30 листопада 2022 р. Справа № 120/4009/22
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Слободонюка М.В., розглянувши у м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач), яка подана його представником - адвокатом Драгомировою О.М. (далі - представник позивача) до Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - Вінницький обласний ТЦК та СП, відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на протиправну відмову відповідача у підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області оновлених довідок про розмір його грошового забезпечення станом на 29.01.2020 та 01.01.2021 для перерахунку пенсії, додатково визначивши у ній розміри посадового окладу та окладу за військовим званням та всіх інших щомісячних видів грошового забезпечення, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 12, 13, 14 до Постанови КМ України № 704.
Позивач зазначає, що у зв'язку із скасуванням пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103) та, відповідно, відновленням попередньої редакції пункту 4 Постанови № 704 та пункту 5 і додатку 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45), він звернувся до відповідача із заявою про оформлення та направлення до ГУ ПФУ нових довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку його пенсії відповідно до постанови № 704 станом на 29.01.2020, 01.01.2021 з обов'язковим зазначенням в ній відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на календарний рік на відповідний тарифний коефіцієнт. На думку позивача, визнання нечинним постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 пункту 6 постанови № 103 є тим юридичним фактом із настанням якого у відповідач виник обов'язок оформити та надіслати до органів Пенсійного фонду України оновлену довідку про розмір його грошового забезпечення. Цього обов'язку відповідач не виконав, повідомивши про відсутність підстав для оформлення нових довідок, що, на переконання позивача, порушує його право на належне пенсійне забезпечення.
Ухвалою від 25.05.2022 судом відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін (у письмовому провадженні). Крім того, встановлені сторонам строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення.
Надалі, ухвалою суду від 26.05.2022 на підставі положень п. 5 ч. 2 ст. 236 КАС України зупинено провадження в справі до набрання законної сили рішенням Верховного Суду в адміністративній справі № 500/1813/21.
У подальшому, ухвалою суду від 09.09.2022 провадження у справі було поновлено. А отже, згідно ч. 2, 3 ст. 237 КАС України з цього дня продовжився перебіг процесуальних строків.
21.09.2022 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Свої заперечення мотивує тим, що згідно постанови № 704 у редакції постанови № 103 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, є стала величина - визначений законом прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2018. Визнання нечинним пункту 6 постанови № 103 не має наслідком "автоматичне відновлення" дії попередньої редакції нормативно - правового акту зміненого вказаним пунктом постанови, що визнаний нечинним. Окрім того, відповідач також звертає увагу суду на те, що мінімальна заробітна плата як розрахункова величина для розрахунку грошового забезпечення військовослужбовців не застосовується. За таких обставин просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.
Також 15.11.2022 на адресу суду від відповідача надійшли додаткові пояснення, у яких останній вказує на необхідність застосування при розгляді даної справи правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 18.10.2022 по справі №806/664/18, у якій колегія суддів зазначила про те, що підставою для перерахунку пенсії військовослужбовцям є прийняття рішення КМ України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством. При цьому відповідач наголошує, що так як Урядом жодних рішень про зміну грошового забезпечення не приймалося, тому у спірних правовідносинах підстави для перерахунку пенсії позивача відсутні.
Інших заяв по суті справи від сторін спору до суду не надходило.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши надані сторонами докази суд встановив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Вінницькій області та отримує пенсію, призначену згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі - Закон №2262-ХІІ)
Як встановлено судом, у лютому 2022 року позивач через свого представника звернувся до відповідача із заявою від 14.02.2022, в якій просив підготувати та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення станом на 29.01.2020 та 01.01.2021 із обов'язковим зазначенням відомостей про розмір посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків до постанови № 704 для проведення перерахунку основного розміру його пенсії.
За результатом розгляду поданої заяви, відповідач листом від 08.03.2022 № 952/9/924 повідомив, що відповідно до ст. 63 Закону №2262-ХІІ усі призначені пенсії за цим законом підлягають перерахунку у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Підвищення грошового забезпечення військовослужбовцям з 29.01.2020, з 01.01.2021 не відбувалось, а отже, законних підстав для проведення перерахунку пенсій відповідно до Закону немає.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується такими мотивами.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі є Закон № 2262-ХІІ.
Частиною 1 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон №2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини третьої статті 43 та частин першої, другої, четвертої статті 63 Закону № 2262-XII.
Згідно з частиною третьою статті 43 Закону № 2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 63 Закону № 2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною першою статті 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, визначений Порядком № 45, згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-XII, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Аналіз наведених вище норм законодавства у їх взаємозв'язку вказує, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону № 2262-XII, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.
Частиною четвертою статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу встановлено постановою № 704
Пунктом 2 постанови № 704 передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
21.02.2018 Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 103, пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: " 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
Тобто, на момент набрання чинності постановою № 704 (01.03.2018) пункт 4 було викладено в редакції змін згідно із пунктом 6 постанови № 103, а саме: " 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
Відтак, станом на 01.03.2018 пункт 4 постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Позивач акцентує увагу на тому, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 пункту 6 постанови № 103 визнано нечинним.
На його думку, це відновило дію пункту 4 постанови № 704 в первинній редакції на дату її прийняття, а відтак грошове забезпечення повинно обчислюватися виходячи не із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, а із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлюється на кожен календарний рік окремо відповідними Законами України "Про державний бюджет України".
