21 листопада 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/4004/22
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дегтярьової С.В., розглянувши адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 )
до відповідача: Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України ( АДРЕСА_2 ,ЄДРПОУ: НОМЕР_3 )
про визнання протиправним та скасування наказу,
Представник позивача звернувся з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 10.06.2022 року №148, про результати службового розслідування по факту відсутності рядового ОСОБА_1 в лікувальному закладі, яким рядовому ОСОБА_1 оголошено сувору догану.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він не вчиняв дисциплінарного проступку, а притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є протиправним та накладено безпідставно. Висновки наказу побазовано на підставі матеріалів, датованих пізніше винесення оскаржуваного наказу.
По суті позивач стверджує, що у нього були наявними підстави звертатися за медичною допомогою, а тому висновок про порушення статті 260 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України є безпідставним.
Ухвалою судді від 02.09.2022 року відкрито провадження та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.127-128 т.1).
У відзиві відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що за результатами службового розслідування за фактом відсутності в лікувальному закладі рядового ОСОБА_1 , прийнято наказ про оголошення йому суворої догани за порушення статті 260 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. Порушення військової дисципліни, встановлене в ході службового розслідування, підтверджене беззаперечними доказами, а тому оскаржуване рішення є правомірним та скасуванню не підлягає.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що відповідно до Указу Президента України "Про проведення загальної мобілізації" від 24.02.2022 року №69/2022 та згідно з мобілізаційним призначенням за мобілізаційним планом ОСОБА_1 , призваного 3 відділом Олександрійського РТКЦ та СП Кіровоградської області, з 07 березня 2022 року зараховано до списів особового складу Військової частини НОМЕР_2 на всі види забезпечення та призначено оператором відділення засекреченого зв'язку інформаційно-телекомунікаційного вузла (а.с.142 т.1).
13.03.2022 року позивач звернувся до лікаря медичного пункту військової частини зі скаргами на дискомфорт в ділянці анального отвору. Була запланована консультація проктолога (а.с.146 т.1).
21.03.2022 року позивач знову звернувся до лікаря медичного пункту військової частини зі скаргами. За результатами звернення рекомендовано обстеження і лікування в умовах стаціонару. Позивача направлено в КНП «Кіровоградський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни Кіровоградської міської ради» м.Кропивницького (а.с.146 т.1).
21.03.2022 року ОСОБА_1 госпіталізований в КНП «Кіровоградський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни Кіровоградської міської ради» м.Кропивницького та виписаний 29.03.2022 року з діагнозом «хр. задня анальна тріщина, больовий синдром» (а.с.148, 150-151 т.1).
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 №89 від 29.03.2022 року ОСОБА_1 визнано таким, що прибув 29.03.2022 року з госпіталю (а.с.152 т.1).
30.03.2022 року у зв'язку з відсутнім ефектом стаціонарного лікування був доставлений в поліклініку Кіровоградської обласної клінічної лікарні на консультацію проктолога, після чого госпіталізований до хірургічного відділення для проведення оперативного лікування (а.с.148 т.1).
До командира військової частини НОМЕР_2 30.03.2022 року надійшов рапорт тимчасово виконуючого обов'язки начальника медичної служби про те, що солдат ОСОБА_1 знаходиться на стаціонарному лікуванні в Кіровоградській обласній клінічній лікарні з 30.03.2022 року (а.с.153 т.1).
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 №91 від 30.03.2022 року ОСОБА_1 визнано таким, що вибув 30.03.2022 року на стаціонарне лікування (а.с.154 т.1).
Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого хірургічного проктологічного відділення №2568, ОСОБА_1 з 30.03.2022 року до 08.04.2022 року перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради». 31.03.2022 року йому виконана операція розкриття парапроктиту. Рекомендовано продовжити лікування у системі госпіталів Міністерства оборони України. Контрольний огляд через 10 днів (а.с.62 т.1).
В рапорті тимчасово виконуючого обов'язки начальника медичної служби вказано про те, що під час контрольного візиту в КНП «Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради» було встановлено, що солдата ОСОБА_1 за самозверненням було госпіталізовано в КНП «Кіровоградський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни Кіровоградської міської ради» м.Кропивницького. Військова частина НОМЕР_2 про дані обставини повідомлена не була (а.с.148 т.1).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні КНП «Кіровоградський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни Кіровоградської міської ради» м.Кропивницького з 08.04.2022 року по 26.04.2022 року (а.с.65, т.1).
