Іменем України
01 грудня 2022 року Справа № 360/1961/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - позивач) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 28.10.2022 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області за невиконання рішення суду у виконавчому провадженні № 68459584 за виконавчим листом №2/408/1051/21, виданим Біловодським районним судом Луганської області 22.07.2022.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 08.02.2022 позивачем отримано постанову відповідача від 03.02.2022 про відкриття виконавчого провадження № 68459584 за виконавчим листом № 2/408/1051/21, виданим 22.07.2021 Біловодським районним судом Луганської області про зобов'язання Біловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області виплатити ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 44488,57 грн, у порядку спадкування після ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
16.02.2022 Головне управління листом №1200-0502-8/10132 повідомило відповідача у справі про повне та фактичне виконання рішення суду.
07.10.2022 позивач на вимогу головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) від 30.09.2022 №3999 про надання інформації щодо повного та фактичного виконання рішення Біловодського районного суду Луганської області у справі № 408/209/21-ц (провадження №2/408/1051/21), в межах наявної компетенції надав відповідь, в якій, зокрема, зазначив, що на виконання рішення Біловодського районного суду по справі № 408/209/21 від 06.04.2021, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області нараховано недоотриману пенсію у розмірі 44488,57 грн за період з серпня 2014 по березень 2017 року, та внесено до Журналу рішень підсистеми Реєстру судових рішень інформаційно електронного порталу Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України. Недоотриману пенсію ОСОБА_2 в сумі 44488,57 грн включено до переліку боргів та внесено в реєстр судових рішень. З 01.01.2023 борги будуть виплачуватися згідно Порядку в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому здійснюється пенсійна виплата за минулий період за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів державного бюджету України на відповідний рік.
20.09.2022 за вих.№3301-3735/Д-02/8-1200/22 Головне управління надало відповідь на звернення від 05.09.2022 щодо виконання рішення суду, яке надійшло на електронну пошту Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, зареєстроване за вхідним №3529/Р-1200-22, в якій вказано пояснення аналогічні викладеним в листі від 07.10.2022.
28.10.2022 Головним управлінням отримано постанову відповідача про накладення штрафу від 28.10.2022 у виконавчому провадженні № 68459584, якою на управління за невиконання рішення суду накладено штраф у розмірі 5100,00 грн.
Позивач вважає, що вчинив усі, передбаченні чинним законодавством, залежні від нього дії для забезпечення виконання рішення від 30.11.2021 та вини або умислу Головного управління на навмисне невиконання в повному обсязі рішення суду немає, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) перебуває виконавчий лист Біловодського районного суду Луганської області від 22.07.2021 № 408/209/21-ц (2/408/1051/21) про зобов'язання Біловодське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області виплатити ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 44 488 гривень 57 копійок, у порядку спадкування після ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Боржником за виконавчим провадженням виступає Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області.
03.02.2022 державним виконавцем, керуючись ст. ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України “Про виконавче провадження”, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №68459584. Копії постанови направлено боржнику для виконання, стягувачу - для відома.
Оскільки божником не виконано в повному обсязі рішення суду, 28.10.2022 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100 грн, а також було зазначено про обов'язок боржника виконати рішення протягом 10 робочих днів.
Відповідач вважає, що накладаючи штраф постановою від 28.10.2022 на боржника, виконавець діяв у межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством, а тому просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Обидві сторони просили суд розглядати справу за відсутності їх представників.
Ухвалою від 21.11.2022 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з урахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, встановленого статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (стаття 1), який в подальшому був неодноразово продовжений та Указом Президента України від 7 листопада 2022 року № 757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Враховуючи дистанційний режим роботи суддів та працівників апарату Луганського окружного адміністративного суду з 02.05.2022, з метою збереження життя і здоров'я та забезпечення безпеки суддів і працівників апарату суду, судом розглянуті матеріали електронної справи.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд дійшов наступного.
З даних Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що рішенням Біловодського районного суду Луганської області від 06.04.2021 у справі №408/209/21-ц задоволено позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Ракицька Ірина Миколаївна до Біловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про зобов'язання вчинити певні дії.
Зобов'язано Біловодське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області виплатити ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 44 488 гривень 57 копійок, у порядку спадкування після ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1
Стягнути з Біловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 908 гривень.
Вищевказане рішення набрало законної сили 07.05.2021.
22.07.2021 Біловодським районним судом Луганської області видано виконавчий лист №408/209/21-ц щодо зобов'язання Біловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області виплатити ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 44488, 57 грн у порядку спадкування після ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
03.02.2022 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 68459584.
Також, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження; постанову про стягнення виконавчого збору від 03.02.2022ВП № 68459584.
