01 грудня 2022 року м. Чернігів Справа № 620/7004/22
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом керівника Козелецької окружної прокуратури в інтересах держави в Державної екологічної інспекції у Чернігівській області до Козелецької селищної ради Чернігівського району Чернігівської області про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Керівник Козелецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області 04.10.2022 (відповідно до дати поштового відправлення, вказаної на конверті) звернувся до суду з адміністративним позовом до Козелецької селищної ради Чернігівського району Чернігівської області (далі - Селищна рала, відповідач), у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у невжитті заходів щодо організації проведення робіт із винесення меж гідрологічної пам'ятки місцевого значення ''Джерело-криниця'', площею 0,1 га, що знаходиться біля с. Лемеші в адміністративних межах Козелецької об'єднаної територіальної громади Чернігівського району Чернігівської області і закріплення їх в натурі (на місцевості) у відповідності до документації із землеустрою;
- зобов'язати відповідача відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити організацію проведення робіт із винесення меж гідрологічної пам'ятки місцевого значення ''Джерело-криниця'', площею 0,1 га, що знаходиться біля с. Лемеші в адміністративних межах Козелецької об'єднаної територіальної громади Чернігівського району Чернігівської області та закріплення їх в натурі (на місцевості) у відповідності до документації із землеустрою.
Свої вимоги мотивує тим, що невжиття органом місцевого самоврядування заходів щодо винесення меж гідрологічної пам'ятки природи місцевого значення «Джерело-криниця», площею 0,1 га, та закріплення його меж в натурі (на місцевості) унеможливлює належне використання та зберігання пам'ятки, існує ймовірність спричинення шкоди заповідному об'єкту, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, оскільки межі гідрологічної пам'ятки невідомо де починаються та невідомо де закінчуються, земельна ділянка не внесена до Державного земельного кадастру.
Ухвалою судді від 12.10.2022 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також судом запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати відзив на позовну заяву або заяву про визнання позову.
Копія ухвали доставлена до електронного кабінету відповідача 12.10.2022, що підтверджується відповідною довідкою.
У встановлений судом строк від відповідача відзив на позов або клопотання про продовження строку на його подання не надійшли.
Дослідивши матеріали справи, суд враховує таке.
Судом встановлено, що рішенням сьомої сесії двадцять третього скликання Чернігівської обласної ради від 14.05.1999 створено гідрологічну пам'ятку природи «Джерело-криниця», площею 0,1 га, розташовану в кв. 131 Горбачівського лісництва Остерського держлісгоспу в с. Лемеші в адміністративних межах Козелецької об'єднаної територіальної громади Чернігівського району Чернігівської області (колишньої Лемешівської сільської ради Козелецького району), яка включена до переліку територій та об'єктів природно-заповідного фонду Чернігівської області. Гідрологічна пам'ятка природи «Джерело-криниця» створена з метою охорони і збереження місця виходу на поверхню підземних джерельних вод (а.с. 19-21, 24, 25).
Відповідно до статті 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» Державним управлінням Мінекобезпеки в Чернігівській області, згідно охоронного зобов'язання від 18.05.1999 №7/37-578, передано під охорону землекористувачу (землевласнику) Лемешівській сільській раді Козелецького району заповідний об'єкт: гідрологічну пам'ятку природи «Джерело-криниця», площею 0,1 га, розташовану в с. Лемеші У свою чергу, Лемешівська сільська рада взяла під охорону вищеназваний заповідний об'єкт і зобов'язалася зберегти його та дотримуватись екологічних вимог при використанні природних ресурсів, згідно із статтею 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», а також провести відмежування заповідного об'єкту в натурі, оформлення його природоохоронною наочністю, нанесення на планово-картографічні матеріали (а.с. 27).
Надалі вказана сільська рада була реорганізована шляхом приєднання до Козелецької селищної ради. Відповідно до рішення Козелецької селищної ради першої сесії восьмого скликання від 17.05.2017 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання до Козелецької селищної ради» правонаступником прав та обов'язків Лемешівської сільської ради є Козелецька селищна рада (а.с. 50-52).
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області» Лемешівська сільська рада увійшла до складу Козелецької селищної об'єднаної територіальної громади.
