30 листопада 2022 року №320/14475/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Селянського фермерського господарства «Серпанок» до Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправним та скасування постанови,
Селянське фермерське господарство «Серпанок» звернулось до суду з позовом до Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки з вимогами:
- визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №244035 від 08.06.2021 в сумі 17000,00 грн.;
- визнати протиправним та скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до Акту №0057017 від 08.04.2021 на суму 265,68 євро, складений Південним міжрегіональним управління Укртрансбезпеки.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.11.2021 позовну заяву залишено без руху.
До суду 02.12.2021 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.12.2021 відкрито спрощене позовне провадження у даній адміністративній справі.
Позивачем подано до суду 26.01.2022 заяву про забезпечення позову, в якій просив суд зупинити стягнення на підставі постанови Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу №244035 від 08.06.2021.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.01.2022 у задоволенні заяви Селянського фермерського господарства «Серпанок» про забезпечення позову відмовлено.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач послався на те, що він перевозив сипучий вантаж, який є рухомим під час руху автомобіля, а тому його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху, що в свою чергу не дає можливості за відсутності відповідної методики зважування з достовірністю встановити, що перевезення вантажу здійснювалось з перевищенням вагових обмежень. Зазначає, що результати вимірювання, здійснені відповідачем, не можна вважати достовірними, зважаючи на неможливість встановлення точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу з відповідним вантажем.
Крім того, позивач вважає, що відповідачем невірно проведено розрахунок плати за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування. Також, відповідачем документально не підтверджено, яким чином ним здійснювався розрахунок відстані перевезення під час проведення розрахунку.
Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, подав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що під час здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу який належний позивачеві, встановлено перевищення нормативно визначених вагових параметрів транспортного засобу із вантажем на одиничну вісь, зокрема 12,25 т., при нормативно визначених вагових 11,00 т. та відсутність дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України з перевищенням вагових обмежень. Відтак, посадовими особами відповідача винесено постанову, про застосування адміністративно-господарського штрафу, за порушення абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», яка на переконання відповідача, є правомірною та не підлягає скасуванню.
Звертав увагу суду, що перевіркою зафіксовано перевищення вагових обмежень транспортного засобу позивача, а саме на одиничну вісь 12,25 т, що на 11,36% перевищує нормативно визначенні 11,00 т., а тому дії посадових осіб відповідача щодо винесення оскаржуваної постанови правомірні.
Також, відповідачем подано клопотання про закриття провадження у частинні щодо визнання протиправним та скасування розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до Акту №0057017 від 08.04.2021, у зв'язку з тим, що розгляд даної вимоги не належить до адміністративної юрисдикції.
Представник позивача у судовому засіданні призначеному на 26.01.2022 позовні вимоги підтримав, просив суд даний адміністративний позов задовольнити. У судове засідання призначене на 01.02.2022 представник позивача не з'явився, про час, дату та місце проведення судового засідання належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив.
Представник відповідача у судовому засіданні призначеному на 26.01.2022 проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні. Крім того, 01.02.2022 подав клопотання про розгляд даної справи у порядку письмового провадження.
Протокольною ухвалою від 01.02.2022, керуючись ч. 3 ст. 194, ч. 9 ст. 205 КАС України, суд на місці ухвалив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.11.2022 провадження в адміністративній справі №320/14475/21 в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до Акту №0057017 від 08.04.2021 закрито.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з'ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що у задоволенні даного адміністративного позову слід відмовити, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, 08.04.2021 інспекторами Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, відповідно до направлення на перевірку №026475 від 02.04.2021, на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів в місцях навантаження і розвантаження, проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів.
Посадовими особами Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на пункті габаритно-вагового контролю, розташованому на автомобільній дорозі М-05 (Київ-Одеса) 452+811 м., проведено габаритно-ваговий контроль автомобіля марки MAN 18.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 , із спеціальним напівпричіпом WIELTON NW3, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належать відповідно до свідоцтв про реєстрацію серії НОМЕР_3 СФГ «Серпанок» та серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 .