Це, у свою чергу, має наслідком зростання розміру грошового забезпечення чинних військовослужбовців, а звідси і виникає право колишніх військовослужбовців на отримання оновлених довідок про розмір грошового забезпечення за 2020 - 2022 роки для проведення перерахунку пенсії на підставі частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII.
Надаючи оцінку посиланню позивача на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 як на ключову підставу позову, суд враховує правовий висновок Верховного Суду за змістом якого суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи. Тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (зокрема підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).
Відтак, посилання позивача на постанову від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 не є основним при розгляді цієї справи. Основним же на переконання суду є з'ясування того, чи не суперечили норми постанови Уряду правовим актам вищої юридичної сили.
При цьому, визначаючись щодо питання про те, чи виникло у позивача право на оформлення оновлених довідок про розмір грошового забезпечення станом на 2020 - 2021 роки, суд враховує правові висновки Верховного Суду з цього приводу, що викладені у постанові від 02.08.2022 по справа № 440/6017/21, у постанові від 12.09.2022 по справі № 500/1813/21.
Переглядаючи рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі де спірним було питання про оформлення оновленої довідки пенсіонеру, що отримує пенсію згідно Закону № 2262-XII, Суд касаційної інстанції акцентував увагу на тому, що прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений на 01.01.2018 підлягав врахуванню у цілях обрахунку розміру грошового забезпечення військовослужбовців за 2018 - 2019 роки. При цьому Верховний Суд мотивував свій висновок такими аргументами:
"... зазначення у пункті 4 постанови № 704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-XII.
Однак Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили".
При цьому колегія суддів Верховного Суду зазначила, що пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 № 2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.
У свою чергу, Закон України від 14.11.2019 № 294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (далі - Закон № 294-IX) та Закон України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" № 1082-IX таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020 та 2021 роки, відповідно, не містять.
Тобто, положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020 - набрання чинності Законом № 294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.
Підсумувавши Верховний Суд дійшов висновку, що з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік (2020, 2021), у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів. Тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року згідно Законів України "Про державний бюджет України на 2020 рік", "Про державний бюджет України на 2021 рік" та похідне від цього зростання розмірів грошового забезпечення, розрахунковою величиною для якого є прожитковий мінімум, у позивача виникло право на отримання оновлених довідок про розмір грошового забезпечення у 2020 - 2021 роках виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-XII та право на перерахунок пенсії на їх підставі.
При цьому, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ (Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 у справі № 21-484а13 та у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 553/3619/16-а).
Тому, до моменту отримання належної довідки від відповідача у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
Аргументи відповідача про те, що мінімальна заробітна плата як розрахункова величина для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 не підлягає застосуванню при оформленні бажаних для позивача довідок, не мають відношення до спірних правовідносин, адже позивач про це не просив у адресованій відповідачу заяві від 14.02.2022 як і не просить про це в позовній заяві.
Окрім того, щодо доводів відповідача про застосування у даних правовідносинах висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 18.10.2022 по справі №806/664/18, то суд вважає їх помилковими, оскільки обставини та правовідносини цих справ не є подібними.
Зокрема, позивач у справі №806/664/18 просив видати довідку для перерахунку пенсії у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" №1013 від 09.12.2015 з урахуванням підвищень на 25% розміру посадового окладу, в той час як у справі, що розглядається, позивач просить зобов'язати відповідача підготувати та надати довідку про розмір грошового забезпечення станом на 29.01.2020 та 01.01.2021 відповідно до вимог положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 щодо визначення посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Відтак, враховуючи зазначене, постанова Верховного Суду від 18.10.2022 по справі №806/664/18 стосується зовсім інших правовідносин, а тому не береться судом до уваги.
В той же час врахуванню при розгляді цієї справи підлягають саме правові висновки, які викладені Верховним Судом у постановах від 02.08.2022 по справа № 440/6017/21, від 12.09.2022 по справі № 500/1813/21, які стосуються подібних правовідносин.
Повертаючись до обставин цієї справи та із урахуванням наведеного суд зазначає, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року у позивача виникло право на отримання довідок про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за 2020 - 2021 роки за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на 2020 - 2021 роки).
З огляду на викладене суд доходить висновку про протиправність дій Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо не виготовлення та не надання до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення позивача відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-XII, положень постанови № 704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та інших щомісячних видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови № 704, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2020 та з 01.02.2021 (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії).
Як наслідок, з метою поновлення порушених прав позивача, відповідача належить зобов'язати оформити та надіслати вказані вище довідки до відповідного територіального органу Пенсійного фонду України.
Поряд із тим суд зауважує, що зобов'язання відповідача оформити довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020 (тоді як позивач просив станом на 29.01.2020) не свідчить про вихід за межі позовних вимог, адже величина розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 01.01.2020 та 29.01.2020 була однаковою, а посилання позивача на 29.01.2020 є помилковим через недосконалу обізнаність у спірних правовідносинах.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відтак, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій і докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у визначений судом спосіб.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а інших судових витрат не встановлено, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись ст. ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо не виготовлення та не надання до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020 та 01.01.2021 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII, положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та інших щомісячних видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року та на 1 січня 2021 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, для проведення перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020 та з 01.02.2021.
Зобов'язати Вінницький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2020 та 01.01.2021 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII, положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та інших щомісячних видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року та на 1 січня 2021 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, для проведення перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020 та з 01.02.2021.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 30.11.22.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );
Відповідач: Вінницький обласний територіальний центр комплектування та соціальної політики (вул. Д. Галицького, 31, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 08362793).
Суддя Слободонюк Михайло Васильович