23 квітня 2022 року до командира військової частини НОМЕР_2 надійшов рапорт начальника зв'язку - начальника інформаційно-телекомунікаційного вузла в якому вказано, що під час контрольного візиту для перевірки стану здоров'я та наявності солдата ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні в КНП «Кіровоградський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни Кіровоградської міської ради» м.Кропивницького, встановлено, що у відділенні з 22.04.2022 року позивач був відсутній. Також вказано про те, що було знайдено заяву ОСОБА_1 від 22.04.2022 року з проханням відпустити його з 22.04.2022 року по 25.04.2022 року додому в зв'язку з сімейними обставинами (а.с.162 т.1).
Матеріали справи містять вказану заяву ОСОБА_1 від 22.04.2022 року, в якій позивач прохає відпустити його з 22.04.2022 року по 25.04.2022 року додому в зв'язку з сімейними обставинами (а.с.156 т.1).
Військова частина НОМЕР_2 звернулась до начальника Кропивницького зонального відділу Військової служби правопорядку листом №406 від 23.04.2022 року з проханням перевірити законність лікування військовослужбовця ОСОБА_1 та можливого складу злочину в його діях за ст.409 КК України «Ухилення від військової служби шляхом самоскалічення або іншим способом» та ст.407 КК України «Самовільне залишення військової частини або місця служби» (а.с.160-161 т.1).
Додатково військова частина НОМЕР_2 звернулась до керівника Кропивницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону листом №407 від 23.04.2022 року з проханням перевірити законність лікування військовослужбовця ОСОБА_1 та можливого складу злочину в його діях за ст.409 КК України «Ухилення від військової служби шляхом самоскалічення або іншим способом» та ст.407 КК України «Самовільне залишення військової частини або місця служби» (а.с.158-159 т.1).
25.04.2022 року до командира військової частини НОМЕР_2 надійшов рапорт начальника зв'язку - начальника інформаційно-телекомунікаційного вузла про те, що солдат ОСОБА_1 , який знаходиться на стаціонарному лікуванні в КНП «Кіровоградський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни Кіровоградської міської ради» м.Кропивницького у відділенні 23.04.2022 року був відсутній. Чергова медсестра надала його заяву на ім'я лікаря шпиталю, відповідно до змісту якої ОСОБА_1 вказував про своє вибуття до місця проживання з 22.04.2022 року в зв'язку з сімейними обставинами. При цьому в рапорті повідомлено, що ОСОБА_1 на телефонні дзвінки не відповідає (а.с.155 т.1).
Матеріали справи містять копію виписки-епікризу №1136 від 26.04.2022 року, в якому вказано про те, що ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Кіровоградський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни Кіровоградської міської ради» м.Кропивницького у хірургічному відділенні з 08.04.2022 року по 26.04.2022 року (а.с.168 т.1).
Також матеріали справи містять довідку №910 від 05.05.2022 року, в якій вказано про те, що ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Кіровоградський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни Кіровоградської міської ради» м.Кропивницького у неврологічному відділенні з 27.04.2022 року по 05.05.2022 року (а.с.177 т.1)
27.04.2022 року до командира військової частини НОМЕР_2 надійшов рапорт начальника зв'язку - начальника інформаційно-телекомунікаційного вузла про те, що за його наказом 26.04.2022 року о 16-30 год. Здійснено перевірку знаходження солдата ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні в КНП «Кіровоградський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни Кіровоградської міської ради» м.Кропивницького. Встановлено, що він у відділенні неврології був відсутній, чергова медсестра не мала інформації про його місцезнаходження, на телефонні дзвінки ОСОБА_1 не відповів (а.с.163 т.1).
Наказом від 03.05.2022 року №165 командира військової частини НОМЕР_2 , на підставі рапортів начальника зв'язку - начальника інформаційно-телекомунікаційного вузла від 03.05.2022 року, призначено розслідування відносно рядового ОСОБА_1 за фактом відсутності в КНП «Кіровоградський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни Кіровоградської міської ради», де він знаходився на стаціонарному лікуванні (а.с.140 т.1).
В ході службового розслідування листом від 13.05.2022 року №393/01-21 КНП «Кіровоградський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни Кіровоградської міської ради» м.Кропивницького підтверджено перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділення з 08.04.2022 року по 26.04.2022 року та у неврологічному відділені з 27.04.2022 року по 05.05.2022 року (а.с.166 т.1).