На вказаному автомобілі з напівпричіпом здійснювалось перевезення вантажу, а саме кукурудзи, що підтверджується товарно-транспортною накладною №26 від 08.04.2021.
За результатами габаритно-вагового контролю встановлено, що навантаження на одиничну вісь склало 12,25 т при нормативно допустимому - 11 т, у зв'язку з чим, інспекторами Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки складено довідку №036858 від 08.04.2021 та акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 08.04.2021 №0057017.
Крім того, на підставі вказаної вище довідки та акту інспекторами проведено розрахунок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів від 08.04.2021 №б/н.
Також, за результатами перевірки складений акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом від 08.04.2021 №274534, яким зафіксовано порушення, а саме перевезення вантажу з перевищенням вагового обмеження на одиничну вісь без відповідного дозволу, з перевищенням вагових параметрів, відповідальність за яке передбачено абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» Водія з вказаним актом було ознайомлено, від пояснень та підпису останній відмовився.
За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт Північним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №244035 від 08.06.2021, відповідно до якої на позивача на підставі абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" накладено штраф у розмірі 17000,00 грн.
Не погодившись із прийнятою постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до абз.3 п.1 Постанови Кабінету Міністрів України №442 від 10.09.2014 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті реорганізовується шляхом злиття з Державною інспекцією України з безпеки на морському та річковому транспорті, а також підпорядкувавши службі, що утворюється - Державній службі України з безпеки на транспорті, Державну спеціальну службу транспорту.
Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека). Відповідно до п. 1 Положення, Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
У відповідності до п.8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України № 592 від 26.06.2015 «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті» утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1378-р від 16.12.2015 «Питання Державної служби з безпеки на транспорті» здійснення функцій і повноважень, покладених на Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекцію), припинено та забезпечено можливість їх виконання Укртрансбезпекою.
З огляду на викладене, Укртрансбезпека та її територіальні органи під час здійснення своїх повноважень діють як суб'єкти владних повноважень, яким надано повноваження щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт з правом прийняття відповідних рішень, обов'язкових до виконання.
Частиною 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок №1567).
Відповідно до п.п. 3, 4 Порядку №1567, органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.
Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Пунктом 15 Порядку № 1567 вказано виключний перелік питань, що перевіряється контролюючими особами під час здійснення рейдової перевірки, зокрема, в частині виконання внутрішніх вантажних перевезень перевіряється:
- наявність визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;
- додержання водієм режиму праці та відпочинку;
- виконання водієм вимог Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення.
Відповідно до п. 16 Порядку № 1567, під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.
Постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок № 879).
Відповідно до п. З Порядку № 879, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Підпунктом 4 пункту 2 Порядку №879 наведене визначення поняття «документальний габаритно-ваговий контроль» - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу.
Підпунктом 3 пункту 2 Порядку №879 також наведене визначення поняття «великовагові та великогабаритні транспортні засоби» - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.
Пунктом 6 Порядку №879 вказано, що габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.
Згідно з п. 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги -4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі -18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Спільним наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства внутрішніх справ України № 1007/1207 від 10.12.2013, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за №215/24992, затверджено Порядок взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування (далі - Порядок №1007/1207).
На підставі п.6 Порядку №422, у зв'язку з виявленими під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам та правилам, як вже встановлено судом, посадовими особами Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки складено довідку №036858 від 08.04.2021 та акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 08.04.2021 №0057017.
Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №198 від 30.03.1994, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.
Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями, та залізничними переїздами, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 (далі - Правила № 30).
Пунктом 4 Правил №30 визначено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Стаття 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», зазначає про те, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
У ході розгляду справи позивачем не надано до суду доказів наявності такого дозволу, а також доказів того, що в нього відсутній обов'язок отримати такий дозвіл на перевезення подільного вантажу з перевищенням вагових обмежень, а лише здійснює власне трактування норм Правил дорожнього руху, який є підзаконним актом, та при цьому ігнорує вимоги ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Натомість, ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» має чітку вказівку для отримання дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, без розмежування вантажу за специфікою: подільний чи неподільний.
