30 листопада 2022 року м. Дніпросправа № 160/24871/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпро
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 березня 2022 року
у справі № 160/24871/21
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства охорони здоров'я України
про визнання протиправними бездіяльності та дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
02 грудня 2021 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Міністерства охорони здоров'я України, у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність та дії Міністерства охорони здоров'я України, які полягають у залишенні без розгляду та ненаданні відповіді позивачці на звернення від 24.10.2021 року, запит на отримання публічної інформації від 28.10.2021 року, запит на отримання публічної інформації від 08.11.2021 року до Державної служби України з питань праці; відмові у задоволенні запиту на інформацію та наданні неповної інформації на запит про надання письмової інформації від 08.11.2021 року до Міністерства охорони здоров'я України;
- зобов'язати Міністерство охорони здоров'я України належним чином розглянути та надати вичерпні та обґрунтовані відповіді на всі питання позивачки, викладені у зверненні від 24.10.2021 року, запитах на отримання публічної інформації від 28.10.2021 року, від 08.11.2021 року до Міністерства охорони здоров'я України та до державної служби України з питань праці;
- зобов'язати Міністерство охорони здоров'я України протягом п'ятнадцяти днів з дня набрання чинності рішенням суду по цій справи надати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 березня 2022 року у справі №160/24871/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров'я України про визнання протиправними бездіяльності та дій, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Міністерства охорони здоров'я України, яка полягає у залишенні без розгляду та ненаданні відповіді позивачці на звернення від 24.10.2021 року, запиту на отримання публічної інформації від 28.10.2021 року, запиту на отримання публічної інформації від 08.11.2021 року до Державної служби України з питань праці;
- визнано протиправною дії Міністерства охорони здоров'я України, які полягають у відмові в задоволенні запиту на інформацію та наданні неповної інформації на запит про надання письмової інформації від 08.11.2021 року до Міністерства охорони здоров'я України;
- зобов'язано Міністерство охорони здоров'я України розглянути відповідно до вимог законодавства та надати вичерпні та обґрунтовані відповіді на всі питання позивачки, викладені у зверненні від 24.10.2021 року, запитах на отримання публічної інформації від 28.10.2021 року, від 08.11.2021 року до Міністерства охорони здоров'я України та до Державної служби України з питань праці, з урахуванням висновків суду.
У іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто на користь позивачки з Міністерства охорони здоров'я України (01601, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 7, код ЄДРПОУ 00012925) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 2421,34 грн. (дві тисячі чотириста двадцять одна гривня 34 копійки).
Судом зазначено, що у ході розгляду справи відповідачем як владним суб'єктом не подано доказів дотримання закону і надання повної та вичерпної інформації на звернення позивачки. Разом з тим, суд не вбачав підстав для задоволення вимоги позивачки про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. Крім того, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що стягненню з Міністерства охорони здоров'я України за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивачки підлягають судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2421,34 грн.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, згідно якої просить змінити рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 березня 2022 року у справі №160/24871/21 в частині стягнення судових витрат зі сплати судового збору, як таке що винесено з порушенням норм процесуального права. Особа, яка подала апеляційну скаргу вказує, що суд першої інстанції помилково стягнув на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 2421,34 грн., адже наявні підстави для стягнення судового збору з відповідача на користь позивачки у розмірі 3632,00 грн.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги, та зазначає:
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, вважаючи протиправною бездіяльність та дії Міністерства охорони здоров'я України, які полягають у залишенні без розгляду та ненаданні відповіді позивачці на звернення від 24.10.2021 року, запит на отримання публічної інформації від 28.10.2021 року, запит на отримання публічної інформації від 08.11.2021 року до Державної служби України з питань праці; відмові у задоволенні запиту на інформацію та наданні неповної інформації на запит про надання письмової інформації від 08.11.2021 року до Міністерства охорони здоров'я України, позивачка звернулася до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами ч.1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Колегія суддів звертає увагу, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.
Апеляційним судом встановлено, що позивачкою в позові заявлено зокрема наступні чотири вимоги:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства охорони здоров'я України, які полягають у залишенні без розгляду та ненаданні відповіді позивачці на звернення від 24.10.2021 року, запиту на отримання публічної інформації від 28.10.2021 року, запиту на отримання публічної інформації від 08.11.2021 року до Державної служби України з питань праці;
- визнати протиправною дії Міністерства охорони здоров'я України, які полягають у відмові в задоволенні запиту на інформацію та наданні неповної інформації на запит про надання письмової інформації від 08.11.2021 року до Міністерства охорони здоров'я України.
Отже, позивачка мала сплатити судовий збір за подання адміністративного позову у розмірі 3632,00 грн. (908,00 грн. х 4).
Так, матеріали справи містять квитанцію № 0.0.2383340599.1 від 17.12.2021 року, яка підтверджує понесення позивачкою судових витрат зі сплати судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 3632,00 грн.
В свою чергу, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 березня 2022 року у справі №160/24871/21 вищевказані чотири вимоги позивачки задоволено.
З цих підстав, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивачки її судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 3632,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Натомість, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивачки її судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 2421,34 грн.
Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на викладене, за результатами перегляду справи колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині стягнення судових витрат зі сплати судового збору. В решті рішення суду залишається без змін.
Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 березня 2022 року у справі №160/24871/21 - задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 березня 2022 року у справі №160/24871/21 - змінити, виклавши шостий абзац резолютивної частини рішення в наступній редакції:
«Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з Міністерства охорони здоров'я України (01601, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 7, код ЄДРПОУ 00012925) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 3632,00 грн. (три тисячі шістсот тридцять дві гривні нуль копійок).»
В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 березня 2022 року у справі №160/24871/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки передбачені ст.ст.328,329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко