ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"01" грудня 2022 р. справа № 300/3807/22
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Тимощука О.Л., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання до вчинення дій,
ОСОБА_1 (надалі, також - позивачка) в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 24.09.2022 звернулася в суд з позовною заявою до Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області, в якій просить суд:
- визнати протиправною відмову Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області в особі Яремчанського відділу Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області у видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України №2503-ХІІ від 26.06.1992;
- зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області в особі Яремчанського відділу Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області оформити та видати ОСОБА_2 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України №2503-ХІІ від 26.06.1992.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що відповідач відмовив у видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки, по досягненню ним шістнадцятирічного віку, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII, посилаючись на постанову КМ України від 25.03.2015 за №302. Оскільки, ОСОБА_2 по досягненню ним шістнадцятирічного віку звернувся до Яремчанського відділу ДМС України в Івано-Франківській області з заявою, в якій просив видати паспорт громадянина України зразка 1994 року у формі книжечки та повідомив, що у зв'язку із релігійними переконаннями, категорично відмовляється від присвоєння будь-яких ідентифікаторів особистості, зокрема унікального номеру запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, та не надає згоди на обробку своїх персональних даних на підставі статті 8 Закону України “Про захист персональних даних”.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.10.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с. 20-21).
Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області скористалося правом подання відзиву, який отримано судом 18.10.2022 за №2601.6.2-4450/2601.6.3-22 від 17.10.2022. Представниця відповідача зазначила, що видача відповідачем паспорта у формі книжечки здійснюється виключного громадянам України щодо яких прийнято рішення суду, яке набрало законної сили про зобов'язання оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року. Так, представниця відповідача звернула увагу на положення підпункту 3 пункту 7 статті 16 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", згідно з яким, уповноважений орган в праві відмовити заявнику у видачі документа, якщо останнім не подано усіх визначених законодавством документів, необхідних для оформлення і видачі документа. У даному випадку позивачем не подано заяви відповідного зразка та рішення суду, яке набрало законної сили, що є підставою для відмови у видачі паспорта зразка 1994 року, згідно Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 № 456 (а.с. 24-26).
Позивачка скористалася правом подання відповіді на відзив, який отримано судом 26.10.2022 в якому зазначила, що відповідач не спростував її твердження стосовно суті позовних вимог в частині оформлення та видачі позивачу паспорта у формі книжечки, зразка 1994 року (а.с. 31-32).
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив такі обставини.
Позивачка в інтересах її неповнолітнього сина ОСОБА_2 , по досягненню ним шістнадцятирічного віку (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 04.03.2005), 10.08.2022 звернулася до Яремчанського відділу УДМС України в Івано-Франківській області із заявою, в якій просила видати її сину паспорт громадянина України у формі книжечки (а.с.14-15). В якій повідомила, що категорично відмовляється від присвоєння будь-яких ідентифікаторів особистості, зокрема унікального номеру запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, та не надає згоди на обробку персональних даних на підставі статті 8 Закону України "Про захист персональних даних". В заяві зазначено, що до неї додаються: заява про видачу паспорта за формою встановленою Наказом МВС України №320 від 13.04.2012; дві фотокартки розміром 35 на 45 мм; оригінал свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 04.03.2005.
Листом №В-68/6/2602-22/2612/67-22 від 17.08.2022 Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області в особі Яремчанського відділу УДМС України в Івано-Франківській області відмовило позивачу в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року. Підставою для відмови зазначено, що позивачем не подано передбачених Тимчасовим порядком оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 № 456 всіх документів, а саме: подання заяви за формою, встановленою Наказом МВС №320 від 13.04.2012, який втратив чинність 17.04.2018 та відповідного рішення суду, що набрало законної сили. Роз'яснено, що заявниця має право повторно звернутися до територіального підрозділу ДМС в разі зміни або усунення обставин через які їй було відмовлено в оформленні чи видачі паспорта (а.с. 12 та зворотна сторона).
Вважаючи такі дії Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області в особі Яремчанського відділу УДМС України в Івано-Франківській області протиправними позивачка звернулася з цим позовом до суду.
Відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII (зі змінами та доповненнями; п. 1, 3, 5, 6, 8) (надалі, також - Положення № 2503-XII):
паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України.
Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
Паспортна книжечка являє собою зшиту в накидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта.
У верхній частині лицьового боку обкладинки зроблено напис "Україна", нижче - зображення Державного герба України, під ним - напис "Паспорт". На внутрішньому лівому боці обкладинки у центрі - зображення Державного прапора України, нижче - напис "Паспорт громадянина України". На першу і другу сторінки паспортної книжечки заносяться прізвище, ім'я та по батькові, дата і місце народження. На першій сторінці також вклеюється фотокартка і відводиться місце для підпису його власника. На другу сторінку заносяться відомості про стать, дату видачі та орган, що видав паспорт, ставиться підпис посадової особи, відповідальної за його видачу. Записи засвідчуються мастиковою, а фотокартка - випуклою сухою печаткою. Перша сторінка або перший аркуш після внесення до них відповідних записів та вклеювання фотокартки можуть бути заклеєні плівкою. У разі заклеювання плівкою усього аркуша записи та фотокартка печатками не засвідчуються. Третя, четверта, п'ята і шоста сторінки призначені для фотокарток, додатково вклеюваних до паспорта, а сьома, восьма і дев'ята - для особливих відміток. На десятій сторінці робляться відмітки про сімейний стан власника паспорта, на одинадцятій - шістнадцятій - про реєстрацію постійного місця проживання громадянина. На прохання громадянина до паспорта може бути внесено (сьома, восьма і дев'ята сторінки) на підставі відповідних документів дані про дітей, групу крові і резус-фактор, згоди або незгоди на посмертне донорство анатомічних матеріалів. На внутрішньому правому боці обкладинки надруковано витяг з цього Положення.
Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.
Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи визначає Закон України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 №5492-VІ (надалі, також - Закон №5492-VІ).
Відповідно до частини першої статті 4 Закону №5492-VІ, Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.
Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.
Згідно з підпунктом “а” пункту 1 частини першої статті 13 Закону № 5492-VI одним із документів Реєстру, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, зазначено паспорт громадянина України.
Відповідно до частини третьої статті 13 Закону №5492-VI зокрема, паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, містять безконтактний електронний носій.
За частинами першою, другою статті 14 Закону № 5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом.
Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону №5492-VI бланки документів, які містять безконтактний електронний носій, виготовляються відповідно до вимог державних (національних) та міжнародних стандартів та з урахуванням рекомендацій Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO) і повинні мати ступінь захисту, що унеможливлює їх підроблення. Бланки документів, які не містять безконтактного електронного носія, виготовляються відповідно до вимог державних (національних) та міжнародних стандартів і повинні мати ступінь захисту, що унеможливлює їх підроблення.
Згідно із частиною другою статті 15 Закону № 5492-VI бланки документів, якщо інше не визначено цим Законом, виготовляються за єдиними зразками та технічними описами, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Підстави, за яких уповноважений суб'єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, має право відмовити заявникові у видачі документа, встановлено в частині сьомій статті 16 Закону № 5492-VI.
Згідно з частинами першою, другою статті 21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини четвертої статті 21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Перелік інформації, яка вноситься до паспорта громадянина України, визначено у частині сьомій статті 21 Закону № 5492-VI. Він містить, зокрема: унікальний номер запису в Реєстрі; відцифрований образ обличчя особи; відцифрований підпис особи.
Поряд із цим, у статті 7 Закону № 5492-VI визначено перелік інформації про особу, яка вноситься до Реєстру, в якій, крім зазначеного, передбачено, що у разі оформлення паспорта громадянина України до Реєстру за згодою особи вносяться також відцифровані відбитки пальців рук особи (пункт 13 частини першої статті 7).
Інформація, яку тут виокремлено, у розумінні пункту 2 частини першої статті 3 Закону № 5492-VI, є біометричними даними, параметрами, тобто сукупністю даних про особу, зібраних на основі фіксації її характеристик, що мають достатню стабільність та істотно відрізняються від аналогічних параметрів інших осіб.
