Справа № 640/23538/21 Суддя (судді) першої інстанції: Погрібніченко І.М.
30 листопада 2022 року м. Київ
Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В.В.,
суддів: Ганечко О.М., Василенка Я.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії, за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2021 року,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо не здійснення перерахунку призначеної пенсії ОСОБА_1 з 13.12.2019, відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції що, діяла на момент виникнення права на отримання пенсії) та ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 90 відсотків від суми усіх складових заробітку, зазначених у довідці Офісу Генерального прокурора № 21-700 зп від 10.04.2020 та виплати пенсії без обмеження максимальним розміром з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 призначену за вислугу років пенсію починаючи з 13.12.2019, без обмеження її граничного розміру, з розрахунку 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, зазначеної в довідці керівника Офісу Генерального прокурора № 21-700 зп від 10.04.2020 з урахуванням раніше проведених виплат; виплату різниці суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією здійснити разово та однією сумою, без застосування постанови Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, якою затверджено «Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду».
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2021 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо не здійснення перерахунку призначеної пенсії ОСОБА_1 з 13.12.2019, відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції що, діяла на момент виникнення права на отримання пенсії) та ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» з урахуванням усіх складових заробітку, зазначених у довідці Офісу Генерального прокурора № 21-700 зп від 10.04.2020.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсію, призначену за вислугу років, починаючи з 13.12.2019, на підставі даних, що зазначені в довідці Офісу Генерального прокурора № 21-700 зп від 10.04.2020 з урахуванням раніше проведених виплат.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, апелянти подали апеляційні скарги, в яких:
- ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог, задовольнивши такі вимоги, оскільки відповідач протиправно відмовив йому у задоволенні позовних вимог щодо перерахунку пенсії із застосуванням 90 % від заробітку та виплати пенсії без обмеження максимальним розміром;
- Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги у відповідності до положень статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розгляд справи проведено у порядку письмового провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України з 11.11.1999 року та по даний час та отримує пенсію за вислугу років призначену відповідно до Закону України "Про прокуратуру" у розмірі 90 відсотків від суми заробітної плати без обмежень граничного розміру.
На звернення позивача, 10.04.2020 Офісом Генерального прокурора йому надано довідку № 21- 700зп про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії.
З метою реалізації свого права на перерахунок пенсії, позивач неодноразово звертався до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві із заявою про перерахунок пенсії за вислугу років. До заяви додано зазначену довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) № 21-700 зп від 10.04.2020.
ГУ ПФУ у м. Києві, за результатами звернення позивача, повідомило позивача про відсутність правових підстав для перерахунку раніше призначеної пенсії за вислугу років.
Не погоджуючись з висновками відповідача, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що на момент розгляду даної справи, а також на час звернення із заявою до відповідача, законодавством України передбачено можливість перерахунку раніше призначених пенсій відповідно до ч. 20 ст. 86 Закону України № 1697-VII.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині, суд зазначив, що питання щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і питання обмеження пенсії максимальним розміром є похідними і повинні вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок, а оскільки відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку позивачу пенсії, тому підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені - відсутні.
Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-XII від 05.11.1991 (в редакції чинній станом на час призначення пенсії позивачу), прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Приписами ч. 17 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-XII від 05.11.1991 (в редакції чинній станом на час призначення пенсії позивачу) передбачено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 № 76-VIII частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".
15.07.2015 набув чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII (Закон № 1697-VII) на підставі якого частина вісімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ втратила чинність.
Порядок пенсійного забезпечення працівників органів прокуратури урегульовано статтею 86 Закону № 1697-VII, відповідно до частини двадцятої якої (у редакції Закону України від 28.12.2014 № 76-VIII), умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Проте, рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 року № 7-р(ІІ)/2019 положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
У пункті 2 резолютивної частини Рішення № 7-р(ІІ)/2019 визначено, що положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, відповідні положення втратили чинність 13 грудня 2019 року.
Приписами ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Конституційний Суд України" передбачено, що Суд у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання.
