01 грудня 2022 року м. Дніпросправа № 340/2736/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Панченко О.М., Іванова С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної судової адміністрації України на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року у справі №340/2736/20 за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва, треті особи: Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Кіровоградській області, Державна судова адміністрація України про стягнення коштів у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої органом державної влади прийняттям неконституційного правового акта,-
встановиВ:
ОСОБА_1 15 липня 2020 року звернулася до суду з позовом до Держави Україна в особі Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва, згідно з яким просить стягнути на її користь з Держави Україна за рахунок бюджетних коштів Державного бюджету України шляхом безспірного списання з відповідного казначейського рахунку, відкритого в Державній казначейській службі України 261000 гривень (двісті шістдесят одну тисячу гривень) у відшкодування майнової шкоди, завданої органом державної влади прийняттям неконституційного правового акта.
Згідно з висновком Верховного Суду зробленого у постанові від 10.11.2022 року прийнятої у цій справі, суд зауважив, що ОСОБА_1 обґрунтувала свої позовні вимоги саме прийняттям державою норми права, яка скасувала виплату вихідної допомоги судді при виході у відставку та у подальшому була визнана Конституційним Судом України такою, що не відповідає Основному Закону (є неконституційною), чим їй були завдані збитки у вигляді упущеної вигоди.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду зробленого у постанові від 03.11.2022 року прийнятої у справі №340/2736/20 спір пов'язаний з відшкодуванням шкоди, завданої законом, який визнаний неконституційним виникає у зв'язку з припиненням позивачем публічної служби, а тому є публічно-правовим. Питання визначення юрисдикції за позовами, в яких вимогами є стягнення майнової шкоди внаслідок прийняття закону, який визнано неконституційним, було предметом дослідження Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05.06.2021 у справі №686/23445/17, де Велика Палата Верховного Суду нагадала, що спори, пов'язані з проходженням публічної служби, розглядаються за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи вищезазначені правові позиції суд апеляційної інстанції зробив висновок, що спірні відносини пов'язані з прийняттям громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (проходженням публічної служби).
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частин третьої та п'ятої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Рішенням Конституційного Суду України від 15 квітня 2020 року № 2-р(ІІ)/2020 (Справа № 3-311/2018(4182/18, 4632/19, 5755/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення підпункту 1 пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року № 1166-VII. Також зазначено, що положення підпункту 1 пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року № 1166-VII, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Конституційний Суд України у вказаному рішенні зазначив, що право на отримання вихідної допомоги суддя набуває з моменту реалізації ним права на відставку.
Також Конституційний Суд України зазначив, що за своєю юридичною природою така допомога є додатковою гарантією матеріального забезпечення судді у разі його виходу у відставку, а її розмір та порядок виплати підлягають регулюванню на законодавчому рівні.
Отже, дія підпункту 1 пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» втратила чинність 15 квітня 2020 року.
Тобто, строк звернення до суду з позовом щодо стягнення коштів у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої органом державної влади прийняттям неконституційного правового акта у зв'язку з ухваленням Конституційним Судом України рішення від 15 квітня 2020 року № 2-р(ІІ)/2020 (Справа № 3-311/2018(4182/18, 4632/19, 5755/19) починає свій відлік з 15 квітня 2020 року.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулася з позовом до суду 15 липня 2020 року, тобто з пропуском місячного строку встановленого законом на звернення до суду з таким позовом.
Оскільки позивач не просить поновити їй строк звернення до суду з цим позовом, суд апеляційної інстанції зробив висновок про необхідність запропонування позивачу протягом десяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків звернення до суду, вказавши поважні підстави для його поновлення.
Згідно з ч. 2 ст. 321 КАС України процедурні питання, пов'язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом апеляційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.
Керуючись статтями 9, 72, 248, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Запропоновувати ОСОБА_1 протягом десяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків звернення до суду, вказавши поважні підстави для поновлення строку звернення до суду з позовом щодо стягнення коштів у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої органом державної влади прийняттям неконституційного правового акта
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду у відповідності до положень статті 123 КАС України.
Ухвала оскарження не підлягає.
Повне судове рішення складено та підписано суддями 01 грудня 2022 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя О.М. Панченко
суддя С.М. Іванов