Відповідно до частини шостої статті 7 Закону №5492-VI забороняється вимагати від осіб та вносити до Реєстру інформацію, не передбачену цим Законом. Забороняється вимагати від осіб персональні дані, що свідчать про етнічне походження, расу, політичні, релігійні чи інші переконання, звинувачення у скоєнні злочину або засудження до кримінального покарання, а також дані щодо здоров'я або статевого життя.
На виконання положень частини другої статті 15 та абзацу другого частини другої статті 21 Закону №5492-VI Кабінет Міністрів України 25.03.2015 прийняв Постанову № 302 “Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України” (надалі, також - Постанова № 302) (у редакції, викладеній згідно з постановою КМ України від 26.10.2016 року №745), якою затвердив:
- зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2;
- зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4;
- Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України.
За змістом пункту 2 Постанови №302 із застосуванням засобів Реєстру запроваджено:
- з 1 січня 2016 року - оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 р. № 2503-XII;
- з 1 листопада 2016 року оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
Пунктом 3 Постанови № 302 установлено, що до завершення роботи із забезпечення в повному обсязі територіальних підрозділів ДМС матеріально-технічними ресурсами, необхідними для оформлення і видачі паспорта громадянина України, зразки бланків якого затверджено цією постановою, паспорт громадянина України може оформлятися з використанням бланка паспорта громадянина України у формі книжечки; прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 01 листопада 2016 року припиняється.
Відповідно до пунктів 1, 2 додатка 2 “Технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм” до Постанови №302 бланк паспорта громадянина України (далі - паспорт) виготовляється у формі пластикової картки типу ID-1, що містить безконтактний електронний носій.
У паспорт імплантовано безконтактний електронний носій, який відповідає вимогам нормативних документів України у сфері технічного та криптографічного захисту інформації. Безконтактний електронний носій відповідає вимогам стандарту ISO/IEC 14443 щодо запису і зчитування даних.
До безконтактного електронного носія вноситься інформація, яка зазначена на лицьовому та зворотному боці паспорта, біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя, відцифрований підпис особи), а також дані щодо забезпечення захисту інформації, що внесена на безконтактний електронний носій, відповідно до вимог Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус”.
Пунктом 131 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України визначено, що до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті, вноситься така інформація: інформація, зазначена в зоні візуальної перевірки паспорта; додаткова змінна інформація (про місце проживання, про народження дітей, про шлюб і розірвання шлюбу, про зміну імені, у разі наявності - інформація про РНОКПП або повідомлення про відмову від його прийняття (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття зазначеного номера та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу). У разі наявності повідомлення про відмову від РНОКПП у відповідному полі проставляється слово “відмова”. У разі відсутності інформації відповідне поле не заповнюється; біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук (за згодою особи); засоби кваліфікованого електронного підпису (у разі оформлення паспорта особі, яка досягла 18-річного віку) та засоби шифрування в порядку, встановленому законодавством.
Інформація вноситься до безконтактного електронного носія відповідно до рекомендацій Міжнародної організації цивільної авіації (IКAO) Doc 9303.
Оцінюючи аргументи позивачки про те, що відмовою у видачі паспорта у формі книжечки відповідач грубо порушив право на свободу світогляду і віросповідання, добровільне волевиявлення у питанні обробки персональних даних її сина, суд зауважує таке.
Так, правові відносини, пов'язані із захистом і обробкою персональних даних регулює Закон України “Про захист персональних даних”; цей закон спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв'язку з обробкою персональних даних. Відповідно до статті 11 цього Закону підставами для обробки персональних даних є як згода суб'єкта персональних даних на обробку його персональних даних, так і дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень чи необхідність виконання ним обов'язку, який передбачений законом. Обробка територіальними підрозділами ДМС персональних даних заявника, що передує видачі цій особі паспорта громадянина України, а також ведення Реєстру є обробкою персональних даних на підставі закону (в цьому випадку Закону №5492-VI) на виконання покладених законом обов'язків. Отже, в цьому випадку такі дії територіального підрозділу ДМС не потребують згоди суб'єкта персональних даних.
