Справа № 826/6164/18 Суддя (судді) першої інстанції: Чудак О.М.
29 листопада 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Оксененка О.М.,
суддів: Лічевецького І.О.,
Мельничука В.П.,
При секретарі: Борисовській Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2022 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Алонза», Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Спорт Оренда-7», про застосування заходів реагування, -
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Алонза», Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Спорт Оренда-7», в якому просило: застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єкта, а саме: будівлі торгового центру «Приозерний» АТ КБ «Приватбанк», що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Боброва, 1, до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації та зобов'язання зупинити експлуатацію зазначеного об'єкта.
Позов обґрунтовано тим, що характер порушень, виявлених під час проведення перевірки будівлі відповідача, пов'язаний з ризиком настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2022 року у задоволенні позовних вимог - відмовлено.
Позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскільки під час проведення перевірки зафіксовано 90 порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, та такі порушення створюють небезпеку для життя та здоров'я людей.
На думку апелянта, надані відповідачем фотографії не дають змогу встановити чи у повному обсязі суб'єктом господарювання були усунуті порушення.
Оскільки на даний час залишаються не виконаними 42 порушення, вказане свідчить про наявніть підстав для застосування заходів реагування.
У додаткових поясненнях по справі позивачем звернуто увагу на те, що на час розгляду справи в суді (як першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції) доказів, які б свідчили про повне усунення відповідачем порушень, які створюють загрозу життя та здоров'ю людей не надано, а ті порушення, які залишаються, продовжують створювати загрозу життю та здоров'ю людей, та можуть призвести до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій.
У відзиві на апеляційну скаргу третьою особою зазначено про те, що будівля торгівельного центру «Приозерний» збудована технічно правильно, відповідає екологічним, санітарно-гігієнічним, протипожежним вимогам та іншим діючим нормам та правилам, придатна до експлуатації та є безпечною для життя та здоров'я людей.
Відтак, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.07.2021 по справі №826/6164/18 є законним, вмотивованим та таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем звернуто увагу на те, що зупинення експлуатації (роботи) об'єкта застосовується лише тоді, коли є реальна загроза життю і здоров'ю людей або стану навколишнього середовища.
У даному випадку, АТ КБ «Приватбанк» продовжує вживати усі необхідні дії для приведення торгівельного центру «Приозерний» у відповідність до протипожежних норм та іншого діючого законодавства для забезпечення безпеки та здоров'ю людей.
Крім того, у письмових поясненнях відповідачем зазначено, що заявлені заходи мають корелюватися із характером та локалізацією порушень, та не створювати умов для непропорційного втручання у роботу суб'єкта господарювання за рішенням суду.
Так, на думку відповідача, застосування заходів реагування обраних Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області буде спричинено значну майнову шкоду не тільки АТ КБ «ПриватБанк» як власнику даного об'єкта нерухомості та орендарям, що безпосередньо здійснюють свою діяльність у даному торгівельному центрі, а й державі в цілому.
Також, у поясненнях АТ КБ «Приватбанк» зазначено про порушення, які були виявлені клонтролюючим органом під час здійснення перевірки згідно Акту №15 від 14 листопада 2022 року, які не свідчать про необхідність вжиття заходів реагування.
У відповіді на відзив відповідача позивачем вказано про те, що під час проведення перевірки у 2018 році було виявлено 90 порушень у сфері пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, та такі порушення, за об'єктивним критерієм є такими, що створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, оскільки стосуються, зокрема, протипожежних норм.
Так, оскільки АТ КБ «Приватбанк» відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» є відповідальною особою за дотримання законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, тому саме відповідач повинен звернутись з письмовою заявою до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням з метою проведення позапланової перевірки стосовно підтвердження усунення порушень вимог законодавства виявлених під час попередньої перевірки.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.03.2018 Головним управлінням ДСНС України у Дніпропетровській області прийнято наказ №137 «Про проведення перевірки», відповідно до пункту 2 додатку до якого інспекторам служби цивільного захисту доручено в період з 31.03.2018 по 13.04.2018 провести позапланову перевірку будівлі АТ «КБ «Приватбанк» щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки.
На підставі зазначеного наказу Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області видано посвідчення від 31.03.2018 №7 на проведення позапланової перевірки торгового центру «Приозерний», що належить АТ КБ «Приватбанк» та розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Боброва, 1.
За результатами позапланової перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, що проводилася у період з 31.03.2018 по 11.04.2018, позивачем складено Акт №7, в якому зафіксовано 90 порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.
У подальшому, Головним управлінням ДСНС у Дніпропетровській області проведено позапланову перевірку відповідача у період з 23.05.2018 по 24.05.2018, за результатами якої встановлено, що АТ КБ «Приватбанк» в Акті №539, вказано 55 порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, виявлених у торговому центрі «Приозерний», розташованому за адресою: м. Дніпро, вул. Боброва, 1.
Також, Головним управлінням ДСНС у Дніпропетровській області 21.01.2020 складено Акт №94 за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, згідно з яким встановлено наявність порушень вимог у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, виявлених у торговому центрі «Приозерний», розташованому за адресою: м. Дніпро, вул. Боброва, 1 (вказано 51 порушення).
