справа№380/10913/22
30 листопада 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту патрульної поліції України, у якому згідно з заявою про уточнення позовних вимог просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції України щодо неврахування ОСОБА_1 до стажу служби у поліції період служби у Державній пенітенціарній службі України з 19.06.2006 по 23.06.2015 роки;
- зобов'язати Департамент патрульної поліції України зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби у поліції період служби у Державній пенітенціарній службі України з 19.06.2006 по 23.06.2015 роки;
- зобов'язати Департамент патрульної поліції перерахувати грошове забезпечення ОСОБА_1 з врахуванням до стажу служби у поліції періоду служби у Державній пенітенціарній службі України з 19.06.2006 по 23.06.2015 роки.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що позивач з 19.06.2006 по 23.06.2015 проходив службу в Держівській виправній колонії Державної пенітенціарної служби України у Львівській області (№ 110). Зазначив, що при переході на службу в Департамент патрульної поліції відповідач не зарахував йому вислугу років у Державній пенітенціарній службі до стажу служби в поліції, яка дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки,. Просить позов задовольнити повністю.
Ухвалою від 15.08.2022 суддя відкрила спрощене провадження в адміністративній справі, відповідачу запропоновано у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.
Відповідач подав відзив на позовну заяву від 12.09.2022 (вх. № 13852ел), у якому зазначає, що частиною другою статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» визначено вичерпний перелік органів та установ, робота в яких зараховується до стажу роботи в поліції. Оскільки до переліку не включено службу в органах Державної пенітенціарної служби, підстави для зарахування такого періоду служби до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової відпустки відсутні. Просить у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.
ОСОБА_1 проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України, що підтверджується відповідними записами трудової книжки позивача серія НОМЕР_1 .
Згідно з копії наказу начальника Держівської виправної колонії № 110 прапорщика внутрішньої служби Конвіцького В.А., молодшого інспектора-техніка відділу ПЗО Держівської виправної колонії Державної пенітенціарної служби України у Львівській області (№ 110) звільнено 23.06.2015 зі служби у запас Збройних Сил України. Вислуга років на день звільнення в календарному обчисленні становить 10 років 06 місяців 01 день, у пільговому обчисленні 13 років 06 місяці 05 днів.
Представник позивача звернувся до ДПП України із завою щодо зарахування ОСОБА_1 до вислуги років у поліції службу в органах Державної пенітенціарної служби України.
Відповідачем листом від 27.10.2021 повідомив про відсутність підстав для такого зарахування, оскільки визначений статтею 78 Закону України «Про Національну поліцію» перелік видів служб, які зараховуються до стажу служби в поліції, не містить служби в органах Державній пенітенціарній службі України.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).
Відповідно до статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з частинами першою - четвертою статті 78 Закону №580-VIII стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
До стажу служби в поліції зараховуються: 1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; 2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту; 3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; 4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції; 5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони; 6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.
Під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення.
Порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України.
Аналіз наведених норм свідчать про те, що до стажу служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.
Відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Кримінально-виконавчого кодексу України до законодавчого врегулювання питань проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань та його соціального захисту на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи поширюються дія статей 22 і 23 Закону України «Про міліцію», а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ.
Згідно з частиною п'ятою статті 23 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 №2713-IV (далі Закон №2713-IV) на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
У попередніх редакціях частини п'ятої статті 23 цього ж Закону було передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюються дія статей 22 і 23 Закону України «Про міліцію», а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ. На працівників кримінально-виконавчої служби поширюються умови оплати праці, передбачені для працівників органів внутрішніх справ, які не мають спеціальних звань.
Аналіз наведених норм свідчать про те, що законодавець поширив дію усіх норм, які врегульовують порядок і умови проходження служби працівниками органів внутрішніх справ, а в подальшому - поліцейськими, на працівників кримінально-виконавчої служби.
Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначені Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-IV.
Згідно з Преамбулою зазначеного Статуту його дія поширюється на осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України та податкової міліції, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Отже, на позивача, як і на інших працівників кримінально-виконавчої служби (окрім тих, на яких розповсюджується дія Закону України «Про державну службу») під час проходження ними служби в період, що досліджується, розповсюджується дія нормативно-правових актів органів внутрішніх справ України, а в подальшому - поліції, в тому числі й дія статей 22, 23 Закону України «Про міліцію» та відповідні норми Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України.
