П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
30 листопада 2022 р.м. ОдесаСправа № 420/1377/22
Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції: м. Одеса;
Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:
30.06.2022 року;
Головуючий в 1 інстанції: Марин П.П.
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Єщенка О.В.
суддів - Крусяна А.В.
- Яковлєва О.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 червня 2022 року по справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС в Одеській області звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило стягнути з фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 суму заборгованості у розмірі 38394,96 грн. по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості.
В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 з 11.05.2010 року був зареєстрований фізичною особою-підприємцем та з 12.05.2010 року перебуває на обліку як платник податків у ДПІ Болградського району ГУ ДПС в Одеській області. З 21.08.2015 року, на підставі власного рішення, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . Станом на 02.12.2021 року за платником рахується заборгованість 38394,96 грн. по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості.
Посилаючись на положення п.п. 65.10.8 п. 65.10 ст. 65 Податкового кодексу України, узгодженість податкових зобов'язань та не виконання платником свого податкового обов'язку щодо сплати податкового зобов'язання, вказує на виникнення у податкового органу правових підстав, передбачених п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20, п. 87.11 ст. 87 цього Кодексу, для звернення із адміністративним позовом про стягнення боргу в судовому порядку.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 червня 2022 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Проаналізувавши положення п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14, п. 15.1 ст. 15, п. 36.1 ст. 36, п. 54.3 ст. 54, п. 58.3 ст. 58, п. 59.1 ст. 59, п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України, суд першої інстанції виходив з того, що податкові повідомлення-рішення та податкові вимоги надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації. Дотримання умов надсилання рішень контролюючого органу впливає на факт узгодження податкового зобов'язання та обов'язок платника податку сплатити таке зобов'язання у встановлений законом строк.
Оскільки податкові повідомлення-рішення та податкова вимога направлялись платнику податків не за місцем його реєстрації та отримані не були, заявлена до стягнення сума заборгованості не може вважатися узгодженою та статусу податкового боргу не набула.
У зв'язку із чим, суд першої інстанції визначив відсутніми правові підстави для стягнення податкового зобов'язання в судовому порядку.
В апеляційній скарзі Головне управління ДПС в Одеській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нове про задоволення позову у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки положенням п. 42.2 ст. 42, п. 58.3 ст. 58, п. 59.1 ст. 59, п.п. 63.1, 63. 5 ст. 63, п. 70.7 ст. 70 Податкового кодексу України і помилково залишено поза увагою обов'язок платника податків щодо надання контролюючому органу відомостей про зміну даних, які вносяться до облікової картки такого платника. Контролюючим органом дотримано порядок направлення податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, у тому числі за останньою відомою адресою платника.
Акцентуючи увагу на обов'язку платника сплачувати податки і збори у встановленому порядку та розмірі і не виконанні відповідачем своїх податкових зобов'язань, апелянт наголошує на обґрунтованості адміністративного позову та наявності правових підстав для його задоволення у повному обсязі.
Судом першої інстанції з'ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, 11.05.2010 року Болградським районним державним управлінням юстиції проведено державну реєстрацію ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця.
На обліку платника податків відповідач перебуває в Болградській державній податковій інспекції ГУ ДПС в Одеській області з 12.05.2010 року.
21.08.2015 року проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Згідно даних інтегрованої картки платника податків, станом на 08.11.2021 року за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом у загальному розмірі 38394,96 грн, а саме по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, нарахованого відповідно до податкових повідомлень-рішень:
№0056712-1312-1511 від 02.04.2018 року на суму 17747,20 грн;
№0060084-5207-1511 від 08.05.2019 року на суму 20647,76 грн.
Податкові повідомлення-рішення надіслані відповідачу рекомендованим листом з повідомленням, проте не були вручені платнику та повернуті контролюючому органу.
Також, 04.11.2021 року податковим органом виставлено відповідачу податкову вимогу за №0109612-1305-1511 про сплату боргу по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, на суму 38394,96 грн.
Зазначена податкова вимога була надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням, проте не була вручена платнику та повернута контролюючому органу.
Посилаючись на те, що за відповідачем рахується узгоджена сума податкового зобов'язання, несплаченого у встановлені строки, позивач звернувся до суду із цим позовом про стягнення заборгованості в судовому порядку.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
За правилами п.п. 57.1, 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до п.п. 59.1, 59.3, 59.4, 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Аналіз наведених норм податкового законодавства показав, що порушення платником законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є підставою для визначення зобов'язань і нарахування штрафу згідно відповідних податкових повідомлень-рішень, нарахування пені.
Узгоджена сума грошового зобов'язання підлягає сплаті платником податків у визначені податковим законодавством строки.
