П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
01 грудня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/10134/22
Головуючий в І інстанції: Іванов Е.А.
Дата та місце ухвалення рішення: 26.10.2022 р. м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шеметенко Л.П.
судді - Стас Л.В.
судді - Турецької І.О.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа - Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, про визнання бездіяльності протиправною, -
У липні 2022 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа - Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, в якому позивач, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невинесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 69343544.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, наголошуючи на неповному з'ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, неправильному застосуванні норм матеріального права.
Від представника третьої особи надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.
В судове засідання учасники справи не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином та своєчасно, що підтверджується довідками про доставку судової кореспонденції до електронних кабінетів учасників справи.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, згідно якого суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено, що 23.02.2022 року інспектором Управління патрульної поліції в Одеській області винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серії EAO № 5348291 від 23.02.2022 року, якою ОСОБА_1 , на підставі ч. 1 ст. 122 КУпАП, притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф у розмірі 340 грн.
Також у зазначеній постанові вказано, що штраф підлягає сплаті протягом 15 днів, а у разі його несплати штраф буде стягнутий органами державної виконавчої служби у подвійному розмірі - 680 грн.
Копію зазначеної постанови позивач отримав особисто в день її винесення (23.02.2022 року), про що свідчить підпис останнього у графі 9.
20.04.2022 року Управлінням патрульної поліції в Одеській області направлено до Першого Суворовського ВДВС у м. Одесі заяву про прийняття до виконання постанови про накладення адміністративного стягнення серії EAO № 5348291 від 23.02.2022 року та стягнення з позивача штрафу в сумі 680 грн.
05.07.2022 року державним виконавцем Першого Суворовського ВДВС у м. Одесі прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 69343544 за постановою про накладення адміністративного стягнення серії EAO № 5348291 від 23.02.2022 року про стягнення з позивача штрафу в сумі 680 грн.
05.07.2022 року державним виконавцем Першого Суворовського ВДВС у м. Одесі винесені постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 269 грн. та про стягнення виконавчого збору у сумі 68 грн.
12.07.2022 року позивач звернувся до відповідача із заявою про закінчення виконавчого провадження № 69343544 на підставі п. 9 ч. 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» посилаючись на те, що штраф у сумі 340 грн. згідно постанови УПП в Одеській області серії EAO № 5348291 сплачено 02.04.2022 року, що підтверджується квитанцією № 7116-3182-7245-0658.
22.08.2022 року ОСОБА_1 сплатив на рахунки Першого Суворовського ВДВС у м. Одесі залишок боргу по штрафу у сумі 340 грн., виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій.
26.08.2022 року державним виконавцем Першого Суворовського ВДВС у м. Одесі винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
Разом з цим, позивач вважає, що державним виконавцем протиправно не винесено постанову про закінчення виконавчого провадження за його заявою від 12.07.2022 року та він вимушений був безпідставно сплачувати штраф у загальній сумі 680 грн., у подвійному розмірі, та витрати виконавчого провадження і виконавчий збір.
Вирішуючи справу та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що обов'язок державного виконавця відкрити виконавче провадження, у разі надходження виконавчого документа на примусове виконання, передбачений ч. 5 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», та обов'язок стягнути подвійну суму штрафу при примусовому виконанні, передбачений ст. 307 КУпАП, тобто, якщо виконавчий документ відповідає усім вимогам та його пред'явлено до виконання у межах встановленого законом строку, державний виконавець зобов'язаний прийняти цей виконавчий документ до виконання та не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа винести постанову про відкриття виконавчого провадження, стягнути подвійну суму штрафу у порядку примусового виконання виконавчого документа.
Суд першої інстанції зазначив, що будь-яких зауважень до постанови про накладення адміністративного стягнення серії EAO № 5348291 від 23.02.2022 року, як до виконавчого документу або до строків його пред'явлення до виконання позивачем не зазначено, позивачем не оскаржується постанова про відкриття виконавчого провадження про стягнення штрафу на суму 680 грн.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що у відповідача, отримавши докази сплати штрафу лише у розмірі 340 грн., не було підстав вжиття заходів, передбачених ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», та закінчення виконавчого провадження.
Крім того, суд першої інстанції звернув увагу на те, що позивачем на момент звернення 12.07.2022 року до відповідача із заявою про закінчення виконавчого провадження № 69343544 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» не було сплачено виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, при цьому, постанови про стягнення виконавчого збору та про визначення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження позивачем не оскаржувались, вони були чинними, а отже, такими, що підлягали виконанню.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що жодних обставин, які б свідчили про протиправність бездіяльності Першого Суворовського ВДВС у м. Одесі, яка виразилась у не закінченні виконавчого провадження ВП № 69343544, позивачем не зазначено, а судом не встановлено.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на викладене.
