01 грудня 2022 року о/об 10 год. 35 хв.Справа № 280/6052/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Шевченко С.О., розглянувши у місті Запоріжжі за правилами спрощеного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до 7 прикордонного Карпатського загіну Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України ( НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ 14321653)
про визнання протиправним та скасування рішення,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) до 7 прикордонного Карпатського загіну Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України ( НОМЕР_2 ) (надалі - відповідач), в якому позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати ухвалене начальником 4 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби «Шегині» старшим лейтенантом Ольгою Анатоліївною Павлюк Рішення б/н від 31.08.2022 про відмову позивачу у перетинанні Державного кордону України.
У позовній заяві зазначено наступне. 31.08.2022 позивач прибув до міжнародного автомобільного пункту пропуску «Шегині» для перетинання державного кордону України з метою навчання в іноземному вузі. Для підтвердження права перетинання кордону позивач надав інспектору прикордонного кордону наступні документи: - паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_3 , виданий 20.01.2020, в якому містилися віза Республіки Польща від 29.08.2022 з правом перебування на території Польщі до 29.08.2023 як студента; посвідчення про приписку до призовної дільниці військовозобов'язаного №26/236-Х-03/6 від 10.09.2020 Хортицьким РТЦК та СП міста Запоріжжя, в якому зазначено, що позивач має право на відстрочку. Також, позивачем подано довідку Хортицького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки міста Запоріжжя №2/116 від 04.08.2022 для виїзду за кордон здобувачів фахової передвищої та вищої освіти, асистентів-стажистів, аспірантів, які навчаються за денною або індивідуальною формами здобуття освіти, видану позивачу, згідно якої він має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. При цьому, у довідці зазначено про відсутність заперечень щодо виїзду з України у встановленому порядку для продовження навчання за кордоном. Також, позивачем надано нотаріально засвідчений переклад довідки про прийняття іноземця на навчання, в якій зазначено виклик на навчання з 01.10.2022, платіжне доручення на оплату навчання, договір страхування подорожуючих за кордон. Однак, 31.08.2022 начальником 4 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби «Шегині» старшим лейтенантом ОСОБА_2 було прийнято рішення бн від 31.08.2022 про відмову у перетинанні Державного кордону України. Так, в рішенні зазначено, що позивач не зміг надати на паспортний контроль документи, що підтверджують підставу для виїзду за кордон. Позивач вважає зазначене рішення протиправним. Відповідачем в оскаржуваному рішенні не зазначено жодної з визначених ст.6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" підстави для тимчасового обмеження позивачу права на виїзд з України. Також, у рішенні про відмову не визначено, які саме документи на підтвердження підстави для виїзду за кордон позивач не зміг надати на паспортний контроль. При цьому, в оскаржуваному рішенні не надано оцінку поданим позивачем документам на підтвердження підстави для виїзду за кордон. Крім того, рішенням голови Державної прикордонної служби, згідно розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 03.04.2022 за №23 -7913/0/06-22, обмеження щодо заборони на період дії правового режиму воєнного стану на виїзд за межі території України не застосовуються до громадян України чоловіків віком від 18 до 60 років, які є здобувачами фахової передвищої та вищої освіти, асистентів стажистів, аспірантів та докторантів, що навчаються за кордоном за денною або дуальною формами здобуття освіти. При цьому, листом головнокомандуючого Збройних Сил України від 24.03.2022 за №300/1/С/962 вказано територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки (які входять до сфери управління Міністерства оборони України) стосовно призовників військовозобов'язаних, яким надано відстрочку від призову для продовження навчання, зокрема за кордон, у відповідності до частин 9, 15 ст.17 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та абз.18 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у військово-облікових документах зробити відповідні записи щодо надання їм відстрочки від призову (призову за мобілізацією), та надання дозволу відповідного керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки для виїзду закордон.
