Справа № 640/15405/21 Суддя першої інстанції: Кузьменко В.А.
30 листопада 2022 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача - Степанюка А.Г.,
суддів - Бужак Н.П., Кобаля М.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл» на прийняте за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 липня 2022 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл» про застосування заходів реагування, -
У червні 2021 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (далі - Позивач, ГУ ДСНС у Київській області) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл» (далі - Відповідач, ТОВ «Глуско Рітейл») про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) комплексу автозаправного сервісу ТОВ «Глуско Рітейл» (код ЄДРПОУ 24812228) за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Гореничі, 22 км + 50 м автошляху Київ-Чоп, шляхом зобов'язання Відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 13.04.2021 №195.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.07.2022 позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що більшість з виявлених у ході перевірки порушень вимог чинного законодавства становлять небезпеку для життя та здоров'я людей, а факт часткового їх усунення можу бути підтверджений лише під час нової перевірки контролюючим органом.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його повністю та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. Свою позицію обґрунтовує тим, що судом не враховано, що поняття загрози для життя і здоров'я людей є оціночним, а виявлені у ході перевірки порушення не належать до таких, що мають своїм наслідком вжиття заходів реагування. Крім того, наголошує, що частина з виявлених у ході перевірки порушень усунуто підприємством, приміщення АЗК обладнані евакуаційними дверима, а сам комплекс після ремонту було введено в експлуатацію в установленому законом порядку.
Після усунення визначених в ухвалі від 05.09.2022 про залишення апеляційної скарги без руху недоліків ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2022 відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли 26.10.2022.
У відзиві на апеляційну скаргу ГУ ДСНС у Київській області просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що виявлені у ході перевірки порушення безумовно свідчать про існування загрози життю і здоров'ю людей, що підтверджується практикою Верховного Суду. Наголошує, що попри твердження про часткове усунення виявлених у ході перевірки порушень Відповідач із заявою про проведення повторної перевірки не звертався. Підкреслює, що факт введення в експлуатацію АЗК у грудні 2018 року не може мати наслідком висновок про відсутність порушень у квітні 2021 року.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2022 справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.
Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, працівниками Києво-Святошинського районного відділу ГУ ДСНС у Київській області на підставі наказу ГУ ДСНС у Київській області від 31.03.2021 №422 (а.с. 10-43) та посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 02.04.2021 №2844 (а.с. 44) проведено позапланову перевірку ТОВ «Глуско Рітейл» щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, висновки якої зафіксовані в акті від 13.04.2021 №195 (а.с. 45-60), який отримано директором АЗК №2131 13.04.2021 (а.с. 60).
Так, із змісту акту перевірки вбачається, що у ході її проведення було встановлено такі порушення ТОВ «Глуско Рітейл» на АЗК №2131:
1) двері, які відчиняються за напрямком евакуації з торгівельної зали будівлі комплексу автозаправного сервісу, не влаштовані поряд з розсувними дверима (вимога встановлена пунктом 8.6 ДБН В.2.2-23:2009) (порушення пункту 22 розділу II Правил пожежної безпеки України (далі - ППБУ); пункту 2.23 глави 2 розділу III ППБУ);
2) приміщення комор (складів) товарів будівлі комплексу автозаправного сервісу розміщені в приміщеннях без віконних отворів (вимога встановлена пунктом 6.3.11 ДБН В.2.2-23:2009) (порушення пункту 22 розділу II ППБУ);
3) ширина коридору на евакуаційному шляху з торгівельної зали та інших приміщень будівлі комплексу автозаправного сервісу менше ширини найширшого дверного полотна, враховуючи, що в ньому розташовані двері з двох його боків, які відчиняються з приміщень у коридор (вимога встановлена пунктом 7.3.7 ДБН В. 1.1-7:2016) (порушення пункту 22 розділу II ППБУ; пункту 2.23 глави 2 розділу III ППБУ);
4) відстань від підземних резервуарів палива та наземного резервуару скрапленого газу (АГНКС) до лісової ділянки не відповідає мінімальним протипожежним (порушення абзацу першого пункту 1.1 глави 1 розділу III ППБУ; пункту 22 розділу II ППБУ);
5) не проведено об'єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту (порушення пункту 11 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України).
