ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"30" листопада 2022 р. справа № 300/7156/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Скільського І.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (надалі - позивач) 12.11.2021 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі - відповідач 1, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області) про визнання протиправними та скасування рішень від 30.09.2021 та від 04.10.2021 про відмову у призначенні пенсії за віком, зобов'язання зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1 стаж роботи, згідно відомостей в трудовій книжці, який становить 31 рік 5 місяців 13 днів та призначити і виплачувати пенсію за віком з 21.08.2021.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.11.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач 1 скористався правом на подання відзиву на позовну заяву від 14.12.2021 №0900-0802-8/47630, відповідно до якого ГУ ПФУ в Івано-Франківській області заперечило щодо заявлених позовних вимог. Згідно відзиву представник відповідача 1 зазначив, що позивач 20.09.2021 звернувся із заявою про призначення пенсії за віком. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області, згідно принципу екстериторіальності, розглянуто дану заяву про призначення пенсії за віком та додані до неї документи, відтак, прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії від 24.09.2021 №092550003692. Згідно з наданими документами, страховий стаж позивача становить 20 років 10 місяців 17 днів. Записи у трудовій книжці щодо періодів роботи позивача з 04.08.1986 по 30.08.1992 в Городенківському райпобуткомбінаті, з 01.09.1992 по 05.11.1993 в МП «Промінь» та з 06.11.1993 по 30.06.1998 в Городенківській асоціації «Сервіс Придністров'я» зроблено некоректно та всупереч вимогам законодавства, оскільки записи про звільнення засвідчені нечіткими відбитками печаток. Таким чином, відповідач вважає, що оскаржуване рішення є правомірним. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 31.01.2022 клопотання представника ГУ ПФУ в Івано-Франківській області про залучення другого відповідача задоволено. Залучено до участі у справі №300/7156/21 в якості другого відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (надалі - відповідач 2, ГУ ПФУ в Тернопільській області).
У встановлений судом строк відповідач 2 ГУ ПФУ в Тернопільській області, відзив на позовну заяву не подав. Копію ухвали від 31.01.2022 отримав 07.02.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Водночас, частиною 5 статті 162 КАС України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.
Так, частиною 4 статті 159 КАС України визначено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Водночас, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 звернулась 20.09.2021 до Відділу обслуговування громадян №4 (сервісний центр м. Городенка) Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії за віком (а.с.50).
Після реєстрації заяви та сканування копій наданих документів засобами програмного забезпечення, органом, що розглядає заяву, згідно принципу екстериторіальності було визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.
Управлінням пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії від 24.09.2021 №092550003692 (а.с.94).
Відмовляючи у призначені позивачу пенсії за віком, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільської області посилалось на той факт, що трудову книжку заявника оформлено без додержання вимог діючої Інструкції, відтак для зарахування до стажу вищевказаних періодів роботи без надання уточнюючих документів відсутні законні підстави.
Позивач, вважаючи, що пенсійний орган протиправно не зарахував до її страхового стажу оспорювані періоди роботи, стверджує про протиправність такого рішення про відмову в призначенні пенсії за віком, у зв'язку з чим звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормами частини 1 статті 46 Конституції України закріплено, право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основним спірним питанням у даній справі, з огляду на підстави відмови позивачу у призначенні пенсії за віком, є незарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 04.08.1986 по 30.08.1992 в Городенківському райпобуткомбінаті, з 01.09.1992 по 05.11.1993 в МП «Промінь» та з 06.11.1993 по 30.06.1998 в Городенківській асоціації «Сервіс Придністров'я».
Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058, який набув чинності з 1 січня 2004 року.
Пунктом 1 статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
З моменту запровадження системи персоніфікованого обліку, страховий стаж розраховується за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Щодо визначення періоду роботи до моменту впровадження системи персоніфікованого обліку, то за цей період страховий стаж розраховується у відповідності з Законом України «Про пенсійне забезпечення».
За правилами статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Відповідно до частин 1, 3 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується також: а) будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків; б) творча діяльність осіб, передбачених пунктом «в» статті 3 цього Закону. При цьому творча діяльність членів Спілки письменників України, Спілки художників України. Спілки композиторів України, Спілки кінематографістів України. Спілки театральних діячів України, інших творчих працівників, які не є членами творчих спілок, але об'єднані відповідними професійними комітетами, до введення в дію цього Закону зараховується в стаж роботи незалежно від сплати страхових внесків. У цих випадках стаж творчої діяльності встановлюється секретаріатами правлінь творчих спілок республіки починаючи з дня опублікування або першого публічного виконання чи публічного показу твору даного автора; в) військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби; г) служба у воєнізованій охороні, в органах спеціального зв'язку і в гірничорятувальних частинах, незалежно від відомчої підпорядкованості та наявності спеціального або військового звання; д) навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі; е) тимчасова непрацездатність, що почалася у період роботи; є) час догляду за інвалідом І групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду: ж) час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку; з) період проживання дружин осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби з чоловіками в місцевостях, де була відсутня можливість їх працевлаштування за спеціальністю, але не більше 10 років.
