01 грудня 2022 року Справа № 280/5499/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368)
Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-б, м. Запоріжжя, 69057)
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
15.09.2022 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі -відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач 2), в якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо не зарахування періоду проходження позивачем військової служби з 25.05.1992 року по 04.08.1992 року та періодів роботи ОСОБА_1 , з 14.09.1992 року по 01.02.1993 року у Нікопольському заводі залізобетонних конструкцій №27 та з 05.08.1995 року по 25.10.1998 року у ПП «Кварт»;
скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві від 29.07.2022 року №083950013256 про відмову в перерахунку ОСОБА_1 , пенсії по інвалідності з урахуванням періоду проходження військової служби з 25.05.1992 року по 04.08.1992 року та періодів роботи з 14.09.1992 року по 01.02.1993 року у Нікопольському заводі залізобетонних конструкцій №27 та з 05.08.1995 року по 25.10.1998 року у ПП «Кварт»;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві здійснити перерахунок ОСОБА_1 , пенсії по інвалідності, згідно статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування» №1058, з дня виникнення в нього права на пенсію по інвалідності, а саме - з 25.05.2022 року, на підставі поданих документів, зарахувавши до загального стажу періоди проходження військової служби з 25.05.1992 року по 04.08.1992 року та періодів роботи з 14.09.1992 року по 01.02.1993 року у Нікопольському заводі залізобетонних конструкцій №27 та з 05.08.1995 року по 25.10.1998 року у ПП «Кварт».
Ухвалою суду від 16.09.2022 позовну заяву було залишено без руху на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та встановлено відповідачу термін для усунення недоліків. Позивачем через канцелярію суду надані документи на виконання ухвали суду, якими були усунуті недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 30.09.2022 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Позивач з 25.05.2022 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 (далі-Закон №1058).
Позивач зазначає, що при отриманні розрахунку стажу, здійсненого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області, йому стало відомо, що відповідачем до загального страхового стажу позивача не зараховано періоди трудової діяльності, а саме: період проходження позивачем військової служби з 25.05.1992 року по 05.08.1992 року; період роботи у Нікопольському заводі залізобетонних конструкцій №27 з 14.09.1992 року по 01.02.1993 року; період робота у ПП «Кварт» з 05.08.1995 року по 25.10.1998 року.
26.07.2022 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою щодо перерахунку пенсії згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 27.07.2022 №083950013256 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зазначено наступне: «…Управлінням розглянуті документи, додані до заяви, а саме довідка від 16.03.1998 №4/637 про проходження військової служби та встановлено, що в наданій довідці міститься виправлення в періоді проходження військової служби, а також зі зворотного боку запис про виправлення не завірений печаткою згідно чинного законодавства. Враховуючи зазначене, гр. ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії в частині до рахування стажу відповідно до проходження військової служби у зв'язку з відсутністю підстав….».
Крім того, листом від 29.07.2022 року №7446-7523/13-02/8-0800/22 Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повідомило позивача, що період роботи у Нікопольському заводі залізобетонних конструкцій №27 з 14.09.1992 року по 01.02.1993 року, а також період роботи у ПП «Кварт» з 05.08.1995 року по 25.10.1998 року не враховано до страхового стажу, оскільки відсутні коли ЄДРПОУ підприємств на печатках у трудовій книжці, а також рекомендовано надати уточнюючі довідки про періоди роботи на підприємствах із зазначенням посад, номерів та дат наказів про прийняття, переведення та звільнення.
Позивач вважаючи відмову відповідачів щодо не зарахування спірних періодів проходження військової служби та періодів трудової діяльності у Нікопольському заводі залізобетонних конструкцій та у ПП «Кварт» до загального страхового стажу протиправною звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV).
Відповідно до ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі Закон №1788-ХІІ) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Відповідно до ч. 1 ст.2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Аналогічні норми стосовно зарахування до стажу часу проходження військової служби кореспондуються в абзаці 2 пункту- 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 за № 2011-Х
Постановою Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії" на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» від 12 вересня 1991 року №1545-ХХІІ встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території' республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.