Окрім того, за результатами планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки складено Акт від 15.03.2021 №237, в якому позивачем зафіксовано 42 не усунутих порушення у торговому центрі «Приозерний», розташованому за адресою: м. Дніпро, вул. Боброва, 1, а саме:
1. відсутній кабель з межею вогнестійкості до пристроїв керування СПЗ та насосів в насосній станції - розділ V п. 1.4 Правил пожежної безпеки в Україні;
2. захист будівлі від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку не виконується відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд», а саме: не надано комплект експлуатаційно-технічної документації на систему блискавкозахисту будівлі. Комплект експлуатаційно-технічної документації блискавкозахисту повинен містити: пояснювальну записку, схеми зон захисту блискавковідводів, робочі креслення конструкцій блискавковідводів (будівельна частина), конструктивних елементів захисту від вторинних проявів блискавки, від занесень високих потенціалів через наземні і підземні металеві комунікації, приймальну документацію (акти прийняття в експлуатацію пристроїв блискавкозахисту разом з додатками: актами на приховані роботи і актами випробувань пристроїв блискавкозахисту і захисту від вторинних проявів блискавки і занесення високих потенціалів розділ IV, 1.21, розділ V, п.1.4 Правил пожежної безпеки в Україні, п 6.1, дод. Ж, п, Ж.2.4 ДБН В.2.5-56:2014, п. 9.1.1, 9.1.2, ДСТУ Б В.2.5.-38:2008;
3. захист будівлі від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку не виконується відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд», а саме: не надано паспорти блискавкозахисних пристроїв і паспорти заземлюючих пристроїв блискавкозахисту на будівлі та споруди - розділ IV, п.1.21, розділ V, п.1.4 Правил пожежної безпеки в Україні, п.п. 9.1.2, 9.2.7, 9.3.5 ДСТУ Б В.2.5- 38:2008;
4. керівником підприємства не визначено обов'язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, та не призначено відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту. Обов'язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов'язках, положеннях про підрозділ - розділ II, п. 2 Правил пожежної безпеки в Україні;
5. на кожному поверсі на об'єкті з постійним або тимчасовим перебуванням на них 100 і більше осіб або таких, що мають хоча б одне окреме приміщення із одночасним перебуванням 50 і більше осіб, у будинках та спорудах, котрі мають два поверхи і більше, у разі одночасного перебування на поверсі більше 25 осіб, а для одноповерхових - більше 50 осіб, не розроблені і не вивішені на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі, а також па доповнення до схематичного плану евакуації повинна бути розроблена та затверджена керівником інструкція, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, за якою не рідше одного разу на півроку мають проводитися практичні тренування всіх задіяних працівників. Для об'єктів, у яких передбачається перебування людей уночі, інструкції повинні передбачати також дії у нічний час - розділ II, п. 5 Правил пожежної безпеки в Україні;
6. не дотримано протипожежну відстань між будинками (від будівлі торгівельного центру до будівлі магазину меблів) - розділ II, п. 22 розділ III, п. 1.4 Правил пожежної безпеки в Україні, п. 3.13, додаток 3.1 ДБН 360-92**;
7. клас вогнестійкості проходок електричних кабелів та інженерного обладнання будинків через огороджувальні конструкції з нормованою межею вогнестійкості або через протипожежні перешкоди повинно бути не меншим, ніж нормована межа вогнестійкості цієї огороджувальної конструкції або протипожежної перешкоди за ознаками Е (показник втрати цілісності) та І (показник втрати теплоізолювальної спроможності), ця вимога не виконується. У місцях проходок трубопроводів через протипожежні перешкоди трубопроводи та їхню ізоляцію слід виконувати з негорючих матеріалів - розділ III, п. 2.4 Правил пожежної безпеки в Україні;
8. для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення не визначено категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони згідно з «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок» (далі - НПАОП 40.1-1.32-01), у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні. Категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою визначаються керівниками (технологами) об'єктів, або проектувальними організаціями, або спеціалізованими науково-дослідними закладами - розділ ІІІ, п. 2.9 Правил пожежної безпеки в Україні;
9. у приміщеннях громадського призначення, в яких можливе перебування 50 та більше осіб, опорядження (облицювання) стін та стель допущено з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж: Г2, В2, Д2, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування до 1500 осіб; Г1, В1, Д1, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування 1500 та більше осіб - розділ III, п. 2.17 Правил пожежної безпеки в Україні;
10. двері на шляхах евакуації не відчиняються в напрямку виходу з експлуатованої покрівлі в сходові клітки - розділ III, п. 2.27 Правил пожежної безпеки в Україні, п. 7.2.9 ДБН В.1.1-7:2016;
11. ширина сходових маршів сходових клітин, які ведуть на експлуатовану покрівлю (басейн, роледром) не забезпечені шириною не менше 1,20 м - розділ II, пп. 21, 22 Правил пожежної безпеки в Україні, п. 9.1.11 ДБН В.2.2-9- 2009;
