П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
30 листопада 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/10332/22
Головуючий в 1 інстанції: Хурса О. О.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Зуєвої Л.Є.,
суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Болградської міської ради Одеської області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Болградської міської ради про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
У липні 2022 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача та просила визнати протиправним рішення № 80 Виконавчого комітету Болградської міської ради Одеської області вiд 23.03.2022 про відмову ОСОБА_1 у порушенні клопотання про присвоєння Почесного звання України «Мати-героїня» та зобов'язати Виконавчий комітет Болградської міської ради Одеської області у місячний строк повторно розглянути клопотання щодо присвоєння їй - ОСОБА_1 , звання «Мати-героїня».
В обґрунтування позову зазначалось, що позивач виконала свій батьківський обов'язок, оскільки виховала сімох дітей до восьмирічного віку та зробила вагомий внесок у створення сприятливих умов для здобуття дітьми освіти, розвитку їх творчих здібностей, що дає їй право клопотати про присвоєння почесного звання України «Мати-героїня». ОСОБА_1 зазначає, що рішення про відмову в клопотанні про присвоєння почесного звання «Мати-героїня» є суб'єктивними, необґрунтованим та суперечить фактичним обставинам і документам, які були надані виконавчому комітету міської ради на розгляд.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року, ухвалене в порядку письмового провадження у м. Одеса, позов задоволено.
Не погоджуючись з таким рішенням, Болградська міська рада Одеської області надала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити повністю.
Доводами апеляційної скарги зазначено, що один лише факт народження та виховання до восьмирічного віку п'ятьох і більше дітей не може слугувати беззаперечною підставою для присвоєння почесного звання «Мати-героїня». При цьому, як зазначає апелянт, орган місцевого самоврядування наділений повноваженнями та зобов'язаний при вирішенні питання щодо присвоєння почесного звання України «Мати-героїня» перевіряти особистий внесок заявниці у виховання дітей, створення сприятливих умов для здобуття дітьми освіти, розвитку їх творчих здібностей, формування високих духовних і моральних якостей у дітей.
Апелянт наполягає, що судом неправильно було надано оцінку наявним в матеріалах справи доказам, які у своїй сукупності доводять, що ОСОБА_1 неналежним чином виконує батьківський обов'язок з виховання дітей, оскільки діти навчаються погано.
Позивач був належним чином повідомлений про відкриття апеляційного провадження у справі, однак поштовий конверт повернувся до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», відзив на апеляційну скаргу до суду не надав.
Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народила та виховує дев'ятьох дітей, а саме:
- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є кваліфікованим мотористом (машиністом) рефрижераторних установок ІІ класу, токар ІІ розряду, з 01.03.2021 року працює оператором металорізальних машин в місті Софія (Болгарія). До кримінальної відповідальності не притягувався, незанятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває;
- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , здобула повну загальну середню освіту в 2017 році у в Залізничненській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Болградської районної ради Одеської області, 30.05.2018 року пройшла курси перукарів (а.с.31). До кримінальної відповідальності не притягувалась, незанятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває;
- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , здобула повну загальну середню освіту в 2018 році у в Залізничненській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Болградської районної ради Одеської області, не працює, працевлаштовується (а.с.35). До кримінальної відповідальності не притягувалась, незанятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває;
- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , здобула повну загальну середню освіту в 2020 році у в Залізничненській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Болградської районної ради Одеської області, працює в ТОВ «Ідеал Трейдинг» на посаді касира. До кримінальної відповідальності не притягувалась, незанятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває;
- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , навчається в 11 класі Залізничненського закладу загальної середньої освіти Болградської міської ради Одеської області, нагороджений грамотами та дипломами з турнірів та чемпіонатів з футболу. До кримінальної відповідальності не притягувався, незанятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває, на профілактичному обліку у Болградському РФП ГУНП в Одеській області не перебуває;
- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , має фізичні вади слуху - двостороння сенсоневральна туговухість ІІІ ступеня, є ученицею четвертого класу Залізничненського закладу загальної середньої освіти Болградської міської ради Одеської області, де навчається в інклюзивному класі за спеціальною програмою та займається за допомогою асистента вчителя, має додаткові заняття з вчителем дефектологом, з розвитку слухо-, зоро- тактильного сприймання мовлення та формування вимови, розвитку слухового сприймання та формування вимови, на профілактичному обліку у Болградському РФП ГУНП в Одеській області не перебуває;
- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , навчається в 3 класі Залізничненського закладу загальної середньої освіти Болградської міської ради Одеської області, на профілактичному обліку у Болградському РФП ГУНП в Одеській області не перебуває;
- ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ;
- ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .
