Номер провадження: 33/813/1373/22
Номер справи місцевого суду: 521/14106/22
Головуючий у першій інстанції Лічман Л. Г.
Доповідач Коновалова В. А.
Іменем України
01.12.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Коновалової В.А.,
за участю секретаря судового засідання - Мокана В.В.,
захисника - Пошали К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Одеса в залі суду апеляційну скаргу
захисника Пошали Катерини Сергіївни, яка діє від імені особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 14 жовтня 2022 року, у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Короткий зміст постанови суду першої інстанції
Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 14.10.2022 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 496,20 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі захисник Пошали Катерина Сергіївна, яка діє від імені особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 просить постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 14.10.2022 року, у справі про притягнення до адміністративної відповідальності змінити, виключивши з резолютивної частини постанови данні, щодо позбавлення права керування.
До апеляційної скарги додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження у якій захисник Пошали Катерина Сергіївна, яка діє від імені особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , посилається на те, що постанову отримала лише 07.11.2022 року.
(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга вмотивована тим, що судом першої інстанції постанова винесена з порушеннями, та без повного з'ясування обставин справи і надання належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам. Так, ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія на право керування транспортним засобом категорії А, що підтверджується тимчасовим талоном, а тому на його думку його неможливо позбавити цього права, що прямо передбачено Постановою Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті».
Апеляційним судом, у відповідності до положень ч. 5 ст. 294 КУпАП, ОСОБА_1 та його захисник повідомлялися про дату, час та місце судового засідання.
У судовому засіданні захисник Пошали Катерина Сергіївна апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, та клопотання про поновлення строку на апеляційне провадження, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, апеляційний суд вважає необхідним зазначити таке.
Щодо клопотання про поновлення строку на оскарження постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 14.10.2022 року апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
За приписами КУпАП, процесуальні дії під час провадження у справі про адміністративне правопорушення мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Чинні норми КУпАП в частині права на оскарження постанови судді місцевого суду є гарантією забезпечення захисту прав і законних інтересів учасників судового розгляду і за аналогією з правом особи на доступ до суду, закріпленим у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, визначають порядок реалізації цього права, його законну мету.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова винесена Малиновським районним судом м. Одеси 14.10.2022 року, тому останнім днем строку на її апеляційне оскарження є 24.10.2022 року.
Згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, постанова Малиновського районного суду м. Одеси від 14.10.2022 року надіслана до реєстру судом 20.10.2022 року, оприлюднена на сайті 21.10.2022 року.
Частиною 1 статті 285 КУпАП передбачено, що копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 посилається на те, що копію оскаржуваної постанови отримав представник 07.11.2022 року. Апеляційна скарга подана до суду першої інстанції 08.11.2022 року, про що свідчить штамп суду на апеляційній скарзі, тобто без невиправданих зволікань.
Враховуючи те, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів отримання ОСОБА_1 та його представником оскарженої постанови, а зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що під час розгляду справи у суді першої інстанції вони участі не приймали, апеляційний суд вважає клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтованим, причини пропуску строку поважними, тому строк на апеляційне оскарження постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 14.10.2022 року підлягає поновленню.
Щодо доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити таке.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).
Згідно з положеннями ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, до суду надано протокол серії ААД № 359547 від 07.09.2022 року.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 359547 від 07.09.2022 року, 07.09.2022 р. о 22 годині 10 хвилин у м. Одесі по вул. Бородінській, 51, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом мопедом 4STROKE, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія за допомогою спеціального технічного засобу DRAGER ALCOTEST 7510, результат 1,09 ‰, тест № 851 від 07.09.2022 року.
Дослідивши заяву захисника Пошали К.С. в якій вона просила застосувати до ОСОБА_1 штраф без позбавлення права керування транспортним засобом та приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції виходив з того, що доводи останньої з приводу неможливості позбавити права керування транспортним засобом ОСОБА_1 , оскільки на момент вчинення адміністративного правопорушення у нього не було права керування транспортним засобом категорії А не заслуговують на увагу, оскільки немає правового значення для призначення адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом за вчинення такого правопорушення те, що особа немає відповідної категорії.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити, що пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 2.9. (а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею першою Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що водій це особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.