Конституційний Суд України у пункті 3 резолютивної частини Рішення № 7-р(ІІ)/2019 установив такий порядок його виконання:
- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення (з 13 грудня 2019 року);
- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Таким чином, з 13.12.2019 року, тобто з дати ухвалення Конституційним Судом України Рішення №7-р(ІІ)/2019, у Законі України «Про прокуратуру» №1697-VII відсутня вимога про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.
При цьому, підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури з 13.12.2019 року є підвищення заробітної плати відповідної категорії працівників.
З огляду на наведені положення законодавства, реалізація позивачем наявного у нього права на перерахунок раніше призначеної йому пенсії за вислугою років має бути здійснена відповідачем за дотримання таких вимог, як звернення до управління пенсійного фонду з відповідною заявою встановленого зразка та подання документів, підтверджуючими розмір заробітної плати за відповідною посадою.
Позивачем отримано довідку Офісу Генерального прокурора № 21-700 зп від 10.04.2020 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) за нормами чинними на 06.09.2017, що враховується для перерахунку пенсій. Остання складена уповноваженим органом, містить обов'язкові реквізити: дату та вихідний номер, підписана уповноваженими посадовими особами.
Відтак, суд першої інстанції вірно вказав, що надання позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві заяви про перерахунок пенсії разом з довідкою Офісу Генерального прокурора № 21-700 зп від 10.04.2020 є підставою для перерахунку пенсії позивача, однак, відповідач повідомив про відсутність підстав для перерахунку пенсії позивача на підставі отриманої довідки.
Протягом усього періоду дії норми статті 86 Закону № 1697-VІІ, яка визначала, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, позивач мав право на перерахунок пенсії, проте був позбавлений можливості таке право реалізувати з огляду на бездіяльність Кабінету Міністрів України.
Верховний Суд в постанові від 24.04.2019 у справі № 826/8546/18 вказав, що Кабінет Міністрів України протягом тривалого часу ухиляється від прийняття рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, необхідність прийняття яких Законом № 1697-VІІ покладено саме на уряд.
Відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури зумовило неможливість проведення органами Пенсійного фонду України перерахунку зазначених пенсій, у тому числі, пенсії позивача.
Реалізація такого права була забезпечена саме рішенням Конституційного Суду від 13.12.2019.
Окрім цього, постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 є чинною, а тому відсутні підстави для її незастосування. Таке рішення уряду є рішенням про «підвищення заробітної плати прокурорським працівникам».
Вказані висновки суду відповідають висновкам Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14.09.2020 року у зразковій справі № 560/2120/20, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.01.2021 року.
Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідачем в доводах апеляційної скарги жодним чином не обґрунтовано наявність підстав для відступу від вищевказаної правової позиції Верховного Суду, яка під час розгляду справи була правомірно врахована судом першої інстанції на виконання вимог ч. 5 ст. 242 КАС України.
Отже, суд попередньої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для перерахунку пенсії позивача на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від № 21-700 зп від 10.04.2020 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій.
Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги звертає увагу на те, що відповідачем в апеляційній скарзі жодним чином не спростовано вищевказані висновки суду першої інстанції, а лише наведено положення нормативно-правових актів, якими регламентовано порядок перерахунку пенсії прокурорських працівників, що свідчить про безпідставність доводів Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, викладених у апеляційній скарзі.
Поряд з цим, оцінюючи твердження ОСОБА_1 , які наведені в апеляційній скарзі стосовно того, у якому відсотковому розмірі відносно заробітної плати підлягає перерахунок пенсії та чи підлягає зазначена пенсія перерахунку без обмеження її граничного розміру, суд апеляційної погоджується з тим, що предметом даного спору є право позивача на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури, а питання відсоткового розміру та обмеження пенсії максимальним розміром є похідними і повинні вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок, позаяк спору щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і щодо обмеження пенсії максимальним розміром на час звернення позивача до суду у цій справі не існувало.
Інші доводи апеляційних скарг не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновки суду першої інстанцій та були враховані судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваного рішення.
Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційних скарг, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2021 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач В. В. Кузьменко
Судді: О. М. Ганечко
Я. М. Василенко