Матеріали справи містять довідку №1106/32 від 27.05.2022 року, в якій вказано про те, що ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради» у психоневрологічному відділенні для хворих з граничними психічними розладами №16 з 05.05.2022 року по 27.05.2022 року (а.с.187 т.1).
Відповідно до виписки-епікризу із медичної карти стаціонарного хворого №1818/22 від 27.05.2022 року, ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради» у психоневрологічному відділенні з 05.05.2022 року по 27.05.2022 року для хворих з граничними психічними розладами №16 з діагнозом "виражений змішаний тривожно-депресивний розлад з частими панічними атаками в акцентуйованої особистості по змішаному типу F41.2" (а.с.188 т.1).
Судом встановлено, що на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 03.05.2022 року №165 здійснено перевірку перебування позивача в лікувальному закладі, за результатами якого складено акт від 21.05.2022 року, в якому вказано, що хворий військовослужбовець ОСОБА_1 у місці проходження лікування відсутній. Чергова медсестра повідомила про те, що ОСОБА_1 зранку 21.05.2022 року виїхав додому, але відповідну заяву надати не змогла. Спроби зв'язатись з ОСОБА_1 телефоном не дали результатів.
Чергова медсестра зателефонувала матері позивача, ОСОБА_2 , яка повідомила про те, що її син перебуває вдома та передала слухавку представникам військової частини. ОСОБА_1 перебування вдома в телефонному режимі підтвердив (а.с.179-180 т.1).
З огляду на те, що було встановлено відсутність позивача з 23.04.2022 року по 26.04.2022 року в КНП «Кіровоградський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни Кіровоградської міської ради» та в КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради» 17.05.2022 року та 21.05.2022 року стан здоров'я позивача як «тяжко хворий» поставлено військовою частиною НОМЕР_2 під сумнів (а.с.179-180 т.1).
23.05.2022 року до командира військової частини НОМЕР_2 надійшов рапорт тимчасово виконуючого обов'язки начальника медичної служби про те, що солдат ОСОБА_1 за самозверненням проходив лікування в лікарнях міста та не надавав відповідних підтверджуючих документів на час подання даного рапорту. Додатково повідомлено, що для направлення військовослужбовця на ВЛК треба його присутність з оригіналами всієї медичної документації за весь час перебування на стаціонарному лікуванні з поясненням причин самовільних звернень за медичною допомогою оскільки переведення з одного лікувального закладу в інший здійснюється на підставі довідки регіональної ВЛК (а.с.184 т.1).
Судом встановлено, що на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 03.05.2022 року №165 27.05.2022 року здійснено перевірку перебування позивача в лікувальному закладі (в КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради»), за результатами якого складено акт від 27.05.2022 року, в якому вказано, що хворий військовослужбовець ОСОБА_1 у місці проходження лікування відсутній.
Лікуючий лікар позивача повідомила про те, що відразу після прибуття посадових осіб військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 написав заяву на ім'я генерального директора лікувального закладу в якій повідомив про різке погіршення самопочуття та просив продовжити йому лікування. Відповідно до резолюції на заяві, ОСОБА_1 було відмовлено в цьому та виписано з лікувального закладу в супроводі військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 під нагляд лікаря військової частини. Після завершення процедур 27.05.2022 року об 11-30 год. ОСОБА_1 покинув лікувальний заклад (а.с.185-186 т.1).
Військова частина НОМЕР_2 звернулась до начальника Кропивницького зонального відділу Військової служби правопорядку листом №550 від 28.05.2022 року з доповіддю щодо військовослужбовця ОСОБА_1 в якій вказала, що станом на 17-00 28.05.2022 року на військову службу останній не з'явився без поважних причин, його місцезнаходження невідоме (а.с.189-190 т.1).
30.05.2022 року на адресу ОСОБА_1 генеральним директором КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради» направлено письмову відповідь на його звернення від 30.05.2022 року в якій вказано, що ОСОБА_1 за своїм психічним станом не потребує подальшого стаціонарного лікування у психоневрологічному відділенні для хворих з граничними психічними розладами №16, а рекомендовано нагляд лікаря військової частини НОМЕР_2 , консультацію невропатолога та дерматовенеролога (а.с.202 т.1).
