30 листопада 2022 року справа № 320/6448/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Кудінової В.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - позивач) з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить суд:
- припинити право на виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 з розподілом на три самостійні квартири (кв. АДРЕСА_2 » від 01.03.2021 №КВ 051210225330 та скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) за цією адресою від 15.03.2021 №КВ 101210311666, замовник будівництва - ОСОБА_1 .
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що внаслідок надходження до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від ОСОБА_2 листа було встановлено факт подання ОСОБА_1 недостовірних даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) від 01.03.2021 №КВ051210225330 та у декларації від 15.03.2021 №КВ1101210311666 про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) на об'єкті «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 з розподілом на три самостійні квартири (кв. АДРЕСА_2 », що є порушенням вимог Закону України «Про архітектурну діяльність» та є підставою для припинення права на виконання будівельних робіт та, як наслідок, скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що повідомлення від 01.03.2021 №КВ 051210225330 про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 з розподілом на три самостійні квартири (кв. АДРЕСА_2 » втратило свою чинність з моменту реєстрації декларації від 15.03.2021 №КВ1101210311666 про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 з розподілом на три самостійні квартири (кв. АДРЕСА_2 ». Отже, нечинне право на виконання будівельних робіт, набуте на підставі вищевказаного повідомлення, не може бути припинене, оскільки з 15.03.2021 є повністю реалізованим. Реєстрація згаданої вище декларації може бути скасована у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту наведення у ній недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Однак, позивач не надав відповідних доказів, які свідчать про те, що об'єкт будівництва, замовником якого є ОСОБА_1 , є самочинним будівництвом. Окрім того, відповідач стверджує, що після реєстрації права власності на збудований об'єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об'єкта до експлуатації остання вичерпує свою дію фактом виконання. Право власності позивача на три новоутворені квартири внаслідок проведення будівельних робіт на об'єкті «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 з розподілом на три самостійні квартири (кв. АДРЕСА_2 » в установленому порядку зареєстроване за позивачем 21.03.2021. На обґрунтування зазначених доводів відповідач послався на практику Верховного Суду, викладену в низці його рішень.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 29.07.2021; витребувано докази у справі від сторін.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.07.2021 судове засідання відкладено на 02.09.2021 у зв'язку з необхідністю направлення копії позовної заяви з доданими до неї документами на належну адресу відповідача.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.09.2021 судове засідання відкладено на 21.09.2021.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 судове засідання відкладено на 05.10.2021 у зв'язку з тим, що сторона відповідача та суд не отримали відзив на позовну заяву, поданий відповідачем у строки, передбачені законом.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.10.2021 судове засідання відкладено на 19.10.2021.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.10.2021 судом оголошено перерву в судовому засіданні до 02.11.2021.
02.11.2021 на адресу суду від уповноважених представників сторін надійшли клопотання про здійснення розгляду справи у порядку письмового провадження.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.11.2021 на підставі статей 194, 205 Кодексу адміністративного судочинства України вирішено здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
Заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Позивачем було зареєстровано подане відповідачем повідомлення від 01.03.2021 №КВ051210225330 про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1)/про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів з незначними наслідками (СС1) (а.с.18-22).
Згідно із зазначеним повідомленням, зокрема:
- ОСОБА_1 є замовником будівельних робіт «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 з розподілом на три самостійні квартири (кв. АДРЕСА_2 »;
- проектна документація розроблена Товариством з обмеженою відповідальністю «Проектна майстерня «Архітектор» (код ЄДРПОУ 133931120), головний архітектор Цісінський Володимир Михайлович, кваліфікаційний сертифікат АА001791, на підставі наказу Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектна майстерня «Архітектор» від 15.02.2021 №16/02/П,
- відповідальною особою проектувальника, що здійснює авторський нагляд, визначено ОСОБА_2 .
У подальшому Департаментом зареєстровано декларацію від 15.03.2021 №КВ 101210311666 про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1), згідно з якою об'єкт містобудування «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 з розподілом на три самостійні квартири (кв. АДРЕСА_2 » готовий до експлуатації, а також відповідальною особою генерального проектувальника, головного архітектора (інженера) проекту, що здійснює авторський нагляд, вказано ОСОБА_2 , кваліфікаційний сертифікат АА001791, на підставі наказу Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектна майстерня «Архітектор» від 15.02.2021 №16/02/П, ОСОБА_3 , кваліфікаційний сертифікат АТ008897, на підставі договору на здійснення технічного нагляду від 22.02.2021 № 18/02/Т (а.с.27-33).
15.04.2021 на адресу Департаменту надійшов лист (вх. №073-2329) від ОСОБА_2 , в якому останній повідомив, що у повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 01.03.2021 № КВ051210225330 та декларації про готовність до експлуатації об'єкта від 15.03.2021 №КВ 101210311666 вказано особисті дані головного архітектора проектів ОСОБА_2 із кваліфікаційним сертифікатом АА37091, та відповідні дані про накази щодо призначення головного архітектора проекту та ведення авторського нагляду, які не відповідають дійсності, оскільки ним не проводились проектні роботи щодо об'єкта будівництва «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 з розподілом на три самостійні квартири (кв. АДРЕСА_2 », не укладалось жодних договорів та не видавались накази на призначення головного архітектора проекту та авторського нагляду.
