справа №380/7108/22
провадження №
30 листопада 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Чаплик І.Д.,
секретар судового засідання Посмітюх К.Т.,
за участю:
представника позивача Жогальської І.Ф.,
представника відповідача не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14.11.2022 позов задоволено частково:
визнано протиправним та скасовано рішення ХУ сесії УІІІ скликання Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області № 1610 від 04.11.2021 про відмову гр. ОСОБА_2 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства в урочищі “Циплі” у селі Черемошня Золочівського району Львівської області, кадастровий номер 4621880400:02:006:0003;
зобов'язано Золочівську міську раду Золочівського району Львівської області повторно розглянути заяву гр. ОСОБА_2 про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (згідно з КВЦПЗ - А.01.03) за адресою ур. “Циплі” с. Черемошня Золочівського району Львівської області, площею 2,0000 га кадастровий номер 4621880400:02:006:0003, розробник ФОП ОСОБА_3 для передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_2 та прийняти рішення з врахуванням наданої судом правової оцінки та вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану";
визнано протиправним та скасовано рішення ХУ сесії УПІ скликання Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області № 1611 від 04.11.2021 про відмову гр. ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства в урочищі “Циплі” у селі Черемошня Золочівського району Львівської області, кадастровий номер 4621880400:02:006:0002;
зобов'язано Золочівську міську раду Золочівського району Львівської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (згідно з КВЦПЗ - А.01.03) за адресою ур. “Циплі” с. Черемошня Золочівського району Львівської області, площею 2,0000га кадастровий номер 4621880400:02:006:0002, розробник ФОП ОСОБА_3 для передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_1 та прийняти рішення з врахуванням наданої судом правової оцінки та вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану";
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області за рахунок її бюджетних асигнувань 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 коп сплаченого судового збору на користь ОСОБА_2 та 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 коп сплаченого судового збору на користь ОСОБА_1 .
Позивачі 22.11.2022 звернулись з заявою про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу у справі, вимога про відшкодування яких відповідачем містилася у позовній заяві.
Порядок прийняття рішення щодо судових витрат врегульовано статтею 143 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до частини третьої якої якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до частини п'ятої статті 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Згідно з частиною шостою статті 143 КАС України у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів.
В судовому засіданні представник позивачів вимоги заяви підтримав з підстав, викладених у ній.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, письмових пояснень щодо суті заяви не подав, належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання, а тому суд вважає за можливе розглянути заяву за наявними в матеріалах справи доказами.
Суд, розглянувши заяву та вивчивши долучені до неї письмові докази та матеріали адміністративної справи №380/7108/22, дійшов висновку про обґрунтованість заяви, виходячи з такого.
Частиною першою статті 247 КАС України передбачено можливість вирішення судом питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Аналогічна норма міститься у статті 252 КАС України, відповідно до пункту 3 частини першої якої суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з частиною другою статті 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 132 КАС України).
Частиною 2 статті 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з частиною 3 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката закріплено у частині 5 статті 134 КАС України, відповідно до якої розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.12.2012 № 5076-VI (далі - Закон 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини 1 статті 1 Закону № 5076-VI).
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України № 5076-VI).
Відповідно до статті 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Судом встановлено, що професійна правнича допомога ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надавалася адвокатом Жогальською Інною Федорівною на підставі договору про надання правової допомоги та представництво в суді від 27.01.2022 б/н та ордерами про надання правової допомоги від 28.04.2022 (серія ВС №1140448, серія ВС №1140445).
Згідно з акту приймання виконаних робіт (наданої правничої допомоги) відповідно до Договору про надання правничої допомоги та представництво в суді від 27.01.2022 позивачам надавались наступні послуги: вивчено надані Клієнтом матеріали, проведено аналіз чинного законодавства, судової практики, надано консультації в частині позовних вимог, збирання доказів; складено необхідні заяви по суті спору та заяви з процесуальних питань (позовна заява, клопотання про долучення доказів, заява в порядку ч. 7 ст. 139 КАСУ, слово в судових дебатах; забезпечено участь адвоката Адвокатського об'єднання для представництва інтересів Клієнта в судових засіданнях у Львівському окружному адміністративному суді.
Загальна сума понесених судових витрат згідно з Актом складає 10 000 грн.
На підтвердження оплати судових витрат позивачами долучено платіжні квитанції № 188 від 22.02.2022 на суму 2000,00 грн., № ПН2717843 від 17.02.2022 на суму 1000.00 грн., № 3 від 06.05.2022 на суму 2000,00 грн., платіжні квитанції № 187 від 22.02.2022 на суму 2000,00 грн., № 1 від 06.05.2022 на суму 3000,00 грн.
Водночас суд зазначає, що обов'язок доведення неспівмірності таких витрат законом покладено на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, тобто, у даному випадку, на Золочівську міську раду Львівської області.
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Суд у позовному провадженні є арбітром, що надає оцінку тим доказам і доводам, що наводяться сторонами у справі. Тобто суд не може діяти на користь будь-якої зі сторін, що не відповідатиме основним принципам судочинства. Таким чином, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу, за клопотанням іншої сторони. Саме інша сторона зобов'язана довести неспівмірність заявлених опонентом витрат.
Додані до матеріалів справи документи підтверджують надання адвокатом Жогальською Інною Федорівною професійної правової допомоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі договору, ордеру про надання правової допомоги, акту виконаних робіт а долучені до заяви квитанції підтверджують понесення позивачама витрат на правову допомогу.
Судом встановлено, що понесені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу пов'язані із юридичним супроводом справи №380/7108/22, підтверджені належними та допустимими доказами та є співмірними з предметом позову.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Частковим задоволення позову рішенням від 14.11.2022 у справі №380/7108/22 зумовлює часткове/пропорційне до розміру задоволених позовних вимог відшкодування понесених позивачем витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що заява про відшкодування судових витрат у вигляді витрат на правничу допомогу є обґрунтованою і підлягає до часткового задоволення, у зв'язку із частковим задоволенням позову шляхом стягнення таких у розмірі 5000 грн. на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Золочівської міської ради Львівської області.
Керуючись ст.ст.134, 139, 241-246, 252 КАС України, суд,-
вирішив:
заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області (місцезнаходження: 80700, Львівська область, м. Золочів, вул. Шашкевича, 22 код ЄДРПОУ: 04050908) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ) понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу на суму 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн.00коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області (місцезнаходження: 80700, Львівська область, м. Золочів, вул. Шашкевича, 22 код ЄДРПОУ: 04050908) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП: НОМЕР_2 ) понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу на суму 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн.00коп.
У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із урахуванням п.п 15.5 п.5 розділу VII Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Чаплик І.Д.