03.06.2022 року під час допиту рядовий ОСОБА_1 відмовився надавати відповідачеві пояснення з приводу самозвернення до лікувальних закладів, відсутності його там та перебування вдома під час проходження лікування, не повернення до місця служби, тощо, про що складено акт фіксації відмови (а.с.206 т.1).
Однак, надав 04.06.2022 року пояснення, в яких вказав, що 27.05.2022 року по дорозі до військової частини йому стало зле і він викликав швидку медичну допомогу. Потім вказав, що в зв'язку з критичним станом перебував з 27.05.2022 року по 03.06.2022 року в КНП «Центральна міська лікарня Кропивницької міської ради» на стаціонарному лікування в неврологічному відділенні. Матеріали справи містять відповідну виписку із медичної карти (а.с.204, 208-209 т.1).
У поясненнях позивач також вказав, що 03.06.2022 року він в супроводі працівників прибув до військової частини НОМЕР_2 та підтвердив той факт, що відразу не приїздив до військової частини після виписок з лікарняних закладів через те, що вона (військова частина) знаходиться за 30 км від міста Кропивницького, а власного транспорту позивач не має.
05.06.2022 року психологом військової частини проведено ряд психодіагностичних заходів з ОСОБА_1 . У висновку вказано, що негативні симптоми (тремор, підвищена пітливість, різкі перепади настрою, надмірна дратівливість тощо), на постійну наявність яких посилався позивач, у нього відсутні. Вказано про те, що ОСОБА_1 схильний до викривлення інформації (а.с.212 т.1).
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 10.06.2022 року №148 «Про результати службового розслідування по факту відсутності рядового ОСОБА_1 в лікувальному закладі» за порушення ст.260 Статут внутрішньої служби ЗСУ рядовому ОСОБА_1 оголошено сувору догану (а.с.223-228 т.1).
Даний наказ є предметом спору у справі.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" № 551-XIV від 24.03.1999р. затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі - Дисциплінарний статут Збройних Сил України), який визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
Відповідно до вимог статей 1, 2 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Статтею 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил визначено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Згідно ст. 7 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України застосовувати заохочення та накладати дисциплінарні стягнення можуть тільки прямі командири та командири, визначені в розділі 3 цього Статуту.
Відповідно до ст. 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення корупційних діянь чи інших правопорушень, пов'язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.
Згідно ст. 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Статтею 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено, що, службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Згідно ч. 1 ст. 106 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України усі заохочення та дисциплінарні стягнення, передбачені цим Статутом, у тому числі і заохочення, оголошені командиром усьому особовому складу підрозділу (команди), військової частини, заносяться у тижневий строк до службової картки військовослужбовця (додаток 3 до цього Статуту).
Підстави, порядок призначення і проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, які допустили правопорушення (порушення військової дисципліни та громадського порядку) визначено Порядок проведення службового розслідування у Збройних силах України, який затверджений Наказом Міністра оборони України 21.11.2017 № 608 та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2017 р. за № 1503/31371 (далі - Порядок №608).
Пунктом 1 розділу ІІ Порядку №608 визначено, що службове розслідування проводиться у разі:
- невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров'ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду;
- невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань;
- неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті;
- дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця;
- втрати або викрадення зброї чи боєприпасів;
- порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки;
- недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів;
- внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення;
- повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення;
- скоєння військовослужбовцем під час виконання обов'язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи.
Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.
Судом встановлено, що 02.03.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про скоєне ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.409 КК України, а тому посилання позивача на відсутність підстав для проведення службового розслідування є безпідставним (а.с.203).
В позові представник позивача посилався на те, що додаток 12 до наказу МОУ 29.11.2018 №604, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2018 р. за №1451/32903 "Про затвердження Інструкції з надання доповідей і донесень про події, кримінальні правопорушення, військові адміністративні правопорушення та адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, порушення військової дисципліни та їх облік у Міністерстві оборони України, Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту" (далі за текстом - Інструкція №604) містить вичерпний перелік військової дисципліни, які обліковуються для оцінки її стану. Порушення, про допущення якого ОСОБА_1 стверджує відповідач в даному переліку відсутнє.