Отже, вищезазначені положення законодавства застосовуються і до громадян, які проходили військову службу до прийняття зазначених законів України.
Згідно ст. 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Також, у відповідності до ст. 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Судом встановлено, що відповідач при призначенні позивачу пенсії за віком не зарахував до його страхового стажу період проходження позивачем військової служби з 25.05.1992 року по 05.08.1992 року, оскільки в наданій довідці міститься виправлення в періоді проходження військової служби, а також зі зворотного боку запис про виправлення не завірений печаткою згідно чинного законодавства; період роботи у Нікопольському заводі залізобетонних конструкцій №27 з 14.09.1992 року по 01.02.1993 року та у ПП «Кварт» з 05.08.1995 року по 25.10.1998 року, оскільки відсутні коли ЄДРПОУ підприємств на печатках у трудовій книжці, а також рекомендовано надати уточнюючі довідки про періоди роботи на підприємствах із зазначенням посад, номерів та дат наказів про прийняття, переведення та звільнення.
Надаючи оцінку таким діям відповідача, суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок).
Відповідно до п. 1 Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно норм законодавства, чинного у спірний період роботи позивача, а саме: Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженої постановою Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань від 20.06.1974 №162 (далі - Інструкція № 162) було визначено порядок ведення трудових книжок.
З 29.07.1993 порядок ведення трудових книжок регулюється Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі Інструкція №58), яка містить аналогічні вимоги щодо внесення записів до трудових книжок що й Інструкція №162.
Відповідно до п. 2.5 Інструкції № 162 у випадку виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення виправлення здійснюється адміністрацією того підприємства, де було внесено відповідний запис. Адміністрація за новим місцем роботи зобов'язана надати працівнику необхідну допомогу в цьому. Аналогічна правова позиція висловлена у п. 2.6 Інструкції № 58.
Згідно п. 2.8 Інструкції № 162 виправлені відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення і т. ін. мають повність відповідати оригіналу наказу або розпорядження. У випадку втрати наказу або розпорядження або невідповідності їх фактично виконуваній роботі виправлення відомостей про роботу здійснюється на основі інших документів, що підтверджують виконання робіт, що не вказані в трудовій книжці. Аналогічна правова позиція висловлена у п. 2.9 Інструкції № 58.
Відповідно до п.2.2 Інструкції №162, заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства у присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу.
У трудову книжку вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: нагородження орденами і медалями, присвоєння почесних звань; заохочення за успіхи в роботі, що застосовуються трудовим колективом, а також нагородження і заохочення, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і статутами про дисципліну; інші заохочення відповідно до чинного законодавства; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Стягнення до трудової книжки не заносяться.
Згідно з п.2.3. Інструкції №162, всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільнені - в день звільнення та повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Пунктом 2.11 Інструкції №162 встановлено, що після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей.
Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після того ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
Аналогічні за змістом вимоги встановлені пунктом 2.12 Інструкції № 58.
Відповідно до пункту 2.12 Інструкції № 162 зміна записів в трудових книжках про прізвище, ім'я, по-батькові та дату народження здійснюються адміністрацією за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім'я, по-батькові, тощо) з посиланням на дату та номер цих документів. Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, попереднє прізвище чи ім'я, по-батькові, дата народження та записуються нові дані. Посилання на відповідні документи записуються на внутрішній стороні обкладинки та засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів. В такому ж порядку за необхідності вносяться зміни у відомостях щодо освіти, професії, спеціальності.
Аналогічні за змістом вимоги містяться у пункті 2.13 Інструкції № 58.
Також, пунктом 2.13 Інструкції №162 визначено, що у графі 3 розділу «Відомості про роботу» у вигляді заголовка, пишеться повне найменування підприємства. Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу.
У графі 3 пишеться: «Прийнятий або призначений в такий-то цех, відділ, підрозділ, ділянку, виробництво» із зазначенням їх конкретного найменування, а також найменування роботи, професії або посади і присвоєного розряду.