Відповідачем направлено для виконання та до відома вищевказані постанови до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області на звернення Л.К.Древаль від 05.09.2022 щодо виконання рішення суду надано відповідь від 20.09.2022 №3301-3735/Д-02/8-1200/22, в якій зазначено, що на виконання рішення Біловодського районного суду по справі №408/209/21-ц від 06.04.2021, управлінням нараховано недоотриману пенсію у розмірі 44488,57 грн за період з серпня 2014 року по березень 2017 року та внесено до Журналу рішень підсистеми Реєстру судових рішень інформаційно-електронного порталу інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України. Також роз'яснено, що для виплати зазначених грошових коштів у порядку спадкування, Л.К.Древаль необхідно звернутись з заявою про виплату недоотриманої пенсії та надати реквізити поточного банківського рахунку.
30.09.2022 за №3999 відповідачем винесено вимогу виконавця, якою останній вимагав Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області у строк до 07.10.2022 надати до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) інформацію щодо повного та фактичного виконання вищевказаного рішення суду.
На вищевказану вимогу позивачем надано відповідь від 07.10.2022 №1200-0901-8/22300, в якій зазначив, що на виконання рішення Біловодського районного суду по справі №408/209/21 від 06.04.2021, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області нараховано недоотриману пенсію у розмірі 44488,57 грн за період з серпня 2014 по березень 2017 року та внесено до Журналу рішень підсистеми Реєстру судових рішень інформаційно електронного порталу Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України. Недоотриману пенсію ОСОБА_2 в сумі 44488,57 грн буде включено до переліку боргів та внесено в реєстр станом на 01.01.2023 та буде виплачуватися згідно Порядку в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому здійснюється пенсійна виплата за минулий період за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів державного бюджету України на відповідний рік.
28.10.2022 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) винесено постанову про накладення штрафу ВП № 68459584 в розмірі 5100,00 грн.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначає стаття 287 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 02 лютого 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII, у відповідній редакції).
За визначенням статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з пунктами 1 та 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Статтею 26 Закону № 1404-VIII визначено початок примусового виконання рішення, зокрема:
- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої);
- виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п'ята);
- за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста).
Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону № 1404-VIII, зокрема, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
Статтею 75 Закону № 1404-VIII встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону № 1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону № 1404-VIII, можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
З вищевикладеного слідує, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 10 вересня 2019 року у справі № 0840/3476/18, від 19 вересня 2019 року у справі № 686/22631/17 та від 07 листопада 2019 року у справі № 420/70/19.
Судом встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області рішення суду у справі № 408/209/21-ц у встановлений державним виконавцем строк повністю не виконано, оскільки фактично недоотриману пенсію ОСОБА_2 в сумі 44488, 57 грн не виплачено.
При цьому, як вбачається з витягу ІКІС ПФУ, у лютому 2022 року позивач вніс до Реєстру судових рішень заборгованість щодо недоотриманої пенсії ОСОБА_2 в сумі 44488,57 грн за період з серпня 2014 року по березень 2017 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1279 «Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги», яка набрала законної сили з 01 квітня 2021 року, затверджено Порядок виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку (далі - Порядок).
Також цією постановою затверджено зміни, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, зокрема до пунктів 4 та 6 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280.
Згідно з пунктом 4 та абзацом дев'ятим пункту 6 Положення, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1279, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань:
розробляє проект бюджету Пенсійного фонду України та подає його Міністрові соціальної політики для внесення в установленому порядку на розгляд Кабінетові Міністрів України, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством проводяться за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством, складає звіт про виконання бюджету Пенсійного фонду України.
забезпечення своєчасної та у повному обсязі виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.
З вищевказаних положень слідує, що з 01 квітня 2021 року фінансування пенсійних виплат здійснюється безпосередньо Пенсійним фондом України та не віднесено до компетенції ГУПФУ в Луганській області.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1165 затверджено Порядок виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території (далі - Порядок № 1165).
Згідно з пунктом 1 Порядку № 1165 цим Порядком визначено механізм виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) з урахуванням надбавок, підвищень, компенсації втрати частини доходу, грошової допомоги та інших пов'язаних із ними виплат, які не виплачено за період до місяця відновлення їх виплати (далі - пенсійні виплати за минулий період) внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території, в тому числі недоотриманої пенсії у зв'язку із смертю пенсіонера з числа внутрішньо переміщених осіб та осіб, які проживали на тимчасово окупованій території України і не були взяті на облік як внутрішньо переміщені особи на контрольованій Україною території, відповідно до статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - отримувачі).
Пенсійні виплати за минулий період, у тому числі нараховані на виконання рішень суду, що набрали законної сили, проводяться отримувачам за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів державного бюджету України на відповідний рік.
Облік сум пенсійних виплат за минулий період ведеться територіальними органами Пенсійного фонду України, в яких особи перебувають на обліку як одержувачі пенсій, в базах даних одержувачів пенсій (електронних пенсійних справах) на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України про відновлення виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), а також про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку із смертю пенсіонера з числа внутрішньо переміщених осіб або осіб, які проживали на тимчасово окупованій території України і не були взяті на облік як внутрішньо переміщені особи на контрольованій Україною території (за наявності нарахованих сум, що підлягають виплаті за період до місяця відновлення виплати пенсій або до місяця смерті особи) (далі - рішення), та у cформованому на їх підставі переліку отримувачів виплат за минулий період (далі - перелік отримувачів) (пункт 2 Порядку № 1165).