12. допущено зменшення розміру евакуаційних виходів дверей з будівель і приміщень (будівля басейну, з приміщення коридору Спортлайф). Ширина у просвіті евакуаційних виходів дверей менша за нормовану - розділ II, пп. 21, 22 розділ IIІ, п.2.23 Правил пожежної безпеки в Україні, п. 7.2.7 ДБН В.1.1-7:2016;
13. допущено зменшення кількості евакуаційних виходів з 3-го поверху торгівельного центру та зменшена нормована ширина евакуаційних виходів дверей з розрахунку на 1 м ширини виходу не більше 165 осіб - розділ 11, пп. 21, 22 розділ III, п. 2.23 Правил пожежної безпеки в Україні, п. 9.1.10, п. 7.2.4, п. 8.7, табл. 4 ДБН В.2.2-9-2009 ДБН, В.1.1-7:2016, ДБН В.2.2-23:2009;
14. із торгівельних залів від 150 кв.м. (із розрахунку на одну людину 3 кв. м. площі торгівельної зали) торгівельного центру не передбачено двох розосереджених евакуаційних виходів безпосередньо назовні або в сходові клітки типу СК1, які мають двері з пристроями для самозачинення та утіленням в притулах - розділ II, пп. 21, 22 розділ III, п.2.23 Правил пожежної безпеки в Україні, п. 8.3. ДБН В.2.23-2009;
15. допущено збільшення відстані від найбільш віддаленої точки торговельної зали до найближчого евакуаційного виходу назовні або у сходову клітку - розділ II, пп. 21, 22 розділ ПІ, п.2.23 Правил пожежної безпеки в Україні, п. 8.3., Табл. 3 ДБН В.2.23-2009;
16. допущено зменшення ширини основних евакуаційних проходів у торгівельних залах. до 100 кв.м. торгівельної зали - 1,4 м, до 150 кв.м. - 1,6м, більше 150 кв.м. - 2 м - розділ II, пп. 21, 22 розділ III, п. 2.23 Правил пожежної безпеки в Україні, п. 8.8 ДБН В.2.2- 23:2009;
17. торгівельний центр не забезпечено системою димовидалення - розділ V, п. 1.2 Правил пожежної безпеки в Україні, п. 8.14 ДБН В.2.2-23:2009, п. 10.2.4 ДБН В.2.5- 56:2014;
18. допущено улаштовування порогу на шляху евакуації (Спортлайф вихід з коридору на сходову клітку) - розділ III, п. 2.37 Правил пожежної безпеки в Україні, п. 7.3.8 ДБН В.1.1-7:2016;
19. в торгівельному центрі допущено захаращення шляхів евакуації (коридори, сходові клітки, сходові площадки) меблями, обладнанням та різними матеріалами - розділ III, п. 2.37 Правил пожежної безпеки в Україні;
20. в сходових клітках СК1 торгівельного центру вікна не обладнані пристроями для їх відчинення - розділ III, п. 2.37 Правил пожежної безпеки в Україні, п. 7.3.26 ДБН В.1.1-7:2016;
21. в торгівельному центрі допущено улаштування на 1-му поверсі розсувних автоматичних дверей - розділ III, п. 2.23 Правил пожежної безпеки в Україні, п. 7.2.2 ДБН В.1.1-7:2016;
22. виходи на покрівлю не виконані через протипожежні двері 2-го типу - розділ II, пп. 22, розділ III, п. 2.3 Правил пожежної безпеки в Україні, п. 8.6 ДБН В. 1.1-7:2016;
23. вхід на сходи з підвального, підземного (паркінг) поверху торгівельного центру не виконано через протипожежний тамбур-шлюз 1-го типу з підпором повітря під час пожежі - розділ II, пп. 22, розділ III, п. 2.3 Правил пожежної безпеки в Україні, п. 6.36 ДБН В.1.1-7:2016;
24. вхід до ліфтових шахт з підвального, підземного (паркінг) поверху торгівельного центру не виконано через протипожежний тамбур-шлюз 1-го типу 3 підпором повітря під час пожежі - розділ II, пп. 22 Правил пожежної безпеки в Україні, п. 6.48 ДБН В.2.3- 15:2007;
25. в торгівельному центрі не заповнено прорізи у протипожежних перешкодах не заповнено прорізи у протипожежних перешкодах протипожежними дверима (електрощитові, вентиляційні камери, машинне відділення ліфтів) - розділ II, пп. 22, розділ III, п. 2.3 Правил пожежної безпеки в Україні, п. 6.36 ДБН В.1.1-7:2016;
26. для об'єктів ІV-V категорій складності та класу наслідків (відповідальності) СС2- ССЗ згідно з ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва» не визначено розрахунковий час евакуації людей у разі пожежі відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 «Пожарная безопасность. Общие требования» - розділ III, п. 2.33 Правил пожежної безпеки в Україні;
27. адміністрацією торгівельного центру на випадок виникнення пожежі приміщення не забезпечені пристроями фільтрувальними для саморятування під час пожежі для обслуговуючого персоналу - розділ VI, п. 4.7 Правил пожежної безпеки в Україні;
28. будівлю торгівельного центру не забезпечено нормованою кількістю води для зовнішнього протипожежного водопостачання - розділ V, п. 2.1 Правил пожежної безпеки в Україні, п. 6.2.3, табл. 4 ДБН В.2.5-74:2013;
29. над прорізами в'їзних-виїзних воріт вбудованих у громадські будинки гаражів не передбачено козирки з матеріалів з межею вогнестійкості не менше ЕІ 60 шириною не менше ніж 1 м. Відстань від краю козирка до низу віконних прорізів цих будинків повинна бути не менше ніж 4 м. За меншої відстані повинне передбачатися заповнення прорізів протипожежними вікнами 2-го типу - розділ II, пп. 21, 22 Правил пожежної безпеки в Україні, п. 8.6 ДБН В.2.3- 15:2007;
30. для можливості прокладання пожежних рукавів у нижній частині воріт не передбачено люк з заслінкою, що самозакривається, розміром 200x200 мм - розділ II, пп. 21, 22 Правил пожежної безпеки в Україні, п. 6.21 ДБН В.2.3- 15:2007;
