23 листопада 2022 року м. Дніпросправа № 160/25722/21
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,
за участю секретаря судового засідання Давіденкою Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ"
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2022 року (суддя Юхно І.В., м. Дніпро) у справі № 160/25722/21
за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
до Державного підприємства "КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ"
про стягнення заборгованості,-
встановив:
У грудні 2021 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі позивач) звернулось до суду із позовом до Державного підприємства "КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ" (далі відповідач або скаржник), у якому просило стягнути податковий борг з державного підприємства «Кривбасшахтозакриття», код ЄДРПОУ 32975178 до бюджету у сумі 5 992 347,90 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2022 року адміністративний позов задоволено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що наявність у відповідача заборгованості підтверджено, а докази її погашення відповідачем суду не надано.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Вимоги апеляційної скарги відповідача мотивовано, зокрема тим, що неналежне виконання позивачем рішення суду у справі №160/17332/20 та нездійснення на його підставі коригування даних картки платника податків впливає на розмір податкового боргу, який позивач просить стягнути у поточній справі. Скаржник зазначає, що надані позивачем документи до матеріалів справи не підписані уповноваженою особою, не засвідчені належним чином.
З огляду на це, скаржник просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені адміністративного позову відмовити.
Позивач надав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
В судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.
В судове засідання представник відповідача не з'явився з причин, визнаних судом не поважними.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, апеляційний суд зазначає наступне.
Судом першої інстанції встановлено та сторонами не заперечується, що Державне підприємство «Кривбасшахтозакриття» (код ЄДРПОУ 32975178) зареєстроване у якості юридичної особи 06.08.2004 (номер запису в ЄДР 12271020000000109) у та перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області як платник податків.
В інтегрованій картці ДП «Кривбасшахтозакриття» обліковується податковий борг по земельному податку з юридичних осіб в загальній сумі 17 462 096,47 грн., заявлений податковим органом до стягнення в сумі 5992347,90 грн., який виник в результаті несплати у встановлені терміни грошових зобов'язань:
-по Саксаганському району:
-за податковим розрахунком земельного податку за 2020 рік від 18.02.2020 №9027959314, в якій платником податків самостійно визначено податкові зобов'язання по земельному податку у сумі 3 858 805,24 грн. на рік та 321 567,10 грн. на місяць (останній місяць 321 567,14 грн.). За вказаною декларацією не сплачено зобов'язання на загальну суму 2 250 969,74 грн. (за період червня по грудень 2020 року);
-за податковим розрахунком земельного податку за 2021 рік від 12.02.2021 №9022932747, в якій платником податків самостійно визначено податкові зобов'язань по земельному податку у сумі 3 858 805,24 грн. на рік та 321 567,10 грн. на місяць (останній місяць 321 567,14 грн.). За вказаною декларацією не сплачено зобов'язання на загальну суму 1 286 268,40 грн. (за період січня по квітень 2021 року);
-по Тернівському району:
-за податковим розрахунком земельного податку за 2020 рік від 18.02.2020 №9027960604, в якій платником податків самостійно визначено податкові зобов'язання по земельному податку у сумі 2668532,59 грн. на рік та 222377,72 грн. на місяць (останній місяць 222377,67 грн). За вказаною декларацією не сплачено зобов'язання на загальну суму 1 556 643,99 грн. (за період з червня по грудень 2020 року);
-за податковим розрахунком земельного податку за 2021 рік від 12.02.2021 №9022910042, в якій платником податків самостійно визначено податкові зобов'язання по земельному податку у сумі 2668532,59 грн. на рік та 222377,72 грн. на місяць (останній місяць -222377,67 грн). За вказаною декларацією не сплачено зобов'язання на загальну суму 889 510,88 грн. за період з січня - квітень 2021 року).
Крім того, 23.09.2020 контролюючим органом ДП «Кривбасшахтозакриття» донараховано штрафні санкції згідно податкового повідомлення-рішення (форма «Ш») №0036915730 від 25.05.2020 у розмірі 8 954,89 грн.
