ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"01" грудня 2022 р. справа № 300/249/21
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Григорук О.Б., розглянувши заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій щодо зменшення розміру призначеної пенсії за вислугу років з 80% до 70% грошового забезпечення та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.01.2018, з урахуванням виплачених сум, із розрахунком підвищення до пенсії виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 80% грошового забезпечення без обмеження її максимального розміру, передбаченого статтею 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.02.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі №300/249/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.03.2021 у справі №300/249/21, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 80% до 70% грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 в розмірі 80% грошового забезпечення, з врахуванням виплачених сум (а.с.48-54).
Додатковим рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 у справі №300/249/21, яке набрало законної сили за результатом перегляду судом апеляційної інстанції, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 в розмірі 80% грошового забезпечення, з врахуванням виплачених сум, без обмеження максимального розміру пенсії, передбаченого статтею 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (а.с.62-66, 113-121).
04.11.2022 ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 05.03.2021 та додаткового рішення суду від 17.05.2021 у справі №300/249/21 щодо зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 в розмірі 80% грошового забезпечення, з врахуванням виплачених сум, без обмеження максимального розміру пенсії, передбаченого статтею 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
14.11.2022 до суду надійшло заперечення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на заяву про встановлення судового контролю. Відповідно до заперечення представник відповідача зазначив, що Головним управлінням 27.10.2021 на виконання рішення суду проведено перерахунок та виплату пенсії позивачу. Виплату в перерахованому розмірі здійснено у листопаді 2021 року в фіксованому розмірі 20101,05 грн. Зазначено, що на виконання рішення суду, яким зобов'язано провести перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром, пенсія встановлюється без обмеження її максимального розміру станом на дату, з якої судом зобов'язано здійснити такий перерахунок. Водночас зазначено, що рішенням суду від 04.11.2020 у справі №300/2518/20 не було зобов'язано Головне управління проводити перерахунок відповідно до довідки, виданої Управлінням Служби безпеки України в Івано-Франківській області, від 07.08.2020 №24. Тому відповідачем проведено перерахунок на виконання рішення суду без врахування щомісячних складових грошового забезпечення, передбачених у довідці. Вважає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду по справі №300/249/21 виконані.
Слід зазначити, що рішенням суду від 04.11.2020 у справі №300/2518/20, яке набрало законної сили позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.04.2019, відповідно до довідки, виданої Управлінням Служби безпеки України в Івано-Франківській області, від 07.08.2020 №24 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, встановленого за відповідною (аналогічною) посадою, яку позивач обіймав на день звільнення зі служби, з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення без обмеження максимального розміру пенсії, передбаченого статтею 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (а.с.11-21).
Суд встановив, що за результатом розгляду звернення позивача відповідач відповіддю від 14.12.2021 №9600-9085/Б-02/8-0900/21 повідомив позивача, що враховуючи, що в резолютивній частині додаткового рішення по справі №300/249/21 судом не покладено зобов'язань на Головне управління щодо здійснення перерахунку пенсії позивача в розмірі 80% грошового забезпечення без обмеження максимального розміру пенсії з врахуванням додаткових видів грошового забезпечення згідно довідки Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області від 07.08.2020 №24, розмір пенсії до виплати залишиться незмінним. Зазначено, що відповідач звернувся до Департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України за роз'ясненням щодо проведення позивачу перерахунку пенсії на виконання основного та додаткового рішень суду від 05.03.2021 та від 17.05.2021 у справі №300/249/21. Щодо порядку виконання рішень судів, ухвалених на користь позивача Пенсійний фонд України погоджується з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно зі статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України та статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012).
На цій підставі слід дійти висновку, що невиконання судового рішення, яке набуло законної сили, або надання йому переоцінки суперечить принципу верховенства права, складовою якого є принцип правової визначеності; суд, за загальним правилом, не повинен брати до уваги посилання сторони у справі в обґрунтування своєї позиції на фактичні обставини, виникнення яких стало наслідком невиконання такою стороною судового рішення, що набуло законної сили.
Аналогічний висновок сформульований Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18 жовтня 2018 року у справі №638/643/17, від 18 квітня 2019 року у справі №808/2291/16, від 21 листопада 2019 року у справі №344/8720/16-а, від 29 листопада 2019 року у справі №805/5043/15-а, від 20 лютого 2020 року у справі №15/6834/15 та від 18 лютого 2022 року у справі №520/3601/19.
