23 листопада 2022 року
справа №380/10650/22
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий-суддя Костецький Н.В.,
секретар судового засідання Іваненко В.І.,
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Павлій І.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції у Львівській області (пл. Ген. Григоренка, 3, м. Львів, код ЄДРПОУ 40108833) про визнання протиправним та скасування рішень, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати п. 1 наказу ГУНП у Львівській області від 18.07.2022 № 1963 Про порушення службової дисципліни поліцейськими БКС ГУНП у Львівській області в частині накладення на позивача дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП у Львівській області від 29.07.2022 № 382 о/с про звільнення позивача зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України;
Поновити з 30.07.2022 позивача на посаді поліцейського відділення № 2 взводу № 1 роти 2 батальйону конвойної служби Головного управління Національної поліції у Львівській області, стягнувши з відповідача на мою користь грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу. Рішення суду в частині поновлення позивача на службі та стягнення на мою користь грошового забезпечення за час вимушеного прогулу (за 1 місяць) допустити до негайного виконання.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що при винесенні оскаржуваних рішень відповідач не застосував норму закону (№2123-ІХ), яка підлягала застосуванню, а застосував положення Дисциплінарного статуту, який до запровадження 24.02.2022 воєнного стану надавав керівникові більше дискреційних повноважень застосовувати на свій розсуд до працівника поліції один з видів дисциплінарного стягнення. Вказує, що з огляду на фабулу проступку, в діях позивача 06.06.2022 вбачались ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 178 КУпАП. Проте, жодні матеріали адміністративної практики відносно позивача не складались. Відсутність адміністративних протоколів та постанов відносно позивача за обставин його перебування 06.06.2022 в громадському місці «з ознаками чи в стані сп'яніння», унеможливлює застосування інституту субститутної відповідальності. Звертає увагу, що за відсутності наказу Голови Національної поліції України про тимчасове покладення тимчасового виконання обов'язків начальника ГУНП у Львівській області на полковника поліції Р. Остроуха, наказ про звільнення позивача зі служби в поліції є незаконним. Крім цього вказує, що зібрані в рамках службового розслідування письмові пояснення не містять реквізиту «підпис», який надає юридичної значимості документу. З наведених підстав звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 10.08.2022 відкрито провадження в справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 14.09.2022.
25.08.2022 позивачем подано до суду пояснення по справі.
05.09.2022 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву. Не погоджуючись з позовними вимогами, відповідач зазначає, що проведеним службовим розслідуванням встановлено, що позивач, унаслідок особистої недисциплінованості та повного ігнорування вимог нормативно-правових актів МВС України, НП України та наказів ГУНП у Львівській області щодо неухильного дотримання службової дисципліни, як працівник поліції, будучи зобов'язаний відповідно до ст.18 та п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» неухильно дотримуватись Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського та повинен запобігати вчиненню правопорушень, 06.06.2022 будучи поза службою, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, лежачи на вулиці зі спорядженою вогнепальною зброєю та виявлення його громадянами і працівниками поліції, порушив службову дисципліну, що суперечить сутності й призначенню правоохоронних інституцій, зокрема поліції, в підрозділі якої він проходить службу. Відповідач наголошує, що службове розслідування проведене відповідно до вимог чинного законодавства, оскаржувані накази є законними, а позивачем не надано жодного документу на підтвердження аргументів, викладених у позовній заяві. Просить відмовити в задоволенні позову.
14.09.2022 оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 28.09.2022 для надання витребуваних матеріалів.
23.09.2022 позивачем подано до суду по суті справи.
26.09.2022 відповідачем подано до суду клопотання про долучення витребуваних судом матеріалів.
28.09.2022 відкладено підготовче засідання на 18.10.2022 за клопотанням представника відповідача для ознайомлення з поясненнями позивача.
18.10.2022 позивачем подано до суду заперечення по суті справи.
18.10.2022 відкладено розгляд справи на 26.10.2022 за клопотанням представника відповідача.
24.10.2022 позивачем подано до суду заяву про закриття підготовчого засідання.
26.10.2022 представником відповідача подано до суду додаткові пояснення у справі та клопотання про недопустимість та неналежність доказів, витребування доказів у справі.
26.10.2022 протокольною ухвалою в попередньому судовому засіданні задоволено клопотання представника відповідача про залучення свідків. Закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 08.11.2022.
07.11.2022 позивачем подано до суду пояснення по суті справи.
08.11.2022 в судовому засіданні допитано свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Оголошено перерву в судовому засіданні до 22.11.2022.
