29 листопада 2022 року м. Кропивницький справа №340/4466/22
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу
за позовомАгрофірми "Хлібороб" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (26512, Кіровоградська область, Голованівський район, с. Наливайка, 26512, код ЄДРПОУ - 30702633)
до Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті (25004, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул.Героїв Маріуполя, 102, код ЄДПРОУ - 39816845)
провизнання протиправною та скасування постанови, -
І. Зміст позовних вимог.
Агрофірма "Хлібороб" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю звернулась до суду з адміністративним позовом в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 311631 від 06 вересня 2022 р. в сумі 17 000 тис. грн.
ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що товариство отримало повідомлення про розгляд справи про порушення автотранспортного законодавства та не отримувало акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт. Звернувшись до відповідача із листом про надання інформації позивач отримав постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу. Також зазначено, що позивач не володіє автотранспортом, що перевіряв та не є автомобільним перевізником. З цих підстав позивач просить суд визнати протиправною та скасувати спірну постанову.
Представник відповідача скористався своїм правом на надання письмового відзиву до суду, в якому висловив свою позицію щодо вищевказаних позовних вимог, які не визнаються у повному обсязі, наголошено на правомірності дій відповідача та вказано, що штраф застосовано за вчинення порушення вимог Закону України «Про автомобільний транспорт». У відзиві на позовну заяву також зазначено, що надана на перевірку товарно - транспортна накладна мала усі обов'язкові реквізити визначені законодавством, а тому була належним документом в розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт". Позивач був належним чином повідомлений про розгляд справи, у визначений час не прибув. Представник відповідача вважає, що позивачем не надано до суду достатніх доказів неправомірності оскаржуваної постанови, а тому адміністративний позов задоволенню не підлягає.
ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.09.2022 року у справі відкрито провадження та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.47-48).
Також, ухвалою від 30.09.2022 року роз'єднано позовні вимоги Агрофірми "Хлібороб" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю у окремі провадження. Позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №311631 від 06 вересня 2022 р. в сумі 17 000 тис. грн. залишено на розгляді в адміністративній справі №340/4466/22.
27.10.2022 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву (а.с.51-53).
07.11.2022 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив (а.с.74-75).
Інших заяв чи клопотань учасниками справи до суду не подано.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважав можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.
ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням зібраних доказів, судом встановлені наступні обставини.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль VOLVO реєстраційний номер НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 (а.с.64).
16.07.2022 посадовими особами Укртрансбезпеки на автомобільній ділянці М-05 км 452+811 проводилась рейдова перевірка, під час якої зупинений транспортний засіб марки VOLVO реєстраційний номер НОМЕР_1 .
16.07.2022 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області на вищезазначеній ділянці дороги проводився габаритно - ваговий контроль.
За результатами проведення габаритно - вагового контролю транспортного засобу марки VOLVO реєстраційний номер НОМЕР_1 встановлено перевищення вагових параметрів на одиночну вісь, а саме 13,53 т, при нормативно допустимій 11,5 т згідно пункту 22.5 Правил дорожнього руху, тобто на 17,65% більше нормативно допустимого (а.с.64).
В зв'язку з виявленням вищезазначених порушень державними інспекторами складено Акт №329275 від 16.07.2022 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, Акт про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів №0070140 від 16.07.2022 та Довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0057584 від 16.07.2022 (а.с.55-57).
Водій зі змістом акту №329275 від 16.07.2022 року ознайомлений, про що зроблено запис у відповідних графах (а.с.55).
Повідомлення про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт від 18.08.2022 року, який був призначений на 06.09.2022 року, направлено позивачу поштою та отримано уповноваженою особою позивача 30.08.2022 року (а.с.58-60).
06 вересня 2022 року уповноваженою особою відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №311631 про накладення на позивача штрафу у розмірі 17000,00 грн. за перевищення встановлених законодавством габаритно - вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу (а.с.54).
Вважаючи постанову відповідача винесену за результатами такої перевірки протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом, за захистом порушеного, на його думку, права.
V. Оцінка суду.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд зазначає наступне.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 05.04.2001 № 2344-III "Про автомобільний транспорт" (далі по тексу - Закон №2344-ІІІ), який регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
Відповідно до абзацу 14 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За змістом абзацу 15 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10% але не більше 20% при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу у розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статей 4 і 29 Закону України "Про дорожній рух", статті 33 Закону України "Про автомобільні дороги" постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку №879, габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Пункт 21 Порядку №879 визначає, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.
Відповідно до пункту 22 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.
При цьому, п.22.5 Правил дорожнього руху визначено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Так, з метою забезпечення безпеки руху великовагових та великогабаритних транспортних засобів постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30 було затверджено Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами (далі - Правила № 30).
Згідно з п. 3 Правил №30 транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
П. 4 цих Правил №30 визначено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Отже, з наведеного слідує, що перевищення вагових параметрів транспортного засобу порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху дозволяється не більше ніж на 2%.
Згідно зі ст.6 Закону України "Про автомобільний транспорт" державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, які здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України, у тому числі - габаритно-ваговий контроль транспортних засобів.
Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю в тому числі, шляхом проведення рейдових перевірок.
Відповідно до ст.6 Закону України "Про автомобільний транспорт" постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок №1567).