З урахуванням вимог ст. 56, 57 ПКУ, у зв'язку з несплатою ДП «Кривбасшахтозакриття» у встановлені строки донарахованих контролюючим органом сум, грошові зобов'язання набули статусу податкового боргу.
Відповідно до ст.59 ПКУ податковим органом було сформовано податкову вимогу від 11.02.2013 №111, яку було направлено ДП «Кривбасшахтозакриття» засобами поштового зв'язку платнику та вручено представнику відповідача 18.02.2013, про що свідчить наявна у матеріалах справи копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та вказаної податкової вимоги.
У зв'язку з несплатою ДП «Кривбасшахтозакриття» сум у розмірі 5992347,90 грн., грошові зобов'язання набули статусу податкового боргу.
В подальшому, через несплату відповідачем податкового боргу, позивач звернувся до суду для виконання наданих йому Податковим кодексом України повноважень.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що податковим органом було сформовано податкову вимогу форми «Ю» від 11.02.2013 №111, яка була направлена засобами поштового зв'язку на юридичну адресу платника податків та вручена останньому 18.02.2013, наявність податкового боргу підтверджується матеріалами справи, сплата відповідачем суми заборгованості по податковому повідомленню-рішенню у розмірі 8450,89 грн. (платіжне доручення №2565 від 25.08.2020) зарахована контролюючим органом в рахунок погашення заборгованості по земельному податку з юридичних осіб за минулі періоди. Також, суд першої інстанції встановив, що докази погашення відповідачем заборгованості в матеріалах справи відсутні.
Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі ПК України), платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України, податкові органи наділені повноваженнями звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПК України.
Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Системний аналіз зазначених положень зумовив висновок про те, що несплата платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки є підставою для формування податковим органом та надіслання податкової вимоги. Податковий борг може бути стягнутий у судовому порядку за зверненням податкового органу. Стягнення податкового боргу у судовому порядку передбачає, що податковим органом виконано законодавчі приписи щодо порядку формування та направлення вимоги про стягнення податкового боргу.
Зі змісту матеріалів справи вбачається, що податковим органом було сформовано податкову вимогу форми «Ю» від 11.02.2013 №111, яка була направлена засобами поштового зв'язку на юридичну адресу платника податків та вручена останньому 18.02.2013.
Колегією суддів досліджено наявну в матеріалах справи належним чином оформлену інтегровану картку ДП «Кривбасшахтозакриття», яка підтверджує, що у відповідача обліковується податковий борг по земельному податку з юридичних осіб в загальній сумі 17 462 096,47 грн., зокрема заявлений податковим органом до стягнення в сумі 5992347,90 грн., який виник в результаті несплати у встановлені терміни грошових зобов'язань:
-по Саксаганському району:
-за податковим розрахунком земельного податку за 2020 рік від 18.02.2020 №9027959314, в якій платником податків самостійно визначено податкові зобов'язання по земельному податку у сумі 3 858 805,24 грн. на рік та 321 567,10 грн. на місяць (останній місяць 321 567,14 грн.). За вказаною декларацією не сплачено зобов'язання на загальну суму 2 250 969,74 грн. (за період червня по грудень 2020 року);
-за податковим розрахунком земельного податку за 2021 рік від 12.02.2021 №9022932747, в якій платником податків самостійно визначено податкові зобов'язань по земельному податку у сумі 3 858 805,24 грн. на рік та 321 567,10 грн. на місяць (останній місяць 321 567,14 грн.). За вказаною декларацією не сплачено зобов'язання на загальну суму 1 286 268,40 грн. (за період січня по квітень 2021 року);
-по Тернівському району:
-за податковим розрахунком земельного податку за 2020 рік від 18.02.2020 №9027960604, в якій платником податків самостійно визначено податкові зобов'язання по земельному податку у сумі 2668532,59 грн. на рік та 222377,72 грн. на місяць (останній місяць 222377,67 грн). За вказаною декларацією не сплачено зобов'язання на загальну суму 1 556 643,99 грн. (за період з червня по грудень 2020 року);
-за податковим розрахунком земельного податку за 2021 рік від 12.02.2021 №9022910042, в якій платником податків самостійно визначено податкові зобов'язання по земельному податку у сумі 2668532,59 грн. на рік та 222377,72 грн. на місяць (останній місяць -222377,67 грн). За вказаною декларацією не сплачено зобов'язання на загальну суму 889 510,88 грн. за період з січня - квітень 2021 року).
