28 листопада 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/4467/22
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Науменка В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача: 7 прикордонний Карпатський загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (вул. Личаківська, б. 74, м. Львів, 79010, ЄДРПОУ 14321647)
про визнання протиправним та скасування рішення, -
Позивач, через уповноваженого представника, звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення інспектора прикордонної служби вищої категорії 3 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (тип А) майстра-сержанта ОСОБА_2 про відмову в перетині державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку від 19 вересня 2022 року, щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування своєї позиції позивач посилається на те, що відповідачем 19.09.2022 відмовлено у перетинанні державного кордону ОСОБА_1 , незважаючи на наявність усіх необхідних та передбачених чинним законодавством документів, про що винесено оскаржене рішення.
Вважає таке рішення протиправним та просить суд його скасувати.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.09.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.29). Цією ж ухвалою сторонам роз'яснено порядок та строки вчинення процесуальних дій.
Ухвалу суду про відкриття провадження у справі доставлено до електронного кабінету відповідача 30.09.2022 (а.с. 33), крім цього 08.11.2022 копію ухвали та примірник позову з доданими матеріалами відповідачем отримано поштою (а.с. 39-40).
Відповідач правом подачі відзиву не скористався.
Дослідивши надані сторонами матеріали та з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач 19 вересня 2022 року з метою перетину державного кордону України прибув до пункту пропуску через державний кордон « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Для здійснення паспортного контролю позивач надав посадовій особі Державної прикордонної служби України, а саме інспектору прикордонної служби вищої категорії 3 групи інспекторів прикордонною контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип А) майстру-сержанту ОСОБА_3 такі документи:
- паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 , виданий 21.01.2021, із вклеєною студентською візою, наданою Республікою Польща, зі строком дії з 16.09.2022 по 01.08.2023;
- довідку для виїзду за кордон здобувачів фахової передвищої та вищої освіти, асистентів-стажистів, аспірантів та докторантів, які навчаються за кордоном за денною або дуальною формами здобуття освіти, видану Кропивницьким міським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки 09.06.2022 за № 2/3138, яка видана ОСОБА_1 про те, що відповідно до ч. 9 ст. 17 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» останній має право на відстрочку від призову на строкову військову службу до 30.09.2025. У даній довідці Кропивницьким МТЦКСП також зазначено, що заперечень щодо його виїзду з України у встановленому порядку для продовження навчання за кордоном не має.
- Рішення приймальної комісії колегіуму Цівітас № 188/202/2023 від 13.05.2022, згідно якого ОСОБА_4 зарахований на 1 семестр 1 року навчання 1 ступеня (бакалавр) на напрямок «Управління», на денну форму, з польською мовою викладання на 2022/2023 академічний рік, зимовий семестр. Даний документ подано в оригіналі та у перекладі на українську мову у встановленому законом порядку.
- Довідку ОСОБА_5 від 13.05.2022 р. про зарахування іноземця на стаціонарне навчання, згідно якої ОСОБА_4 зарахований на навчання на період з 01.10.2022 р. по 30.09.2025 р. на стаціонарне навчання І ступеня (бакалавр). Даний документ подано в оригіналі та у перекладі на українську мову у встановленому законом порядку.
- Довідку ОСОБА_5 від 25.05.2022 р. про оплату за навчання ОСОБА_4 . Даний документ подано в оригіналі та у перекладі на українську мову у встановленому законом порядку.
- Платіжні доручення в іноземній валюті від 11.05.2022. та 16.05.2022 на підтвердження факту оплати ОСОБА_1 навчання у Колегіумі Цівітас;
- Договір страхування подорожуючих за кордон № ЕМВ.11001674 від 02.08.2022.
Будь-яких заперечень з боку відповідача щодо фактичного надання позивачем вищезазначених документів посадовій особі Державної прикордонної служби України матеріали справи не містять.
Рішенням інспектора прикордонної служби вищої категорії 3 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип А) майстра-сержанта ОСОБА_2 відмову у перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку від 19 вересня 2022 року, позивачу відмовлено у перетинанні державного кордону (а.с. 11).
Як свідчить зміст спірного рішення, позивача тимчасово обмежено у праві виїзду з України у зв'язку з Законом України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 року», постановою КМУ №57, оскільки позивач не зміг надати на паспортний контроль документи, що підтверджують підставу для виїзду за кордон.
Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Статтею 64 Конституції України визначено, що Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом, та в'їхати в Україну.
За правилами ст.2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» документами, що дають право громадянину України на виїзд з України і в'їзд в Україну, є: паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт України; службовий паспорт України; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну (дає право на в'їзд в Україну).
Згідно зі ст.3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» правила перетинання державного кордону України громадянами України встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону та інших законів України.
