01 грудня 2022 року Чернігів Справа № 620/6790/22
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі також - В/ч НОМЕР_1 , відповідач) про:
1. Визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо неврахування “щомісячної додаткової грошової винагороди” та “індексації грошового забезпечення” при обрахунку позивачу “грошової допомоги на оздоровлення”, передбаченої статтею 10-1 та частиною третьою статті 15 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” за 2014, 2015, 2016, 2017 рік. Зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплатити на користь позивача вказану “грошову допомогу на оздоровлення” з урахуванням “щомісячної додаткової грошової винагороди” та “індексації грошового забезпечення” за 2014, 2015, 2016, 2017 рік;
2. Визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо неврахування “щомісячної додаткової грошової винагороди” та “індексації грошового забезпечення” при обрахунку позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої частиною другою статті 15 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”. Зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплатити на користь позивача одноразову грошову допомогу з урахуванням “щомісячної додаткової грошової винагороди” та “індексації грошового забезпечення”;
3. Визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо неврахування “щомісячної додаткової грошової винагороди” та “індексації грошового забезпечення” при обрахунку позивачу грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. Зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплатити на користь позивача грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, з урахуванням “щомісячної додаткової грошової винагороди” та “індексації грошового забезпечення”.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що виплата одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги на оздоровлення за 2014- 2017 роки, компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки за 2015-2017 роки проведено відповідачем без урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача. У даному випадку застосуванню підлягають положення Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яким визначено, що одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема, щомісячна додаткова грошова винагорода та індексація, входять до складу грошового забезпечення.
12.10.2022 ухвалою суду відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачем подано відзив, у якому позов не визнає, посилаючись на те, що щомісячна додаткова грошова винагорода, яка передбачена постановою №889 та Інструкцією про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України №595, має тимчасовий характер, оскільки виплата такої винагороди дозволена за наявності наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) або вищого командира (начальника) залежно від настання спеціальних обставин, її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вона не включається до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби. Аналогічний підхід регулювання встановлений і щодо розміру винагороди, відповідно до якого до складу грошового забезпечення, з якого обраховується і виплачується винагорода, не введені всі його складові. Натомість складові грошового забезпечення для цілей обчислення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні визначаються ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Отже, відсутні правові підстави вважати, що у позивача наявне право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди. Також зазначив, що індексація не є постійною виплатою, а залежить від індексу споживчих цін, а тому відсутні правові підстави для включення даних сум до складу одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
19.07.2017 позивача звільнено у запас відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №17 та отримано одноразову грошову допомогу при звільненні.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду у справі №825/1865/18 від 14.06.2018 зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 19.07. 2017.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду у справі 620/1609/19 від 23.09.2019 зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2017 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 19.07.2017.
Індексація грошового забезпечення нарахована та виплачена позивачу остаточно 27.08.2021, що підтверджується відомістю розподілу витрат, наявною в матеріалах справи, тобто після отримання позивачем одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
У відповідності до ч. 1 ст. 9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (далі - Закон №2011-XII), Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
Так, ч.2 ст. 9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11. 2007 №1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до ч.2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Щомісячна додаткова грошова винагорода передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (далі - постанова № 889) та Інструкцією про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженою наказом Міністра оборони України від 15.11.2010 №595, виданим на виконання постанови № 889 (далі - Інструкція, наказ № 595 відповідно).
У пункті 1 постанови №889 встановлено, що військовослужбовці (крім тих, що зазначені підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби), мають право на отримання щомісячної додаткової грошової нагороди в розмірі: з 1 квітня 2013 року у розмірі, що не перевищує 20 % місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 40 % місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 року у розмірі, що не перевищує 60 % місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 року розмірі, що не перевищує 80 % місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 року -- у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Граничні розміри, порядок та умови виплати цієї винагороди визначаються Міністерством оборони. Міністерством внутрішніх справ та адміністрацією Державної прикордонної служби за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення (пункт 2 зазначеної постанови № 889).
Згідно з підпунктом 2.2 пункту 2 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 15.11.2010 №595 (у редакції наказу Міністерства оборони України від 05.12.2012 № 825), яка була чинною до 16.12.2016), щомісячна додаткова грошова винагорода для військовослужбовців, (крім зазначених у підпункті 2.1 цього пункту: з 1 квітня 2013 року - у розмірі до 20 % місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 року у розмірі до 40 % місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 року - у розмірі до 60 % місячного грошового забезпечення.
За пунктом 5 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 24.10.2016 №550 (далі Інструкція №550, яка була чинною до 20.07.2018), така винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації), а командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників).
Винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 8 Інструкції).
У пункті 9 Інструкції передбачено, що розміри винагороди встановлюються наказами Міністра оборони України (начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони) з урахуванням конкретної військової частини, займаної посади на особливостей умов проходження служби в межах видатків на грошове забезпечення, передбачених для Міністерства оборони (Головною управління розвідки Міністерства оборони) в Державному бюджеті України на відповідний рік.