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 24.07.2019 по справі № 803/1540/16.
Надаючи правову оцінку оскаржуваній постанові у частині визначення розміру застосованої нею санкції, суд зазначає, що Законом України №54-ІХ від 11.09.2019 внесено ряд змін до Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема, частину першу статті 60 цього закону доповнено новими абзацами: абзац 14 - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; абзац 15 - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; абзац 16 - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вже встановлено судом, за результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки MAN 18.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 , із спеціальним напівпричіпом WIELTON NW3, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належать відповідно до свідоцтв про реєстрацію серії НОМЕР_3 СФГ «Серпанок» та серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 встановлено, що навантаження на одиничну вісь яке складає 12,25 т при дозволених 11 т.
Таким чином перевищення становить 11,36%.
Відповідно до п.22.5 Правила дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т).
Тобто, відповідачем правомірно визначено розмір штрафу за допущене позивачем порушення законодавства про автомобільний транспорт - ч. 1 абз. 15 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Стосовно посилання позивача на відсутність Методики зважування транспортного засобу для підтвердження неможливості встановлення точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу з відповідним вантажем (сипучим, подільним), суд зазначає таке.
В розумінні пп.2 п.2 Порядку №879 вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Пунктом 19 Порядку №879, у редакції чинній на час прийняття такого Порядку, встановлювалося, що регламент проведення вимірювання і зважування та технічні параметри вимірювального і зважувального обладнання визначаються Укравтодором згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 №385 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. №30 і від 27 червня 2007 р. №879" пункт 19 Порядку №879 викладено в такій редакції: "Під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансінспекція або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку". При цьому змін до п.п.2 п.2 Порядку №879 внесено не було.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №671 "Про внесення змін до Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні" виключено пункт 19 Порядку №879.
З огляду на виключення п.19 Порядку №879, наявність у терміні "вимірювання" посилання на методику, затверджену спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології, не розцінюється судом як наявність у відповідача обов'язку під час здійснення габаритно-вагового контролю керуватися методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Викладений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постановах від 02.08.2018 у справі №820/1420/17, від 21.09.2018 у справі №804/5296/17.
Отже, враховуючи встановлений під час перевірки факт перевищення транспортним засобом позивача габаритно-вагових норм та відсутність дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, суд дійшов висновку, що постанова відповідача про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу є правомірною.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно матеріалів справи зважування транспортного засобу марки MAN 18.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 , із спеціальним напівпричіпом WIELTON NW3, реєстраційний номер НОМЕР_2 на ППГВК здійснювалося за допомогою ваги автомобільної електронні для зважування в русі АR-WIM, зав. номер НОМЕР_5 , виробник: фірма "ESIT", Туреччина.
Вказане звужувальне обладнання пройшло оцінку відповідності, що підтверджується свідоцтвом про повірку законодавчого регульованого засобу вимірювальної техніки №П 40 М 059049 20, у якому вказано, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ OIML R 134-1:2010 "Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь.. Загальні технічні вимоги та методи випробування випробовування".
Таким чином, габаритно-ваговий контроль транспортного засобу позивача, здійснювався технічними засобами, що пройшли відповідні процедури (передбачені чинним законодавством при введенні в експлуатацію звужувального обладнання вперше) з оцінки відповідності.
З урахуванням встановлених в ході рейдової перевірки порушень позивачем вимог законодавства про автомобільний транспорт, що знайшло своє підтвердження у ході судового розгляду, постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №244035 від 08.06.2021 є правомірною та обґрунтованою.
Частинами 1 та 2 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги наведене у сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень довів правомірність своїх дій при проведенні рейдової перевірки та прийняття оскаржуваної постанови.
Оскільки в задоволенні адміністративного позову відмовлено, суд не вирішує питання про понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Щавінський В.Р.