Так, судом встановлено, що позивачем для призначення пенсії надано паспорт громадянина України, довідку про реєстрацію місця проживання особи від 09.08.2021 №163, довідку про присвоєння ідентифікаційного номера, трудову книжку, довідку про навчання в технічному училищі №16 м. Івано-Франківськ, довідку від 23.12.2020 №419, яка підтверджує факт народження та виховання до трьохрічного віку двох дітей, свідоцтва про народження, довідку від 03.08.2021 №829-25.2/26-21 про отримання допомоги по безробіттю, витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища, довідку від 07.08.2019 №13727/04 про відсутність даних про перебування на обліку в органах Пенсійного фонду України малого підприємства «Промінь» за період з 02.01.1992 по 13.07.1995, довідку від 16.09.2020 №0900-0505-8/16970 про перебування Городенківської асоціації «Сервіс Придністров'я» на обліку в органах Пенсійного фонду, та довідку від 13.07.2020 №0900-0505-8/12339.
Суд, дослідивши належним чином засвідчену копію трудової книжки позивача встановив, що ОСОБА_1 , серед іншого, працювала:
- з 04.08.1986 по 30.08.1992 в Городенківському райпобуткомбінаті;
- з 01.09.1992 по 05.11.1993 в МП «Промінь»;
- з 06.11.1993 по 30.06.1998 в Городенківській асоціації «Сервіс Придністров'я».
Згідно статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі - Порядок №637).
Відповідно до пунктів 2, 3 зазначеного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 №58 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (надалі - Інструкція №58).
Згідно пункту 1.1. цієї Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. До трудової книжки вносяться відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди (пункт 2.2 Інструкції).
Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону (пункт 2.3 Інструкції).
Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення (пункт 2.4. Інструкції).
Аналогічні вимоги містила Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 №162 (надалі - Інструкція №162).
У пункті 2.10 цієї Інструкції зазначено, що у розділі «Відомості про роботу», «Відомості про нагородження», «Відомості про заохочення» трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається. У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: «Запис за № таким-то недійсний».
Пунктом 8 Інструкції №162 визначено, що контроль за дотриманням порядку ведення трудових книжок здійснюється у порядку, передбаченому постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 06.09.1973 №656 «Про трудові книжки робочих та службовців». Згідно із пунктом 1.4 Інструкції №162 питання, пов'язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання та обліку, також регулюються указаною вище постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 06.09.1973 №656 та Інструкцією №162.
У відповідності до пункту 18 постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 06.09.1973 №656 «Про трудові книжки робочих та службовців» відповідальність за організацію роботи з ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. Відповідальність за своєчасне і правильне заповнення трудових книжок, їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена особа, визначена наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації.
Суд звертає увагу, що і за приписами пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 «Про трудові книжки працівників» (відповідно до якої прийнято Інструкцію №58), відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Посилання відповідача на те, що записи містять недоліки, а саме нечітке зображення печатки, є обов'язком уповноваженої особи підприємства, на якому працює (працювала) особа, а не обов'язком позивача.
Таким чином, позивач не несе відповідальність за порушення третіми особами вимог ведення трудових книжок.
Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Відповідач не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06.03.2018 у справі №754/14898/15-а та від 17.07.2018 у справі №220/989/17.
Як встановлено судом, з урахуванням вище наведеного, рішення від 24.09.2021 №092550003692 прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області при розгляді заяви з доданими документами та яким надана оцінка саме періодам роботи з 04.08.1986 по 30.08.1992 в Городенківському райпобуткомбінаті, з 01.09.1992 по 05.11.1993 в МП «Промінь», з 06.11.1993 по 30.06.1998 в Городенківській асоціації «Сервіс Придністров'я», а отже судом не береться до уваги оцінка надана Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області висловлена у відзиві на позов від 14.12.2021 №0900-0802-8/47630 щодо інших підстав незарахування спірних періодів роботи позивача, оскільки оскаржуване рішення прийнято саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області, яке було спеціально уповноваженим органом державної влади, що здійснював свої повноваження щодо обчислення та призначення пенсії в даному випадку, та яким чітко сформульовано підстави незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 , періодів роботи з 04.08.1986 по 30.08.1992, з 01.09.1992 по 05.11.1993, з 06.11.1993 по 30.06.1998, які зафіксовані у рішенні про відмову у призначенні пенсії від 24.09.2021 №092550003692.
Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення від 24.09.2021 №092550003692 Головного Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.
Встановивши, що відповідач 2 безпідставно не зарахував позивачу до страхового стажу періоди її роботи з 04.08.1986 по 30.08.1992 в Городенківському райпобуткомбінаті, з 01.09.1992 по 05.11.1993 в МП «Промінь», з 06.11.1993 по 30.06.1998 в Городенківській асоціації «Сервіс Придністров'я», суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача 1 зарахувати вказані періоди роботи до страхового стажу позивача.
Отже, відповідна частина позовних вимог підлягає задоволенню у спосіб: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про відмову у призначенні пенсії від 24.09.2021 №092550003692 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати позивачу період роботи з 04.08.1986 по 30.08.1992 в Городенківському райпобуткомбінаті, з 01.09.1992 по 05.11.1993 в МП «Промінь», з 06.11.1993 по 30.06.1998 в Городенківській асоціації «Сервіс Придністров'я» до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком з 21.08.2021 суд зазначає таке.
Завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 10.09.2019 у справі №818/985/18 та від 26.12.2019 у справі №810/637/18.
Згідно з частиною 5 статті 45 Закону №1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Статтею 58 Закону № 1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який, зокрема, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати.
Відповідно до підпунктів 1-3 пункту 4.2 розділу ІV Порядку №22-1, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1), при прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Згідно з пунктом 4.3 розділу ІV Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Відповідно до абзацу першого пункту 4.7 розділу ІV Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу Пенсійного фонду у встановленому порядку.
Суд звертає увагу на те, що уповноваженим органом для призначення (перерахунку) пенсії є Пенсійний фонд, до компетенції якого і входить розгляд документів, в тому числі і поданих вперше.
Згідно з оскаржуваним рішенням до стажу позивача не зараховано періоди роботи з 04.08.1986 по 30.08.1992 в Городенківському райпобуткомбінаті, з 01.09.1992 по 05.11.1993 в МП «Промінь», з 06.11.1993 по 30.06.1998 в Городенківській асоціації «Сервіс Придністров'я».
Так, у межах цих спірних правовідносин судом надана оцінка правомірності оскаржуваного рішення у частині незарахування до стажу позивача періоду її роботи з 04.08.1986 по 30.08.1992 в Городенківському райпобуткомбінаті, з 01.09.1992 по 05.11.1993 в МП «Промінь», з 06.11.1993 по 30.06.1998 в Городенківській асоціації «Сервіс Придністров'я».
При цьому, суд не може перебирати на себе компетенцію суб'єктів владних повноважень (у цьому конкретному випадку пенсійного органу) та досліджувати документи, яким не надавалась оцінка, а також встановлювати на їх основі наявність чи відсутність права на призначення пенсії.
Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд відповідно до частини 5 статті 242 КАС України враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 07.03.2018 у справі №233/2084/17, відповідно до якої вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, а тому належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії, а не зобов'язання відповідача призначити таку пенсію.
Беручи до уваги викладене, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання відповідача 1 повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком, за результатами розгляду якої було прийнято оскаржуване рішення про відмову у призначенні пенсії за віком з 21.08.2021, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до правил статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов містить декілька вимог немайнового характеру, які хоча і частково, але підлягають задоволенню, тому розмір компенсації судових витрат суд визначає виходячи з кількості (а не розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Таким чином, враховуючи, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення частково, а також враховуючи, що до позовні вимоги немайнового характеру заявлені до двох відповідачів, то в силу вимог частини 1 статті 132, частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь позивача підлягають стягненню пропорційно з кожного із відповідачів судові витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 454,00 грн., що підтверджується квитанцією від 09.11.20212 №ПН2293188 (а.с.1).
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 20551088), Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ - 14035769) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ - 14035769) про відмову у призначенні пенсії від 24.09.2021 №092550003692.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 20551088) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) період роботи з 04.08.1986 по 30.08.1992 в Городенківському райпобуткомбінаті, з 01.09.1992 по 05.11.1993 в МП «Промінь», з 06.11.1993 по 30.06.1998 в Городенківській асоціації «Сервіс Придністров'я» до її страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 20551088) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) про призначення пенсії від 20.09.2021, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 20551088) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) частину сплаченого судового збору в розмірі 227 (двісті двадцять сім) гривень 00 копійок.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ - 14035769) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) частину сплаченого судового збору в розмірі 227 (двісті двадцять сім) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя /підпис/ Скільський І.І.