Закон №5492-VI визначає види інформації про особу (персональних даних), яка:
- вноситься до Реєстру “по замовчуванню”, оскільки необхідна державі для ідентифікації своїх громадян;
- вноситься до Реєстру за згодою особи (напр. відцифровані відбитки пальців рук особи);
- не вноситься до Реєстру (обробка та внесення якої заборонена): про етнічне походження, расу, політичні, релігійні чи інші переконання, звинувачення у скоєнні злочину або засудження до кримінального покарання, а також дані щодо здоров'я або статевого життя.
Суд вважає, що технічний прогрес та швидка зміна суспільних відносин за останні десятиліття, що зумовили запровадження державою електронних баз даних у формі електронних реєстрів (на зміну паперовим картотекам), а також запровадження в 2012 році нових форм документів для ідентифікації особи (зокрема, й паспорта громадянина України у формі ID-картки на заміну паперової книжечки) не впливає на гарантовані Конституцією України права особи і не перешкоджає виконанню нею свого обов'язку отримати паспорт громадянина України.
Оцінюючи аргументи позивача, що отримання ID-1 пластикової картки є її правом, а не зобов'язанням, а форма паспорта у вигляді паспортної книжечки є чинна суд керується такими міркуваннями:
Конституція України в Розділі ІІ “Права, свободи та обов'язки людини і громадянина” передбачає низку прав особи, серед яких:
- на свободу світогляду і віросповідання (стаття 35);
- направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк (стаття 40);
- знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (стаття 32);
- право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55).
Водночас ні Конституція України, ні закони України не передбачають права громадянина України на “отримання документів” чи права на “отримання документів певної форми”.
Відповідно до положень статті 21 Закону № 5492-VI отримання паспорта громадянина України є обов'язком (а не правом) кожного громадянина України, який досяг чотирнадцятирічного віку.
Відповідно до положень статей 290, 291 КАС України:
- у рішенні суду, ухваленому за результатами розгляду зразкової справи, Верховний Суд додатково зазначає: 1) ознаки типових справ; 2) обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права та порядок застосування таких норм; 3) обставини, які можуть впливати на інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі.
- при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Велика Палата Верховного Суду при розгляді зразкової справи №806/3265/17 (Пз/9901/2/18) визначила такі ознаки типової справи:
а) позивач - фізична особа, якій територіальним органом ДМС України відмовлено у видачі паспорту у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ;
б) відповідач - територіальні органи ДМС України;
в) предмет спору - вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв'язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов'язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.
Отже, аргументи відповідача про невідповідність цієї справи ознакам типової справи є помилковими, оскільки Верховний Суд не визначив наявність/відсутність раніше внесених в Єдиний державний демографічний реєстр відомостей про особу обставиною, яка може впливати на інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі. Суд визнає, що з огляду на зміст заяви позивачки до територіального органу ДМС та зміст отриманої нею відповіді ця справа є типовою.
При прийнятті цього рішення суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду при розгляді зразкової справи № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18). Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.09.2018:
- визнала протиправною відмову Коростенського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області у видачі особі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ; зобов'язала Коростенський районний відділ Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області оформити та видати особі паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України № 2503-ХІІ;
- мотивувала своє рішення тим, що норми Закону №5492-VI, на відміну від норм Положення №2503-XII (що теж діяло на момент виникнення спірних правовідносин), не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім'я та по-батькові та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було “встановлене законом”) не було “необхідним у демократичному суспільстві” у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя, у контексті неможливості реалізації права на власне ім'я, що становить порушення статті 8 Конвенції;
- вказала, що позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.
Велика Палата Верховного Суду наголосила, що її правові висновки у цитованій зразковій справі належить застосовувати в адміністративних справах щодо звернення осіб до суду з позовом до територіальних органів ДМС України з вимогами видати паспорт громадянина України у формі книжечки, у зв'язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.