Порядок видачі посвідчень водія врегульований Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 511) (далі - Положення).
Згідно абз. 1, 2, 3 п. 2 Положення особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії (далі - посвідчення водія), крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.
Посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами.
Особа має лише одне посвідчення водія, що підтверджує її право на керування транспортними засобами діючих категорій, зазначених у ньому.
Транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення поділяються на категорії: А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні (триколісні) транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 куб. сантиметрів або електродвигун потужністю до 4 кВт; А - мотоцикли, у тому числі з боковим причепом, та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом 50 куб. сантиметрів і більше або електродвигун потужністю 4 кВт і більше; В1 - квадро- і трицикли, мотоколяски та інші триколісні (чотириколісні) транспортні засоби, дозволена максимальна маса яких не перевищує 400 кілограмів; В - автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кілограмів (7700 фунтів), а кількість сидячих місць, крім сидіння водія, - восьми; С1 - призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких становить від 3500 до 7500 кілограмів (від 7700 до 16500 фунтів); С - призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких перевищує 7500 кілограмів (16500 фунтів); D1 - призначені для перевезення пасажирів автобуси, в яких кількість місць для сидіння, крім сидіння водія, не перевищує 16; D - призначені для перевезення пасажирів автобуси, в яких кількість місць для сидіння, крім сидіння водія, більше 16; ВЕ, С1Е, СЕ, D1E, DE - состави транспортних засобів з тягачем категорії В, С1, С, D1 або D, яким водій має право керувати, але який не належить до зазначених категорій составів транспортних засобів; Т - трамваї та тролейбуси (п. 3 Положення).
З аналізу наведених норм права вбачається, що посвідчення водія це документ який посвідчує особу водія та підтверджує її право на керування транспортними засобами діючих категорій зазначених у ньому, та особа може мати лише одне посвідчення водія. У випадку якщо водій має право на керування транспортними засобами декількох категорій вони зазначаються в одному посвідченні.
Пунктом 4 Порядку тимчасового вилучення посвідчення водія на транспортний засіб та його повернення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1086, встановлено, що у разі вчинення правопорушення, за яке передбачено накладення адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом, складається протокол про адміністративне правопорушення у двох примірниках і тимчасово вилучається посвідчення водія, про що робиться запис у протоколі.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 359547 від 07.09.2022 року вбачається, що працівниками поліції у ОСОБА_1 тимчасово вилучено посвідчення водія НОМЕР_1 , та видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортними заcобами серії НОМЕР_2 .
З копії тимчасового дозволу на право керування транспортними заcобами серії НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_1 не має права на керування транспортними засобами категорій А1 та А.
Частиною першою ст. 317-1 КУпАП встановлено, що виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія.
Аналіз даних норм права дозволяє зробити висновок про те, що позбавлення права керування транспортним засобом виконується шляхом вилучення посвідчення водія незалежно від зазначеної в посвідченні категорії.
Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено позбавлення особи права керування транспортними засобами, незалежно від категорії транспортних засобів право на керування якими підтверджує посвідчення водія.
Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов до висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги, а тому висновок Малиновського районного суду м. Одеси, викладений у постанові від 14.10.2022 року, є законним та обґрунтованим, отже відсутні підстави для зміни постанови суду.
При цьому апеляційний суд враховує, що апеляційна скарга не містить інших доводів щодо підстав для зміни оскаржуваної постанови. З заяви захисника Пошали К.С., поданої суду першої інстанції, та апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 не заперечує факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладення на нього адміністративної стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн.
Обраний судом першої інстанції вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, відповідає обставинам справи та вимогам ст. ст. 23, 33 КУпАП.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга захисника Пошали Катерини Сергіївни, яка діє від імені особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а постанова Малиновського районного суду м. Одеси від 14.10.2022 року без змін.
Відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 251, 280, 283, 294 КУпАП суд,
Апеляційну скаргу захисника Пошали Катерини Сергіївни, яка діє від імені особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 14 жовтня 2022 року, у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без задоволення.
Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 14 жовтня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя В.А.Коновалова