18.11.2022 позивачем подано до суду заяву з процесуальних питань.
22.11.2022 відкладено судове засідання на 23.11.2022 за клопотанням позивача для підготовки до судових дебатів.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, покази свідків, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
07.06.2022 інспектором ВСР УГІ ГУНП у Львівській області капітаном поліції О. Новосад подано рапорт начальнику ГУНП у Львівській області, відповідно до якого 06.06.2022 о 22:44 на скорочений номер екстреного виклику поліції « 102» надійшло повідомлення від гр. ОСОБА_4 про те, що у АДРЕСА_2 лежить невідома особа в стані алкогольного сп'яніння (працівник поліції) в цивільному одязі з вогнепальною зброєю (серії ЕШ №3667-1963) та посвідченням працівника поліції у сумці (ЄО ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області №7409 від 06.06.2022). Виїздом на місце події працівників УГІ ГУНП у Львівській області установлено, що вказана особа являється поліцейським роти №2 БКС ГУНП у Львівській області старшим сержантом поліції ОСОБА_1 , який перебував з ознаками алкогольного сп'яніння. У подальшому вказану вогнепальну зброю та службове посвідчення було передано керівництву БКС.
Наказом начальника ГУНП у Львівській області від 13.06.2022 №1544 «Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії» призначено службове розслідування за фактом можливих порушень службової дисципліни окремими працівниками БКС ГУНП у Львівській області у формі письмового провадження. Проведення службового розслідування доручено дисциплінарній комісії.
Відповідно до Висновку службового розслідування від 05.07.2022 за фактом грубого порушення службової дисципліни поліцейським БКС ГУНП у Львівській області старшим сержантом поліції ОСОБА_1 , дисциплінарною комісією встановлено, що до УПД ГУНП у Львівській області надійшов рапорт інспектора ВСР управління головної інспекції ГУНП у Львівській області капітана поліції О. Новосад про те, що 06 червня 2022 року на скорочений номер екстреного виклику поліції «102» поступило повідомлення від гр. ОСОБА_4 з приводу того, що у АДРЕСА_2 лежить невідома особа в стані алкогольного сп'яніння. Виїздом на місце події працівників УГІ ГУНП у Львівській області установлено, що вказаною особою є поліцейський відділення № 2 взводу № 1 роти №2 батальйону конвойної служби ГУНП у Львівській області старший сержант поліції ОСОБА_1 , в цивільному одязі з вогнепальною зброєю ПМ серії НОМЕР_2 , двома магазинами та посвідченням працівника поліції у сумці. У старшого сержанта поліції ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, зокрема, різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння рук та порушення координації рухів. Дану інформацію було зареєстровано до журналу єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події Львівського РУП №2 ГУНП у Львівській області за №7409 від 06.06.2022.
Вказані обставини також підтверджуються письмовими поясненнями працівників управління головної інспекції ГУНП у Львівській області ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а також письмовими поясненнями інших працівників батальйону конвойної служби ГУНП у Львівській області, отриманими дисциплінарною комісією. Крім цього, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в своїх письмових поясненнях зазначили про те, що позивач відмовився від пропозиції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно пояснень позивача, наданих в межах службового розслідування, 06.06.2022 він був задіяний в наряд для конвоювання підсудних до Стрийського міськрайонного суду Львівської області. По завершенні судових засідань у Стрийському міськрайонному суді, повертаючись до м. Львова для здачі підсудних в ДУ «ЛУВП №19», ОСОБА_1 постійно перебував в кунзі спецавтоомобіля, де було спекотно. Після здачі підсудних, близько 19:00 позивач повернувся до підрозділу БКС ГУНП. Після чого в ОСОБА_1 погіршилось самопочуття, оскільки останнім часом він мав проблеми з тиском та приймав ліки. Переодягнувшись у цивільний одяг і оскільки під час військового стану вогнепальна зброя видана на постійне носіння, ОСОБА_1 помістив її у нагрудну сумку, яка надійно закривається та прикріпляється ремінцем до поясу. Після цього він вирушив додому де орендує квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Поблизу свого будинку він зустрів товариша, який запропонував йому випити слабоалкогольний напій у нього в квартирі, на що позивач погодився. Випивши напій та поспілкувавшись із товаришем, позивач вирушив додому. Вийшовши на вулицю позивач відчув різке погіршення самопочуття та присів на траву біля будинку та намагався самостійно викликати швидку, оскільки не хотів турбувати дружину та свою дитину, яка має інвалідність. Після кількох невдалих спроб викликати медичну допомогу у позивача розрядився телефон, проміжок часу, який він провів сидячи біля будинку, не пам'ятає. Піднявши голову, позивач побачив працівників патрульної поліції, які звернулись до нього з вимогою представитись та приготувати речі до поверхневого огляду, на що він відповів, що теж являється представником поліції, показав своє службове посвідчення та повідомив, що має при собі закріплену за ним вогнепальну зброю. Після цього працівниками патрульної поліції було повідомлено та викликано працівників УГІ ГУНП та керівництво БКС ГУНП у Львівській області. По прибуттю працівники УГІ ГУНП запропонували позивачу пройти тест на алкотестері «Драгер», на що він відмовився, оскільки за кермом не перебував та публічний порядок не порушував. Позивач передав власну зброю та посвідчення безпосередньому керівнику - командиру БКС. В подальшому командир роти №2 старший лейтенант поліції ОСОБА_8 провів позивача додому.