21 січня 2022 року позивач подала до виконавчого комітету Болградської міської ради заяву за №К-92 щодо присвоєння Почесного звання України «Мати-героїня».
Однак, 23.03.2022 р. Виконавчим комітетом Болградської міської ради прийнято рішення № 80, яким відмовлено в задоволенні клопотання матері яка народила 9 та виховала до восьмирічного віку 7 дітей, з урахуванням документів, які надійшли з закладу загальної середньої освіти, де навчаються діти сім'ї шкільного віку та відсутністю документів, що підтверджують вагомий особистий внесок, створення сприятливих умов для здобуття дітьми освіти, розвитку їх творчих здібностей, керуючись ст. 39 Законом України «Про місцеве самоврядування».
Також судом встановлено, що на засіданні виконавчого комітету виступили члени виконавчого комітету міської ради, з яких ОСОБА_11 запропонувала підтримати ОСОБА_1 та присвоїти їй почесне звання «Мати-героїня». Водночас, ОСОБА_12 зазначила, що місце проживания ОСОБА_6 на даний час ніде не зареєстровано, оскільки зі слів матері сина - його не має де зареєструвати. Також зазначила, що доньки ОСОБА_1 : ОСОБА_7 має фізичні вади слуху, через які має труднощі у навчанні, однак не навчається в спецiалiзованiй школі. ОСОБА_6 після школи ніде не навчалася, не отримала професійну освіту та на теперішній час ніде не працює. Згідно характеристик дітей, діти часто не виконують домашнє завдання, що свідчить про безвiдповiдальнiсть в виховані дітей з боку матері.
Не погодившись з рішенням виконавчого комітету, позивачка звернулась до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем не було надано доказів щодо наявності обґрунтованих підстав для відмови ОСОБА_1 у порушенні клопотання про присвоєння їй звання «Мати-героїня», виконавчий комітет Болградської міської ради Одеської області діяв не у спосіб, який визначено чинним законодавством, що є підставою для скасування такого рішення суб'єкта владних повноважень.
Суд також зазначив, що надавати оцінку та підставам для присвоєння почесного звання України законодавством покладено саме на Комісію державних нагород та геральдики, а не на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад. При цьому, обов'язок подання відповідного клопотання в даному випадку покладений саме на орган місцевого самоврядування, факт подання такого клопотання свідчить про фактичну згоду виконавчого органу ради з тим, що така мати є достойним кандидатом на отримання такого Почесного звання. У той же час внесенню такого подання передує процедура збирання відповідних документів, перевірки фактів, що впливають на прийняття відповідного рішення та їх належна оцінка.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною першою статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Під час розгляду та вирішення адміністративної справи суд наділений усією повнотою повноважень щодо перевірки оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень не лише на предмет його законності, тобто чи було таке рішення прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, але й з точки зору дотримання інших критеріїв, перелік яких наведено у статті 2 КАС України.
Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що виконавчі органи сільських, селищних, міських рад розглядають клопотання підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності і вносять у встановленому порядку до відповідних органів виконавчої влади подання про нагородження державними нагородами України (ст. 39).
Статтею 1 Закону №1549-ІІІ передбачено, що державні нагороди України є вищою формою відзначення громадян за видатні заслуги у розвитку економіки, науки, культури, соціальної сфери, захисті Вітчизни, охороні конституційних прав і свобод людини, державному будівництві та громадській діяльності, за інші заслуги перед Україною.
Відповідно до ст. 3 Закону №1549-ІІІ, почесне звання України є видом державних нагород.
Частиною 2 ст. 5 Закону №1549-ІІІ передбачено, що нагородження державними нагородами провадиться указом Президента України. Нагородженому вручається державна нагорода та документ, що посвідчує нагородження нею.
Наведені норми узгоджуються з п. 2 Положення №476/2001, яким передбачено, що присвоєння почесних звань провадиться указом Президента України.
Відповідно до ст. 10 Закону №1549-ІІІ та п. 8 Положення №476/2001 встановлено таке почесне звання як «Мати-героїня».
Підстави для присвоєння почесних звань закріплені в п. 9 Положення №476/2001, відповідно до якого почесне звання «Мати-героїня» присвоюється жінкам, які народили та виховали до восьмирічного віку п'ятьох і більше дітей, у тому числі дітей, усиновлених у встановленому законодавством порядку, враховуючи вагомий особистий внесок виховання дітей у сім'ї, створення сприятливих умов для здобуття дітьми освіти, розвитку їх творчих здібностей, формування високих духовних і моральних якостей.