Відповідно до пункту 4 Порядку № 1165 пенсійні виплати за минулий період згідно з цим Порядком проводяться щомісяця отримувачам, яких включено до переліку станом на 1 січня відповідного року. На забезпечення пенсійних виплат за минулий період щомісяця спрямовується частина бюджетних призначень, передбачених абзацом другим пункту 1 цього Порядку, відповідно до бюджетного розпису.
Розмір пенсійної виплати за минулий період отримувачам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, визначається в сумі, що відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому здійснюється пенсійна виплата за минулий період, але не може бути більшим від належної до виплати отримувачу суми, що обліковується в переліку отримувачів.
У разі недостатності бюджетних призначень для забезпечення пенсійної виплати за минулий період у розмірі, передбаченому абзацом другим цього пункту, виплата проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на пенсійні виплати за минулий період бюджетним призначенням, але не більшій належної до виплати суми, що обліковується в переліку отримувачів.
За результатами виконання бюджету Пенсійного фонду України за дев'ять місяців відповідного року зазначений в абзаці другому цього пункту розмір пенсійної виплати за минулий період може бути збільшений пропорційно залишку бюджетних призначень, але не може перевищувати належної до виплати суми, що обліковується в переліку отримувачів.
З вищевказаних положень слідує, що виділення коштів на виплату недоотриманої пенсії ОСОБА_2 в сумі 44488,57 грн за період з серпня 2014 по березень 2017 року здійснюється з державного бюджету України на відповідний рік та не залежить від ГУПФУ в Луганській області.
Як вже було зазначено, на виконання рішення Біловодського районного суду по справі №408/209/21-ц від 06.04.2021, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області нараховано недоотриману пенсію у розмірі 44488,57 грн за період з серпня 2014 по березень 2017 року, та внесено до Журналу рішень підсистеми Реєстру судових рішень інформаційно електронного порталу Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України. Проте кошти на виплату заборгованості до ГУПФУ в Луганській області не надходили.
Таким чином судом встановлено, що на час винесення державним виконавцем постанови від 28 жовтня 2022 року ВП №68459584 про накладення штрафу боржником рішення суду фактично не виконано.
При цьому, суд погоджується з твердженнями позивача, що виплата стягувачу заборгованості з пенсії минулих періодів можлива виключно за умови виділення відповідних коштів з державного бюджету України на відповідний рік, а ГУПФУ в Луганській області вжито всіх залежних від нього заходів щодо виконання рішення суду по справі №408/209/21-ц.
Суд зазначає, що невиконання судового рішення в частини виплати грошових коштів за відсутності фінансового забезпечення боржника на проведення таких виплат, яке здійснюється з державного бюджету України, не може вважатися невиконанням рішення без поважних причин. У такому випадку накладення штрафу жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Таку правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 24 січня 2018 року в справі № 405/3663/13-а (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 71834551).
Верховний Суд України у своїх постановах (справи № 21-1044а15, № 21-2630а15, № 21-5118а15, № 804/5081/13-а) неодноразово вказував, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Зважаючи на вищевикладене, суд погоджується з твердженнями ГУПФУ в Луганській області, що відсутність коштів на виплату заборгованості за судовим рішенням, тобто відсутність відповідного фінансового забезпечення боржника на виконання судового рішення, не може вважатися невиконанням такого рішення без поважних причин.
За встановлених судом обставин та наведеного нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що доводи позивача про відсутність у державного виконавця правових підстав для винесення постанови про накладення на боржника штрафу у розмірі 5100,00 грн є обґрунтованими, тому постанова державного виконавця від 28 жовтня 2022 року ВП №68459584 не відповідає критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно, є протиправною та підлягає скасуванню.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
З урахуванням зазначеного, суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є обґрунтованими, обраний позивачем спосіб судового захисту відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним, внаслідок чого позовні вимоги належить задовольнити повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на те, що позовні вимоги носять майновий характер і позов підлягає задоволенню повністю, на користь позивача, який у спірних правовідносинах не є суб'єктом владних повноважень, необхідно стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову в сумі 2481,00 грн.
Враховуючи те, що Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) є структурним підрозділом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), яке, в свою чергу, є юридичною особою, судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову в сумі 2481,00 грн необхідно стягнути саме за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 132, 139, 205, 241-246, 250, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у виконавчому провадженні ВП № 68459584 від 28.10.2022 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (61002, Харківська область, м. Харків, Київський район, вул. Ярослава Мудрого, буд. 16, ідентифікаційний код 43315445) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (93404, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Шевченка, буд.9, код ЄДРПОУ 21782461) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Н.М. Басова