Департаментом екології та природних ресурсів Чернігівської обласної державної адміністрації з метою охорони та збереження в природному стані національного надбання, гідрологічну пам'ятку природи місцевого значення «Джерело-криниця» передано під охорону Козелецькій селищній ОТГ, про що складено охоронне зобов'язання від 30.07.2020 №7/37-578. Відповідно до пункту 3 Зобов'язання землекористувач (землевласник) зобов'язаний дотримуватися встановленого режиму для території (об'єкта) природно-заповідного фонду, у тому числі Положення до нього; не здійснювати у межах території (об'єкта) природно-заповідного фонду забороненої господарської діяльності; вживати заходів щодо попередження і ліквідації екологічних наслідків аварій та шкідливого впливу на територію (об'єкт) природно-заповідного фонду; дотримуватися вимог щодо використання території (об'єкта) природно- заповідного фонду; забезпечити охорону і збереження цінних природних комплексів території (об'єкта) природно-заповідного фонду (а.с. 28-29).
Наказом директора Департаменту екології та природних ресурсів Чернігівської обласної державної адміністрації від 30.07.2020 №49 затверджено Положення про гідрологічну пам'ятку природи місцевого значення «Джерело-криниця» (далі - Положення) (а.с. 30-31).
Відповідно до п. 1.2 Положення пам'ятка природи входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлений особливий режим охорони, відтворення та використання.
Пам'ятку природи передано під охорону Козелецькій селищній ОТГ (п. 1.7 Положення), на яку і покладено зобов'язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження пам'ятки природи.
Згідно із п. 1.10 Положення межі пам'ятки природи встановлюються в натурі, оформлюються відповідними знаками та інформаційними матеріалами в порядку, визначеному законодавством. Відомості про обмеження у використанні таких земельних ділянок, що встановлені законом та нормативно- правовими актами, в частині додержання природоохоронних вимог, вносяться до Державного земельного кадастру в установленому законом порядку та обов'язково враховується у схемі планування території області, містобудівній документації, схемі землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Водночас, згідно інформації Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 01.08.2022 №10-25-0.3-2246/2-22 документація із землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно- заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення на реєстрацію зазначеного об'єкта у Державному земельному кадастрі до Головного управління не надходила (а.с. 34).
Відповідно до листа Козелецької селищної ради від 18.02.2022 № 493/03-09 селищна рада технічну документацію із землеустрою по встановленню меж гідрологічної пам'ятки природи місцевого значення «Джерело-криниця» не замовляла та не виготовляла, інформація щодо встановлення меж в натурі на місцевості в селищній раді відсутня. Селищною радою за участю спеціалістів Деснянського БУВР було створено та проведені засідання робочої комісії щодо інвентаризації земель водного фонду, в тому числі «Джерела-криниці» за межами с. Горбачі (а.с. 36).
Відповідно до листа від 12.08.2022 Державна екологічна інспекція у Чернігівській області не зверталась з позовом до суду про визнання неправомірної бездіяльності Козелецької селищної ради (а.с. 38).
Враховуючи наведене, керівник окружної прокуратури звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді.
Право на звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачене статтями 2, 23 Закону України «Про прокуратуру» та статтею 53 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно із положеннями статті 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави.
Обираючи форму представництва, прокурор визначає, у чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту.
В частині 4 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
В даному випадку, подання прокуратурою позовної заяви обумовлено необхідністю відновлення та захисту порушених інтересів держави, які полягають у неухильному дотриманні режиму охорони та використання об'єкта природно-заповідного фонду. При цьому, підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка Державної екологічної інспекції у Чернігівській області, її бездіяльність. Так, орган контролю усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Відповідно до статті 2 Земельного кодексу України суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них.
Відповідно до статті 19 Земельного кодексу України землі України за цільовим призначенням поділяються на категорії, в тому числі землі природно- заповідного та іншого природоохоронного призначення.
Згідно із статтею 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, окрім іншого, організація землеустрою та вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Статтею 43 Земельного кодексу України та частиною першою статті 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» передбачено, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
У статті 79 Земельного кодексу України вказано, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Згідно із частиною першою статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Статтею 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд» визначено, що до природно-заповідного фонду України належать: природні території та об'єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища.
У відповідності до частини четвертої статті 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» межі територій та об'єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
У частині третій статті 26 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» вказано, що власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів, оголошених заказником, беруть на себе зобов'язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.
Статтею 60 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» встановлено, що охорона територій та об'єктів природно-заповідного фонду інших категорій покладається на підприємства, установи та організації, у віданні яких вони перебувають.
Згідно із статтями 1, 2 Закону України «Про землеустрій» проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом; цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку. Землеустрій забезпечує встановлення і закріплення на місцевості меж адміністративно-територіальних одиниць, територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, меж земельних ділянок власників і землекористувачів.
