30 листопада 2022 року м. Дніпросправа № 160/23960/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Ясенової Т.І., Чепурнова Д.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2022 в адміністративній справі №160/23960/21 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
30.11.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, в якій просить суд: визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нездійснення нарахування та виплати в день звільнення з військової служби позивачу індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 30.01.2015 по 12.01.2018 року включно, із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року; зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 30.01.2015 року по 12.01.2018 року включно, із застосуванням місяця для обчислення цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року; визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нездійснення нарахування та виплати позивачу в день звільнення з військової служби грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016, 2017, 2018 роки в кількості 42 календарних днів, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 12.01.2018 року; зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплатити на користь позивача грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016, 2017, 2018 роки в кількості 42 календарних днів, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 12.01.2018 року; визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нездійснення нарахування та виплати позивачу в день звільнення з військової служби грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2015, 2016, 2017 роки в кількості 88 календарних днів, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 12.01.2018 року; зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплатити на користь позивача грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2015, 2016, 2017 роки в кількості 88 календарних днів, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 12.01.2018 року; визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нездійснення нарахування та виплати позивачу в день звільнення з військової служби підйомної допомоги в розмірі грошового забезпечення, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 12.01.2018 року; зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплатити на користь позивача підйомну допомогу у розмірі грошового забезпечення, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 12.01.2018 року; визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо здійснення утримання з грошового забезпечення позивача в день звільнення з військової служби вартості обмундирування в сумі 3443,82 грн.; зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 виплатити на користь позивача вартість утриманого обмундирування в сумі 3443,82 грн.
Позов обґрунтовано тим, що відповідачем протиправно не нараховано та не виплачено грошові кошти в день звільнення з військової служби.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2022 року позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нездійснення нарахування та виплати в день звільнення з військової служби ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.01.2016 по 12.01.2018 року включно. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.01.2016 року по 12.01.2018 року включно. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 в день звільнення з військової служби грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016, 2017, 2018 роки в кількості 42 календарних днів, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 12.01.2018 року. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016, 2017, 2018 роки в кількості 42 календарних днів, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 12.01.2018 року. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 в день звільнення з військової служби грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2015 рік в кількості 3 календарні дні, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 12.01.2018 року. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2015 рік в кількості 3 календарні дні, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 12.01.2018 року. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо здійснення утримання з грошового забезпечення ОСОБА_1 в день звільнення з військової служби вартості обмундирування в сумі 3443,82 грн. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 виплатити на користь ОСОБА_1 вартість утриманого обмундирування в сумі 3443,82 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким в частині визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нездійснення нарахування та виплатити в день звільнення з військової служби ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.01.2016 по 12.01.2018 включно, та зобов'язання військової частини НОМЕР_1 здійснити нарахування і виплату на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.01.2016 по 12.01.2018 включно, просить скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в цій частині.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що у період з 01.12.2015 по даний час зміна посадових окладів військовослужбовців відбулася один раз -01.03.2018 у зв'язку з набранням чинності постановою Кабінету міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців , осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» , якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. Зазначає на порушення судом першої інстанції норм матеріального права у зв'язку з тим, що позивачу не може бути виплачено індексацію грошового забезпечення, з 01.01.2016 по 12.01.2018, оскільки посадові оклади військовослужбовців не підвищувалися, а отже і підстав для нарахування індексації грошового забезпечення позивача відсутні.
У відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що ОСОБА_1 з 17.03.2015 року зарахований до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та всіх видів забезпечення.
У 2016 році позивач отримав статус учасника бойових дій, що підтверджено посвідченням серії № НОМЕР_2 від 30 березня 2016 року. ( а.с 21)
Згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_1 № 8 від 12.01.2018 сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_1 виключено із списків особового складу частини, знято з усіх видів забезпечення.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, відповідно до частин 2, 3 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Статтею 2 Закону України № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - Закон № 1282-ХІІ) визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
В силу статті 4 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Згідно ч.2 ст.6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 (далі - Порядок №1078).
У відповідності до п.1-1 Порядку №1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
За змістом п. 2 Порядку № 1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Пунктом 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Верховний Суд у постанові від 16 вересня 2020 року у справі № 815/2590/18 зазначив, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
Конституційний Суд України в рішенні від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/20130 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначив, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд,-
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2022 в адміністративній справі №160/23960/21- без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя Т.І. Ясенова
суддя Д.В. Чепурнов