У відповідності до п.1 Інструкції №604 ця інструкція визначає механізм надання доповідей та донесень про події, кримінальні правопорушення, військові адміністративні правопорушення та адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, порушення військової дисципліни в структурних підрозділах Міністерства оборони України Апарату Головнокомандувача Збройних Сил України, Генерального штабу Збройних Сил України, органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, органах військового управління, військових частинах, вищих військових навчальних закладах, установах, організаціях, підпорядкованих Міністерству оборони України, та державних підприємствах, що належать до сфери управління Міністерства оборони України, військових частинах, установах, організаціях, підпорядкованих Державній спеціальній службі транспорту (далі - військові частини).
Вичерпний перелік порушень військової дисципліни, які обліковуються для оцінки стану військової дисципліни, передбачений додатком 12 до Інструкції №604 (п.13 Інструкції №604).
З огляду на те, що перелік порушень військової дисципліни, передбачений додатком 12 до Інструкції №604, використовується лише при визначені наявності підстав для внесення таких порушень до відповідного журналу в силу вимог Інструкції №604, посилання представника позивача на те, що дії ОСОБА_1 не відносяться до порушень військової дисципліни, визначених вказаним переліком, є безпідставним, оскільки ним не враховано того, що вказаний перелік містить лише види порушень, що підлягають обліку, а не всіх порушень військової дисципліни наслідком яких може бути дисциплінарна відповідальність військовослужбовця.
При цьому суд звертає увагу сторін на те, що фраза "порушенням військової дисципліни є:...", які навів представник позивача в позові перед пунктом 1 переліку в Додатку №12 відсутня.
Відповідно до п.1 розділу ІІІ Порядку №608, рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.
Згідно п.3 розділу ІІІ Порядку №608 службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).
Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.
Пунктом 13 розділу ІІІ Порядку №608 визначено, що службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). В окремих випадках цей строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більше ніж на один місяць. Начальник (командир) зобов'язаний призначити службове розслідування не пізніше триденного терміну з моменту, коли йому стало відомо про факт учинення правопорушення, подію, що потребують з'ясуванню обставин, за яких вони сталися.
Відповідно до Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV (далі - Статут внутрішньої служби ЗСУ), визначає загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах.
Згідно ст. 6 Статуту внутрішньої служби ЗСУ внутрішня служба здійснюється з метою підтримання у військовій частині порядку та військової дисципліни, належного морально-психологічного стану, які забезпечують постійну бойову готовність та якісне навчання особового складу, збереження здоров'я військовослужбовців, організоване виконання інших завдань.
Вимоги цього Статуту зобов'язаний знати й сумлінно виконувати кожен військовослужбовець.
Абзацом 12 ст. 11 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки, зокрема: додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Згідно ст.26 Статуту внутрішньої служби ЗСУ військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Пунктами 84, 85 та 87 Дисциплінарного статуту передбачено, що прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини. Службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). Дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене після шести місяців з дня вчинення правопорушення. До зазначеного строку не зараховується час перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці, а також час відсутності на службі без поважних причин.
Отже аналізуючи наведені норми, слід зазначити, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення за видами, встановленими ст. 68 Дисциплінарного статуту. При цьому, прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування, яке має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником) і дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення.
Відповідно до ст.86 Дисциплінарного статуту якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Згідно ст.254 Статуту внутрішньої служби ЗСУ військовослужбовці зобов'язані негайно повідомити про захворювання безпосередньому начальникові, який зобов'язаний направити хворого до медичного пункту частини.
У відповідності до ст.255 Статуту внутрішньої служби ЗСУ амбулаторний прийом проводиться в медичному пункті військової частини лікарем (фельдшером) у години, встановлені розпорядком дня військової частини.
Військовослужбовці, які захворіли раптово або дістали травму, направляються до медичного пункту частини негайно, у будь-який час доби.
Відповідно до ст.256 військовослужбовці строкової військової служби направляються до медичного пункту частини черговим роти під командою інструктора з тактичної медицини роти або старшого, призначеного з числа хворих. Книга запису хворих (згідно з додатком 14 до цього Статуту) за підписом головного сержанта роти подається черговому медичного пункту не пізніше ніж за 2 години до початку амбулаторного прийому. Черговий медичного пункту контролює прибуття до медичного пункту всіх військовослужбовців, занесених до книги запису хворих.