31. приміщення для миття автомобілів не відокремлено протипожежними стінами та перекриттями 3-го типу від приміщень для зберігання автомобілів. Входи та в'їзди в ці приміщення повинні бути ізольовані від входів і в'їздів у гараж - розділ II, пп. 21, 22 Правил пожежної безпеки в Україні, п. 6.8 ДБН В.2.3- 15:2007;
32. приміщення 6-го поверху необладнані системою протипожежного захисту (автоматичною системою пожежогасіння, системою пожежної сигналізації та системою оповіщування про пожежу та управління евакуюванням людей) відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» - розділ V, п.1.2 Правил пожежної безпеки в Україні, Додатки А, Б ДБН В.2.5- 56:2014;
33. не забезпечено нормовану межу вогнестійкості будівельних конструкцій 6-го поверху експлуатованої покрівлі - розділ II, пп. 21, 22 Правил пожежної безпеки в Україні, п. 5.3, табл. 1 ДБН В.1.1-7:2016, п. 9.3.1 табл. 2 ДБН В.2.2- 9-2009, п. 8.1 табл. 2 ДБН В.2.2- 23:2009;
34. не призначено відповідальну особу з питань цивільного захисту за рахунок штатної чисельності об'єкта - стаття 20 Кодексу цивільного захисту України;
35. керівник та посадові особи, діяльність яких пов'язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, не пройшли навчання в установленому законодавством порядку - п. 15 постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 №444, ст. 20 Кодексу цивільного захисту України;
36. не здійснено навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки - п. 8 постанов Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 №443 та №444, частини першої ст. 20 Кодексу цивільного захисту України;
37. не проведено об'єктові тренування навчання з питань цивільного захисту - п. 1 частини першої ст. 20, п. 5, 6 Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 №444;
38. не проведено ідентифікацію об'єкта - п. 7. п. 6. п. 3.1.1. наказу МНС України від 16.08.2005 №140 «Про внесення змін до наказу МНС України від 18.12.2000 №338»; «Методики ідентифікації потенційно-небезпечних об'єктів»; «Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях»;
39. не розроблено та не узгоджено план реагування на надзвичайні ситуації - ст. 130 Кодексу цивільного захисту України;
40. відсутня та незареєстрована декларація відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки - частин другої, четвертої та п'ятої ст. 57 Кодексу цивільного захисту України;
41. не створено об'єктові формування цивільного захисту та необхідну для їх функціонування матеріально-технічну базу, не забезпечено готовність таких формувань до дій за призначенням - п. 5 частини першої ст. 20, ст. 26 Кодексу цивільного захисту України, п. 3 постанови Кабінету Міністрів №787;
42. не організовано та не забезпечено евакуаційні заходи - п. 4 частини першої ст. 20, частини дев'ятої ст. 33 Кодексу цивільного захисту України.
З урахуванням викладеного, вважаючи наведені порушення у сферах пожежної і техногенної безпеки, а також цивільного захисту такими, що мають за собою наслідок у вигляді застосування заходів реагування, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем не надано суду ні пояснень щодо врахування документів, що містяться в матеріалах справи та наданих відповідачем і третьою особою, щодо усунення виявлених порушень при проведенні перевірок ТЦ «Приозерний», тому підстави для застосування заходів реагування - відсутні.
Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
У силу вимог частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов'язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
При цьому, Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
У відповідності до статті 1 вказаного Закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно вимог частини десятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з'ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.
Частиною сьомою статті 7 вказаного Закону закріплено, що на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Відповідно до частин першої та другої ст. 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Статтею 66 Кодексу цивільного захисту України визначено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок до закону.
У відповідності до частини другої ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
З огляду на вказане, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки має право на звернення до суду з позовом про повне або часткове зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Положеннями частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина друга статті 70 Кодексу цивільного захисту України).
Аналогічні положення викладено у приписах частини п'ятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», згідно з якими виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Таким чином, застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем під час проведення перевірки встановлено ряд порушень, які зазначені в Акті перевірки Акт від 15.03.2021 №237.
На думку контролюючого органу, застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації об'єкта, а саме: будівлі торгового центру «Приозерний» АТ КБ «Приватбанк», що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Боброва, 1, є заходом, направленим на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
При цьому, поняття «загроза життю та/або здоров'ю людини» є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.
Так, згідно з п. 24 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб'єкті господарювання на ній або водному об'єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров'ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об'єкті, провадження на ній господарської діяльності.
Відповідно до вимог пункту 3.1 Національного класифікатору ДК 019:2010 «Класифікатор надзвичайних ситуацій», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 року № 457 (далі - Класифікатор) «надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об'єкті на ній або на водному об'єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, зокрема епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, що призвело (може призвести) до виникнення великої кількості постраждалих, загрози життю та здоров'ю людей, їх загибелі, значних матеріальних утрат, а також до неможливості проживання населення на території чи об'єкті, ведення там господарської діяльності».
У відповідності до п. 26 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.
Відповідно до визначення ДСТУ 2272-06 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять» небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.
Згідно з вимогами пункту 33 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.
Отже, пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров'ю людей виникає як при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, так і за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від наслідків такого порушення, що підвищують ризик виникнення пожеж та шкідливого впливу небезпечних чинників при пожежі, яка уже виникла.
Таким чином, підставами для застосування заходів реагування в першу чергу є наявність встановлення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
При цьому, Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
У силу вимог пунктів 1, 2, 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об'єктів.
Керівник підприємства повинен визначити обов'язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.
Обов'язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов'язках, положеннях про підрозділ.
На кожному об'єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим.
У той же час, вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.
Втім, такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
Відтак, існування (не усунення) хоча б одного з порушень, встановлених Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, які загрожують життю та здоров'ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 по справі №823/589/16.
Оцінюючи ж наявність чи відсутність належних та достатніх доказів на підтвердження усунення порушень відповідачем, слід звернути увагу на наступне.
Так, щодо порушень 2 та 3 позивачу надано копію проєкту захисту будівлі від попадань блискавки та протоколи випробувань, копію яких долучено до матеріалів справи.
Втім, як вірно відзначено судом першої інстанції, позивачем не надано жодних доказів та пояснень щодо недостатності або неналежності таких документів для усунення даних порушень. Окрім того, в останніх двох актах перевірки позивач посилається на необхідність виконання вимог приписів законодавства, які втратили чинність, а саме на національний стандарт ДСТУ Б.В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд», що втратив чинність з 01.11.2019 згідно з наказом ДП «УкрНДНЦ» №313 від 16.10.2019.
Стосовно порушень 4, 34, 37, 39, 41 відповідачем та третіми особами надано «Эвакуационные мероприятия работников и имущества ООО «Алонза» в случае наиболее типичных для ТЦ «Приозёрный» чрезвычайных ситуаций», в яких передбачений перелік дій персоналу та відповідальних осіб у випадку виникнення надзвичайної ситуації та, зокрема, визначено таких відповідальних осіб і яких обов'язки при ліквідації аварії; «План реагування органів управління та сил цивільного захисту ТЦ «Приозерний» ТОВ «Алонза» у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій, затверджений керівником ТОВ «Алонза» 14.06.2020; «Общие положения. Обязаности должностных лиц по обеспечению пожарной безопасности», затверджені директором ТОВ «Алонза»; «Распоряжение», затверджене директором ТОВ «Алонза», в якому визначено протипожежний режим, а саме: правила поведінки людей, порядок організації учбового процесу і порядок утримання приміщень (територій) ТОВ «Алонза», що забезпечують попередження порушень вимог пожежної безпеки і гасіння пожеж, яких необхідно дотримуватися під час перебування у ТЦ «Приозерний»; приказ ООО «Алонза» №14-ОС от 08.07.2020 «О подготовке и проведении объектовой тренировки на ТЦ «Приозёрный»; приказ ООО «Алонза» №9-ОС-Б от 02.01.2019 «О назначении ответственных лиц за пожарную безопасность помещений ТЦ, технологического и инженерного оборудования, содержания средств противопожарной защиты», яким визначено відповідальним за протипожежний стан у ТЦ головного інженера ОСОБА_1 ; приказ ООО «Алонза» №10-ОС-А от 24.05.2019 «О проведении инструктажей по вопросам пожарной безопасности»; приказ ООО «Алонза» №10-ОС/1 от 13.08.2019 «О создании добровольной пожарной дружины»; отчёт о проведении объектовой тренировки по гражданской обороне в ТЦ «Приозёрный».
У свою чергу, позивачем не надано жодних доказів та пояснень щодо недостатності або неналежності таких документів для усунення вказаних порушень.
Посилання у пункті 6 Акту щодо не дотримання протипожежної відстані між будинками (від будівлі торгівельного центру до будівлі магазину меблів) згідно нормам ДБН 360-92, в першому абзаці яких вказано, що «Державні будівельні норми «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» поширюються на проектування нових і реконструкцію існуючих міських і сільських поселень України, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки в рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2013 у справі №904/2593/13 судом встановлено, що на час розгляду справи №904/2593/13 будівництво об'єкта - ТЦ «Приозерний» було завершено.
Щодо порушень 11-13, 16, слід зазначити, що згідно з пунктом 2.23 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки України забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою.
При цьому, у відповідності до пункту 22 розділу II Правил пожежної безпеки України під час експлуатації об'єктів забороняється знижувати рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об'єкта.
