П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
30 листопада 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/1215/22
Головуючий в 1 інстанції: Левчук О.А.
Місце та час укладення судового рішення «--:--», м. Одеса
Повний текст судового рішення складений 05.04.2022р.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Єщенка О.В., Яковлєва О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2022 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
19.01.2022р. Головне управління ДПС у Одеській області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу на суму 31495,49грн., а саме по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 7268,19грн.; по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 24227,30грн.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у відповідача податкової заборгованості з податку на доходи фізичних осіб, військового збору, які виникли у зв'язку з поданням декларації про майновий стан і доходи.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.04.2022р. відмовлено у задоволенні позову, оскільки податкова вимога направлялась на адресу, за якою відповідач не зареєстрована, та з підстав неотримання відповідачем вказаної вимоги. Отже, вказане рішення податкового органу вважається не врученим в передбаченим законом порядку, а сума заборгованості, яка заявлена до стягнення не може вважатися узгодженою та не набула статусу податкового боргу.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
Апелянт посилається на неповідомлення фізичною особою - платником податків територіального органу ДПС про зміну адреси свого місцезнаходження, податкової адреси, а тому податковим органом правомірно направлено податкову вимогу за останньою відомою податковою адресою відповідача.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що 22.06.2021р. ОСОБА_1 подано до Головного управління ДПС в Одеській області податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2020р., в якій визначено суму податкового зобов'язання, яка підлягає сплаті до бюджету самостійно: податку на доходи фізичних осіб, що сплачується особами за результатами річного декларування на суму 24227,30грн. та військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 7268,19грн. /а.с.10-11/
03.08.2021р. Головним управлінням ДПС в Одеській області винесено податкову вимогу форми «Ф» №0088360-1304-1554 щодо податкового боргу на суму 31495,49грн., а саме податку на доходи фізичних осіб, що сплачується особами за результатами річного декларування на суму 24227,30грн. та військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 7268,19грн./а.с.18/
Згідно розрахунку податкового боргу, ОСОБА_1 має заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, військового збору станом на 30.11.2021р. у розмірі 31495,49грн. /а.с.8/
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо несплати податкового боргу, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Перевіривши матеріали справи, судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності позовних вимог виходячи з наступного.
Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Пунктом 15.1 ст.15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно п.36.1 ст.36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Як визначено пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
У відповідності з п.54.1 ст.54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Отже, факт узгодження грошового зобов'язання має наслідком обов'язок платника податку сплатити таке зобов'язання у встановлений законом строк. Невиконання обов'язку зі сплати узгодженого податкового зобов'язання призводить до набуття таким зобов'язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом.
22.06.2021р. ОСОБА_1 подано до Головного управління ДПС в Одеській області податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2020р., в якій визначено суму податкового зобов'язання, яка підлягає сплаті до бюджету самостійно: податку на доходи фізичних осіб, що сплачується особами за результатами річного декларування на суму 24227,30грн. та військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 7268,19грн. /а.с.10-11/
Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Згідно з п. 59.3. ст. 59 ПК України податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Податковою вимогою Головного управління ДПС в Одеській області форми «Ф» №0088360-1304-1554 від 03.08.2021р. визначено суму податкового боргу у розмірі 31495,49грн., а саме податку на доходи фізичних осіб, що сплачується особами за результатами річного декларування на суму 24227,30грн. та військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 7268,19грн./а.с.18/
Так, п. 59.4. ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п.42.1. ст.42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.
Згідно з п.42.2 ст.42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному п.42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Так, п.58.3 ст.58 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному ст.42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному п.42.4 ст.42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.
Відповідно до ст.70 ПК України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків.
До Державного реєстру вноситься інформація про осіб, які є: громадянами України; іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають в Україні; іноземцями та особами без громадянства, які не мають постійного місця проживання в Україні, але відповідно до законодавства зобов'язані сплачувати податки в Україні або є засновниками юридичних осіб, створених на території України.
Облік фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки.