Правові основи здійснення прикордонного контролю, порядок його здійснення, умови перетинання державного кордону України визначає Закон України «Про прикордонний контроль» від 05.11.2009 №1710-VI (далі - Закон №1710-VI; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з ч.1 ст.14 Закону України «Про прикордонний контроль» іноземцю або особі без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам перетинання державного кордону на в'їзд в Україну або на виїзд з України, зазначеним у частинах першій, третій статті 8 цього Закону, а також громадянину України, якому відмовлено у пропуску через державний кордон при виїзді з України у зв'язку з відсутністю документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, в передбачених законодавством випадках або у зв'язку з наявністю однієї з підстав для тимчасового обмеження його у праві виїзду за кордон, визначених статтею 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону із зазначенням причин відмови. Уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону про прийняте рішення доповідає начальнику органу охорони державного кордону. Таке рішення набирає чинності невідкладно. Рішення про відмову у перетинанні державного кордону оформляється у двох примірниках. Один примірник рішення про відмову у перетинанні державного кордону видається особі, яка підтверджує своїм підписом на кожному примірнику факт отримання такого рішення. У разі відмови особи підписати рішення про це складається акт.
Відповідно до ст.6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" № 3857-XII від 21 січня 1994 року (далі по тексту - Закон України №3857-XII) право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли:
1) він обізнаний з відомостями, які становлять державну таємницю, - до закінчення терміну, встановленого статтею 12 цього Закону;
3) стосовно нього у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, застосовано запобіжний захід, за умовами якого йому заборонено виїжджати за кордон, - до закінчення кримінального провадження або скасування відповідних обмежень;
4) він засуджений за вчинення кримінального правопорушення - до відбуття покарання або звільнення від покарання;
5) він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів;
9) він перебуває під адміністративним наглядом Національної поліції - до припинення нагляду.
10) він є керівником юридичної особи або постійного представництва нерезидента (згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру, наданими відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"), що не виконує встановленого Податковим кодексом України податкового обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу в сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, - до погашення суми такого податкового боргу, у зв'язку з яким таке обмеження встановлюється.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем в оскаржуваному рішенні не зазначено жодної з визначених статтею 6 Закону України №3857-XII підстави для тимчасового обмеження позивачу права на виїзд з України.
Натомість, оскаржуване рішення містить посилання на Закон України «Про правовий режим воєнного стану», Указ Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 року», а також постанову КМУ №57.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 (далі - Указ № 64/2022), затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
У подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався, останній раз з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Отже, на момент виникнення спірних правовідносин в Україні діяв правовий режим воєнного стану.
У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34. 38, 39, 41, 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (п.3 Указу №64/2022).
Відповідно до п.6 ч.1 ст.8 Закону №389-УІІІ «Про правовий режим воєнного стану», в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в'їзду і виїзду. обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.
29.12.2021 року Кабінет Міністрів України відповідно до п.6 ч.1 ст.8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» затвердив Порядок встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, про що прийняв Постанову №1455 (далі - Порядок №1455, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Цей Порядок визначає процедуру встановлення заходів особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або її окремих місцевостях, де введено воєнний стан (далі - особливий режим), що здійснюються військовим командуванням разом з військовими адміністраціями (у разі їх утворення) самостійно або із залученням органів виконавчої влади. Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (п.1 Порядку №1455).
З приписами пункту 2 Порядку №1455 правовою основою встановлення та здійснення заходів особливого режиму є Конституція України. Закон України «Про правовий режим воєнного стану», указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях.
Встановлення особливого режиму здійснюється військовим командуванням на підставі указу Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях (п.4 Порядку №1455).
Згідно з п.8 Порядку №1455 перетинання державного кордону в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю на території, де введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням обмежень, встановлених законодавством.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-ХІІ (далі - Закон №3543-ХІІ в редакції на час виникнення спірних відносин) мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 22 Закону №3543-ХІІ визначені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Поряд з цим статтею 23 Закону №3543-ХІІ передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Згідно ч.2 ст.23 Закону №3543-ХІ1 призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають, зокрема, здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти.
Як встановлено судом, позивач є студентом Колегіуму Цівітас (Польща) денної форми навчання, що підтверджується наданими суду документами, зокрема: рішенням приймальної комісії Колегіуму Цівітас № 188/202/2023 від 13.05.2022 (а.с. 17-18), довідкою Колегіуму Цівітас від 13.05.2022 р. про зарахування іноземця на стаціонарне навчання (а.с. 19-20), довідкою ОСОБА_5 від 25.05.2022 про оплату за навчання (а.с. 21-22), платіжними дорученнями в іноземній валюті від 11.05.2022. та 16.05.2022 на підтвердження факту оплати ОСОБА_1 навчання у Колегіумі Цівітас (а.с. 23-24).