Крім того, зі змісту матеріалів справи також вбачається, що 23.09.2020 контролюючим органом ДП «Кривбасшахтозакриття» донараховано штрафні санкції згідно податкового повідомлення-рішення (форма «Ш») №0036915730 від 25.05.2020 у розмірі 8 954,89 грн., а зв'язку з несплатою відповідачем донарахованих контролюючим органом сум, ці грошові зобов'язання набули статусу податкового боргу.
В свою чергу, доказів сплати відповідачем вищевказаного податкового боргу в сумі 5992347,90 грн. матеріали справи не містять.
Приписами абз.1 п. 87.9 статті 87 ПК України визначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Приписами п. 101.1 ст. 101 ПК України визначено, що списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.
Так, під терміном "безнадійний" розуміється податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу (підпункт 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 ПК України).
Колегія суддів зазначає, що згідно положень ст. 87 ПК України позивач правомірно зарахував кошти, які сплачені відповідачем по податковому повідомленню-рішенню №0036915730 згідно платіжного доручення №2565 від 25.08.2020, в погашення податкового боргу у сумі 8450,89 грн. по строку нарахування 30.07.2017, у сумі 504,00 грн. по строку нарахування 30.08.2017.
Водночас, слід звернути увагу, що податковий борг відповідача по строку нарахування 30.07.2017 та 30.08.2017 не мав статусу безнадійного станом на час зарахування коштів за платіжним дорученням №2565 від 25.08.2020, оскільки приписами пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України (в редакції, чинній станом на час зарахування коштів) встановлено, що на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
Апеляцій суд вважає, що виконання позивачем рішення суду у справі №160/17332/20 не впливає на розмір податкового боргу, який позивач просить стягнути у справі, що переглядається.
Так, у справі № 160/25722/21 позивач обґрунтовує свої вимоги грошовими зобов'язаннями, які виникли по деклараціям за 2020 рік від 18.02.2020 №9027959314, за 2021 рік від 12.02.2021 №9022932747, за 2020 рік від 18.02.2020 №9027960604, за 2021 рік від 12.02.2021 №9022910042, ППР №0036915730 від 25.05.2020.
Натомість, у справі №160/17332/20 позивач обґрунтовував вимоги грошовими зобов'язаннями, які виникли по деклараціям №9089091957 за березень 2020 року, №9089073306 за березень 2020 року, ППР №01107825730 від 09.12.2019, непогашеною пенею у розмірі 526484,93 грн.
З цих підстав, апеляційний суд відхиляє доводи скаржника стосовно виконання позивачем рішення суду у справі №160/17332/20 та нездійснення позивачем на його підставі коригування даних картки платника податків, оскільки це рішення не впливає на предмет спору у справі, яка переглядається. Разом з тим, відповідач не позбавлений права звернення до суду за захистом своїх прав, якщо вважає, що вони порушені бездіяльністю контролюючого органу.
Підсумовуючи, колегія суддів дійшла висновку, що податковим органом виконано законодавчі приписи щодо порядку формування та направлення вимоги про стягнення податкового боргу, наявність у відповідача податкового боргу підтверджено матеріалами справи, а докази погашення цього боргу суду не надано.
Отже, є правильним висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог. Доводи апеляційної скарги цей висновок не спростовують.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява N 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява N 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява N 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Отже, інші доводи апеляційної скарги не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення.
Згідно ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З цих підстав, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись статтями 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу Державного підприємства "КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ" - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2022 року у справі № 160/25722/21 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 30.11.2022 р.
Головуючий - суддя О.М. Панченко
суддя С.М. Іванов
суддя В.Є. Чередниченко