23 листопада 2022 року м. Дніпросправа № 160/26192/21
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,
за участю секретаря судового засідання Давіденко Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2022 року (м. Дніпро, суддя Голобутовський Р.З.) у справі № 160/26192/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СКЛЯННИЙ АЛЬЯНС"
до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
про визнання протиправними та скасування наказу, податкового повідомлення-рішення, визнання протиправними дій,-
встановив:
У грудні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СКЛЯННИЙ АЛЬЯНС" (далі позивач) звернулось до суду із позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі відповідач-1 або скаржник-1), Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі відповідач-2 або скаржник-2), в якому, з урахуванням збільшення позовних вимог, просило:
- визнати протиправним та скасувати наказ від 15.12.2021 N 6115-п "Про проведення фактичної перевірки ТОВ "СКЛЯННИЙ АЛЬЯНС" (код ЄДРПОУ 38470333)", винесений Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області;
- визнати протиправними дії посадових осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо проведення фактичної перевірки ТОВ "СКЛЯННИЙ АЛЬЯНС" (код ЄДРПОУ 38470333) на підставі наказу від 15.12.2021 N 6115-п та складання за її результатами акту фактичної перевірки від 28.12.2021 N 4693/04/36/07/09/РРО/38470333;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.02.2022 N 29/32-00-07-01-03-29, винесене Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 1000000,00 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2022 року адміністративний позов задоволено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, у ході розгляду справи не довели правомірності вчинених ними дій та спірного рішення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування спірного наказу від 15.12.2021 N 6115-п, визнання протиправними дій посадових осіб відповідача-1 щодо проведення фактичної перевірки ТОВ "СКЛЯННИЙ АЛЬЯНС", відповідач-1 оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Вимоги апеляційної скарги відповідача-1 мотивовано, зокрема тим, що спірний наказ від 15.12.2021 №6115-п є законним та складений у відповідності до норм чинного законодавства. Скаржник-1 зазначає, що неправомірність дій контролюючого органу при призначені та проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то оскарження цього наказу не є належним та ефективним способом захисту прав платника податків.
З огляду на це, скаржник-1 просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування спірного наказу від 15.12.2021 N 6115-п, визнання протиправними дій посадових осіб відповідача-1 щодо проведення фактичної перевірки ТОВ "СКЛЯННИЙ АЛЬЯНС" та ухвалити нове рішення, яким у задоволені адміністративного позову в цій частині відмовити.
В свою чергу, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач-2 оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Вимоги апеляційної скарги відповідача-2 мотивовано, зокрема тим, що спірний наказ від 15.12.2021 №6115-п є законним, а контролюючий орган має право визначати грошове зобов'язання за результатами перевірок, що не перевищує терміну позовної давності - 1095 днів. Скаржник-2 зазначає, що суд першої інстанції не дослідив відсутність подання позивачем у повному обсязі всіх документів, пов'язаних з предметом перевірки. Вказує, що позивач порушив вимоги Податкового кодексу України та не зареєстрував акцизний склад у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
З огляду на це, скаржник-2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені адміністративного позову відмовити.
Позивач подав відзив на апеляційні скарги відповідачів, в якому підтримав висновки суду першої інстанції, просив залишити апеляційні скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.
Відповідач-1 відзив на апеляційну скаргу відповідача-2 до суду не подав.
Відповідач-2 відзив на апеляційну скаргу відповідача-1 до суду не подав.
В судовому засіданні представники відповідачів вимоги апеляційних скарг підтримали у повному обсязі.
В судовому засіданні представник позивача проти вимог апеляційних скарг заперечив, підтримавши висновки суду першої інстанції.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши в межах доводів апеляційних скарг докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши дотримання судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, апеляційний суд зазначає наступне.
Судом першої інстанції встановлено та сторонами не заперечується, що Товариство з обмеженою відповідальністю "СКЛЯННИЙ АЛЬЯНС" (код ЄДРПОУ 38470333) належним чином зареєстровано 14.12.2012 та перебуває на податковому обліку в Східному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків.
На підставі наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 15.12.2021 N 6115-п та направлень від 15.12.2021 N 6600, N 6599 посадовими особами ГУ ДПС у Дніпропетровській області 17.12.2021 здійснено вихід за юридичною адресою ТОВ "СКЛЯННИЙ АЛЬЯНС" (вул. Промислова, буд. 31, м. Вільногірськ, 51700), з метою проведення фактичної перевірки.
ТОВ "СКЛЯННИЙ АЛЬЯНС" відмовлено посадовим особам контролюючого органу в допуску до проведення фактичної перевірки, у зв'язку з чим здійснено запис на наказі 15.12.2021 N 6115-п про те, що підприємство не згодне з наказом 15.12.2021 N 6115-п про проведення фактичної перевірки, вважає його протиправним внаслідок невідповідності вимогам положень Податкового кодексу України (відсутність законних підстав на проведення перевірки, не зазначено періоду, який буде перевірятися, невідповідності предмету перевірки), у зв'язку з чим підприємство має намір оскаржити його у судовому порядку.