Пунктом 7.2.7 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги» передбачено, що висота та ширина у просвіті евакуаційних виходів (дверей) для будинків різного призначення встановлюється відповідними нормативними документами. При цьому висота цих виходів повинна бути не менша за 2,0 м, а ширина - 0,8 м. У разі влаштування на шляхах евакуації двостулкових дверей ширина у просвіті одного з полотен повинна бути не менша ніж 0,8 м, крім випадків, обумовлених у нормативних документах. Ширина зовнішніх дверей сходових кліток і дверей, що ведуть зі сходових кліток до вестибюля, а також з вестибюля назовні, повинна бути не менша за нормовану (розрахункову) ширину сходових маршів, але не менша за ширину маршів, встановлену в 7.3.13 цих Норм.
Водночас, згідно з пунктом 1.2 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги» ці норми застосовують під час проектування і будівництва будинків, також їх реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення, реставрації.
Разом з тим, згідно рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2013 у справі №904/2593/13, у матеріалах вказаної справи наявний висновок Державного вищого навчального закладу «Придніпровська Державна академія будівництва та архітектури» про обстеження правильності будівництва будівлі торгівельного центру «Приозерний», що знаходиться на вул. Боброва, 1, в місті Дніпропетровську, згідно з яким будівля торгівельного центру «Приозерний» збудована технічно правильно, відповідає екологічним, санітарно-гігієнічним, протипожежним вимогам та іншим діючим нормам та правилам, придатна до експлуатації та є безпечною для життя та здоров'я людей. Даний висновок досліджений Господарським судом Дніпропетровської області і йому надана оцінка судом при розгляді справи №904/2593/13, а сторони у даній справи не заперечують наявності таких обставин, встановлених судовим рішенням, щодо торгівельного центру «Приозерний».
З урахуванням викладеного, станом на дату завершення будівництва ТЦ «Приозерний» будівля відповідала, зокрема, протипожежним вимогам.
Водночас, ДБН В.1.1-7:2016 підлягає застосуванню під час проектування і будівництва будинків, також їх реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення, реставрації, в той час як позивачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження того, що відповідачем проведено реконструкцію, капітальний ремонт чи технічне переоснащення приміщення під час проектування і будівництва будинку та у момент дії вказаних ДБН.
Вказане свідчить про помилковість посилань позивача про порушення відповідачем вказаних ДБН.
Окрім того, щодо допущення зменшення кількості евакуаційних виходів з 3-го поверху торгівельного центру та зменшення нормованої ширини евакуаційних виходів дверей з розрахунку на 1 м ширини виходу не більше 165 осіб, то у матеріалах справи наявна робоча документація «Розрахунок часу евакуації людей та часу досягнення небезпечними чинниками пожежі критичних значень для життя людини під час пожежі на об'єкті «Проект адаптації приміщень Ігроленда «FLY КIDS» за адресою: м. Дніпро, вул. Боброва, 1, ТЦ «Приозерний», згідно з яким існуючі об'ємно-планувальні, конструктивні та інженерні рішення об'єкту забезпечують безпечну евакуацію людей у разі пожежі.
Стосовно 14 порушення, визначеного у Акті перевірки, то у матеріалах справи фотокопії евакуаційних виходів із торгівельних зал на другому та четвертому поверхах будівлі.
З приводу 17 порушення слід звернути увагу на те, що будівлю ТЦ «Приозерний» забезпечено системою димовидалення, про що ТОВ «Алонза» надано суду фотокопії відповідних вентиляторів, встановлених на даху торгового центру.
У свою чергу, жодних доказів або заперечень на спростування доводів третьої особи про усунення порушень 14 та 17 позивачем надано не було.
На усунення порушень, визначених у пунктах 24, 27, 28, 32, 42 Акту перевірки третьою особою також надано до суду письмові пояснення з відповідними доказами (фотокопіями усунення порушень та копіями актів випробування резервуарів на міцність) щодо відсутності на даний час порушень.
Стосовно порушення, зазначеного у пункті 38 Акту, слід звернути увагу на «Повідомлення про результати ідентифікації об'єкту підвищеної небезпеки ТОВ «Алонза», затверджене директором товариства 30.06.2020, згідно з яким ТЦ «Приозерний» визнано потенційно небезпечним об'єктом; максимальний рівень можливої надзвичайної ситуації - об'єктовий.
Відповідно, жодних доказів або заперечень на спростування доводів третьої особи про усунення порушень 24, 27, 28, 32, 38 позивачем не надано.
При цьому, слід зауважити, що згідно зі звітом ТОВ «Агенція Незалежного Інспектування «Експерт» від 02.07.2021 №331, складеним за результатами первинного інспектування (перевірки) на відповідність встановленим вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки, форма і зміст акту перевірки від 15.03.2021 №237 не відповідають вимогам законодавства, оскільки в акті не повністю відображено фіксацію (опис) фактичних обставин та доказів, що підтверджують наявність порушення вимог законодавства.
Не зважаючи на те, що застосування заходів реагування є лише тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю і здоров'ю людей, у даному випадку позивачем не доведено, та не надано переконливих доказів того, що перелічені в акті перевірки порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Слід вказати, що застосовані заходи мають корелюватися із характером та локалізацією порушень, зазначених в Акті перевірки від 11.04.2018 №7, та не створювати умов для непропорційного втручання у роботу суб'єкта господарювання за рішенням суду.