Крім цього, наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 року за № 638/15329, затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Інструкція № 260, яка була чинною до 20.07.2018), пунктом 38.6 якої передбачено, що військовослужбовцям, які звільняються з підстав, зазначених у пунктах 38.1 та 38.6 цієї Інструкції, до їх місячного грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога, включаються: звільненим з посад, на які вони були призначені - оклад за штатною посадою, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення).
Пунктом 30.1 Інструкції №260 установлено, що особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом та набули право на щорічну основну відпустку, один раз на рік надається грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Згідно з пунктом 30.3 цієї Інструкції розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно з законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Відповідно до п. 33.1 Інструкції №260 особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Відповідно до ст.2 Закону України " Про індексацію грошових доходів населення" та ст.4 Закону №2011-ХІІ індексація проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103%.
Суд при розгляді зазначеної адміністративної справи ураховує висновки, наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2021 у справі №825/997/17, відповідно до яких за змістом Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №671 (у редакції, чинній на час затвердження Інструкції №550), одним з основних завдань Міністерства оборони України як центрального органу виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, було встановлення порядку грошового забезпечення.
Зазначене повноваження Міністерства оборони України корелює із пунктами 1 Інструкцій №550 та 595.
Водночас Велика Палата Верховного Суду наголосила, що встановлення підзаконним нормативно правовим актом порядку та умов виплати щомісячної додаткової грошової винагороди не може звужувати чи заперечувати права на отримання такої винагороди, встановленого актом вищої юридичної сили.
Ієрархічні колізії нормативно-правових актів долаються шляхом застосування норми, яка закріплена в нормативно-правовому акті, що має вищу юридичну силу.
Враховуючи правове регулювання спірних правовідносин, застосуванню підлягають норми Закону №2011-ХІІ та постанови №889, а не Інструкцій №595 та №550.
Нормами Закону №2011-ХІІ також встановлено право військовослужбовців на виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.
З наведених вище мотивів до спірних правовідносин не підлягають застосуванню норми Інструкції №260 в частині обмеження включення до грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога, щомісячної додаткової грошової винагороди.
Відтак щомісячна додаткова грошова винагорода входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби.
За таких обставин, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльність Військової частини щодо здійснення позивачу розрахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок розміру виплаченої позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та здійснення виплати донарахованих сум.
З цих же підстав є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо здійснення позивачу розрахунку розміру грошової допомоги на оздоровлення за 2014- 2017роки та компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки за 2015-2017роки з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди із зобов'язанням здійснити перерахунок вказаних сум з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та здійсненням виплат донарахованих сум.
Стосовно позовних вимог позивача в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо здійснення позивачу розрахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги на оздоровлення за 2014 - 2017роки, компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки за 2015- 2017 роки з урахування індексації та зобов'язання здійснити перерахунок зазначених виплат з урахуванням індексації та здійснити виплати донарахованих сум, суд зазначає таке.
Субсидіарне застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини, дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг.
Правова позиція стосовно систематичного та постійного характеру виплати індексації наведена у постановах Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі №638/9697/17, від 30 грудня 2020 року у справі №359/8843/16-а.
Таким чином, позовні вимоги позивача в зазначеній частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.
При цьому, суд вважає безпідставними посилання відповідача на те, що грошова допомога на оздоровлення за 2016 та 2017 роки, компенсація за невикористані календарні дні додаткової відпустки не входять до складу грошового забезпечення, мають разовий характер, а тому у відповідності до ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» не підлягають індексації.
Суд звертає увагу на те, що спірним питанням в цій справі є бездіяльність відповідача щодо розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік, 2017 рік, компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки без урахування, зокрема, індексації. Тобто дослідженню підлягають обставини включення сум індексації до розрахунку таких виплат, як одноразова грошова допомога при звільненні, грошова допомоги на оздоровлення та компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, а не включення цих виплат до складу грошового забезпечення військовослужбовця та їх індексації.
Проте, суд зазначає, що позовні вимоги відносно нарахування грошової допомоги на оздоровлення за 2014-2015 роки з урахуванням індексації не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не надано докази, що за цей період відповідачем не була врахована індексація до спірної виплати, а відповідно до рішення Чернігівського окружного адміністративного суду по справі № 825/1865/18 від 14.06.2018 відповідача зобов'язано нарахувати позивачу індексація, лише за період з 01.01.2016 по 19.07.2017.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог частково.
Підстави для відшкодування судових витрат відсутні, оскільки позивач звільнений від його сплати.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у здійсненні ОСОБА_1 розрахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги на оздоровлення за 2014 - 2017 роки, компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки за 2015- 2017 роки, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 , розміру грошової допомоги на оздоровлення за 2014 - 2017 роки, розміру компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки за 2015- 2017 роки, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та здійснити виплату донарахованих сум даних додаткових видів грошового забезпечення.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у здійсненні ОСОБА_1 розрахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік, 2017 рік, компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки за 2015- 2017 роки, з урахуванням індексації грошового забезпечення.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 , розміру грошової допомоги на оздоровлення за 2016 - 2017 роки, розміру компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки за 2015- 2017 роки, з урахуванням індексації грошового забезпечення та здійснити виплату донарахованих сум.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Повний текст рішення виготовлено 01 грудня 2022 року.
Суддя І.І. Соломко