Згідно з 4.1 Інструкції №162, при звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження і заохочення, внесені в трудову книжку за час роботи в даному підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
Таким чином, аналіз вказаних вище правових норм дозволяє дійти до висновку, що обов'язок щодо внесення достовірних відомостей про працівника під час заповнення трудової книжки покладається на роботодавця або уповноважену ним особу, які здійснюють заповнення трудової книжки вперше, а не на працівника, а тому наявність таких недоліків в трудовій книжці позивача не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу останнього періодів роботи згідно з записами в трудовій книжці, виконаними у відповідності до вимог Інструкцій № 162 та № 58.
Крім того, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України Про трудові книжки працівників від 27.04.1993 №301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання.
Отже, працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.
Вищенаведене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові №687/975/17 від 21.02.2018.
Згідно записів трудової книжки позивача НОМЕР_2 , судом встановлено, що позивач з 25.05.1992 року по 05.08.1992 року проходив військову службу у Збройних силах.
Вказане підтверджується також Довідкою, виданою замість військового квитка №4/637 від 16.03.1998 року.
З 14.09.1992 року по 01.02.1993 року позивач безперервно працював у Нікопольському заводі залізобетонних конструкцій №27 електриком 3 розряду у краноремонтному цеху. З 05.08.1995 року по 25.10.1998 року безперервно працював у ПП «Кварт».
В той же час, відповідно до трудової книжки позивача вбачається, що в записі №5 від 01.02.1993 року про звільнення позивача є виправлення у даті звільнення. Однак, у графі «На підставі чого внесено запис (документ, його дата та номер)» міститься номер наказу про переведення позивача до іншого підприємства та вказано «Приказ №22 от 01.02.1993г». Тобто, чітко зазначена дата наказу про переведення.
У записах №13 та 14 чітко, без виправлень, зазначені дати прийняття позивача та звільнення з ПП «Кварт»: наказ про прийняття заступника начальника цеху по технологічній частині виготовлення товарів народного споживання на ділянці нових видів виробів та перспективних технологій №128 від 04.08.95 та наказ про звільнення №143 від 25.10.1998.
Дійсно, ані у записі уповноваженої особи відділу кадрів Нікопольського заводу залізобетонних конструкцій №27, ані у записі уповноваженої особи відділу кадрів ПП «Кварт» на печатці не зазначений код ЄДРПОУ підприємства.
Проте, суд наголошує, що працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.
Та обставина, що на печатці підприємства відсутній ідентифікаційний код суб'єкта підприємницької діяльності, не робить документи, які засвідчені нею, неправдивими. Позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірних періодів роботи, та ці записи є належними та допустимим доказами для підтвердження його трудового стажу.
Крім того, суд зазначає, що позивач зі свого боку вживав всіх можливих заходів для підтвердження спірних періодів своєї трудової діяльності.
Так, у червні 2022 року позивач звертався до Архівного відділу Нікопольської міської ради та до Архівного управління Запорізької міської ради щодо підтвердження спірних періодів роботи на зазначених ліквідованих підприємствах щодо підтвердження його страхового стажу, однак, архівною довідкою Архівного відділу Нікопольської міської ради від 21.06.2022 року №1218 та архівною довідкою Архівного управління Запорізької міської ради від 30.06.2022 року №04-25/Б- 85 позивачу було повідомлено, що документи Нікопольського заводу залізобетонних конструкцій №27 та ПП «Кварт» на зберігання до архівного відділу Нікопольської міської ради та управління Запорізької міської ради не надходили, тому надати довідку про підтвердження стажу роботи на зазначених підприємствах, немає можливості.
Суд зазначає, що орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Однак, відповідач не вчинив жодних дій, спрямованих на отримання додаткових відомостей, на підтвердження обґрунтованості та достовірності, або уточнення даних, що містяться у поданих позивачем документах, в яких зазначені періоди проходження позивачем військової служби, а також періодів роботи, зокрема, у записах трудової книжки та довідці замість військового квитка.
Відповідач відмовляючи позивачу у зарахуванні спірних періодів трудового стажу не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі №754/14898/15-а.
