо, у вигляді анулювання (прощення) основної суми кредитної заборгованості, анульованої Акціонерним товариством "Укрсоцбанк", що підтверджується листом Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" від 11.09.2019 № 3437 (вх. № 8236/10 від 13.09.2019).
Як правильно виокремив акценти суд першої інстанції, відповідач вважає, що позивач у 2018 році отримала дохід у вигляді додаткового блага у сумі 1509436,40 грн., який підлягає відображенню платником в податковій декларації про майновий стан і доходи, та, як наслідок, позивач має сплатити передбачені ПК України податки та збори з цієї суми, оскільки відповідно до пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПК України, платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.
Як було встановлено судом першої інстанції, висновки контролюючого органу щодо анулювання (прощення) основної суми кредитної заборгованості, анульованої Акціонерним товариством "Укрсоцбанк" перед позивачем сформовані на підставі листа Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" від 11.09.2019 № 3437, відповідно до змісту якого, банк підтверджує, що вказаній у запиті фізичній особі ( ОСОБА_1 ) банком у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) у 1 кварталі 2018 року відображено нарахований та виплачений дохід з ознакою доходу "126" у вигляді основної кредитної заборгованості, прощеної (анульованої) за самостійним рішенням банку, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.
Також, судом було досліджено, що банком виконано вимоги п. п. 165.2.17 ПК України щодо повідомлення фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про прощення (анулювання) основної суми кредитної заборгованості.
Разом з тим, як стверджує позивач, отриманий нею дохід у вигляді додаткового блага у сумі 1509436,40 грн. не відповідає дійсності, оскільки наявність вказаного додаткового блага у сумі 1509436,40 грн. виникла внаслідок незаконної перереєстрації квартири, в якій вона проживає ( АДРЕСА_2 ).
Позивачем наголошено на тому, що 02.03.2018 АТ "Укрсоцбанк" всупереч вимогам ст. 37 Закону України "Про іпотеку", без її дозволу задовольнив забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, а саме - двокімнатної квартири за адресою АДРЕСА_2 нібито відповідно до Іпотечного договору від 27.03.2008 № 02-10/1085, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченок І.В. згідно з рішенням державного реєстратора Лати Дмитра Олександровича від 02.03.2018 № 39970454.
За посиланням позивача, незаконність права власності підтверджується тим, що всупереч вимогам Закону України «Про іпотеку», окремий договір про задоволення вимог іпотекодержателя між сторонами не укладався. Водночас, позивач ніякої згоди на відчуження квартири не надавала.
Колегія суддів наголошує на тому, що рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 06.08.2020 у справі № 755/4585/18, яке набрало законної сили 14.09.2020, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень, позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Рожівське» в особі Державного реєстратора філії Комунального підприємства «Рожівське» по місту Києву Лати Дмитра Олександровича, Акціонерного товариства «Альфа-Банк» за участю третіх осіб Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», Служби у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання дій незаконними, визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності задоволено повністю, а саме: визнано дії державного реєстратора філії Комунального підприємства Рожівської сільської ради «Рожівське» по місту Києву Лати Дмитра Олександровича щодо проведення 02 березня 2018 року державної реєстрації права власності Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк») на квартиру АДРЕСА_2 , незаконними; визнано рішення державного реєстратора Філії Комунального підприємства Рожівської сільської ради «Рожівське» по місту Києву Лати Дмитра Олександровича щодо проведення 02 березня 2018 року державної реєстрації права власності Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк») на квартиру АДРЕСА_2 , незаконним; cкасовано рішення про Державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний № 39970454 від 02 березня 2018 року державного реєстратора Філії Комунального підприємства Рожівської сільської ради «Рожівське» по місту Києву Лати Дмитра Олександровича про державну реєстрацію права власності Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк») на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , номер запису про право власності 25108092.
Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Тож, з наведеного слідує, що суд першої інстанції правильно виснував, що позивач, за якою збереглося право власності на квартиру за судовим рішенням у справі № 755/4585/18, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , не отримувала дохід у вигляді додаткового блага у сумі 1509436,40 грн., що свідчить про помилковість висновків контролюючого органу, відтак, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.03.2020 № 0020654202, № 0020664202, №0020684202 та № 0020674202.
У цілому, доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду.
Апелянтом не вказано та не враховано підстав та мотивів, з яких суд першої інстанції приймав рішення у справі про задоволення позовних вимог, зокрема, щодо наявності рішення суду в справі № 755/4585/18, яке безумовно впливає на спірні правовідносини у контексті питання отримання позивачем додаткового блага чи ні. Вказане питання апелянтом жодним чином не розкрито та не враховано.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2022 р. - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді В.В. Кузьменко
Я.М. Василенко
Повний текст постанови складено 30.11.2022.