Номер провадження: 22-ц/813/8543/22
Справа № 947/21866/21
Головуючий у першій інстанції Коваленко О. Б.
Доповідач Ігнатенко П. Я.
30.11.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Ігнатенко П.Я.,
суддів: Полікарпової О.М.,
Склярської І.В.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу адвоката Петришина Сергія Івановича, який діє в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю “Валартін Фарма” на рішення Київського районного суду м.Одеси від 06 вересня 2022 року у цивільній справі за позовом приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Альфа Страхування” до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ТОВ “Валартін Фарма”, про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу, -
У липні 2021 року позивач ПАТ “СК “Альфа Страхування” звернулось до суду із вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що на підставі договору від 18.12.2018 року добровільного страхування ризиків, пов'язаних із експлуатацією наземного транспортного засобу Lexsus RX 350, д.н. НОМЕР_1 , постраждалій стороні від ДТП, яке сталось 07.12.2018 року у м. Одесі по пр. Небесної сотні, 99, виплачено страхове відшкодування в межах визначеної вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, за результатами огляду, про що складено акт огляду, ремонтну калькуляцію та на підставі рахунку від 08.01.2019 року на суму 114218,00 грн. Вказана сума підтверджена також актом виконаних робіт. Позивачем складено страховий акт, згідно якого на користь СТО, яким проведено ремонтні роботи по відновленню застрахованого автомобілбя сплачено 114218,00 грн. Винною стороною у пригоді є відповідачка ОСОБА_1 , яка керувала транспортним засобом Ford Fiesta, д.н. НОМЕР_2 , чия вина встановлена постановою Київського районного суду Одеської області від 23.12.2018 року (справа №520/20837/18).
На цій підставі, а також на підставі страхового полісу ПАТ “СК “УСГ” АК 0077378700 щодо страхування відповідальності за шкоду, заподіяну транспортним засобом Ford Fiesta, д.н. НОМЕР_2 , страховий ліміт 100 тис.грн., позивачу виплачено лише 66660,68 грн.
Отже, враховуючи, що страхове відшкодування потерпілій стороні в сумі 114218,00 грн. покрито лише частково, просить стягнути на свою користь залишок суми в розмірі 47557,32 грн.
Рішенням Київського районного суду м.Одеси від 06 вересня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із даним рішенням суду, адвокат Петришин Сергій Іванович, який діє в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю “Валартін Фарма”, подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю. При цьому посилається на те, що висновки суду першої інстанції про неналежність відповідача ОСОБА_1 є хибними, оскільки остання хоч і перебувала у трудових відносинах із ТОВ “Валартін Фарма” на посаді фахівця з дослідження фармацевтичного ринку відділу розвитку нових продуктів департаменту маркетингу з 22.06.2017 р. по 19.07.2019 року і за нею був закріплений службовий транспорт марки Ford Fiesta, д.н. НОМЕР_2 , однак під час ДТП вона не виконувала свої трудові обов'язки. Доказів, що ОСОБА_1 на момент ДТП виконувала трудові обов'язки або інші дії за дорученням юридичної особи, або в її інтересах за згодою юридичної особи-власника автомобіля ,- матеріали справи не містять. Скаржник зазначає, що перебування в ТЦ “Епіцентр”, де сталась ДТП виключає можливість виконання ОСОБА_1 її трудових (службових) обов'язків. Жодних доручень ТОВ “Валартін Фарма” ОСОБА_1 на території ТЦ “Епіцентр” не надавало.
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.
Відповідно до ч.13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлеення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
В зв'язку з викладеним, враховуючи, що ціна заявленого позову в даній справі 47557,68 грн., тобто не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, позов не стосується обмежень , встановлених ч.4 ст.274 ЦПК України, справа розглядається в порядку письмовго провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи визначено склад колегії: Ігнатенко П.Я., Воронцова Л.П., Полікарпова О.М.
В зв'язку з відпусткою суддя Воронцова Л.П., в результаті повторного розподілу справи замінена на суддю Склярську І.В.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог колегія судді дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.ч. 1,2 ст. 1187 ЦКУ діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, є джерелом підвищеної небезпеки . Збиток за таких обставин відшкодовує особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.
Згідно з ч. 1 ст. 1172 ЦКУ юридична особа відшкодовує шкоду, нанесену її працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Тобто компенсацію збитку за винного працівника виплачує роботодавець.
Згідно п. 6 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року “Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки” не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до статті 1191 ЦК України.
На особу, яка перебувала в трудових відносинах на підставі трудового договору (контракту) і завдала шкоди життю чи здоров'ю у зв'язку з використанням транспортного засобу, що належить роботодавцю, відповідальність за завдання шкоди може бути покладена лише за умови, якщо буде доведено, що вона заволоділа транспортним засобом неправомірно (частини третя і четверта статті 1187 ЦК України).
Фізична чи юридична особа, яка відшкодувала шкоду, завдану її працівником при виконанні трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) чи цивільно-правового договору, має право зворотної вимоги (регресу) до такого працівника - фактичного завдавача шкоди - у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (частина перша статті 1191 ЦК України).
Згідно з положень ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч.1 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно норм ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ч.6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції правильно встановлено, що 18.10.2018 року між позивачем та представником «Ронлі Лімітед» укладено договір добровільного страхування транспортного засобу № 340.1369124.402, відповідно до якого застрахованим транспортним засобом є ТЗ марки LEXUS RX 350, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 (а.с.5).
Згідно з полісом АК 007737870, діючим станом на 07.12.2018 року, ТОВ “Валартін Фарма” застрахована цивільно-правова відповідальність у ПАТ “СК “УСГ”, забезпеченим транспортним засобом є ТЗ марки Форд Фієста, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с.19).