У зв'язку з викладеним ОСОБА_2 просив припинити право на виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) від 01.03.2021 № КВ051210225330 та скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) від 15.03.2021 №КВ 101210311666 (а.с.39).
З огляду на викладене Департамент встановив факт зазначення ОСОБА_1 недостовірних даних у поданих ним вищевказаних повідомленні та декларації, що, за його (Департаменту) висновком, є достатньою правовою підставою для подання до суду позову про припинення права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі цього повідомлення, та скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038-ІV) визначено правові та організаційні основи містобудівної діяльності, цей Закон спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Приписами статті 10 вказаного Закону визначено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Як зазначено в статті 41 Закону №3038-ІV, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Приписами частин першої-третьої статті 6 Закону №3038-ІV визначено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
До уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у статті 13 Закону України «Про архітектурну діяльність», до яких, поміж іншого, належать структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Відповідно до підпунктів 4.3, 4.6, 4.7 та 4.8 пункту 4 Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.10.2015 №978, Департамент, зокрема:
- надає, отримує, реєструє, повертає документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт з підстав, визначених законом;
- приймає в експлуатацію закінчені будівництво об'єкти (видає та відмовляє у видачі сертифікатів, реєструє декларації про готовність об'єкта до експлуатації та повертає такі декларації на доопрацювання для усунення виявлених недоліків);
- у разі виявлення факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстровані декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень Департамент звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, на підставі поданого повідомлення;
а також здійснює державний архітектурно-будівельний контроль за дотриманням:
- вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;
- порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або_ спеціальних журналів обліку виконання робіт, виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;
- інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єктів будівництва.
Департамент здійснює повноваження щодо державного архітектурно-будівельного контролю в місті Києві та дозвільно-реєстраційних функцій стосовно об'єктів незначного (СС1) та середнього (СС2) класу наслідків (відповідальності) на території міста Києва з 12.10.2016.
Статтею 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» (далі - Закон №687-XIV) визначено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом №3038-VІ.
Статтею 1 Закону №3038-VІ передбачено, що замовник - це фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
Згідно зі статтею 4 цього ж Закону об'єктом будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.
Суб'єктами містобудування є, поміж іншого, фізичні та юридичні особи.
Частинами першою та другою статті 34 Закону №3038-VІ передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після:
1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;
3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».
Як зазначено в частині другій статті 34 названого Закону зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону №3038-VІ право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Згідно з частиною першою статті 39 Закону №3038-VІ прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Отже, реєстрація декларації про готовність об'єкта до експлуатації можлива виключно після завершення його будівництва.
Частиною сьомою статті 36 Закону №3038-VІ визначено, що право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:
1) подання замовником заяви про припинення права, набутого на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт;
2) отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;
3) на підставі судового рішення, що набрало законної сили.
Частина восьмої цієї статті Закону №3038-VІ визначає, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.
За змістом статті 39 Закону №3038-VІ експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється (частина восьма).
Зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього (частина дев'ята статті 39 Закону №3038-VІ ).
Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката (частина десята статті 39 Закону №3038-VІ ).
Відповідно до частини другої статті 39-1 Закону № 3038-VI у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.
Відомості про набрання законної сили судовим рішенням про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, вносяться до Реєстру будівельної діяльності.
Таким чином, скасування права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт та реєстрації декларації може бути у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту наведення у ній недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 15 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (далі - Порядок №466) у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягає скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно з абзацами сьомим та восьмим пункту 22 Порядку № 466 у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.
Як вбачається з наведених норм права, виключною підставою для скасування права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі відповідного повідомлення, та декларації про готовність об'єкта до експлуатації є встановлений факт здійснення самочинного будівництва, зокрема, якщо:
1) будівництво здійснюється на земельній ділянці, що не відведена для цієї мети;
2) будівництво здійснюється за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи;
3) будівництво здійснюється за відсутності затвердженого проекту або будівельного паспорту;
4) скасовано містобудівні умови та обмеження. При цьому, виявлені недостовірні дані, зазначені у деклараціях про початок виконання будівельних робіт або про введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, повинні відповідати одній із зазначених умов, які дають підстави вважити об'єкт самочинним будівництвом.
Наявність даних, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для скасування права на виконання будівельних, набуте на підставі відповідного повідомлення, та для скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта, однак, може бути підставою для притягнення винних осіб до відповідальності іншого характеру.
Аналогічні підходи до застосування зазначених вище актів законодавства викладені, зокрема Верховним Судом у постановах від 14.03.2018 у справі №814/1914/16, 26.06.2018 у справі № 826/20445/16, від 18.10.2018 у справі № 695/3442/17, від 23.10.2018 у справі №826/9275/17, від 13.12.2018 у справі №522/6212/17, від 22.01.2019 у справі №826/17907/17, від 04.08.2021у справі № 640/20369/18.