У свою чергу, позивачем не надано суду жодних доказів на спростування доводів відповідача та третьої особи про усунення порушень 2-4, 6, 11-14, 16-7, 24, 27-28, 32, 32, 37-39, 41-42, вказаних в Акті перевірки від 15.03.2021 №237.
При цьому, відповідач заперечує наявність порушень, викладених в акті перевірки від 15.03.2021 №237, та листом від 20.07.2021 №Е.16.0.0.0/4-210720/5589 ініціює проведення позапланової перевірки ТЦ «Приозерний» з метою встановлення наявності або відсутності порушень, викладених у вказаному акті.
У той же час, колегія суддів враховує, що 14 листопада 2022 року було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю), за наслідками якого складено Акт №15, у відповідності до якого встановлено наступні порушення:
1) відсутній кабель з межею вогнестійкості до пристроїв керування СПЗ та насосів в насосній станції (ДБН В.2.5-56:2014 п. 5.16, 5.16.2, 5.16.3, 5.16.4, 5.16.5);
2) перевірка існуючої системи захисту будівлі від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів не виконується відповідно до діючих вимог законодавства України (ДСТУ EN 62305-3:2021 розділ Е7, ДСТУ 9047:2020 розділ 6, Форма А 4);
3) не дотримано протипожежну відстань між будинками (від будівлі торгівельного центру до будівлі магазину меблів (прибудовано в притул)) (ДБН Б.2.2-12:2019 п. 15.2.2, Табл. 15.2);
4) клас вогнестійкості проходок електричних кабелів та інженерного обладнання будинків через огороджувальні конструкції з нормованою межею вогнестійкості або через протипожежні перешкоди повинно бути не меншим, ніж нормована межа вогнестійкості цієї огороджувальної конструкції або протипожежної перешкоди за ознаками Е (показник втрати цілісності) та І (показник втрати теплоізолювальної спроможності), ця вимога не виконується. У місцях проходок трубопроводів через протипожежні перешкоди трубопроводи та їхню ізоляцію слід виконувати з негорючих матеріалів;
5) для всіх будівель і приміщень складського призначення не визначено категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони згідно з «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок» (далі - НПАОП 40.1- 1.32-01), у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні;
6) у приміщеннях громадського призначення, в яких можливе перебування 50 та більше осіб, опорядження (облицювання) стін та стель допущено з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж: Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування до 1500 осіб. Відсутній показник на матеріал стін та стель щодо токсичності продуктів горіння (Т);
7) двері на шляхах евакуації не відчиняються в напрямку виходу з експлуатованої покрівлі в сходові клітки п. 7.2.9 ДБН В.1.1-7:2016;
8) ширина сходових маршів сходових клітин, які ведуть на експлуатовану покрівлю (6-й поверх - басейн, роледром) не забезпечені шириною не менше 1,20 м п. 10.1.10 ДБН В.2.2-9:2018;
9) допущено зменшення розміру евакуаційних виходів дверей з будівель і приміщень (6-й поверх - вихід з приміщень басейну на експлуатовану покрівлю, а також вихід з коридору на 5-му поверсі). Ширина у просвіті евакуаційних виходів дверей менша за нормовану п. 7.2.7 ДБН В.1.1-7:2016;
10) допущено зменшення кількості евакуаційних виходів з 3-го поверху торгівельного центру. У підприємствах харчування (закладах ресторанного господарства) із кількістю місць у залах понад 50 слід передбачати окремі виходи для відвідувачів та обслуговуючого персоналу. Вищевказана вимога не виконується на об'єкті для обслуговуючого персоналу так як сходова клітина в осях В-(7-8) не відповідає нормам, щодо евакуаційної сходової клітини п. 7.2.4 ДБН В.1.1-7:2016$
11) із торгівельних залів від 150 кв.м. (із розрахунку на одну людину 3 кв. м. площі торгівельної зали) торгівельного центру не передбачено двох розосереджених евакуаційних виходів безпосередньо назовні або в сходові клітки типу СК1, які мають двері з пристроями для самозачинення та утіленням в притулах (магазини Watsons, Килимове поле, Colins, які розташовані на 1-му поверсі будівлі) п. 8.3 ДБН В.2.2-23:2009;
12) торгівельний центр (будівлю) не забезпечено системою димовидалення п. 8.14 із Змінами № 1 ДБН В.2.2-23:2009, п. 10.2.4 ДБН В.2.5-56:2014;
13) допущено улаштовування порогу на шляху евакуації (5-й поверх будівлі вихід з коридору на сходову клітку) п. 7.3.8 ДБН В.1.1-7:2016;
14) у сходових клітках СК1 торгівельного центру вікна не обладнані пристроями для їх відчинення п. 7.3.26 ДБН В.1.1- 7:2016;
15) виходи на покрівлю не виконані через протипожежні двері 2-го типу п. 8.6 ДБН В.1.1-7:2016;
16) вхід на сходи з підвального, підземного (паркінг) поверху торгівельного центру не виконано через протипожежний тамбур шлюз 1-го типу з підпором повітря під час пожежі п. 6.36 ДБН В.1.1-7:2016;
17) відсутній підпір повітря до протипожежного тамбур-шлюзу 1-го типу ліфтового холу підвального, підземного (паркінгу) поверху торгівельного центру п. 6.48 з урахуванням Зміни № 1,2,3 ДБН В.2.3-15:2007;
18) в торгівельному центрі не заповнено прорізи у протипожежних перешкодах протипожежними дверима (електрощитові, вентиляційні камери, машинне відділення ліфтів) п. 6.4 ДБН В.1.1-7:2016;