При цьому, в адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому, адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Суд враховує сформовані та вже усталені позиції ЄСПЛ стосовно виконання судових рішень, які полягають у тому, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції ("Шмалько проти України", заява № 60750/00, пункт 43).
Суд також враховує позицію ЄСПЛ, сформовану, зокрема у справах "Hornsby v. Greece" (заява № 18357/91, пункт 40), "Деркач та Палек проти України" (заяви №34297/02 та №39574/02, пункт 18): право на суд, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін; ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок; право на звернення до суду також передбачає практичне виконання остаточних, обов'язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні; виконання судового рішення, яке набрало законної сили підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок ("Immobiliare Saffi v. Italy", заява №22774/93, пункт 74).
Зазначений вище підхід був застосований Верховним Судом у постанові від 01 червня 2022 року у справі №640/25836/20.
З огляду на вказане, рішення суду у даній справі, які набрали законної сили, підлягали виконанню пенсійним органом у повному обсязі.
Відповідно до частин другої, четвертої статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Згідно з положеннями частини першої статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У частині першій статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" йдеться про те, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
З аналізу зазначених законодавчих норм слідує, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".
Суд зазначає, що процесуальним засобом забезпечення належного та своєчасного виконання судового рішення є судовий контроль, підстави та порядок здійснення якого визначені статтею 382 та статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частин першої-другої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною першою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Зазначені правові норми Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення у справі.
Наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України (статті 382, 383), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є фактичне спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Як встановлено рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.03.2021 у справі №300/249/21, яке набрало законної сили, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 в розмірі 80% грошового забезпечення, з врахуванням виплачених сум (а.с.48-54).
Додатковим рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 у справі №300/249/21, яке набрало законної сили за результатом перегляду судом апеляційної інстанції, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 в розмірі 80% грошового забезпечення, з врахуванням виплачених сум, без обмеження максимального розміру пенсії, передбаченого статтею 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (а.с.62-66, 113-121).
Суд зазначає, що грошове забезпечення позивача станом на момент прийняття судових рішень від 05.03.2021 та від 17.05.2021 у даній справі №300/249/21, зокрема у період з 01.04.2019, було встановлене згідно довідки Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області від 07.08.2020 №24 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, встановленого за відповідною (аналогічною) посадою, яку позивач обіймав на день звільнення зі служби, з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, що підтверджене рішенням суду від 04.11.2020 у справі №300/2518/20, яке набрало законної сили (а.с.11-22).
Таким чином, при здійсненні перерахунку на підставі судових рішень у даній справі №300/249/21 пенсійний орган був зобов'язаний такий перерахунок здійснити з застосуванням грошового забезпечення позивача, визначеного згідно довідки від 07.08.2020 №24.
Водночас, як встановлено за результатом розгляду звернення позивача відповідач відповіддю від 14.12.2021 №9600-9085/Б-02/8-0900/21 повідомив позивача, що враховуючи, що в резолютивній частині додаткового рішення по справі №300/249/21 судом не покладено зобов'язань на Головне управління щодо здійснення перерахунку пенсії позивача в розмірі 80% грошового забезпечення без обмеження максимального розміру пенсії з врахуванням додаткових видів грошового забезпечення згідно довідки Управління Служби Безпеки України в Івано-Франківській області від 07.08.2020 №24, розмір пенсії до виплати залишиться незмінним.
Вказане свідчить про невиконання судових рішень від 05.03.2021 та від 17.05.2021 у даній справі №300/249/21 в повному обсязі щодо зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 в розмірі 80% грошового забезпечення, з врахуванням виплачених сум, без обмеження максимального розміру пенсії, передбаченого статтею 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", оскільки при здійсненні перерахунку та виплати позивачу пенсії на підставі судових рішень у справі №300/249/21 пенсійний орган був зобов'язаний з 01.04.2019 такий перерахунок здійснити із застосуванням 80% грошового забезпечення позивача, визначеного згідно довідки від 07.08.2020 №24.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.03.2021 та додаткового рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 у справі №300/249/21.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.03.2021 та додаткового рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 у справі №300/249/21 - задовольнити.
Встановити судовий контроль за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.03.2021 та додаткового рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 у справі №300/249/21.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в строк протягом 30 днів з моменту отримання даної ухвали подати до Івано-Франківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.03.2021 та додаткового рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 у справі №300/249/21.
Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Григорук О.Б.