До облікової картки фізичної особи - платника податків та повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) вноситься така інформація: прізвище, ім'я та по батькові; дата народження; місце народження (країна, область, район, населений пункт); місце проживання, а для іноземних громадян - також громадянство; серія, номер свідоцтва про народження, паспорта (аналогічні дані іншого документа, що посвідчує особу), ким і коли виданий; унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (у разі внесення інформації про особу до Єдиного державного демографічного реєстру).
До інформаційної бази Державного реєстру включаються такі дані про фізичних осіб: джерела отримання доходів; об'єкти оподаткування; сума нарахованих та/або отриманих доходів; сума нарахованих та/або сплачених податків; інформація про податкову знижку та податкові пільги платника податків; унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі на підставі даних розпорядника такого реєстру, наданих у порядку інформаційної взаємодії відповідно до законодавства.
Фізична особа несе відповідальність згідно із законом за достовірність інформації, що подається для реєстрації у Державному реєстрі.
Фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Суд зазначає, що Державний реєстр фізичних осіб - платників податків було сформовано на основі Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів. Обліковим карткам фізичних осіб, які на момент набрання чинності цим Кодексом зареєстровані у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів, присвоюються номери, що відповідають ідентифікаційним номерам платників податків - фізичних осіб. Документи про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів, видані контролюючими органами у порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Кодексом, вважаються дійсними для всіх випадків, передбачених для використання реєстраційних номерів облікових карток фізичних осіб, не підлягають обов'язковій заміні та є такими, що засвідчують реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.
Отже, позивач є територіальним підрозділом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, у якому, серед іншого, фіксується місце проживання фізичних осіб - платників податків.
Як вбачається з матеріалів справи, податкова вимога форми «Ф» №0088360-1304-1554 від 03.08.2021р. надсилалась Головним управлінням ДПС в Одеській області на адресу: АДРЕСА_1 ./а.с.19/
Апелянт зазначає про направлення вищезазначеної податкової вимоги на адресу місця проживання ОСОБА_1 зафіксовану в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків. /а.с.20/
Отже, на виконання вимог ст.59 ПК України, податковим органом правомірно сформовано та направлено ОСОБА_1 податкову вимогу №0088360-1304-1554 від 03.08.2021р. рекомендованим листом за її останньою податковою адресою зазначеною в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків. /а.с.18/
Однак, вищезазначений рекомендований лист повернувся до податкового органу у зв'язку з закінченням терміну зберігання, а тому вважається врученим ОСОБА_1 належним чином. /а.с.19/
Згідно пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень (п.41.4 ст.41 ПК України).
Пунктом 95.2. ст.95 ПК України визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до вимог абз.1 п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п.95.4 ст.95 ПК України).
З урахуванням того, що узгоджена сума податкового зобов'язання набула статусу податкового боргу, а її розмір підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, беручи до уваги направлення податковим органом податкової вимоги, у відповідності до ПК України, суд апеляційної інстанції вважає, що позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, оскільки судом першої інстанції при вирішенні справи неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції в порядку ст.317 КАС України підлягає скасуванню.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України та відстрочена апелянту, згідно з ст.133 КАС України, сплата судового збору до ухвалення судового рішення у справі за подачу апеляційної скарги підлягає стягненню з позивача.
Керуючись ст.ст.133, 139, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області задовольнити, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2022 року скасувати.
Ухвалити у справі постанову, якою стягнути з ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) суми заборгованості у розмірі 31495,49грн. (тридцять одна тисяча чотириста дев'яносто п'ять) грн. 49 копійок, а саме по податку на доходи фізичних осіб у сумі 24227,30 (двадцять чотири тисячі двісті двадцять сім) грн. 30 копійок на бюджетний рахунок UA838999980333109341000015744, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код 37607526, КБК 11010500, отримувач коштів ГУК в Од.обл./м.Одеса/11010500; по військовому збору у сумі 7268,19 (сім тисяч двісті шістдесят вісім) грн. 19 копійок на бюджетний рахунок UA438999980313090137000015744, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код 37607526, КБК 11011001, отримувач коштів ГУК Од.обл./м.Одеса/11011001.
Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166) на користь Державної судової адміністрації України на рахунок №:UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір в розмірі 316 (триста шістнадцять) грн. 50 копійок.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Головуючий суддя Крусян А.В.
Судді Єщенко О.В. Яковлєв О.В.