Відповідно до п. 10 Положення №476/2001, право на внесення Президентові України подання про присвоєння почесних звань надано органам різного рівня, в тому числі обласним державним адміністраціям.
За правилами п. 12 Положення №476/2001 клопотання про присвоєння почесних звань, які порушуються органами місцевого самоврядування, подаються Президентові України через відповідні обласні, Київську, Севастопольську міські державні адміністрації. Клопотання про присвоєння почесного звання «Мати-героїня», що порушуються органами місцевого самоврядування згідно із заявою жінки, яка претендує на присвоєння такого почесного звання, розглядаються відповідними місцевими державними адміністраціями протягом місяця з дати надходження такої заяви.
Статтею 13 Закону №1549-ІІІ передбачено, що для попереднього розгляду питань, пов'язаних з нагородженням державними нагородами, при Президентові України утворюється Комісія державних нагород та геральдики, яка є дорадчим органом і працює на громадських засадах.
Відповідно до п. 1 Положення №1211/2011 Комісія покликана забезпечити єдиний підхід до розвитку нагородної та геральдичної справи.
Пунктом 3 Положення №1211/2011 до основних завдань Комісії державних нагород та геральдики, серед іншого, віднесено підготовку висновків щодо порушених перед Президентом України клопотань про нагородження державними нагородами, позбавлення державних нагород, поновлення у правах на державні нагороди, видачу дублікатів нагород або документів про нагородження; узагальнення практики нагородження державними нагородами України і розвитку нагородної та геральдичної справи, підготовка відповідних пропозицій Президентові України.
Для виконання покладених завдань Комісія має право в установленому порядку:
- одержувати від органів виконавчої влади, інших державних органів, підприємств, установ та організацій необхідну інформацію, матеріали і документи;
- залучати представників органів виконавчої влади, інших державних органів, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) та інших фахівців до підготовки і розгляду питань, що належать до компетенції Комісії;
- утворювати робочі, експертні групи для опрацювання питань, що належать до її компетенції (п. 4 Положення №1211/2011).
Пунктом 6 Положення №1211/2011 передбачено, що рішення Комісії приймаються більшістю голосів присутніх на засіданні її членів. Рішення Комісії оформлюється протоколом, який підписується головуючим на засіданні Комісії і відповідальним секретарем Комісії.
Відповідно до п. 8 Положення №1211/2011 Комісія може відхилити клопотання про нагородження державною нагородою України та повернути відповідні матеріали органу, організації, які вносили подання.
Пунктом 15 Положення №476/2001 передбачено, що органи, яким надано право вносити подання про присвоєння почесних звань, надсилають на ім'я Президента України зазначене подання і нагородний лист установленого зразка. У нагородному листі про присвоєння почесного звання «Мати-героїня», до якого додаються підтверджуючі документи, зазначаються дані про кількість дітей, дати народження дітей, місце проживання або місце перебування кожної дитини із зазначенням адреси житла, конкретні заслуги матері у вихованні дітей, а також у відповідних випадках - причини, обставини та дати смерті дітей.
Системний аналіз викладених положень законодавства дозволяє зробити наступні висновки. Процедура присвоєння державних нагород врегульована законами України та указами Президента. Відповідно до цієї процедури за заявою жінки, яка претендує на присвоєння такого почесного звання, порушує клопотання орган місцевого самоврядування через обласну державну адміністрацію, яка в свою чергу подає клопотання разом з іншими необхідними для розгляду документами Комісії державних нагород та геральдики при Президентові України. За результатами розгляду клопотання Комісія готує висновок щодо порушеного клопотання, а також може відхилити відповідне клопотання та повернути матеріали органу, який його подав.
Питання щодо присвоєння почесного звання України «Мати-героїня» порушується органами місцевого самоврядування шляхом направлення відповідного подання Президентові України через обласні, Київську, Севастопольську міські державні адміністрації. При цьому підлягають обов'язковому врахуванню не лише факт народження та виховання жінкою до восьмирічного віку п'ятьох і більше дітей, а і її особистий внесок у виховання дітей у сім'ї, створення сприятливих умов для здобуття дітьми освіти, розвитку їх творчих здібностей, формування високих духовних і моральних якостей у дітей.
