Справа № 620/10668/21 Суддя (судді) першої інстанції: Непочатих В.О.
30 листопада 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Кузьменка В.В.,
Василенка Я.М.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 червня 2022 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо оформлення результатів розслідування нещасного випадку, що мав місце 24.05.2015 з міліціонером взводу № 3 роти 1 батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Чернігів» УМВС України в Чернігівській області молодшим сержантом міліції ОСОБА_1 , на блокпосту «Перехрестя доріг південніше смт. Станиця Луганська» смт. Станиця Луганська Луганської області, Актом форми НТ*№ 2 від 13.08.2021 (нещасний випадок невиробничого характеру);
- зобов'язати відповідача за результатами розслідування нещасного випадку, що мав місце 24.05.2015 з міліціонером взводу № 3 роти 1 батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Чернігів» УМВС України в Чернігівській області молодшим сержантом міліції ОСОБА_1 , на блокпосту «Перехрестя доріг південніше смт. Станиця Луганська» смт. Станиця Луганська Луганської області, з урахуванням рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.01.2020, постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2020 по справі № 620/3743/19, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.02.2021, постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2021 по справі № 620/6245/20, скласти акт форми Н-1* (нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків), передбачений Порядком № 1346.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач, всупереч рішенню Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.01.2020, постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2020 по справі № 620/3743/19, рішенню Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.02.2021, постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2021 по справі № 620/6245/20, які мають преюдиційних характер, оформив результати розслідування нещасного випадку на свій розсуд, склавши акт форми НТ від 13.08.2021, як нещасний випадок невиробничого характеру. Позивач вважає вказані дії протиправними, тому звернувся з даним позовом до суду.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 червня 2022 р. позов задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області щодо складання акту № 2 про нещасний випадок невиробничого характеру молодшого сержанта міліції ОСОБА_1 від 13.08.2021, форми НТ*.
Зобов'язано Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області скласти акт встановленої форми Н-1* про те, що нещасний випадок, що мав місце 24.05.2015 з ОСОБА_1 , трапився при виконанні службових обов'язків.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2022 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 30.11.2022.
Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.01.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2020, у справі № 620/3743/19, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області щодо не призначення розслідування нещасного випадку за фактом травмування 24.05.2015 міліціонера взводу № 3 роти № 1 батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Чернігів» УМВС України в Чернігівській області молодшого сержанта міліції ОСОБА_1 , на блокпосту «Перехрестя доріг південніше смт. Станиця Луганська» смт. Станиця Луганська, Луганської області. Зобов'язано Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області призначити та провести розслідування нещасного випадку за фактом травмування 24.05.2015 міліціонера взводу № 3 роти № 1 батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Чернігів» УМВС України в Чернігівській області молодшого сержанта міліції ОСОБА_1 на блокпосту «Перехрестя доріг південніше смт. Станиця Луганська» смт. Станиця Луганська Луганської області та створити Комісію з розслідування нещасного випадку за даним фактом відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що стались в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 № 1346, в решті позову відмовлено (а.с. 84-88).
На виконання вимог вказаного судового рішення, була створена комісія з розслідування нещасного випадку, якою проведено розслідування нещасного випадку, який трапився 24.05.2015 з міліціонером взводу № 3 роти № 1 батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Чернігів» УМВС України в Чернігівській області молодшим сержантом міліції ОСОБА_1 , та за результатами якого складено акт розслідування нещасного випадку від 07.08.2020 форми Н-5, в якому зафіксовано висновок комісії про не встановлення доказів перебування ОСОБА_1 на лікарняному або переведення чи необхідність переведення його на іншу (легшу) нижче оплачувану роботу внаслідок отримання тілесних ушкоджень 24.05.2015 на блокпосту «Перехрестя доріг південніше смт. Станиця Луганська» в смт. Станиця Луганська Луганської області. Враховуючи вимоги пункту 2.1 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що стались в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346, комісією з розслідування нещасного випадку не встановлено підстав для складання актів форми НТ* або Н -1*.
Не погоджуючись з результатами розслідування нещасного випадку, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.02.2021 по справі № 620/6245/20, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2021, було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 . Визнано протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області щодо не складання за результатами розслідування нещасного випадку, що мав місце 24.05.2015 з міліціонером взводу № 3 роти 1 батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Чернігів» УМВС України в Чернігівській області молодшим сержантом міліції ОСОБА_1 , на блокпосту «Перехрестя доріг південніше смт Станиця Луганська», смт Станиця Луганська Луганської області, акту встановленої форми Н-1* або НТ*. Зобов'язано Ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області за результатами розслідування нещасного випадку, що мав місце 24.05.2015 з міліціонером взводу № 3 роти 1 батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Чернігів» УМВС України в Чернігівській області молодшим сержантом міліції ОСОБА_1 , на блокпосту «Перехрестя доріг південніше смт Станиця Луганська» смт. Станиця Луганська Луганської області, з урахуванням рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.01.2020, постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2020 по справі № 620/3743/19, скласти акт встановленої форми Н-1* або НТ*, передбачені Порядком № 1346 (а.с. 89-96).
На виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.02.2021 по справі № 620/6245/20, комісією з розслідування нещасного випадку, який мав місце з позивачем 24.05.2015, за результатами розгляду наявних матеріалів було складено акт № 2 від 19.08.2021 про нещасний випадок невиробничого характеру молодшого сержанта міліції ОСОБА_1 , форми НТ*, який затверджений головою ліквідаційної комісії УМВС України в Чернігівській області.
Відповідно до висновків вказаного акту, в ході розслідування нещасного випадку, комісія не встановила наявність будь-яких медичних документів, що підтверджували перебування ОСОБА_1 на лікарняному або переведення чи необхідність його переведення на іншу (легшу) роботу внаслідок отримання тілесних ушкоджень. Відповідно до листа Державної установи «ТМО МВС України в Чернігівській області» від 20.10.2020 № 33/45-3021, ОСОБА_1 з приводу тілесних ушкоджень, отриманих 24.05.2015 до Установи не звертався, із наслідками травми, отриманої 24.05.2015 в установі не лікувався. Враховуючи викладене, комісія з розслідування нещасного випадку прийняла рішення скласти акт форми НТ* в якому прийшла до висновку, що «причини нещасного випадку: в рамках проведення розслідування нещасного випадку не встановлені; в ході проведення розслідування нещасного випадку порушень нормативно-правових актів не встановлено» (а.с. 44-47).
Незгода в вказаними діями та рішеннями відповідача зумовила позивача на звернення до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, виходив з того, що факти, встановлені судовими рішеннями щодо позивача, не потребують доказуванню, тобто, висновок відповідача щодо відсутності будь-яких медичних документів, підтверджуючих перебування ОСОБА_1 на лікарняному або переведення чи необхідність його переведення на іншу (легшу) роботу в наслідок отримання тілесних ушкоджень, суперечить фактичним обставинам та рішенню Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.01.2020 у справі № 620/3743/19, а також дублює попередній висновок комісії, який був предметом розгляду у справі № 620/6245/20 та якому вже надана правова оцінка. Таким чином, дії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області щодо складання акту № 2 про нещасний випадок невиробничого характеру молодшого сержанта міліції ОСОБА_1 від 13.08.2021, форми НТ*, є протиправними.
Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими, оскільки судом не було враховано, що в матеріалах розслідування нещасного випадку відсутні будь-які медичні документи, підтверджуючі перебування позивача на лікарняному внаслідок травми, а також відсутній наказ про переведення чи необхідність переведення його на іншу (легшу) роботу в наслідок отримання тілесних ушкоджень було складено акт форми НТ* від 13.08.2021.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до абзацу першого пункту 2.1 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що стались в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 № 1346 (далі - Порядок № 1346), розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння і теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою т іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі.
Згідно пунктів 2.2, 2.4 Порядку № 1346, за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.
Якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1*, тобто нещасний випадок не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ* (додаток 2).
Пунктом 3.9 Порядку № 1346, встановлено, що комісія з розслідування визнає, що «нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків», якщо він трапився в період проходження служби під час: припинення або запобігання злочинам або правопорушенням; вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод; охорони і забезпечення громадського порядку; несення постової чи патрульної служби; виявлення і розкриття злочинів, розшуку осіб, що їх учинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; участі в ліквідації наслідків аварії, пожежі, катастрофи, стихійного лиха та інших надзвичайних подій; виконання потерпілим трудових (посадових, функціональних) обов'язків за режимом роботи підрозділу, у тому числі у відрядженні; перебування на робочому місці, на території підрозділу або в іншому місці роботи чи служби (далі - робота) з моменту прибуття потерпілого в підрозділ до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього розпорядку підрозділу, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або, за дорученням керівника, у неробочий час; підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь праці, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення; проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підрозділу, або іншому транспортному засобі відповідно до укладеного договору; проведення навчання, тренувань, обов'язкових фізичних занять у встановлений час, участі в спортивних змаганнях, професійних та кваліфікаційних конкурсах; використання власного транспорту в інтересах підрозділу з дозволу або за письмовим дорученням керівника підрозділу; провадження дій в інтересах підрозділу, у якому проходить службу (працює) потерпілий; прямування працівника до об'єкта (між об'єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами; прямування потерпілого до місця чи з місця відрядження згідно з установленим завданням про відрядження.