Статтею 19 цього ж Закону передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст, серед іншого, належать організація і здійснення землеустрою та вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.
Відповідно до статті 20 Закону України «Про землеустрій» землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути).
Підставою для здійснення землеустрою відповідно до статті 22 Закону України «Про землеустрій» є рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою, укладені договори між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою, судові рішення.
Згідно із статтею 25 вказаного Закону одним із видів документації із землеустрою є проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів.
У відповідності до статті 26 Закону України «Про землеустрій» замовниками документації із землеустрою можуть бути землекористувачі.
Статтею 47 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів розробляються з метою: а) збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу; б) створення місць для організованого лікування та оздоровлення людей, масового відпочинку і туризму; в) створення приміських зелених зон, збереження і використання об'єктів культурної спадщини; г) проведення науково-дослідних робіт; ґ) встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг; д) визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб.
Відповідно до частин 4, 5 статті 111 Земельного кодексу України обмеження у використанні земель (крім обмежень, безпосередньо встановлених законом та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами) підлягають державній реєстрації в Державному земельному кадастрі у порядку, встановленому законом, і є чинними з моменту державної реєстрації.
Обмеження у використанні земель, безпосередньо встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, є чинними з моменту набрання чинності нормативно-правовими актами, якими вони були встановлені.
Відомості про обмеження у використанні земель зазначаються у схемах землеустрою і техніко-економічних обґрунтуваннях використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектах землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико- культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів, проектах землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Відомості про такі обмеження вносяться до Державного земельного кадастру.
Відповідно до абзацу 1 частини першої та абзацу 1 частини третьої статті 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки природно- заповідного та іншого природоохоронного призначення, земельної ділянки, розташованої на території чи в межах об'єкта природно-заповідного фонду або в межах прибережної захисної смуги, підлягає також погодженню з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Таким чином, на Козелецьку селищну раду покладено обов'язок по вчиненню дій щодо замовлення проекту землеустрою з організації і встановлення меж території природно-заповідного фонду, а саме: гідрологічної пам'ятки місцевого значення «Джерело-криниця».
Разом з тим, протягом тривалого часу органом місцевого самоврядування не вживаються заходи щодо винесення меж гідрологічної пам'ятки природи місцевого значення «Джерело-криниця», площею 0,1 га, та не закріплено його межі в натурі (на місцевості), що в свою чергу унеможливлює його належне використання та зберігання, існує ймовірність спричинення шкоди заповідному об'єкту, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, оскільки межі гідрологічної пам'ятки невідомо де починаються та невідомо де закінчуються, земельна ділянка не внесена до Державного земельного кадастру
Відповідачем не надано суду жодних пояснень та доказів на їх підтвердження щодо вказаної бездіяльності.
Згідно із частинами 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частинами 1-3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо.
З огляду на сукупність викладених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов керівника Козелецької окружної прокуратури в інтересах держави в Державної екологічної інспекції у Чернігівській області до Козелецької селищної ради Чернігівського району Чернігівської області про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Козелецької селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, яка полягає у невжитті заходів щодо організації проведення робіт із винесення меж гідрологічної пам'ятки місцевого значення ''Джерело-криниця'', площею 0,1 га, що знаходиться біля с. Лемеші в адміністративних межах Козелецької об'єднаної територіальної громади Чернігівського району Чернігівської області і закріплення їх в натурі (на місцевості) у відповідності до документації із землеустрою.
Зобов'язати Козелецьку селищну раду Чернігівського району Чернігівської області відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити організацію проведення робіт із винесення меж гідрологічної пам'ятки місцевого значення ''Джерело-криниця'', площею 0,1 га, що знаходиться біля с. Лемеші в адміністративних межах Козелецької об'єднаної територіальної громади Чернігівського району Чернігівської області та закріплення їх в натурі (на місцевості) у відповідності до документації із землеустрою.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 01 грудня 2022 року.
Позивач: Козелецька окружна прокуратура (код ЄДРПОУ 0291011421, вул. Євгена Лоскота, буд. 1, смт. Козелець, Чернігівська область, 17000).
Позивач: Державна екологічна інспекція у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 38053846, вул. Малясова, 12, м. Чернігів, 14017)
Відповідач: Козелецька селищна рада Чернігівського району Чернігівської області (код ЄДРПОУ 04412419, вул. Соборності, буд. 27, смт. Козелець, Чернігівська область, 17000).
Суддя С.В. Бородавкіна