19) проведений розрахунок часу евакуації людей у разі пожежі для будівлі торгівельного центру не відповідає вимогам ДСТУ 8828:2019 «Пожежна безпека», а саме: 1. Розрахункова схема евакуації не відповідає вимогам п.А.7.2 ДСТУ 8828:2019. 2. При розрахунку не враховано початок часу евакуації людей відповідно до вимог п. А.7.1 ДСТУ 8828:2019. 3. При проведені розрахунків часу евакуації людей не вірно проведенні математичні розрахунки, що наведені в табл. розрахунку 911/22-ТЦ-РШЕ «Результати розрахунків параметрів руху людських потоків». 4. Не проведено розрахунок часу евакуації для людей груп МГН з 2,3,4,5,6 поверхів та паркінгу. 5. Не проведено розрахунок часу блокування шляхів евакуації кожного поверху відповідно до п. А.8 ДСТУ 8828:2019. 6. Не проведено розрахунок часу евакуації людей з паркінгу. 7. В розрахунку враховуються шляхи руху людей, що не відповідають вимогам, які встановлені до шляхів евакуації;
20) адміністрацією торгівельного центру на випадок виникнення пожежі приміщення не в повному обсязі забезпечені пристроями фільтрувальними для саморятування під час пожежі для обслуговуючого персоналу;
21) не забезпечено нормовану межу вогнестійкості будівельних конструкцій 6-го поверху експлуатованої покрівлі п. 5.3, табл. 1 ДБН В.1.1-7:2016, п. 10.3.1 табл. 10.2 ДБН В.2.2-9:2018, п. 8.1;
22) використання суб'єктом господарювання об'єктів нерухомості не розпочато на підставі поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки.
Вказаний Акт свідчить про те, що відповідачем на даний час не було усунуто всі недоліки, які були визначені у Акті від 15 березня 2021 року № 237.
У свою чергу, АТ КБ «Приватбанк» вказує, що зазначені недоліки не знайшли свого підтвердження та на даний час здійснюються дії щодо їх виправлення шляхом укладення відповідних договорів, та відповідно можливе їх усунення у подальшому.
При цьому, колегія суддів зазначає, що якщо правовідносини між суб'єктом господарювання та органом державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки стали спірними та перейшли у площину судового спору, то акт перевірки органу державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, складений за результатами контрольного заходу, є лише одним із доказів, що оцінюється судом при вирішення спору, поряд з іншими доказами.
З огляду на вказане, слід відзначити, що не усунені відповідачем порушення згідно Акту від 14.11.2022 №15 є істотними та несуть ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров'ю людей, оскільки впливають: на забезпечення безпеки роботи комплексу, безпеки його працівників, відвідувачів торгівельного центру у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі; на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації.
При збереженні таких умов для працівників та відвідувачів закладу відповідача існує реальна загроза життю, отримання травм, або шкоди їх здоров'ю.
Отже, характер суспільної небезпечності встановлених під час перевірки відповідача порушень, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров'ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.
Відтак, колегія суддів вважає, що з урахуванням принципу співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами, наявні підстави вважати, що недоліки, які залишились не усунутими відповідачем, є небезпечними для життя і здоров'я людей.
Неусунення невиправлених порушень може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій і, відповідно, ризику невідворотних негативних наслідків.
У той же час, колегія суддів зазначає, що застосування заходів реагування є лише тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю і здоров'ю людей.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03 грудня 2020 року у справі № 861/16924/16, від 12 листопада 2020 року у справі № 826/10796/16 та від 29 липня 2020 року у справі №160/1903/19.
Не зважаючи на викладене, судом першої інстанції під час вирішення даної справи вказане не було враховано, та не надано оцінки порушень, які залишились не виправлені АТ КБ «Приватбанк».
Враховуючи вищевказане та перевіривши вказані порушення, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єкта, а саме: будівлі торгового центру «Приозерний» АТ КБ «Приватбанк», що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Боброва, 1, шляхом зобов'язання Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень, зазначених в Акті від 15 березня 2021 року № 237.
Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції було неповно з'ясувано судом обставини, що мають значення для справи, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області - задовольнити.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2022 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністраттивний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Алонза», Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Спорт Оренда-7», про застосування заходів реагування - задовольнити.
Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єкта, а саме: будівлі торгового центру «Приозерний» АТ КБ «Приватбанк», що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Боброва, 1, шляхом зобов'язання Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень, зазначених в Акті від 15 березня 2021 року № 237.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Оксененко
Судді І.О. Лічевецький
В.П. Мельничук