Позивач підтримав позовну заяву.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне. 31.08.2022 для перетину державного кордону ОСОБА_1 , яким зазначено в позовній заяві, було надано паспорт громадянина України для виїзду за кордон серія НОМЕР_3 від 20.01.2020, перекладені та нотаріально завірені документи про зарахування/навчання особи в закордонному вузі, військово-обліковий документ, довідку видану територіальним центром комплектування та соціальної підтримки для виїзду за кордон. В ході перевірки документів було встановлено відсутність документу, який би посвідчував приналежність позивача до категорії осіб, які звільненні від мобілізації та підпадають під дію «Правил перетинання державного кордону громадянами України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.1995 за №57 (у редакції, на час виникнення спірних відносин). Як вбачається з оскаржуваного рішення, у зв'язку із Законом України «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», а також Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 року» громадянина ОСОБА_1 тимчасово обмежено у праві виїзду з України, у зв'язку з відсутністю підстав на право перетинання державного кордону, так як вищезазначений громадянин не зміг надати на паспортний контроль документи, що підтверджують підставу для виїзду за кордон. Громадяни чоловічої статті віком від 18 до 60 років, які є здобувачами професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти в Україні не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, але, з урахуванням приписів п.2-6 «Правил перетинання державного кордону громадянами України», затвердженого 27.01.1995 постановою Кабінету Міністрів України №57 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.2010 за №724), дана категорія не має права виїжджати за кордон, так як ця категорія зазначена в абз.2 ч.3 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Також у позовній заяві позивач посилається на лист Головнокомандувача Збройних Сил України від 24.03.2022 за №300/1/С/962. У цьому листі було визначено порядок дій щодо громадян України «які навчаються у закладах освіти за кордоном та на час оголошення мобілізації перебували на території України, та не можуть в установленому порядку виїхати за межі України для продовження навчання». З метою врегулювання зазначеного питання органам військового управління надано вказівку територіальними центрам комплектування та соціальної підтримки, щодо порядку дій а саме з такою категоріє громадян, а не для громадян України, які вступили у заклади освіти за кордоном після оголошення мобілізації. Ураховуючи зазначене, йдеться виключно про студентів, які станом на 24.02.2022 навчались у закладах освіти за кордоном. Наведене дає підстави для висновку про те, що станом на час виникнення спірних у цій справі відносин в Україні діяв воєнний стан та було оголошено загальну мобілізацію, а тому конституційне право громадян України на вільне залишання території України обмежувалось законодавством.
Відповідач проти позовної заяви заперечував.
Ухвалою судді від 24.10.2022 в адміністративній справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
У Рішенні від 31.08.2022 про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку, зокрема, зазначено: «… Згідно з частиною першою статті 14 Закону України "Про прикордонний контроль" начальником 4 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби «Шегені» (тип А) старшим лейтенантом ОСОБА_2 , як уповноваженою службовою особою підрозділу охорони державного кордону: 1.ПРИЙНЯТО РІШЕННЯ ПРО ВІДМОВУ У ПЕРЕТИНАННІ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ НА ВИЇЗД З УКРАЇНИ ГРОМАДЯНИНУ УКРАЇНИ: Прізвище: Холодний; Ім'я: Богдан. Дата, місяць, рік народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , документ, що посвідчує особу: паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_3 виданий 20.01.20 року, у зв'язку із Законом України «Про правовий режим военного стану», Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», а також Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про ведення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 року»» громадянина України ОСОБА_3 тимчасово обмежено у праві виїзду з України, з відсутністю підстав на право перетинання державного кордону, так як вищезазначений громадянин не зміг надати на паспортний контроль документи, що підтверджують підставу для виїзду за кордон. 2.Рішення набирає чинності невідкладно. 3.Про прийняте рішення доповів начальнику 7 прикордонного Карпатського загону. 4.Згідно зі статтею 4 Закону України «Про звернення громадян», частиною третьою статті 14 Закону України «Про прикордонний конгроль» особа, якій відмовлено у перетинанні державного кордону, має право оскаржити це рішення за належністю до начальника 7 прикордонного Карпатського загону, що знаходиться м.Львів, вул.Личаківська, 74 (79010), або до суду. Оскарження зазначеного рішення не зупиняє його дії. Оскаржене рішення може бути скасовано чи змінено начальником 7 прикордонного Карпатського загону, або скасовано та визнано судом нечинним. 5.Рішення оформлено у двох примірниках, кожен з них має однакову юридичну силу. …».