На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз приписів ст. ст. 1, 4, 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», ст. ст. 64, 66, 67, 68, 70 Кодексу цивільного захисту України, прийшов до висновку, що матеріалами справи не спростовуються доводи Позивача про наявність порушень законодавства про техногенну та пожежну безпеку, що становлять небезпеку для життя та здоров'я людей, належних і допустимих доказів їх усунення у повному обсязі матеріали справи не містять, а відтак позовні вимоги про застосування заходів реагування є обґрунтованими попри й те, що, за твердженням Відповідача, частина виявлених у ході перевірки порушень була усунута, оскільки таке підтвердження може бути отримане лише під час повторної перевірки.
Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції не може не погодитися з огляду на таке.
Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон) виключно законами встановлюються вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності.
Згідно ч. 7 ст. 7 Закону на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
При цьому колегією суддів враховується, що аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що за рішенням адміністративного суду, ухваленим за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування, допускається виключно повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.
Як вірно встановив суд першої інстанції, ГУ ДСНС у Київській області просить суд застосувати заходи реагування, які пов'язані з повним або частковим зупиненням надання послуг, що охоплюється нормативним регулюванням вказаного Закону.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Приписи ч. 1 ст. 65 КЦЗ України визначають, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) з питань, які визначені частиною першою статті 64 цього Кодексу щодо: центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, інших державних органів та органів місцевого самоврядування; суб'єктів господарювання; аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (стаття 66 КЦЗ України).
Згідно ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 68 КЦЗ України закріплено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Таким чином, наведені норми закону дають право Позивачу звертатися до суду з позовом про повне або часткове зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання.
При цьому частиною 2 статті 70 КЦЗ України закріплено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Наведеними вище нормами ст. ст. 68, 70 Кодексу цивільного захисту України прямо передбачено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
На переконання судової колегії, виявлені у ході перевірки ТОВ «Глуско Рітейл» порушення, зокрема, невлаштування дверей, які відчиняються за напрямком евакуації з торгівельної зали будівлі поряд з розсувними дверима, а також недотримання відстані від підземних резервуварів палива та неземного резервуару скрапленого газу до лісової ділянки, дійсно створюють небезпеку для життя і здоров'я людей, на чому правильно наголошував суд першої інстанції.
Відповідно до п. 8.6 ДБН В.2.2-23:2009 за наявності на шляхах евакуації розсувних (обертових) дверей поряд з ними слід влаштовувати двері, які відчиняються за напрямом евакуації і відповідають вимогам ДБН В. 1.1-7 до евакуаційних виходів.
Відтак наявність інших запасних виходів не нівелює обов'язок розміщувати на шляху евакуації поряд з розсувними дверима двері, які відчиняються за напрямом евакуації.
Згідно п. 22 розд. ІІ ППБУ та абз. 1 п. 1.1 гл. 1 розд. ІІІ ППБУ під час експлуатації об'єктів забороняється знижувати рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об'єкта. Під час експлуатації об'єктів забороняється зменшувати мінімальні протипожежні відстані.
У свою чергу, згідно п. 12 табл. 15.7 ДБН Б.2.2-12:2019 мінімальна відстань від АЗК з наявністю СВГ до лісової ділянки хвойних та змішаних порід має складати 50 м.
Указані порушення, на переконання судової колегії, дійсно можуть мати наслідком перешкоджання евакуації людей та затору людського потоку на шляхах евакуації, що збільшує час впливу небезпечних фактів пожежі на людину, а також розповсюдження полум'я пожежі на лісові ділянки, що може зумовити виникнення масштабної лісової пожежі.
Посилання ж апеляційної скарги на те, що згідно сертифікату від 21.12.2018 серії ІУ №163183552179 ДАБІ України засвідчила відповідність закінченого будівництвом об'єкта «Реконструкція комплексу автозаправного сервісу на автодорозі Київ-Чоп, км 22 + 050, територія Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області з влаштуванням додаткового автомобільного газозаправного обладнання» (а.с. 122), судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.
Цим дозвільним документом, виданим уповноваженим органом архбудконтролю у 2018 році, підтверджено введення в експлуатацію будівель АЗК за вказаною адресою та їх відповідність нормам законодавства в галузі містобудівної діяльності, які були чинним станом на грудень 2018 року.