Усі обов'язки, обмеження служби в органах внутрішніх справ та поліції, її специфічні умови, порядок та підстави дисциплінарної відповідальності визнані законодавцем тотожними умовам проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань.
Системний аналіз вище наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що фактично законодавець поширив дію усіх норм, які врегульовують порядок і умови проходження служби працівниками органів внутрішніх справ, а в подальшому - поліцейськими, на працівників кримінально-виконавчої служби.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що служба в Державній кримінально-виконавчій службі України здійснювалась в порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та відповідно до пункту 3 частини другої статті 78 Закону №580-VIII, та повинна зараховуватись до стажу служби в поліції.
Відповідач, відмовивши позивачу у зарахуванні до стажу служби в поліції період його служби в органах Державної пенітенціарної служби України у Львівській області з 19.06.2006 по 23.06.2015, допустив бездіяльність, яка призвела до порушення права позивача на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, розмір і тривалість яких залежать від вислуги років.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про протиправність бездіяльності відповідача щодо неврахування позивачу до стажу служби у поліції період служби у Державній пенітенціарній службі України з 19.06.2006 по 23.06.2015 роки.
Як наслідок підлягає задоволенню й похідна вимога позивача щодо зобов'язання відповідача зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби у поліції період служби у Державній пенітенціарній службі України з 19.06.2006 по 23.06.2015 роки.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача перерахувати грошове забезпечення позивача з врахуванням до стажу служби у поліції періоду служби у Державній пенітенціарній службі України з 19.06.2006 по 23.06.2015 року, суд зазначає таке.
Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" виплата грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ.
Ця норма обумовлює існування спеціального нормативно-правового акта для унормування порядку (механізму) нарахування і виплати грошового забезпечення поліцейським.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 затверджено Порядок та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за №669/28799).
Пунктами 6 та 7 Розділу І «Загалі положення» Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, встановлено, що підставою для виплати грошового забезпечення є наказ керівника (начальника) органу, закладу, установи Національної поліції (далі - орган поліції) про призначення на посаду поліцейського відповідно до номенклатури посад, наказ ректора ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання про зарахування на навчання або наказ про зарахування в розпорядження відповідного органу поліції та встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат. Грошове забезпечення поліцейським виплачується за місцем проходження служби виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом органу поліції на грошове забезпечення. Грошове забезпечення курсантам ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання виплачується за місцем проходження служби (навчання) виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання.
Приймаючи до уваги те, що станом на день розгляду справи відсутнє рішення відповідача про зарахування до стажу служби в поліції позивача, наявної на момент переходу на службу у Національну поліцію України, вислуги років з 19.06.2006 по 23.06.2015 у Державній пенітенціарній службі України, тому дана позовна вимога є передчасною та не підлягає задоволенню.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими частково, а тому позов підлягає частково задоволенню.
Розподіл судових витрат розподілити відповідно до вимог ст. 139 КАС України.
Щодо відшкодування сплати судових витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги, суд зазначає, що представник позивача у позовній заяві вказав про подання доказів надання правничої допомоги та оплати позивачем послуг протягом п'яти днів після винесення судом рішення в цій справі.
Тому питання щодо відшкодування понесених позивачем витрат на правничу допомогу буде вирішено після подання представником позивача відповідних доказів.
Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Департаменту патрульної поліції України (вул. Федора Ернеста, 3, м. Київ, 03048, ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції України щодо неврахування ОСОБА_1 до стажу служби у поліції період служби у Державній пенітенціарній службі України з 19.06.2006 по 23.06.2015 роки.
3. Зобов'язати Департамент патрульної поліції України зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби у поліції період служби у Державній пенітенціарній службі України з 19.06.2006 по 23.06.2015 роки.
4. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
5. Стягнути з Департаменту патрульної поліції України за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 992, 40 грн судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 30.11.2022.
Суддя Кедик М.В.