Судом досліджено: Паспорт громадянина України № НОМЕР_4 ОСОБА_1 ; Довідку про внесення відомостей до єдиного державного демографічного реєстру від 06.10.2021 за №872786-2021; Паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_3 ОСОБА_1 з візою Польщі від 30.08.2022 для студента; Довідку для виїзду за кордон здобувачів фахової перед вищої та вищої освіти, асистентів-стажистів, аспірантів та докторантів, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти від 04.08.2022 за №2/116, видану Хортицьким районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки; Посвідчення про приписку до призовної дільниці №26/236-Х-03/6; Довідку про прийняття іноземця на навчання на денній формі від 01.08.2022 за №REF-2249328, видану Університетом банківської справи в Познані, з нотаріально засвідченим перекладом; Платіжні доручення в іноземній валюті від 26.07.2022 за №220726/COR/21380 та від 12.08.2022 за №220812/COR/38649; Договір страхування подорожуючих за кордон №EMB.11004102 від 03.08.2022; інші матеріали справи.
При вирішенні спору по суті суд виходить з зазначеного вище та викладеного нижче.
У ст.33 Конституції України проголошено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. (…).
Водночас, у ст.64 Конституції України зазначено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введений воєнний стан.
При цьому, у п.3 Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 «Про введення воєнного стану» вказано, що у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Як зазначено у ст.1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
У ч.1 ст.8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» зазначено, що в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: (…) 6) встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в'їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів; (…).
Згідно з ст.1 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом, та в'їхати в Україну. (…).
Відповідно до ст.2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» документами, що дають право громадянину України на виїзд з України і в'їзд в Україну, є: паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт України; службовий паспорт України; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну (дає право на в'їзд в Україну). У передбачених міжнародними договорами України випадках замість документів, зазначених у частині першій цієї статті, для виїзду з України і в'їзду в Україну можуть використовуватися інші документи.
Як зазначено у ст.3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред'явлення одного з документів, зазначених у статті 2 цього Закону. Правила перетинання державного кордону України громадянами України встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону та інших законів України.
За ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли: 1) він обізнаний з відомостями, які становлять державну таємницю, - до закінчення терміну, встановленого статтею 12 цього Закону; 3) стосовно нього у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, застосовано запобіжний захід, за умовами якого йому заборонено виїжджати за кордон, - до закінчення кримінального провадження або скасування відповідних обмежень; 4) він засуджений за вчинення кримінального правопорушення - до відбуття покарання або звільнення від покарання; 5) він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів; 9) він перебуває під адміністративним наглядом Національної поліції - до припинення нагляду. 10) він є керівником юридичної особи або постійного представництва нерезидента (згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру, наданими відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"), що не виконує встановленого Податковим кодексом України податкового обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу в сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, - до погашення суми такого податкового боргу, у зв'язку з яким таке обмеження встановлюється. Тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з України у випадках, передбачених частинами першою та шостою цієї статті, запроваджується в порядку, передбаченому законодавством. У разі запровадження такого обмеження орган, що його запровадив, в одноденний строк повідомляє про це громадянина України, стосовно якого запроваджено обмеження, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону. У разі накладення на громадянина адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого частиною сьомою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, йому тимчасово обмежується право на виїзд з України з дитиною строком на один рік з дня накладення адміністративного стягнення, крім випадку, коли є нотаріально посвідчена згода на виїзд дитини другого з батьків.
Згідно з ч.1 ст.14 Закону України «Про прикордонний контроль» іноземцю або особі без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам перетинання державного кордону на в'їзд в Україну або на виїзд з України, зазначеним у частинах першій, третій статті 8 цього Закону, а також громадянину України, якому відмовлено у пропуску через державний кордон при виїзді з України у зв'язку з відсутністю документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, в передбачених законодавством випадках або у зв'язку з наявністю однієї з підстав для тимчасового обмеження його у праві виїзду за кордон, визначених статтею 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону із зазначенням причин відмови. Уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону про прийняте рішення доповідає начальнику органу охорони державного кордону. Таке рішення набирає чинності невідкладно. Рішення про відмову у перетинанні державного кордону оформляється у двох примірниках. Один примірник рішення про відмову у перетинанні державного кордону видається особі, яка підтверджує своїм підписом на кожному примірнику факт отримання такого рішення. У разі відмови особи підписати рішення про це складається акт.