Проте, Відповідачем не надано жодних доказів, які б підтверджували, що такі будівлі АЗК, зокрема станом на момент виникнення спірних правовідносин (квітень 2021 року - листопад 2022 року) були розміщені на безпечній нормативно визначеній відстані до ділянки лісу та, враховуючи цільове призначення АЗК, з дотриманням рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, та не створювали загрозу для життя і здоров'я людей.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що здійснення контролю саме за дотриманням суб'єктами містобудування порядку введення в експлуатацію належить до компетенції органів архбудконтролю, не є предметом перевірки при вирішення цього судового спору і в цьому випадку ГУ ДСНС у Київській області звернулося до суду з цим позовом саме у зв'язку з виявленням допущення ТОВ «Глуско Рітейл» порушень пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 26.06.2020 у справі № 580/33/19.
Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що наявними у матеріалах справи документами підтверджується усунення Відповідачем порушення №5, оскільки надано звіт про організацію проведення спеціального об'єктового тренування з питань цивільного захисту (а.с. 131).
Поряд з цим, на переконання колегії суддів, фотографії звільнення приміщення від товарів не можуть бути належними і допустимими доказами усунення порушення №2 з огляду на відсутність прив'язки до місця та незабезпечення перевірки цього факту органами ДСНС України, на чому правильно підкреслив Позивач у відзиві на апеляційну скаргу.
Водночас з приводу порушення №3 (ширина коридору на евакуаційному шляху з торгівельної зали та інших приміщень будівлі комплексу автозаправного сервісу менше ширини найширшого дверного полотна, враховуючи, що в ньому розташовані двері з двох його боків, які відчиняються з приміщень у коридор (вимога встановлена пунктом 7.3.7 ДБН В. 1.1-7:2016)), то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що за цим пунктом ДБН за наявності дверей, що відчиняються з приміщень у коридори поверхів, ширину евакуаційних шляхів по коридору слід приймати такою, що дорівнює ширині коридору, яку зменшено на ширину найширшого дверного полотна - при розташуванні дверей з обох боків коридора. Однак, вказуючи на допущення Відповідачем порушення у цій частині, Позивачем не було враховано, що із змісту наявних у матеріалах справи фотографій коридора (а.с. 117-118) вбачається, що у ньому відсутні двері, які відкриваються у коридор, а відтак відсутні підстави стверджувати про порушення ТОВ «Глуско Рітейл» вимог 7.3.7 ДБН В. 1.1-7:2016.
Поряд з цим, неврахування судом першої інстанції указаних обставин не може мати своїм наслідком скасування чи зміну правильного по суті його рішення з огляду на таке.
Згідно правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 19.05.2020 у справі № 420/5156/18, під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб'єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення. У протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб'єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров'ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров'ю людей (ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), у зв'язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.
Як було зазначено вище, ні на момент розгляду справи судом першої інстанції, ні на час здійснення перегляду оскаржуваного рішення апеляційним судом доказів того, що виявлені у ході перевірки порушення були усунуті у межах, що б вказували на відсутність небезпеки для життя і здоров'я людей, Відповідачем не надано.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 26.06.2019 у справі № 2240/2768/18, поняття «загроза життю та здоров'ю людини» є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, території, майна функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на посадових осіб центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які мають право звертатися до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування з підстав, передбачених ст. 70 КЦЗ України.
Такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
Наведений правовий висновок відображено у постанові Верховного Суду від 28.02.2019 у справі № 810/2400/18.
Таким чином, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 13.04.2021 №195, у тих межах, які б давали можливість стверджувати про відсутність загрози для життя і здоров'я людей, то колегія суддів приходить до висновку, що на момент розгляду цієї справи судом першої інстанції та перегляду рішення у ній в апеляційному порядку порушення, виявлені Позивачем під час позапланової перевірки і зафіксовані у згаданому акті, усунуті у згаданій мірі не були, що виключає наявність підстав для скасування заходів реагування.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 29.10.2020 у справі №815/6378/17.
При цьому суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу, що застосування заходу реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл» - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 липня 2022 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.
Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач А.Г. Степанюк
Судді Н.П. Бужак
М.І. Кобаль
Повний текст постанови складено та підписано 30 листопада 2022 року.