Згідно з пунктом 14 Порядку №1567, рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Пунктом 16 Порядку №1567 визначено, що рейдова перевірка може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки.
Габаритно-ваговий контроль проводиться двома посадовими особами Укртрансбезпеки або однією посадовою особою Укртрансбезпеки із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю.
Відповідно пункту 20 Порядку №1567, виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
Згідно з пунктом 21 Порядку №1567, у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).
Пунктом 22 Порядку №1567 передбачено те, що у разі відмови уповноваженої особи суб'єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб'єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис.
З акту перевірки від 16.07.2022 року №329275 судом встановлено, що водій транспортного засобу, що перевірявся з актом ознайомлений, про що свідчить запис та його особистий підпис (а.с.55).
При цьому, суд звертає увагу на те, що Порядком №1567 не передбачено вручення копії акту водієві чи уповноваженій особі та його направлення.
В обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначено, що відповідач не є власником транспортного засобу та не є перевізником.
Між тим, з маптеріалів справи встановлено, що до перевірки транспортного засобу водієм надано товарно-транспортну накладну №6216-000241 від 16.07.2022 року у якій зазначено: автомобіль - VOLVO FH12 42T реєстраційний номер НОМЕР_1 ; напів-причіп № НОМЕР_2 ; перевізоник - Хлібороб, АФ ТОВ 30702633; водій ОСОБА_2 (а.с.65).
Суд зазначає, що згідно статті 1 Закону № 2344-ІІІ, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов'язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.
Статтею 49 Закону № 2344-ІІІ встановлено, що водій транспортного засобу зобов'язаний, серед іншого, мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.
При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов'язкові реквізити:
дата і місце складання;
вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);
автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім'я, по батькові водія та номер його посвідчення;
вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);
транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто;
пункти завантаження і розвантаження.
Абзацом двадцять сьомим глави 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за №128/2568 /далі - Правила №363/, встановлено, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов'язкові реквізити, передбачені цими Правилами.
Відповідно до пункту 11.1 глави 11 Правил №363 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортну накладну суб'єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові)
Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
У відповідності до пункту 11.3. Правил №363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках.
Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом.
Згідно пункту 11.4. Правил №363 після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники.
Відповідно до пункту 11.5. Правил №363 у разі використання товарно-транспортної накладної у паперовій формі перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - водій (експедитор) передає вантажоодержувачу, третій примірник, засвідчений підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику.
Вказані норми законодавства не містять жодного винятку та передбачають наявність товарно-транспортної накладної у водія мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам.
Дослідивши подану для перевірки товарно-транспортну накладну №6216-000241 від 16.07.2022 суд зазначає, що вона має всі обов'язкові реквізити, визначені законом, а тому є належним документом в розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт" (а.с.65).
Згідно ст.60 Закону №2344-ІІІ суб'єктом відповідальності є автомобільний перевізник, а згідно ТТН №6216-000241 від 16.07.2022 перевізником є Агрофірма "Хлібороб", тобто позивач.
Доказів, які б спростовували зазначене до суду позивачем не надано.
Надані позивачем до матеріалів справи документи не свідчать, що Агрофірма "Хлібороб" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю не була перевізником за товарно-транспортною накладною №6216-000241 від 16.07.2022 року та не беруться судом до увагу у зв'язку із не наданням таких документів до контролюючого органу під час розгляду справи про порушення автотранспортного законодавства.
Відповідно до пункту 25 Порядку № 1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
При цьому, пунктами 26-27 Порядку № 1567 передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.
Судом встановлено, що повідомлення про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт від 18.08.2022 року, який був призначений на 06.09.2022 року, направлено позивачу поштою та отримано уповноваженою особою позивача 30.08.2022 року (а.с.58-60).
За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
З матеріалів справи судом встановлено, що підставою для прийняття постанови про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу слугував факт порушення ним законодавства про автомобільний транспорт, а саме ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за вчинення якого передбачена абз.15 ч.1 ст.60 Закону №2344-ІІІ.
При цьому, доказовою базою для прийняття такої постанови стали матеріали здійснених посадовими особами Укртрансбезпеки заходів державного контролю на автомобільному транспорті шляхом проведення 16.07.2022 року габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки VOLVO реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Представник Агрофірми "Хлібороб" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю на розгляд справи не прибув, письмових пояснень та доказів до контролюючого органу не подав, направивши при цьому запит на отримання інформації від 31.08.2022 року.
Враховуючи наведені обставини у відповідача були наявні усі підстави для винесення постанови про застосування до Агрофірми "Хлібороб" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю адміністративно - господарського штрафу №311631 від 06.09.2022 року.
У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
На думку Кіровоградського окружного адміністративного суду, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, покладений на нього обов'язок доказування виконано та доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваних дій з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
VI. Судові витрати.
Оскільки, в задоволенні позову відмовлено повністю, сторонами не надано інших доказів понесення судових витрат, такі витрати розподілу та присудженню не підлягають.
Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 287, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Агрофірми "Хлібороб" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 311631 від 06 вересня 2022 р. в сумі 17 000 тис. грн. - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.
Процесуальні строки, визначені рішенням суду застосовуються з урахуванням п. 3 розділу VI “Прикінцеві положення” КАС України
Суддя
Кіровоградського окружного
адміністративного суду Р.В. Жук