ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
28 листопада 2022 року м. Київ № 640/25655/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аблова Є.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
1. Визнати протиправними дії Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2019, 2020 та 2021 роки у розмірі меншому, ніж передбачено статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
2. Зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснити ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2019, 2020 та 2021 роки з урахуванням розміру зазначеної соціальної виплати, визначеноою статтею 12 Закону України» "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та здійснити їх виплату з урахуванням фактично виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтував посиланням на порушення його права на одержання щорічної грошової допомоги до 05 травня з 2019 по 2021 роки у визначеному законом розмірі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2021 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі 640/25655/21 без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідачем подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в якому останній зазначив, що виплата зазначеної допомоги проводилась за місцем служби позивача, а саме військової частини НОМЕР_2 , та здійснена за 2019 рік - в розмірі 1 295,00 грн, за 2020 рік в розмірі - 1 390,00 грн шляхом перерахування коштів на спеціальний рахунок військової частини. Зазначена виплата є регулярною та виплачується один раз на рік, тому про порушення свого права позивач дізнався з моменту отримання коштів. До суду звернувся лише у вересні 2021 року, тобто з пропущенням шестимісячного строку, передбаченого для звернення до адміністративного суду частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства.
Також відповідачем подано відзив на позов, в якому останній зазначив, що Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 08.04.2021 № 325 "Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (далі - Постанова 325). Вищевказана Постанова не суперечить Конституції України, прийнята з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань». Позивачу 2021 рік виплата допомоги здійснена відповідачем у розмірі 1 491,00 грн. відповідно до Постанови 325. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2021 зобов'язано сторін надати пояснення щодо залишення позову без розгляду. Станом на момент прийняття рішення у справі сторонами пояснень подано не було.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що позивач має статус особи з учасника бойових дій і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат із заявою щодо виплати разової грошової допомоги до 5 травня за 2019-2021 роки відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Листом Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат № 051-044-Б-1804-14 від 19.08.2021 позивача повідомлено про те, що грошова допомога в 2019-2021 роках виплачувалась позивачу в розмірах, встановлених чинним законодавством, тому підстав для здійснення перерахунку та проведення доплати до виплаченого розміру грошової допомоги немає.
Вважаючи, що сума разової грошової допомоги до 05 травня за 2019-2021 роки виплачена йому у меншому, ніж передбачено нормами Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" розмірі, ОСОБА_1 звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Суд зазначає, що Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29.09.2020 у зразковій справі №440/2722/20 (адміністративне провадження №Пз/9901/14/20) встановлено, що це рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є оскарження дій (бездіяльності) органу, уповноваженого здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) щодо нарахування і виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році у розмірі, передбаченому статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Суд зауважує, що дана справа є типовою справою до вищевказаної зразкової адміністративної справи №440/2722/20, яку розглянув Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду та рішенням від 29.09.2020 задовольнив позов частково, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021.
Згідно з частиною 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Крім того, з 27.02.2020 (прийняття Конституційним Судом України рішення у справі 1-247/2018(3393/18) норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII, не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
З огляду на викладене, ухвалення Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 у справі 1-247/2018(3393/18) не впливає на правовідносини щодо виплати позивачу разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2019 рік, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, оскільки ця допомога була сплачена у встановленому на той час розмірі.
В той же час, щодо позовних вимог які стосуються періоду з 2020 року по 2021 рік, то у даному випадку застосуванню підлягають положення статті 12 Закону №3551-XII в редакції Закону №367-XIV «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», частиною п'ятою якої встановлено виплату разової грошової допомоги до 05 травня учасникам бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Згідно з частиною першою статті 28 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено в 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2020 року - 1 638,00 гривень, а в 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2021 року - 1 769,00 гривень.
Відповідачем виплата позивачу у 2020-2021 роках допомоги до 05 травня, як учаснику бойових дій, здійснена у меншому розмірі, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується останнім.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 та за 2021 роки у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік та за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Стосовно доводів представника відповідача у клопотанні про залишення позовної заяви без розгляду щодо пропуску строку звернення до адміністративного суду, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд вважає безпідставними доводи відповідача про те, що позивачем пропущено строк звернення до суду, оскільки, з аналізу матеріалів справи судом встановлено, що у виплаті грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік позивачу було відмовлено саме листом Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат від 13.08.2021 № 051-044-Б-1804-14, а до суду з даним позовом позивач звернувся 06.09.2021. Відтак, на переконання суду позовну заяву позивачем було подано до суду в межах шестимісячного строку, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судовий збір відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягується.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-247, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
1. Адміністративний ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (03165, м. Київ, пр-т Любомира Гузара, 7, ЄДРПОУ 22886300) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 та 2021 роки у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, щорічно.
3. Зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснити ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 та 2021 роки у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, щорічно, та здійснити їх виплату з урахуванням фактично виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Є.В. Аблов