З огляду на викладені положення вбачається, що орган місцевого самоврядування наділений повноваженнями розглядати клопотання щодо наявності підстав у заявника з присвоєння почесного звання «Мати-героїня», перевіряючи подані до клопотання документи та зазначену в них інформацію.
Розглянувши документи Виконавчий орган подає їх на узгодження із вищим адміністративним органом, в подальшому передає їх до Комісії державних нагород та геральдики при Президентові України, яка є останнім завершальним етапом під час перевірки документів та підготування висновку для представлення його Президентові України.
При цьому, зазначеним положенням надається право Виконавчому комітету щодо прийняття рішення про порушення клопотання чи відмову у його порушенні, однак за умови, що під час розгляду клопотання орган місцевого самоврядування враховував підстави та умови набуття жінкою права на отримання почесного звання «Мати-Героїня», що визначені п. 9 Положення №476/2001, а саме:
- народження та виховання жінкою до восьмирічного віку п'ятьох і більше дітей,
- вагомий особистий внесок жінки матері у виховання дітей у сім'ї, створення сприятливих умов для здобуття дітьми освіти, розвитку їх творчих здібностей, формування високих духовних і моральних якостей.
Таким чином під час розгляду спірного клопотання, Виконавчий орган мав перевіряти документи та зазначену інформацію саме щодо наявності чи відсутності фактів визначених у п. 9 Положення №476/2001, про що сам вказує у відзиві відповідач.
В межах спірних правовідносин відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення посилався на невідповідність позивачки вимогам Указу Президента України «Про Почесні звання України», у зв'язку з документами, які надійшли з закладу загальної середньої освіти, де навчаються діти сім'ї шкільного віку та відсутністю документів, що підтверджують вагомий особистий внесок, створення сприятливих умов для здобуття дітьми освіти, розвитку їх творчих здібностей.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що приймаючи спірне рішення відповідач прийняв до уваги зокрема документи, які надійшли з закладу загальної освіти, де навчаються діти сім'ї шкільного віку (а.с. 13).
При цьому, у рішенні № 80 від 23 березня 2022 року відсутні відомості щодо врахування відповідачем усіх поданих позивачкою документів при вирішені порушеного питання та не наведено мотиви з яких надані документи не розглядалися.
Дослідивши оскаржуване рішення встановлено, що підставою для його ухвалення стала інформація про те, що місце проживання ОСОБА_6 на даний час ніде не зареєстровано, оскільки зі слів матері сина - його не має де зареєструвати; донька ОСОБА_7 має фізичні вади слуху, через які має труднощі у навчанні, однак не навчається в спецiалiзованiй школі; донька ОСОБА_6 після школи ніде не навчалася, не отримала професійну освіту та на теперішній час ніде не працює; згідно характеристик дітей, діти часто не виконують домашнє завдання, що свідчить про відсутність контролю та безвiдповiдальнiсть в виховані дітей з боку матері.
У той же час, судом встановлено, що ОСОБА_1 звертаючись із заявою щодо присвоєння їй почесного звання «Мати-героїня» надала комплект документів, в тому числі й характеристики на усіх дітей, грамоти, довідки, рішення Болградського районного суду Одеської області, акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї № 17 від 22.02.2022 року, довідки про склад сім'ї та розмір платежів за житлово-комунальні послуги, додаток до диплома кваліфікованого робітника, свідоцтво про базову загальну середню освіту, атестат про повну загальну середню освіту, сертифікат проходження семінару, свідоцтво про повну загальну середню освіту, диплом (а.с.27-75.
Судовою колегією досліджено зазначені вище документи, однак встановлено, що згідно протоколу засідання виконавчого комітету від 23.03.2022 р. відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення була надана оцінка лише факту відсутності реєстрації ОСОБА_6 за адресою місця проживання, навчання ОСОБА_7 не в спецiалiзованiй школі та відсутності професійної освіти в ОСОБА_6 , проте в рішенні відповідач не надав оцінку іншим документам, наданих позивачем , в порушення п.9 Положення №476/2001 на стадії розгляду клопотання не перевірив та не надавав об'єктивної оцінки у сукупності всіх наявних документів та зібраної інформації.
Так, у своєму рішенні відповідач у повному обсязі не перевірив інформацію щодо вагомого особистого внеску матері ОСОБА_1 у вихованні своїх дітей у сім'ї та не надав оцінки створення сприятливих для них умов для здобуття вказаними дітьми освіти, розвитку їх творчих здібностей, формування високих духовних і моральних якостей даних дітей, також відповідач не врахував та не надав оцінку тому, що ОСОБА_7 є ученицею четвертого класу Залізничненського закладу загальної середньої освіти Болградської міської ради Одеської області, де навчається в інклюзивному класі за спеціальною програмою та займається за допомогою асистента вчителя, має додаткові заняття з вчителем дефектологом, з розвитку слухо-, зоро- тактильного сприймання мовлення та формування вимови, розвитку слухового сприймання та формування вимови (а.с.59-60,62).