Разом з цим, за правилами податкового законодавства узгодженість податкового зобов'язання може мати самостійний характер, тобто шляхом самостійного визначення платником податків грошового зобов'язання, а також у зв'язку із закінченням строку сплати зобов'язання після надіслання відповідного податкового повідомлення-рішення.
Як свідчать обставини справи, заявлена до стягнення за цим позовом заборгованість виникла в результаті несплати відповідачем грошових зобов'язань по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, у загальному розмірі 38394,96 грн, нарахованих згідно податкових повідомлень-рішень від 02.04.2018 року №0056712-1312-1511 на суму 17747,20 грн., від 08.05.2019 року №0060084-5207-1511.
Також, контролюючим органом вживались заходи щодо погашення податкової заборгованості шляхом надсилання платнику податкової вимоги від 04.11.2021 року 0109612-1305-1511.
Одночасно, слід враховувати, що податкові повідомлення-рішення від 02.04.2018 року №0056712-1312-1511 на суму 17747,20 грн., від 08.05.2019 року №0060084-5207-1511 та податкова вимога від 04.11.2021 року 0109612-1305-1511 не були вручені платнику під час їх прийняття. Відповідні відомості щодо їх вручення відповідачу ці рішення не містять.
Факт вручення чи неможливість вручити рішення з причин, не залежних від податкового органу, не підтверджується і на підставі наявних в матеріалах справи поштових відправлень (конвертів), оскільки останні не містять відомостей щодо вручення, у тому відмови в одержанні адресатом, причин повернення відправнику.
З огляду на недостатність наявних матеріалів та з метою повного та всебічного розгляду справи, ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року витребувано з Головного управління ДПС в Одеській області належним чином засвідчені копії поштових конвертів, в яких відповідачу були надіслані податкові повідомлення-рішення від 02.04.2018 року №0056712-1312-1511, від 08.05.2019 року №0060084-5207-1511 та податкова вимога від 04.11.2021 року №0109612-1305-1511, та з яких вбачаються причини не вручення платнику рішень контролюючого органу.
Подані позивачем 29.11.2022 року на вимогу апеляційного суду копії рекомендованих поштових повідомлень та поштових конвертів відповідають наявним у справі матеріалам, тобто не містять даних щодо причин невручення платнику податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги та їх повернення відправнику.
На переконання апеляційного суду, вказані обставини позбавляють суд можливості встановити узгодженість податкового зобов'язання та виникнення у контролюючого органу правових підстав, передбачених п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20, п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України, для звернення із цим позовом.
Таким чином, знаходять обґрунтоване підтвердження висновки суду першої інстанції щодо порушення податковим органом порядку узгодження зобов'язань та звернення із цим позовом.
Водночас, як свідчать обставини справи, податкові повідомлення-рішення та податкова вимога були направлені ОСОБА_1 за відомою контролюючому органу адресою, відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДПС України про суми виплачених доходів, а саме: АДРЕСА_1 .
Судом першої інстанції з'ясовано, що згідно даних Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області, відповідач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 03.12.2018 року був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . В подальшому місце реєстрації відповідача на території м. Одеси та Одеської області не встановлено.
Одночасному врахуванню підлягають положення п. 70.7 ст. 70 Податкового кодексу України, згідно яких фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
У п. 5 Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 року №822, до Облікової картки (Повідомлення, Заяви про внесення змін) вноситься така інформація:
прізвище, ім'я, по батькові (за наявності);
дата народження;
місце народження (країна, область, район, населений пункт);
місце проживання / місцеперебування;
громадянство;
для іноземців - податковий номер у країні громадянства (за наявності);
реквізити документа, що посвідчує особу (назва документа, серія та/або номер, дата видачі та уповноважений суб'єкт, що видав документ);
унікальний номер запису в Реєстрі (у разі внесення інформації про особу до Реєстру).
Таким чином, зміна місця проживання / місця перебування платника зумовлює обов'язок такого платника повідомити контролюючий орган про ці обставини.
В іншому випадку, орган державної податкової служби має право використати під реалізації своїх функцій останні відомі йому дані платника податку, у тому числі щодо місця проживання/перебування цього платника.
Виходячи з наведеного, оскільки під час направлення рішень позивач керувався відомими контролюючому органу відомостями стосовно платника, знаходять своє обґрунтоване підтвердження доводи апелянта про дотримання контролюючим органом порядку надіслання своїх рішень платнику, а саме в частині використання наявних даних щодо місця проживання відповідача, та помилковість висновків суду першої інстанції у відповідній частині.
Враховуючи викладене, оскільки висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову є правильними, але не у повній мірі відповідають нормам законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає, відповідно до ст. 317 КАС України рішення підлягає зміні в мотивувальній частині.
Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п. 2 ч. 1 ст. 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 червня 2022 року - змінити в мотивувальній частині.
В іншій частині рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Головуючий-суддя: О.В. Єщенко
Судді: А.В. Крусян
О.В. Яковлєв