Відповідно до висновку службового розслідування від 05.07.2022, установлено, що поліцейський відділення № 2 взводу № 1 роти №2 батальйону конвойної служби ГУНП у Львівській області старший сержант поліції ОСОБА_1 , унаслідок особистої недисциплінованості та повного ігнорування вимог нормативно-правових актів МВС України, НП України та наказів ГУНП у Львівській області щодо неухильного дотримання службової дисципліни, як працівник поліції, будучи зобов'язаний відповідно до ст.18 та п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» неухильно дотримуватись Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського та повинен запобігати вчиненню правопорушень, 06.06.2022 будучи поза службою, в п'яному вигляді заснув та лежав на вулиці із спорядженою вогнепальною зброєю, та лише після його виявлення громадянами і працівниками поліції, він був доставлений додому. Порушення службової дисципліни ОСОБА_1 суперечить сутності й призначенню правоохоронних інституцій, зокрема поліції, в підрозділі якої він проходить службу. Дисциплінарна комісія дійшла висновку, що такий стан позивача був зумовлений надмірним вживанням алкоголю.
Також, службовим розслідуванням було установлено, що у ОСОБА_1 в ході призначення до БКС ГУНП у Львівській області було відібрано «Розписку - попередження» про ознайомлення із наказом МВС України від 03.11.2016 №1179 «Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських» щодо неприпустимості випадків вчинення порушень службової дисципліни, як у робочий так і позаробочий час, зокрема керування транспортним засобом у стані сп'яніння алкогольного, наркотичного чи іншого, перебування у такому стані на службі, у службовому приміщенні, чи у однострої. Вищевказані порушення вважаються грубими порушенням службової дисципліни, і такими, що дискредитують та підривають авторитет поліції. До поліцейських, які допустили вищевказані дисциплінарні проступки, застосовується найсуворіший захід дисциплінарного впливу - звільнення зі служби в поліції.
За результатами проведеного службового розслідування, дисциплінарна комісія дійшла висновку застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби за грубе порушення службової дисципліни та основних обов'язків поліцейського.
18.07.2022 наказом начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області №1963 «Про порушення службової дисципліни поліцейським БКС ГУНП у Львівській області» за грубе порушення службової дисципліни, основних обов'язків поліцейського, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію України», ч. 1 пп. 1, 4 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 5 розділу І, п. 1 розділу ІІ, п. 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, підпунктами 1.1, 1.2, п. 1 наказу ГУНП у Львівській області від 27.02.2020 №803 «Про заходи щодо покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування», відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до поліцейського відділення №2 взводу №1 роти №2 батальйону конвойної служби ГУНП у Львівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції.
Наказом т.в.о. начальника ГУНП у Львівській області від 29.07.2022 №382 о/с «Про особовий склад» звільнено зі служби в поліції старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського відділення №2 взводу №1 роти №2 батальйону конвойної служби ГУНП у Львівській області, відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України). Підстава: наказ ГУНП у Львівській області від 18.07.2022 №1963.
Позивач не погоджуючись із цими наказами, вважаючи такі протиправними та такими, що слід скасувати, звернувся для відновлення своїх прав до суду із цим позовом.
При вирішенні спору суд керувався наступним.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини в даній справі пов'язані з проходженням публічної служби на підставі Закону України Про Національну поліцію від 02.07.2015 року № 580-VIII, яким врегульовано правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, в тому числі порядок призначення та звільнення поліцейських зі служби, Дисциплінарного статуту Національної поліції, Правил етичної поведінки поліцейських (далі - Правила етичної поведінки поліцейських) затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію», Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Положеннями частини 1 ст. 59 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію», у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно із ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.
Звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов'язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред'явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук.
Додаткові обов'язки, пов'язані з проходженням поліцейським служби в поліції, можуть бути покладені на нього виключно законом.
Пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» визначено, щодо приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
На поліцейських поширюється дія Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі - Статут).
Згідно зі ст. 12 Статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно зі ст. 1 Статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Аналіз наведених положень Дисциплінарного статуту є підставою для висновку про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.
Відповідно до ст. 11 Статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Відповідно ч. 1 ст. 12 Статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Статтею 13 вказаного вище Статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Не дотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, звільнення з органів внутрішніх справ.
Статтями 14-19 Статуту унормовано порядок призначення та проведення службового розслідування, створення, повноваження дисциплінарних комісій, строки проведення службового розслідування, відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків (посади), забезпечення поліцейському права на захист, порядок застосування дисциплінарних стягнень.
Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.
У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо.
Статтею 20 Статуту встановлено, що повноваження щодо застосування дисциплінарних стягнень мають керівники в межах, визначених цим Статутом.
Застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції, звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь здійснюється керівниками, які уповноважені приймати на службу до поліції, призначати на посаду та присвоювати спеціальне звання.
Статтею 21 Статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.
У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.
Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.
По умовам статті 22 Статуту дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.
Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт.
Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.
З викладеного слідує, що одним із обов'язків поліцейського є дотримання службової дисципліни, яка полягає, у дотриманні поліцейським норм чинного законодавства, неухильному виконанні вимог Присяги поліцейського, статутів і наказів начальників. Недотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого на поліцейського може бути накладено дисциплінарне стягнення, у тому числі, звільнення з посади відповідно до Статуту Національної поліції України. Накладення дисциплінарного стягнення на особу здійснюється лише за результатами проведення службового розслідування щодо такої, в рамках якого з'ясовуються всі обставини відповідного дисциплінарного проступку.
Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначено Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказом МВС України 07.11.2018 № 893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807 (далі - Порядок № 893).
Згідно з вимогами п. 1 розділу V Порядку № 893, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. У відповідності до п. 4 розділу V Порядку № 893, службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Підставою для звільнення позивача зі служби в поліції стало вчинення позивачем дисциплінарного проступку у вигляді грубого порушення службової дисципліни та вчинення дій, які дискредитують звання працівника Національної поліції України.
Згідно правових висновків, відображених в постановах Верховного Суду від 05.05.2019 у справі №825/1902/16, від 17.07.2019 у справі №806/2555/17, від 07.03.2019 у справі № 819/736/18, «в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Дискредитація звання рядового і начальницького складу Національної поліції за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. Вчинки, що дискредитують працівників національної поліції та власне національна поліція, пов'язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред'являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень».
Підставою для призначення службового розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни поліцейським відділення №2 взводу №1 роти №2 батальйону конвойної служби ГУНП у Львівській області старшим сержантом поліції ОСОБА_1 , стало надходження до ГУНП у Львівській області інформації про те, що 06.06.2022 у АДРЕСА_2 лежить невідома особа в стані алкогольного сп'яніння (працівник поліції) в цивільному одязі з вогнепальною зброєю (серії ЕШ №3667-1963) та посвідченням працівника поліції у сумці (ЄО ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області №7409 від 06.06.2022) та рапорт інспектора ВСР УГІ ГУНП у Львівській області капітана поліції О. Новосад від 07.06.2022.
В ході службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 , будучи працівником правоохоронного органу та представником влади, ігноруючи вимоги нормативно-правових актів, регламентуючих діяльність поліції, нехтуючи цінностями, які він присягнув захищати, допустив грубе порушення службової дисципліни, а саме 06.06.2022 будучи поза службою, в п'яному вигляді заснув та лежав на вулиці із спорядженою вогнепальною зброєю, та лише після його виявлення громадянами і працівниками поліції, він був доставлений додому. Порушення службової дисципліни ОСОБА_1 суперечить сутності й призначенню правоохоронних інституцій, зокрема поліції, в підрозділі якої він проходить службу. Дисциплінарна комісія дійшла висновку, що такий стан позивача був зумовлений надмірним вживанням алкоголю.
Положення статей 8, 18 Закону України «Про Національну поліцію», а також приписів Правил етичної поведінки поліцейських, покладають на поліцейського обов'язок бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника поліції, статутів, наказів, норм моралі, етичної поведінки поліцейських. Виходячи з правового регулювання спірних відносин, позивач, у силу своїх службових обов'язків, був зобов'язаний не допускати вчинків, що ганьблять звання працівника поліції або підривають авторитет поліції, інших відносин, які носять корисливий або протиправний характер.
