м. Вінниця
29 листопада 2022 р. Справа № 120/6259/22
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян Марини Бондівни, розглянувши у письмовому провадженні матеріали справи за позовом Виконувача обов'язків керівника Жмеринської окружної прокуратури в інтересах державни в особі Міністерства культури та інформаційної політики України та Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної державної адміністрації до Виконавчого комітету Копайгородської селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Виконувача обов'язків керівника Жмеринської окружної прокуратури в інтересах державни в особі Міністерства культури та інформаційної політики України та Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної державної адміністрації до Виконавчого комітету Копайгородської селищної ради, в якому позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Копайгородської селищної ради щодо невжиття заходів, спрямованих на розроблення та затвердження історико-архітектурного опорного плану смт Копайгород;
зобов'язати виконавчий комітет Копайгородської селищної ради вчинити дії відповідно до вимог законодавства, спрямовані на розроблення та затвердження історико-архітектурного опорного плану у складі генерального плану смт Копайгород.
Ухвалою суду від 15.08.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи.
14.09.2022 на адресу суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких представником відповідача заявлено клопотання про залучення Міністерства культури та інформаційної політики України та Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної державної адміністрації до участі у справі в якості співвідповідачів.
Вирішуючи заявлене клопотання, суд враховує наступне.
Частинами 1, 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Згідно з частиною 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Відповідно до частин 3-5 статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, прокурор зазначив, що діє в інтересах держави та зазначив державними органами, що уповноважені здійснювати функції держави у спірних правовідносинах Міністерство культури та інформаційної політики України та Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної державної адміністрації.
Отже, Міністерство культури та інформаційної політики України та Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної державної адміністрації набули статусу позивача у спірних правовідносинах.
При цьому, відповідно до статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Згідно з пунктом 9 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Частинами 3, 4 статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.
У позовній заяві позивачами звернуто вимоги виключно до Копайгородської селищної ради, спір у цій справі стосується бездіяльності Виконавчого комітету Копайгородської селищної ради щодо невжиття заходів, спрямованих на розроблення та затвердження історико-архітектурного опорного плану смт Копайгород. При цьому, відповідно Порядку розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 02.06.2011 № 61 історико-архітектурний опорний план розробляється на замовлення виконавчих органів місцевого самоврядування.
Враховуючи зазначене, дослідивши клопотання, матеріали справи, предмет та підстави позову, зважаючи на те, що у спірних правовідносинах Міністерство культури та інформаційної політики України та Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної державної адміністрації набули статусу позивача, клопотання відповідача про залучення співвідповідачів задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 48, 248, 294 КАС України суд, -
У задоволенні клопотання представника відповідача про залучення в якості співвідповідачів Міністерства культури та інформаційної політики України та Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної державної адміністрації до участі у справі - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Мультян Марина Бондівна