У відповідності до п.п.б) п.6.1. Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України 14.08.2008 №402 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 р. за № 1109/15800 (далі за текстом - Положення про ВЛК) направлення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) на медичний огляд проводиться прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комендантами гарнізонів та військовими комісарами.
Згідно до п.6.20. Положення про ВЛК у разі переведення військовослужбовців для продовження лікування з одного лікувального закладу до іншого (з військового (цивільного) до цивільного (військового)), якщо це пов'язано з переїздом, ВЛК приймає відповідну постанову, яка оформлюється довідкою ВЛК та затвердженню штатною ВЛК не підлягає.
Суд звертає увагу на те, що вказані особливості направлення військовослужбовця для проходження медичного огляду та умови переведення військовослужбовців для продовження лікування з одного лікувального закладу до іншого охоплюються поняттям «правила», визначеним статтею 1 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, бездоганне і неухильне додержання яких являє собою військову дисципліну.
Позивач, закінчивши стаціонарне лікування після проведеного оперативного втручання в період з 30.03.2022 року по 08.04.2022 року в КНП «Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради», мав обов'язок повідомити про це у встановленому порядку прямого начальника та надати підтверджуючі документи, однак даних дій позивач не вчинив.
Самостійно звернувшись 08.04.2022 року в іншу лікувальну установу (КНП «Кіровоградський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни Кіровоградської міської ради») та розпочавши стаціонарне лікування без доведення до відома у встановленому порядку свого безпосереднього начальника та з недотриманням режиму медичного обстеження та направлення, позивач порушив вищеописані правила, закріплені Положенням про ВЛК.
Тотожна поведінка була допущена ним і в подальшому: перебування на стаціонарному лікуванні з 27.04.2022 року по 05.05.2022 року КНП «Кіровоградський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни Кіровоградської міської ради», з 05.05.2022 року по 27.05.2022 року в КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради», з 27.05.2022 року по 03.06.2022 року в КНП «Центральна міська лікарня Кропивницької міської ради».
Розшукуючи позивача по лікувальним закладам та фіксуючи факти відсутності ОСОБА_1 у відділеннях з 22-25.04.2022 року, 17.05.2022 року, 21.05.2022 року, 27.05.2022 року у зв'язку з тим, що позивач перебував вдома, зважаючи на відсутність рапортів якими би він доповідав про свій стан та необхідність отримання медичної допомоги з інших підстав, не пов'язаних з пораненням та травмами, враховуючи те, що позивач не відповідав на телефонні дзвінки, відповідач обґрунтовано поставив під сумнів наявність «тяжкого стану здоров'я» у ОСОБА_1 .
Суд бере до уваги той факт, що лише 12.05.2022 року, ОСОБА_1 , неотримавши грошового забезпечення, виплата якого була припинена на підставі рапорту начальника зв'язку військової частини НОМЕР_2 , направив письмове звернення командиру військової частини НОМЕР_2 з прохання виплатити йому грошове забезпечення, повідомивши про вищевказані обставини (а.с.60-61 т.1).
Документальних доказів звернення до відповідача з приводу необхідності проходження медичного обстеження після лікування з 30.03.2022 року по 08.04.2022 року в КНП «Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради» та відмови чи зволікання з відповіддю відповідачем, а також доказів наявності звернень з рапортами про необхідність проходження ВЛК, про яку позивач веде мову в позові, до матеріалів справи не надано.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Зважаючи на те, що позивач не дотримався вимог, визначених ст.260 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, та самостійно без відповідних, в тому числі, і супроводжуючих документів, звертався до лікувальних закладів та перебував на стаціонарному лікуванні, суд вважає наявним в даному випадку порушення військової дисципліни у вигляді недотримання статутних правил несення внутрішньої служби, які не спричинили тяжких наслідків.
Судом встановлено, що на момент винесення оскаржуваного наказу був чинним наказ №207 від 03.06.2022 року, яким до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани за порушення ст.14 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, а тому обрання виду стягнення «сувора догана» за порушення військової дисципліни, встановлене в ході службового розслідування та підтверджене в ході розгляду даної справи, є обґрунтованим (а.с.20 т.1).
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Зважаючи на вимоги ст.139 КАС України, а також з урахуванням ухвалення рішення в інтересах відповідача, сума сплаченого позивачем судового збору відшкодуванню не підлягає. Про наявність інших судових витрат сторонами не повідомлено.
Керуючись ст.ст.9, 132, 134, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду С.В. Дегтярьова