Згідно змісту пункту 3.10 Порядку № 1346, комісія з розслідування також визнає, що «нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків», якщо він стався в період проходження служби, зокрема, внаслідок: безпосереднього впливу правопорушника (злочинця) на працівника (учинення опору, захват заручником, напад на працівника, який перебуває не при виконанні службових обов'язків, з метою помсти за законні дії з припинення правопорушення, затримання або викриття правопорушника в період служби тощо).
За нормами пункту 3.11 Порядку № 1346, комісія з розслідування визнає, що «нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків», якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався: за обставин, які не підпадають під дію пунктів 3.9, 3.10 цього розділу і не пов'язані з виконанням службових обов'язків; унаслідок дій, учинених у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, а також унаслідок дії алкоголю, наркотичних або інших отруйних речовин (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин із службовою метою або порушення вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, був відсторонений від служби (роботи) згідно з установленим порядком; під час скоєння злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду; у разі природної смерті або самогубства, за винятком випадків, зазначених у пункті 3.10 цього розділу, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів досудового розслідування; унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни.
При вирішенні даного спору, слід враховувати, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.01.2020 у справі № 620/3743/19 було встановлено, що в період з 23.00 год. 24.05.2015 по 00.30 год. 25.05.2015 вівся обстріл з мінометної та гранатометної зброї по блокпосту «Перехрестя доріг південніше смт. Станиця Луганська» з території, яка контролювалася незаконними банд-формуваннями «ЛНР» та під час вказаного обстрілу колишній міліціонер взводу № 3 роти № 1 БПСМОП «Чернігів» УМВС України в Чернігівській області молодший сержант міліції ОСОБА_1 отримав ушкодження спини та був переведений на службу з меншим обсягом роботи, помічником кухара. У зв'язку з отриманою травмою, позивач звернувся до Станично-Луганської центральної районної лікарні де йому було встановлено діагноз: «забій поперекового відділу хребта»; амбулаторне лікування; акт обстеження на алкоголь № 566 від 25.05.2015 - тверезий, що підтверджується копією довідки Станично-Луганського районного територіального медичного об'єднання від 02.04.2018 № 555. Після цього, позивач з 15.06.2015 по 26.06.2015, з 08.07.2015 по 23.07.2015 та з 04.08.2015 по 18.08.2015, проходив стаціонарне лікування спини в лікарні УМВС в Чернігівській області, про що свідчать виписні епікризи № 1100, № 1293, № 4587.
Крім того, факт отримання позивачем тілесного ушкодження (забій поперекового відділу хребта) під час виконання службових обов'язків, при обстрілі блокпосту «Перехрестя доріг південніше смт. Станиця Луганська»; факт звернення позивача 25.05.2015 за медичною допомогою до Станично-Луганської центральної районної лікарні з травмою отриманою під час бойових дій та встановлення йому діагнозу: «забій поперекового відділу хребта»; факт переведення позивача на кухню (з меншим обсягом роботи), були встановлені під час проведення службового розслідування та відображені у висновку від 14.07.2017».
Тож, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина четверта статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України).
Таким чином, факти, встановлені вищенаведеним судовим рішенням, не потребують доказуванню.
Тобто, висновок відповідача щодо відсутності будь-яких медичних документів, підтверджуючих перебування ОСОБА_1 на лікарняному або переведення чи необхідність його переведення на іншу (легшу) роботу в наслідок отримання тілесних ушкоджень, суперечить фактичним обставинам та рішенню Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.01.2020 у справі № 620/3743/19, а також дублює попередній висновок комісії, який був предметом розгляду у справі № 620/6245/20 та якому вже надана правова оцінка.
Колегія суддів вважає, що незаважаючи на наявність судових рішень, що набрали законної сили, з даних правовідносин, відповідач не враховує їх зміст, приймаючи аналогічні за суттю та змістом рішення, тому, суд першої інстанції цілком обґрунтовано констатував, що дії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області щодо складання акту № 2 про нещасний випадок невиробничого характеру молодшого сержанта міліції ОСОБА_1 від 13.08.2021, форми НТ*, є протиправними.
Варто наголосити на тому, що суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем, проте, в даному випадку, задоволення позовних вимог щодо зобов'язання відповідача скласти акт, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, зважаючи на те, що зобов'язання судом повторно розглянути питання, не призвело до відновлення прав позивача а лише продублювало попередній висновок відповідача.
У цілому, доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області - залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 червня 2022 р. - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді В.В. Кузьменко
Я.М. Василенко