П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
30 листопада 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/15978/21
Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В.В.
Місце та час укладення судового рішення «--:--», м. Одеса
Повний текст судового рішення складений 04.01.2022р.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Єщенка О.В., Яковлєва О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 січня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
02.09.2022р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій щодо застосування січня 2016р., як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації його грошового забезпечення за період з 26.09.2016р. по 28.02.2018р.; зобов'язання нарахувати і виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період 26.09.2016р. по 28.02.2018р. включно в сумі 58140,71грн. із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008р. із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004р. №44; визнання протиправною бездіяльність щодо виплати йому в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018р. по 19.08.2019р. включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 3932,01грн. відповідно до абзаців 4,6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078; зобов'язання нарахувати і виплатити на його користь щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 3932,01грн. за період з 01.03.2018р. по 19.08.2019р. включно в сумі 69719,58грн., відповідно до абзаців 4, 6 п. 5 Порядку проведену індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078 із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004р. №44; зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.06.2020р. у справі №420/2867/20 зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 26.09.2016р. по 19.08.2019р. Дане рішення суду відповідачем було виконано, без врахування вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078, тобто, без застосування базового місяця - січень 2008р.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.01.2022р. позов задоволено частково; визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо застосування січня 2016р. як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 26.09.2016р. по 28.02.2018р. включно; зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 26.09.2016р. по 28.02.2018р. включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008р.; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки судове рішення оскаржується в частині задоволених позовних вимог, то перевірка законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог апеляційним судом не здійснюється.
Судом першої інстанції встановлено, що період з 26.09.2016р. по 19.08.2019р. позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини польова пошта НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 26.09.2016р. №210 ОСОБА_1 прийнято на військову службу за контрактом. /а.с.26/
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19.08.2021р. №177 ОСОБА_1 виключено із списків особового складу частини і всіх видів забезпечення. /а.с.27/
17.02.2020р. позивач звернувся до військової частини НОМЕР_1 із заявою, зокрема, про нарахування та виплату йому індексації грошового забезпечення за період з 19.08.2016р. по 28.02.2018р./а.с.9/
Листом військової частини НОМЕР_1 від 10.03.2020р. №526 позивачу повідомлено, про те, що індексація грошового забезпечення військовослужбовців виплачується відповідно вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», проте, згідно листа Директора Департаменту фінансів від 04.01.2016р. вих.№248/3/9/1/2 з 01.01.2016р., у зв'язку із внесенням змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078, індексація грошового забезпечення не нараховується та не виплачується до окремого розпорядження. /а.с.10-11/
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.06.2020р. у справі №420/2867/20 (набрало законної сили 04.11.2020р.) визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо виплати ОСОБА_1 у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 26.09.2016р. по 19.08.2019р. включно; зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 26.09.2016р. по 19.08.2019р. включно.; у решті задоволення позовних вимог відмовлено.
На виконання вищевказаного рішення, 31.03.2021р. військовою частиною НОМЕР_1 виплачено ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення в розмірі 3177,03грн. з застосуванням базового місяця - січень 2016р. /а.с.21/
Не погоджуючись з діями відповідача щодо не застосування січня 2008р., як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення, та бездіяльністю відповідача щодо виплати йому в повному розмірі індексації грошового забезпечення, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991р. №2011 -XII (надалі - Закон №2011-ХІІ) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно ч.3 вищезазначеної статті грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом №1282-ХІІ.
Статтею 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991р. №1282- ХІІ (надалі - Закон України №1282-ХІІ) визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до ст.2 Закону України №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України №1282- XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Частинами 1-2 ст.5 Закону України №1282-ХІІ встановлено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Крім того, слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 08 листопада 2005 року у справі «Кечко проти України» (заява №63134/00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Також Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.
Отже, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (ч.6 ст.5 Закону України №1282-Х1І).
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, що визначено Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. № 1078. (надалі - Порядок №1078)
Відповідно до п.1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Відповідно до п. Порядку №1078 у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Крім того, звільнення особи з військової служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.
Спірним питанням під час нарахування позивачу індексації грошового забезпечення є встановлення базового місяця.
Відповідно до п.5 Порядку №1078 (у редакції від 24.02.2016р. на момент виникнення спору) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
В редакції від 24.11.2016р., 24.10.2017р. п. 5 Порядку №1078 є аналогічним.
В редакції 15.03.2018р. п. 5 викладено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Отже, аналізуючи вищезазначене, місяць у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу), є базовим для проведення індексації.
Відповідно до змісту п. 5 Порядку №1078, підставою для встановлення чи зміни базового місяця при проведенні індексації грошового забезпечення є підвищення тарифної ставки (окладу) військовослужбовця.
Тож, базовий місяць для такої індексації визначається нормативно і відповідач не наділений повноваженнями діяти на свій розсуд, обираючи інакший місяць базовим, ніж той, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу).
Тому у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов'язаний вчинити конкретну дію на користь позивача - провести індексацію його грошового забезпечення, враховуючи нормативно визначений базовий місяць.
Окрім того, відповідно до п. 5 Порядку №1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації пов'язується з місяцем підвищенням тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає військовослужбовець.
Отже, збільшення грошового забезпечення не за рахунок зростання тарифної ставки (окладу), а завдяки додатковим видам грошового забезпечення, не дає підстав вважати відповідний місяць базовим для подальшої індексації.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007р. №1294 затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців (тарифних сіток), яка набрала чинності 01.01.2008р., а отже січень 2008р. є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення.
Зі вступом в дію постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено нові схеми тарифних розрядів військовослужбовців, наступним підвищенням посадових окладів військовослужбовців було 01.03.2018р.
Як вбачається з матеріалів справи, 31.03.2021р. ОСОБА_1 виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 26.09.2016р. по 19.08.2019р. в розмірі 3177,03грн. з встановленням базового місяця - січень 2016р., що свідчить про протиправність дій відповідача.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки у період проходження служби в Збройних Силах України підвищення посадового окладу позивача за посадою відбулось у січні 2008р., тому обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації має здійснюватись наростаючим підсумком за цей період.
Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення з 26.09.2016р. по 28.02.2018р., застосувавши при нарахуванні та виплаті індексації місяцем обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення позивача (базовий місяць) січень 2008р.
За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311, 315, 316, 322, 328, 329 КАС України, -
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 січня 2022 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Головуючий суддя Крусян А.В.
Судді Єщенко О.В. Яковлєв О.В.