Відповідно до п.2 «Правил перетинання державного кордону громадянами України», затвердженого 27.01.1995 постановою Кабінету Міністрів України №57 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.2010 за №724) (надалі - «Правила перетинання державного кордону громадянами України»), перетинання громадянами України (далі - громадяни) державного кордону здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю (далі - пункти пропуску), якщо інше не передбачено законом, за одним з таких документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну: 1) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; 2) дипломатичний паспорт; 3) службовий паспорт; 4) проїзний документ дитини (чинний протягом строку, на який він виданий); 5) посвідчення особи моряка; 6) посвідчення члена екіпажу. У разі коли громадянин, який постійно проживає в Україні, втратив зазначені документи (далі - паспортні документи) за межами України або якщо строк дії таких документів закінчився під час перебування громадянина за межами України, або встановлено, що вони є недійсними з інших причин, документом, що дає право на в'їзд в Україну, є посвідчення особи на повернення в Україну, яке видається дипломатичним представництвом або консульською установою України за кордоном. У передбачених міжнародними договорами або законодавством України випадках перетинання громадянином державного кордону здійснюється також за іншими документами. У такому разі прикордонний контроль здійснюється у порядку, який застосовується під час надання громадянином паспортних документів. У випадках, визначених законодавством, для перетинання державного кордону громадяни крім паспортних документів повинні мати також підтверджуючі документи.
У п.12 «Правил перетинання державного кордону громадянами України» зазначено, що для здійснення прикордонного контролю громадяни подають уповноваженим службовим особам підрозділу охорони державного кордону паспортні, а у випадках, передбачених законодавством, і підтверджуючі документи без обкладинок і зайвих вкладень. Паспортні та підтверджуючі документи громадян, які перетинають державний кордон, перевіряються уповноваженими службовими особами підрозділу охорони державного кордону з метою встановлення їх дійсності та належності громадянину, який їх пред'являє. У ході перевірки документів під час виїзду з України з'ясовується наявність або відсутність підстав для тимчасового обмеження громадянина у праві виїзду за кордон. (…).
Як зазначено у п.2-6 «Правил перетинання державного кордону громадянами України», у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов'язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому - восьмому частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
При цьому, у п.2 «Змін, що вносяться до Правил перетинання державного кордону громадянами України», затверджених 01.04.2022 постановою Кабінету Міністрів України №399, зазначено: «2.Пункт 2-6 доповнити реченням такого змісту: “Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому - восьмому частини третьої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.”.».
Згідно з ч.3 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також: здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти; (…).
З огляду на викладене, за ст.3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» правила перетинання державного кордону України громадянами України встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону та інших законів України.
При цьому, відповідно до приписів п.2-6 «Правил перетинання державного кордону громадянами України», затвердженого 27.01.1995 постановою Кабінету Міністрів України №57 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.2010 за №724), ч.3 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" визначено, що норма, яка передбачає право на перетин державного кордону у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану не поширюється на військовозобов'язаних осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації - здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистентів-стажистів, аспірантів та докторантів, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти.
На думку суду, документи Державної прикордонної служби України та Міністерства оборони України (головнокомандуючого Збройних Сил України) не можуть суперечити, зокрема, наведеним вимогам ст.3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», п.2-6 «Правил перетинання державного кордону громадянами України», затвердженого 27.01.1995 постановою Кабінету Міністрів України №57 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.2010 за №724), ч.3 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Суд погоджується з наведеним відповідачем у відзиві на позовну заяву - «… В ході перевірки документів було встановлено відсутність документу, який би посвідчував приналежність позивача до категорії осіб, які звільненні від мобілізації та підпадають під дію «Правил перетинання державного кордону громадянами України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.1995 за №57 (у редакції, на час виникнення спірних відносин). … Як вбачається з оскаржуваного рішення, у зв'язку із Законом України «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», а також Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 року» громадянина ОСОБА_1 тимчасово обмежено у праві виїзду з України, у зв'язку з відсутністю підстав на право перетинання державного кордону, так як вищезазначений громадянин не зміг надати на паспортний контроль документи, що підтверджують підставу для виїзду за кордон. …».
У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене вище, позовні вимоги позивача є не обґрунтованими і не підлягають задоволенню. Доводи позивача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).
Оскільки позовна заява задоволенню не підлягає, то, відповідно, на користь позивача не можуть бути стягнуті за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до 7 прикордонного Карпатського загіну Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України ( НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ 14321653) про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити у повному обсязі.
У стягненні на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст судового рішення складено 01.12.2022.
Суддя О.О. Прасов