20.12.2021 позивачем подано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу від 15.12.2021 N 6115-п.
11.01.2022 засобами поштового зв'язку ТОВ "СКЛЯННИЙ АЛЬЯНС" отримано акт фактичної перевірки від 28.12.2021 N 4693/04/36/07/09/РРО/38470333 проведеної на підставі наказу від 15.12.2021 N 6115-п.
Згідно з висновками акту перевірки відповідачем-1 встановлено наявність порушення пункту "б" підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України, яке полягає у відсутності з вини платника податку реєстрації акцизного складу у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
03.02.2022 засобами поштового зв'язку ТОВ "СКЛЯННИЙ АЛЬЯНС" отримано податкове повідомлення-рішення від 01.02.2022 N 29/32-00-07-01-03-29, винесене Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1000000,00 грн.
У відповідності до вказаного податкового повідомлення-рішення підставою його винесення є результати фактичної перевірки, викладені в акті перевірки від 28.12.2021 N 4693/04/36/07/09/РРО/38470333.
Не погоджуючись із наказом від 15.12.2021 N 6115-п, діями відповідача-1 щодо проведення фактичної перевірки та складанням за її результатами відповідного акту, а також із податковим повідомленням-рішенням від 01.02.2022 N 29/32-00-07-01-03-29, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що формулювання підстав перевірки в оскаржуваному наказі, не дає цілковитого розуміння того, що підставою перевірки є саме здійснення контролюючим органом функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, оскільки в наказі міститься лише посилання на сам підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України. Суд першої інстанції наголосив на тому, що навіть за наявності у податкового органу права на проведення перевірки, у зв'язку із здійсненням функцій контролю, вказане не позбавляє такий податковий орган обов'язку конкретизувати у наказі на призначення перевірки одну з передбачених підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України підстав. Відтак, суд дійшов висновку, що відповідач-1 не дотримався вимог пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України. Крім того, суд першої інстанції встановив, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено першочерговий обов'язок доведення правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності, не надало до суду належних та допустимих доказів того, що позивачем було або допущено посадових осіб до перевірки, або безпідставно відмовлено в підписі на направленнях, що дало б відповідачу-1 право на проведення перевірки та складання акту. Відтак, враховуючи наявність правових підстав для скасування наказу на перевірку, який є нереалізованим у силу недопуску контролюючого органу до перевірки, а також у зв'язку із порушенням порядку проведення такої перевірки та складання за її результатами відповідного акту без дотримання норм податкового законодавства, суд першої інстанції зробив висновок про те, що дії ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо проведення фактичної перевірки ТОВ "СКЛЯННИЙ АЛЬЯНС" на підставі наказу від 15.12.2021 N 6115-п та складання за її результатами акту фактичної перевірки від 28.12.2021 N 4693/04/36/07/09/РРО/38470333 є протиправними. Також, суд першої інстанції звернув увагу, що прийняття податкового повідомлення-рішення на підставі акта, складеного за результатами перевірки, яка фактично не відбулась, суперечить положенням чинного законодавства. З цих підстав, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання податкового повідомлення-рішення від 01.02.2022 N 29/32-00-07-01-03-29 Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків протиправним, оскільки його винесено на підставі акту індивідуальної дії, складеного з порушенням чинного законодавства.
Суд апеляційної інстанції погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі ПК України) фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки врегульований статтею 80 ПК України.
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1 статті 80 ПК України).
Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема (1) у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, (2) а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Колегія суддів зазначає, що підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо, а саме:
- наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
- здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Відтак, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. У даному випадку достатньо самого факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 25 січня 2019 року у справі №812/1112/16, від 07 листопада 2019 року у справі №140/391/19, від 10 квітня 2020 року у справі №815/1978/18, від 12 серпня 2021 року у справі №140/14625/20, від 01 червня 2022 року у справі №520/7331/21, від 11 липня 2022 року у справі №120/5728/20-а.
Разом з цим, колегія суддів враховує. що у постановах від 08.09.2020 (справа №640/21536/19), від 17.12.2020 (справа №520/12028/18), від 11.06.2019 (справа №1440/2045/18), Верховний Суд вказав на необхідність зазначення у наказі про проведення фактичної перевірки на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК, окрім звичайного посилання на норму, що регулює питання її призначення, і конкретні фактичні підстави її призначення.
Колегією суддів зі змісту наказу від 15.12.2021 N 6115-п "Про проведення фактичної перевірки ТОВ "СКЛЯННИЙ АЛЬЯНС" (код ЄДРПОУ 38470333)" встановлено, що цей наказ містить виключно посилання на підпункти 80.2.2 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, без будь-яких уточнень.