Строки і порядок виконання постанови про накладення штрафу визначені ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), згідно якої штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.
У разі несплати штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
Згідно ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню, зокрема, постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1, ч. 5 ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення та не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404-VIII).
У даній справі позивачем оскаржується бездіяльність державного виконавця, яка, на думку позивача, полягає у тому, що відповідачем не винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі наведених вимог п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404-VIII та заявою боржника і отриманими доказами щодо сплати адміністративного стягнення у сумі 340 грн., накладеного постановою, примусове виконання якої здійснюється державним виконавцем.
Разом з цим, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, державним виконавцем у спірному випадку за заявою стягувача відкрито виконавче провадження на підставі постанови УПП в Одеській області про стягнення з позивача штрафу у розмірі 680 грн. (подвійний розмір штрафу, зазначений у постанові про накладення адміністративного стягнення).
За встановлених обставин, оскільки державним виконавцем відкрито виконавче провадження про стягнення з позивача штрафу у розмірі 680 грн., колегія суддів погоджується з доводами відповідача та висновками суду першої інстанції, що у державного виконавця при отриманні заяви позивача та доказів сплати штрафу у сумі 340 грн., а не 680 грн., не було підстав для застосування положень п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404-VIII та закінчення виконавчого провадження у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Що стосується посилань позивача в позовній заяві та поданій апеляційній скарзі на те, що штраф у сумі 340 грн. за постановою про накладення адміністративного стягнення, примусове виконання якої здійснює відповідач у спірному виконавчому провадженні, ним сплачений 02.04.2022 року, тобто, до відкриття виконавчого провадження, а тому, відповідач зобов'язаний був закінчити спірне виконавче провадження у зв'язку з фактичним виконанням виконавчого документу, колегія суддів зазначає наступне.
Так, у відповідності до наведених вимог п. 6 ч. 1 ст. 3, п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове, зокрема, постанови посадових осіб, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Також, згідно ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Згідно обставин даної справи, УПП в Одеській області подано заяву про примусове виконання постанови у справі про адміністративне правопорушення та стягнення з позивача штрафу у сумі 680 грн., у подвійному розмірі, визначеного в постанові.
Саме на підставі цієї заяви відповідачем і відкрито виконавче провадження про стягнення з позивача на користь держави штрафу у розмірі 680 грн.
При цьому, здійснення відповідачем дій щодо виконання постанови у справі про адміністративне правопорушення у подвійному розмірі штрафу, визначеного у такій постанові, цілком відповідають наведеним вимогам ст. 308 КУпАП, п. 6 ч. 1 ст. 3, п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VIII.
Колегія суддів зазначає, що позивач у даній справі не оспорює факт несплати штрафу, накладеного постановою у справі про адміністративне правопорушення, не пізніш, як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.
Також, позивач у даній справі не оскаржує дії УПП в Одеській області щодо подання заяви про примусове виконання постанови у справі про адміністративне правопорушення та стягнення з позивача штрафу у сумі 680 грн., у подвійному розмірі, визначеного в постанові.
На підставі наведеного, оскільки відповідачем відкрито виконавче провадження про стягнення з позивача на користь держави штрафу у розмірі 680 грн. за заявою стягувача та здійснення відповідачем дій щодо виконання постанови у справі про адміністративне правопорушення у подвійному розмірі штрафу, визначеного у такій постанові, цілком відповідають наведеним вимогам ст. 308 КУпАП, п. 6 ч. 1 ст. 3, п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VIII, а дії УПП в Одеській області щодо подання заяви про примусове виконання постанови у справі про адміністративне правопорушення та стягнення з позивача штрафу у сумі 680 грн. не є предметом спору у даній справі, колегія суддів відхиляє доводи позивача та погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані позивачем державному виконавцю докази щодо сплати штрафу у сумі 340 грн. не давали йому підстав для закінчення виконавчого провадження у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом в порядку п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404-VIII.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову та визнання протиправною бездіяльність державного виконавця щодо невинесення постанови про закінчення виконавчого провадження.
Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, оскільки доводи апеляційної скарги спростовуються наведеними висновками суду апеляційної інстанції, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 272, 287, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судове рішення складено у повному обсязі 01.12.2022 р.
Суддя-доповідач: Л.П. Шеметенко
Суддя: Л.В. Стас
Суддя: І.О. Турецька