Листом Адміністрації Державної прикордонної служби України №23-6855/0/6-22-Вих від 17.03.2022 «Щодо порядку організації виїзду за кордон на період дії правового режиму воєнного стану», встановлюється, що органам Держприкордонслужби слід врахувати, що обмеження щодо заборони на період дії правового режиму воєнного стану виїзду за межі України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років не застосовуються до здобувачів фахової передвищої та вищої освіти, асистентів-стажистів, аспірантів та докторантів, які навчаються за кордоном за денною або дуальною формами здобуття освіти (студенти, слухачі). Підтверджуючими документами можуть бути: довідки про відстрочку, видані військкоматами про тимчасову непридатність (від 1 до 6 місяців) до військової служби (пп. 9 п. 3 зазначеного Листа).
Постановою Кабінету Міністрів України затверджено Правила перетинання державного кордону громадянами України від 17.01.1995 №57 (далі - Правила №57 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 2 Правил №57 передбачено, що у випадках, визначених законодавством, для перетинання державного кордону громадяни крім паспортних документів повинні мати також підтверджуючі документи.
Пунктом 12 Правил №57 передбачено, що для здійснення прикордонного контролю громадяни подають уповноваженим службовим особам підрозділу охорони державного кордону паспортні, а у випадках, передбачених законодавством, і підтверджуючі документи без обкладинок і зайвих вкладень. Паспортні та підтверджуючі документи громадян, які перетинають державний кордон, перевіряються уповноваженими службовими особами підрозділу охорони державного кордону з метою встановлення їх дійсності та належності громадянину, який їх пред'являє. У ході перевірки документів під час виїзду з України з'ясовується наявність або відсутність підстав для тимчасового обмеження громадянина у праві виїзду за кордон.
Правила №57 серед іншого передбачають процедуру перетинання державного кордону в умовах воєнного стану для певних категорій чоловіків віком від 18 до 60 років за умови наявності відповідних документів. При цьому Правила №57 не регламентують процедуру перетину державного кордону в умовах воєнного стану для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються закордоном за денною або дуальною формами здобуття освіти.
Водночас, в оскаржуваному рішенні не зазначено, який саме пункт Правил №57 та/або норми зазначених відповідачем у спірному рішенні нормативних актів застосовано органом прикордонного контролю під час винесення зазначеного рішення, а також не визначено, які саме документи на підтвердження підстави для виїзду за кордон позивач не зміг надати на паспортний контроль.
При цьому, в оскаржуваному рішенні не надано оцінку поданим позивачем документам на підтвердження підстави для виїзду за кордон.
Зокрема, матеріали справи містять довідку для виїзду за кордон здобувачів фахової передвищої та вищої освіти, асистентів-стажистів, аспірантів та докторантів, які навчаються за кордоном за денною або дуальною формами здобуття освіти, видану Кропивницьким міським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки 09.06.2022 за № 2/3138, яка видана ОСОБА_1 про те, що відповідно до ч. 9 ст. 17 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» останній має право на відстрочку від призову на строкову військову службу до 30.09.2025.
У даній довідці Кропивницьким МТЦКСП зокрема зазначено, що заперечень щодо його виїзду з України у встановленому порядку для продовження навчання за кордоном не має (а.с. 15).
Суд звертає увагу на те, що Кропивницький міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, складаючи стосовно позивача довідку №2/3138 від 09.06.2022 року, оцінив статус особи та документи, надані такою особою.
У вищевказаній довідці орган Міністерства оборони України зазначив, що заперечень щодо виїзду позивача з України у встановленому порядку для проходження навчання за кордоном немає.
При цьому, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів того, що вищевказана довідка містить ознаки підробленого документу або містить недостовірну, сфальсифіковану інформацію.
Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Враховуючи викладене, оскаржуване рішення не може вважатись обґрунтованим та таким, яке прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття даного рішення.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На думку суду, позивач надав належні та допустимі докази в обґрунтування заявлених ним позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування спірного рішення, в той час як відповідач, як суб'єкт владних повноважень, покладений на нього обов'язок доказування правомірності прийняття оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 КАС України, не виконав.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову.
Що стосується стягнення судових витрат, суд зазначає наступне.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до статті 139 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До матеріалів справи додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 992,40 грн. (а.с. 10), зазначені суми підлягають стягненню на користь позивача.
Доказів понесення сторонами інших судових витрат до суду не надано.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до 7-го прикордонного Карпатського загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (вул. Личаківська, б. 74, м. Львів, 79010, ЄДРПОУ 14321647) - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення інспектора прикордонної служби вищої категорії 3 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (тип А) майстра-сержанта Віталія Вдовіна про відмову в перетині державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку, від 19 вересня 2022 року, щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань 7-го прикордонного Карпатського загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України судовий збір у сумі 992,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду В.В. Науменко