Суд зауважує, що не поділяє такий підхід до правозастосування та вважає переконливими доводи, викладені в окремій думці суддів Великої Палати Верховного Суду Антонюк Н.О. та Прокопенко О.Б. (http://www.reestr.court.gov.ua/Review/77068299). Суд переконаний, що громадянин України в принципі не наділений “правом на отримання паспорта у вигляді книжечки” чи в будь-якій іншій формі, а натомість при досягненні певного віку зобов'язаний отримати паспорт громадянина України у визначеній державою формі. Підходи держави щодо законодавчого наділення територіальних підрозділів ДМС повноваженнями щодо обробки персональних даних громадян, що передує видачі паспорта як документа, що забезпечує можливість ідентифікації/посвідчення особи громадянина України, суд вважає цілком пропорційними до мети надання таких повноважень; визначення Законом № 5492-VI видів “чутливих” персональних даних, які заборонено обробляти або які потребують згоди особи на їх обробку, на думку суду, є достатнім запобіжником для уникнення ситуації, в якій на особу може бути покладено особистий надмірний тягар.
Разом з тим, проаналізувавши подальші рішення Уряду щодо форми паспорта громадянина України, суд дійшов висновку про недоцільність відступлення від згаданих правових висновків Верховного Суду в зразковій справі № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18).
Так, Уряд відреагував на прийняття рішення у зразковій справі шляхом прийняття постанови Кабінету Міністрів України № 398 від 03.04.2019, якою доповнено пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302:
“Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року”.
Міністерство внутрішніх справ України відповідно до абзацу п'ятого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302, постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 №398 прийняло наказ №456 від 06.06.2019, яким затвердило Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України (надалі, також - Тимчасовий порядок № 456).
Цей Тимчасовий порядок № 456 розроблено відповідно до згаданих Постанов Уряду та Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII (в редакції Постанови Верховної Ради України від 23 лютого 2007 року №719-V). Тимчасовий порядок № 456 визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1.
Відповідно до пунктів 2, 3 розділу І, пункту 1 розділу ІІІ Тимчасового порядку № 456 паспорт оформлюється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.1994 №353 “Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України”. Паспорт оформлюється особі, яка досягла 16-річного віку, на підставі заяви про видачу паспорта громадянина України (далі, також - заява) за зразком, наведеним у додатку 1 до цього Тимчасового порядку, поданої нею особисто. Заява є згодою на обробку персональних даних згідно із Законом України “Про захист персональних даних”. Під час заповнення заяви особою або її законним представником (далі - заявник) працівник територіального підрозділу ДМС інформує заявника про вимоги Закону України “Про захист персональних даних”. Для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку, або її законний представник (далі - заявник) подає: 1) заяву; 2) рішення суду; 3) свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави; 4) оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків (або одного з них), що на момент народження особи перебували(в) у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України). У разі відсутності таких документів або в разі, якщо батьки (чи один із батьків) такої особи на момент її народження були (був) іноземцями(ем) або особами(ою) без громадянства, або в разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України; 5) дві фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см; 6) довідку про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання особи; 7) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб); 8) посвідчення про взяття на облік бездомної особи, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб).
Отже, з огляду на положення пункту першого розділу І Тимчасового порядку №456, вказаний вище перелік документів може бути подано особою, яка досягла 16-річного віку (або її законного представника, якщо така особа визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною), разом із заявою за зразком, наведеним у додатку 1 до цього Тимчасового порядку, де-факто вже на виконання рішення суду про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року особі, засвідченого в установленому законодавством порядку. Тобто, вказані документи, зокрема й оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків, мають бути подані особою, яка бажає оформити паспорт громадянина України вперше, разом з рішенням суду.
Отже, оспорені дії структурного підрозділу відповідача формально відповідають вимогам Тимчасового порядку № 456.
Проте, за сукупності встановлених у цій справі обставин та правового регулювання, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18), для реальної можливості реалізації позивачкою, в інтересах її неповнолітнього сина, вказаних вище вимог Тимчасового порядку №456, необхідно зобов'язати Управління ДМС України в Івано-Франківській області видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII.
З огляду на викладені мотиви суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
У зв'язку із тим, що позивачка звільненена від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", що підтверджується посвідченням Серії НОМЕР_2 від 19.09.2022, а доказів понесення нею будь-яких інших витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не надано, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 241-246, 250, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області в особі Яремчанського відділу Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області оформити та видати ОСОБА_2 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України №2503-ХІІ від 26.06.1992.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ;
відповідач - Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області, адреса: вулиця Академіка Гнатюка, 29, м. Івано-Франківськ, 76010, код ЄДРПОУ - 37794486.
Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.