Відтак, суд приходить до висновку, що відповідач 1 протиправно не зарахував до страхового стажу позивача період проходження військової служби з 25.05.1992 року по 05.08.1992 року, а відповідач 2- період роботи у Нікопольському заводі залізобетонних конструкцій №27 з 14.09.1992 року по 01.02.1993 року; період роботи у ПП «Кварт» з 05.08.1995 року по 25.10.1998 року, оскільки такий підтверджується його трудовою книжкою.
Вирішуючи питання щодо органу Пенсійного фонду, який має обов'язок щодо поновлення порушеного права позивача, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення» призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.
За правилами ст. 82 цього Закону документи про призначення пенсій розглядаються органом, що призначає пенсії (стаття 81), не пізніше 10 днів з дня їх надходження.
Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 1058-IV, як зазначено в його преамбулі, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.
Частиною п'ятою статті 45 Закону № 1058-IV визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган ПФУ та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Статтею 44 Закону № 1058-IV врегульований порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії.
Відповідно до ч.1 ст.44 Закону № 1058-IV в редакції на час виникнення спірних правовідносин призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
На виконання названих норм Закону № 1058-IV постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846).
Відповідно до п.1.1 Порядку 22-1 в редакції на час звернення позивачки до органу Пенсійного фонду із заявою від 26.07.2022 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Відповідно до розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 в редакції Постанови Пенсійного фонду № 25-1 від 16.12.2020, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 за № 339/35961, заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію (п.4.1 Порядку№ 22-1).
Пунктом 4.2 цього Порядку № 22-1 передбачено, що при прийманні документів працівник сервісного центру, в тому числі: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до п. 4.3 Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Пунктом 4.8 Порядку № 22-1 передбачено, що заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Про захист персональних даних». Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій.
Пунктом 4.10 Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Таким чином, з 01.04.2021 органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення та перерахунки пенсій, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», суть якого полягає в опрацюванні заяв про призначення пенсій територіальними органами Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає особа.
В спірному випадку заява позивача про призначення пенсії розглянута за принципом екстериторіальності головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві, за результатом якої прийнято оскаржуване рішення про відмову у призначенні пенсії. І саме головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві у цьому спорі є органом, що призначає пенсію.
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що відповідальним за опрацювання заяви позивача та прийняття відповідного рішення є, в даному випадку, визначений у встановленому порядку територіальний орган Пенсійного фонду - головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у зв'язку із чим суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням раніше сплачених сум) ОСОБА_1 , пенсії по інвалідності, з 25.05.2022 року, зарахувавши до страхового стажу ОСОБА_1 період проходження військової служби з 25.05.1992 року по 05.08.1992 року.
При цьому, враховуючи, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві рішення про відмову в зарахуванні періодів роботи позивача з 14.09.1992 по 01.02.1993 на Нікопольському заводі залізобетонних конструкцій №27 та з 05.08.1995 по 25.10.1998 у ПП «Кварт» не приймалось, а відповідне рішення прийнято Головним управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, яке оформлене листом від 29.07.2022№7446-7523/Б-02/8-0800/22, суд вважає за необхідне зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи у Нікопольському заводі залізобетонних конструкцій №27 з 14.09.1992 року по 01.02.1993 року та період роботи у ПП «Кварт» з 05.08.1995 року по 25.10.1998 року.
Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) -задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві від 29.07.2022 року №083950013256.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу періодів роботи з 14.09.1992 року по 01.02.1993 року у Нікопольському заводі залізобетонних конструкцій №27 та з 05.08.1995 року по 25.10.1998 року у ПП «Кварт».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи у Нікопольському заводі залізобетонних конструкцій №27 з 14.09.1992 року по 01.02.1993 року; період роботи у ПП «Кварт» з 05.08.1995 року по 25.10.1998 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням раніше сплачених сум) ОСОБА_1 , пенсії по інвалідності, з 25.05.2022 року, зарахувавши до страхового стажу ОСОБА_1 період проходження військової служби з 25.05.1992 року по 05.08.1992 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 496,20 грн. (чотириста дев'яносто шість гривень 20 коп.) коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368).
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 496,20 грн. (чотириста дев'яносто шість гривень 20 коп.) коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення виготовлено в повному обсязі 01.12.2022.
Суддя О.В. Конишева