Постановою Київського районного суду м. Одеси від 28.12.2018 року у справі №520/20837/18 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та визнано винною за ст. 124 КУпАП. Встановлено, що 07.12.2018 року о 16:55 хвилин, ОСОБА_1 , по вул. Небесної Сотні, 99, при виїзді з парковки ТЦ “Епіцентр” по вул. Ак.Вільямса, керуючи транспортним засобом марки Форд Фієста, 2016 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , не надала переваги в русі автомобілю LEXUS RX 350, д.н. НОМЕР_3 , чим порушила правила дорожнього руху та скоїла з ним зіткнення (а.с.8).
Страхувальник звернувся до ПАТ СК “Альфа Страхування” із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування (а.с.9).
На підставі акту огляду транспортного засобу від 07.12.2018 року, ремонтної калькуляції від 19.12.2018 року, рахунку - фактури ФОП ОСОБА_2 від 08.01.2019 року, страхового акту № 1398.206.18.01 від 10.01.2019 року, позивачем виплачено страхове відшкодування в розмірі 114218,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1791 від 21.01.2019 року (а.с. 6,7, 12-18).
Вартість виконаних робіт по відновленню пошкодженого автомобіля LEXUS RX 350, д.н. НОМЕР_3 , належного представництву “Ронлі Лімітед”, підтверджується також актом виконаних робіт ФОП ОСОБА_2 №АК-0033404 від 14.02.2019 року на загальну суму 114218,00 грн. (а.с.16).
Згідно виписки/особового рахунку від 15.02.2019 року та від 28.03.2019 року, ПАТ «СК «УСГ» на підставі договору АК-7737870, яким застрахована відповідальність ТОВ “Валартін Фарма”, сплачено страховій компанії “Альфа Страхування” страхове відшкодування на загальну суму 66660,68 грн (а.с. 20,21).
Також з матеріалів справи вбачається, що ТОВ “Валартін Фарма” є власником транспортного засобу Ford Fiesta, д.н. НОМЕР_2 , яким керувала відповідачка ОСОБА_1 і з вини якої сталась дорожньо-транспортна пригода. Окрім того, судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_1 з 22.06.2017 р. по 19.07.2019 року, в тому числі на момент вчинення ДТП 07.12.2018 року, перебувала у трудових відносинах із ТОВ “Валартін Фарма” на посаді фахівця з дослідження фармацевтичного ринку відділу просування безрецептурних лікарських засобів департаменту маркетингу, що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 47-52).
Виходячи з наведених вище норм права, шкода (у тому числі моральна), завдана внаслідок ДТП з вини водія, який виконував трудові обов'язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 6.11.2013 №6-108цс13.
Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 426/16825/16-ц зроблено висновок про те, що особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб'єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб'єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, на відповідний правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що шкода заподіяна ОСОБА_1 на автомобілі, належному ТОВ “Валартін Фарма”, яке є власником автомобіля та роботодавцем заподіювача шкоди, тобто є відповідальною особою за шкоду, заподіяну в результаті ДТП 07.12.2018 року.
Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог в зв'язку з тим, що позов заявлено до неналежного відповідача, оскільки ОСОБА_1 під час ДТП була при виконанні трудових обов'язків ТОВ “Валартін Фарма”, якому належить автомобіль. Інше учасниками розгляду не доведено.
Так, ТОВ “Валартін Фарма”, приймаючи участь у розгляді даної справи, заперечувало факт виконання обов'язків відповідачкою на момент ДТП, однак жодного доказу на підтвердження вказаних обставин суду не надано. Зокрема, щодо незаконного заволодіння транспортним засобом, або незаконного його використання ОСОБА_1 з результаті чого заподіяна шкода власнику автомобіля. Ні в суді першої інстанції, ні в ході апеляційного розгляду скаржником не надано жодного документального підтвердження службових обов'язків відповідачки, службової перевірки по факту ДТП, відібрання пояснень у винної особи та висновків щодо працівника, який ніби-то допустив порушення трудової дисципліни, внаслідок чого роботодавцю заподіяна шкода.
На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За таких обставин, суд першої інстанції, в межах наданих доказів, дав правильну оцінку встановленим обставинам та дійшов вірного висновку про те, що позивачем не доведено обов'язок ОСОБА_1 сплачувати заявлене відшкодування різниці між страховою виплатою та повною вартістю відновлювального ремонту. В даному випадку відрізняється «особа, яка завдала шкоду» та «особа, яка відповідає за шкоду». Окрім того, відповідальною особою відшкодовується шкода не покрита страховим відшкодуванням, якщо розмір шкоди перевищує ліміт страхового відшкодування, або у випадках передбачених законом. Вказані обставини позивачем не доведені, а судом не встановлені.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача (пункт 40, 41 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).
Доводи апеляційної скарги про безпідставність відмови у задоволенні позовних вимог, колегія суддів не приймає до уваги оскільки, такі доводи зводяться до викладення обставин справи висвітлення цих обставин із наданням коментарів та тлумаченням норм чинного законодавства на власний розсуд, що не спростовує висновки суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом правильно встановлені фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний і процесуальний закон та ухвалено законне, обґрунтоване рішення, яке підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст.ст.374,375,382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Петришина Сергія Івановича, який діє в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю “Валартін Фарма” - залишити без задоволення.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 06 вересня 2022 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення (постанови) шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції у цивільних справах Верховного Суду у випадках, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий П.Я.Ігнатенко
Судді: О.М.Полікарпова
І.В.Склярська