Крім того, судом не приймаються доводи апелянта про те, що дитина позивача ОСОБА_7 на перiод дистанційного навчання не приєднувалась до відеоконференцій, на час складання характеристики не завжди була готова до занять, оскільки такі доводи не були підставою при прийнятті відповідачем рішення.
При цьому, суд звертає увагу, що згідно психолого-педагогічної характеристики ОСОБА_7 від 22.02.2022 №34 за допомогою вчителя-асистента, логопеда дівчинка вимовляє деякі склади та слова, рахує до десяти, спілкується з однокласниками жестами, що підтверджується доказами наявними у справі (а.с.59), однак відповідач при прийнятті рішення не заслуховував позивача, зокрема, з питання підключення дітей до відеоконференцій на перiод дистанційного навчання.
Також, суд вважає безпідставними доводи апелянта, що позивач недостатньо уваги приділяє вихованню дітей, не відвідує збори батьків у класах жодної дитини, оскільки згідно наявних в матеріалах справи психолого-педагогічних характеристик на дітей позивача, ОСОБА_1 відвідує навчальних заклад в інший, зручний для неї час після телефонних дзвінків адміністрації, класного керівника, вчителя-асистента.
Також в оскаржуваному рішенні органом владних повноважень не врахована та не відображена характеристика на родину ОСОБА_1 , видана Болградською міською радою Одеської області с. Залізничне №2006 від 28.12.2021 та №409 від 10.03.2022 року, з якої вбачається, що за час проживання в селі ОСОБА_1 характеризується з задовільної сторони. Скарг на ОСОБА_1 від мешканців села та сусідів до старостату не надходило. ОСОБА_1 виховує своїх дітей добрими, тактовними та старанними. Діти у родині усім забезпечені, у будинку створені належні умови для їх проживання та виховання. Діти завжди охайно одягнені, доглянуті. ОСОБА_13 ніде ніколи не працювала і не працює. На теперішній час здійснює догляд за дитиною з інвалідністю ОСОБА_7 (а.с.73,75).
З огляду на викладене судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що інформація, яка зазначена відповідачем та стала підставою для прийняття рішення № 80 Виконавчого комітету Болградської міської ради Одеської області вiд 23.03.2022, у такий спосіб не визначає оскаржуване рішення як вмотивоване та обґрунтоване, оскільки відповідач належним чином не перевірив у сукупності всю наявну інформацію на відповідність її вимогам пункту 9 Положення № 476/2001, що відповідно призвело до порушення реалізації законного права позивачки в отриманні (присвоєнні) почесного звання «Мати-героїня».
Слід звернути увагу, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого в цій справі відповідачем зроблено не було.
В свою чергу колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб'єкта владних повноважень. І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень «суб'єктивізує» акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, з яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 серпня 2022 року у справі № 160/8111/20, від 18 вересня 2019 року у справі № 826/6528/18, від 10 квітня 2020 року у справі № 819/330/18, від 10 січня 2020 року у справі № 2040/6763/18, від 02 грудня 2021 року у справі № 280/5176/20.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновків про те, що питання порушення клопотання про присвоєння позивачці звання «Мати-героїня» належить до дискреційних повноважень відповідача, під якими слід розуміти такі повноваження, в межах яких адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення, а тому за обставин, коли відповідач належним чином не розглянув всі документи та докази, надані до заяви про виконання позивачкою обов'язку щодо виховання дітей, піклування про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створення матір'ю належних умов для розвитку природних здібностей дітей, обов'язку готувати дітей до самостійного життя та праці, не з'ясував як характеризується мати та щодо її моральних якостей, судова колегія вважає обгрунтованим рішення суду щодо задоволення позовних вимог шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача з урахуванням висновків суду та поданих позивачкою документів про присвоєння їй Почесного звання України «Мати-героїня».
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 262, 263, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Болградської міської ради Одеської області - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року - залишити без змін.
Відповідно до ст. 325-328 КАС України постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає крім випадків: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Головуюча суддя: Л.Є. Зуєва
Суддя: М.П. Коваль
Суддя: О.О. Кравець