Допитані в судовому засіданні в якості свідків старший інспектор УПД ГУНП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_2 та старший інспектор з особливих доручень управління Головної інспекції ГУНП у Львівській області майор поліції ОСОБА_3 підтвердили обставини події 06.06.2022, вказали, що позивач перебував у стані алкогольного сп'яніння, мав при собі вогнепальну зброю та набої, відмовився від проходження тесту на сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер».
Також перебування позивача у стані алкогольного сп'яніння підтверджується оглянутим у судовому засіданні відеозаписом.
З огляду на встановленні службовим розслідуванням обставини, суд приходить до переконання, що застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним і пропорційним. Дисциплінарний проступок позивача виявився у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій несумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейських. Така оцінка відповідача пов'язана із діями, які були виявлені в рамках проведеного ГУНП у Львівській області службового розслідування.
Суд критично оцінює доводи позивача про те, що за наслідками проведеного службового розслідування відповідач не врахував норму Закону №2123-ІХ, яка підлягала застосуванню, а застосував норму Статуту, який до запровадження 24.02.2022 воєнного стану надавав керівникові більше дискреційних повноважень застосовувати на свій розсуд до працівника поліції один з видів дисциплінарного стягнення, оскільки суд, в межах спірних правовідносин, наголошує на тому, що в межах розгляду цієї справи, не повинно досліджуватись питання наявності або відсутності вини в діях позивача щодо вчинення адміністративного правопорушення, а повинна надаватись правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку. При цьому, не притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення певних дій не є тотожним із застосуванням дисциплінарної відповідальності за вчинення дій, які несумісні з подальшим проходженням служби, оскільки працівники поліції власним прикладом та поведінкою зобов'язані зміцнювати авторитет закону серед громадян та неухильно його дотримуватись.
Суд зазначає, що враховуючи те, що позивача притягнуто саме до дисциплінарної відповідальності, адміністративний суд під час розгляду справи повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи на предмет наявності в ній ознак дисциплінарного проступку і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.
Аналогічна правова позиція відображена в постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 815/2705/16.
Також суд критично оцінює доводи позивача про незаконність наказу від 29.07.2022 №382 о/с про його звільнення, підписаного тимчасово виконуючим обов'язки начальника ГУНП у Львівській області полковником ОСОБА_9 за відсутності наказу Голови Національної поліції України про тимчасове покладення виконання обов'язків начальника ГУНП у Львівській області на Р. Остроуха, оскільки в матеріалах справи наявна належним чином засвідчена копія наказу Голови Національної поліції України від 28.07.2022 №1078 о/с «По особовому складу», відповідно до якого на полковника поліції ОСОБА_10 заступника начальника ГУНП у Львівській області покладено тимчасове виконання обов'язків начальника ГУНП у Львівській області на період службового відрядження з 28 по 30 липня 2022 року начальника ГУНП у Львівській області ОСОБА_11 .
Суд звертає увагу, що доказів погіршення самопочуття позивача 06.06.2022, доказів повідомлення 06.06.2022 позивачем безпосереднього керівництва про погіршення самопочуття, доказів звернення за медичною допомогою позивачем суду не надано. Водночас позивач особисто підтвердив у судовому засіданні про вживання ним алкогольного напою, при цьому позивач усвідомлював, що має при собі зброю.
Таким чином доводи позовної заяви спростовані при розгляді справи. позивачем не наведено, а судом не встановлено інших підстав для скасування наказів Головного управління Національної поліції у Львівській області, які оскаржуються у даній справі.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на вищевказане, суд прийшов до переконання, що оскаржувані накази прийняті на підставі, у межах та у спосіб, що визначені законодавством України. Підстави для їх скасування відсутні.
У зв'язку з відсутністю підстав для скасування зазначених наказів, належить також відмовити у задоволенні позовних вимог про поновлення ОСОБА_1 на службі в Національній поліції на посаді поліцейського відділення №2 взводу №1 роти №2 батальйону конвойної служби ГУНП у Львівській області та стягнення на його користь грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу.
Отже, у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю. Судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції у Львівській області (пл. Ген. Григоренка, 3, м. Львів, код ЄДРПОУ 40108833) про визнання протиправним та скасування рішень.
2. Судовий збір не стягується.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст судового рішення складено 01.12.2022.
Суддя Костецький Н.В.