Тобто, спірний наказ про проведення фактичної перевірки містить лише посилання на норми, що регулюють питання її призначення, однак конкретні фактичні підстави призначення перевірки в спірному наказі відсутні.
Апеляційний суд звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів, які б підтвердили, що підставою для прийняття спірного наказу слугувала інформація про порушення позивачем вимог законодавства. У самому наказі про призначення перевірки, податковий орган не конкретизує суть порушення.
Таким чином, апеляційний суд зазначає, що відповідач-1 суто формально підійшов до оформлення спірного наказу, не зазначивши у ньому предмет та мету проведення фактичної перевірки платника податків.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач-1 не виконав вимоги пункту 81.1 статті 81 ПК України, відповідно до якого посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, копії наказу про проведення перевірки, в якому, окрім іншого, зазначаються підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом.
Натомість, доводи апеляційних скарг відповідачів, що спірний наказ є законним та складений у відповідності до норм чинного законодавства, є безпідставними.
Колегія суддів враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17 сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.
Абзац 8 пункту 81.1 статті 81 ПК України визначає, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Зі змісту матеріалів справи вбачається, що позивач не допустив до проведення фактичної перевірки посадових осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області, про що свідчить відмітка у спірному наказі.
В свою чергу, відповідачами до матеріалів справи не подано жодного доказу на підтвердження допуску позивачем посадових осіб відповідача-1 до перевірки.
Також, апеляційним судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів складання посадовими особами відповідача-1 акту про відмову від підпису у направленні на перевірку згідно приписів пункту 81.1 статті 81 ПК України.
Крім того, колегія суддів враховує те, що 20.12.2021 позивач подав до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позов до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу від 15.12.2021 N 6115-п.
В подальшому, вже після звернення позивача до суду ГУ ДПС у Дніпропетровській області склало Акт перевірки N 4693/04/36/07/09/РРО/38470333 від 28.12.2021.
З цих підстав, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірний наказ від 15.12.2021 N 6115-п є нереалізованим у силу недопуску позивачем контролюючого органу до перевірки, а також у зв'язку з тим, що позивач використав своє право на оскарження наказу від 15.12.2021 №6115-п до його реалізації, як акту індивідуальної дії.
Відтак, оскільки відповідач-1 не виконав вимоги пункту 81.1 статті 81 ПК України, а також враховуючи, що спірний наказ від 15.12.2021 N 6115-п є нереалізованим, колегія суддів також вважає правильним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для скасування спірного наказу та визнання протиправними дій посадових осіб відповідача-1 щодо проведення фактичної перевірки ТОВ "СКЛЯННИЙ АЛЬЯНС" на підставі наказу від 15.12.2021 N 6115-п і складання за її результатами акту фактичної перевірки від 28.12.2021 N 4693/04/36/07/09/РРО/38470333.
Таким чином, оскільки у справі, яка переглядається, контролюючий орган не був допущений до перевірки, а наказ 15.12.2021 N 6115-п є нереалізованим, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги відповідача-1 стосовного того, що неправомірність дій контролюючого органу при призначені та проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, а у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то оскарження цього наказу не є належним та ефективним способом захисту прав платника податків.
Апеляційний суд враховує, що у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 21.02.2020 (справа №826/17123/18) зроблено висновок, що незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Також, у постанові від 22.09.2020 (справа №520/8836/18) Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справи щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду, окрім наведених вище висновків, зазначив, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.
Також, колегія суддів враховує наявність індивідуальної податкової консультації Державної фіскальної служби України, яка надана позивачу стосовно його запитання про необхідність реєстрації акцизного складу для зберігання пального, яке використовується у виробництві для забезпечення безперебійного нагріву печей, що міститься у матеріалах справи (а.с. 17-177 т. 1), яка не була прийнята до уваги контролюючим органом під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, та внаслідок чого правомірність останнього викликає сумнів.
В свою чергу, зважаючи на те, що спірне податкове повідомлення-рішення від 01.02.2022 N 29/32-00-07-01-03-29 винесено за результатами перевірки, яка фактично не відбулась, а також те, що відповідачем-1 не виконано вимоги стосовно проведення цієї перевірки, зокрема пункту 81.1 статті 81 ПК України, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірне рішення від 01.02.2022 N 29/32-00-07-01-03-29 є протиправним та підлягає скасуванню. Доводи апеляційних скарг цей висновок не спростовують.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява N 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява N 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява N 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Отже, інші доводи апеляційних скарг не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення.
Згідно ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З цих підстав, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись статтями 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2022 року у справі № 160/26192/21 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено 30.11.2022 року.
Головуючий - суддя О.М. Панченко
суддя С.М. Іванов
суддя В.Є. Чередниченко