Згідно зі статтею 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Так, у постанові Верховного Суду від 20.01.2021 у справі № 420/1674/19 міститься правовий висновок, згідно із яким зі змісту положень статті 41 Закону №3038-VI та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 (далі - Порядок №553) вбачається, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки, заходи, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватися лише під час виконання відповідними суб'єктами підготовчих та будівельних робіт.
Тобто, за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об'єктів, які знаходяться в процесі будівництва.
За змістом частини п'ятої статті 26 Закону №3038-VI завершальним етапом будівництва об'єкта містобудування є реєстрація права власності на такий об'єкт.
З огляду на викладене, реєстрація повідомлення про початок виконання будівельних робіт є актом одноразового застосування, який потягнув за собою настання певних правових наслідків, в даному випадку вчинення відповідачем дій щодо реалізації наданого йому цією декларацією права на проведення будівельних робіт.
Разом з тим, після реєстрації права власності на збудований об'єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об'єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 465/1461/16-а, від 01.10.2019 у справі № 826/9967/18, від 05.06.2019 у справі № 815/3172/18, від 23.07.2019 у справі № 826/5607/17, від 09.06.2021 у справі № 826/2123/18, від 18.06.2021 у справі №420/3572/19, від 04.08.2021у справі № 640/20369/18.
Як вбачається з копії інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 16.09.2021 №275215263, 21.03.2021 за ОСОБА_1 на підставі декларації про готовність об'єкта до експлуатації серія та номер від 15.03.2021 №КВ 101210311666 зареєстровано право власності на три самостійні квартири, а саме: однокімнатну квартиру загальною площею 38,6 кв.м., житловою площею 10,3 м2, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , двокімнатну квартиру загальною площею 43,3 кв.м., житловою площею 24,5 м2, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 та однокімнатну квартиру загальною площею 35,5 кв.м., житловою площею 8,4 м2, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 (а.с.132-135, 136-138, 139-140).
Разом з цим, необхідно зазначити, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 16.09.2021 №275215263, на теперішній час власниками новоутворених квартир є:
- ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу квартири № 4886 від 21.04.2021 (однокімнатна квартира загальною площею 38,6 кв.м., житловою площею 10,3 м2, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 );
- ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу квартири № 1627 від 27.05.2021 (двокімнатна квартиру загальною площею 43,3 кв.м., житловою площею 24,5 м2, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 );
- ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу квартири № 1673 від 30.04.2021 (однокімнатна квартира загальною площею 35,5 кв.м., житловою площею 8,4 м2, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 ).
Таким чином, вищевказані подані відповідачем повідомлення від 01.03.2021 № КВ051210225330 про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1)/про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів з незначними наслідками (СС1) та декларація від 15.03.2021 №КВ 101210311666 про готовність до експлуатації об'єкту, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) - вичерпали свою дію фактом їх виконання.
За наведених обставин суд погоджується з позицією відповідача про те, що після реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна відсутні підстави для скасування (припинення) його права на виконання будівельних робіт, набуте на підставі вищевказаного повідомлення, та підстави для скасування вищевказаної декларації, на підставі якої у подальшому зареєстроване його право власності на три самостійні квартири (кв. АДРЕСА_4 ) на АДРЕСА_5 .
При цьому доцільно зауважити, що Порядком №553 визначено порядок оформлення результатів державного архітектурно-будівельного контролю, згідно з пунктом 16 якого за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
Тобто, належним доказом щодо підтвердження виявленого Департаментом факту зазначення відповідачем недостовірних даних у вищевказаних повідомленні та декларації може бути відповідний акт перевірки, в якому зафіксовано цей факт. Проте, такий акт позивачем до суду не надано.
Що стосується доводів позивача про те, що виявлені ним порушення у зв'язку із зазначенням ОСОБА_1 недостовірних даних у поданих ним вищевказаних повідомленні та декларації є підставою вважати об'єкт містобудування «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 з розподілом на три самостійні квартири (кв. АДРЕСА_2 » самочинним будівництвом відповідно до частини першої статті 376 Цивільного кодексу України, то в такому випадку Департамент наділений правом звернутися до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об'єкта (об'єктів) у порядку, встановленому законом.
Таким чином, ефективним способом захисту за цих обставин є знесення самочинного будівництва за рішенням суду у разі, якщо Департаментом буде доведено, що об'єкт має ознаки самочинного будівництва.
Цей висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 826/12543/16, а також постановах Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 815/3172/18, від 30.03.2021 у справі № 826/5513/17, від 04.08.2021у справі №640/20369/18.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні в справі «Рисовський проти України» визнав низку порушень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов'язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу «належного урядування». ЄСПЛ вказав на те, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.
Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі «Москаль проти Польщі». Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки»). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії».
Отже, зареєструвавши декларацію про готовність об'єкта до експлуатації та право власності на побудовані об'єкти, зважаючи на принцип юридичної визначеності та належного урядування, відповідач вправі сумлінно розраховувати на використання належного майна, що виключає неправомірне втручання з боку суб'єкта владних повноважень.
Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів «доброго врядування» і «належної адміністрації» (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до «якості» закону). Недоліки в роботі органу державної влади не можуть в подальшому призводити до негативних наслідків для особи.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги вищенаведене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Керуючись статтями 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення суду складено 30.11.2022 р.
Суддя Кушнова А.О.