Номер провадження: 11-сс/813/1619/22
Справа № 523/14051/22 1-кс/523/3017/22
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
21.11.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеса від 05.11.2022, у кримінальному провадженні №12022162490001157, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.11.2022,про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Одеса, громадянина України, маючого середньо спеціальну освіту, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України,
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеса від 05.11.2022 задоволено клопотання слідчого СВ відділу поліції №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , погодженого з прокурором Суворовської окружної прокуратури м. Одеси, ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 .
Застосовано відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» на 60 (шістдесят) діб, тобто до 03.01.2023 року включно.
Визначено розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_8 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі - 50 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних громадян, що становить - 130 000 гривень.
Рішення слідчого судді мотивоване наявністю обґрунтованої підозри, ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливістю застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись із прийнятим судом першої інстанції рішенням захисник підозрюваного ОСОБА_8 - ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що оскаржувана ухвала суду є незаконною та безпідставною.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що прокурором не доведено існування ризиків. В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Зазначає, що слідчим суддею не враховано, що ОСОБА_8 має місце реєстрації, міцні соціальні зв'язки - тітку, бабусю та дідуся та перший раз притягується до кримінальної відповідальності. Крім того, вказує, що слідчий суддя необґрунтовано визначив непомірний розмір застави.
Просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого СВ відділу поліції №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , погодженого з прокурором про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 . Застосувати до ОСОБА_8 більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 .
Позиції учасників апеляційного розгляду.
Заслухавши: суддю-доповідача, захисника, яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, прокурора, який заперечував проти її задоволення, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить таких висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Згідно ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність його соціальних зв'язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей та інші.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Згідно ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Положеннями ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практикою Європейського суду з прав людини, передбачено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При розгляді апеляційних скарг, виконуючи вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» («NechiporukandYonkalo v.Ukraine») від 21 квітня 2011 року, заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
В апеляційній скарзі стороною захисту не оспорюється обґрунтованість пред'явленої підозри ОСОБА_8 , у зв'язку з чим у цій частині відповідна правова оцінка апеляційним судом не надається.
Щодо доводів апеляційної скарги про недоведеність наявності ризиків та можливість застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, то апеляційний суд вважає їх безпідставними, з огляду на таке.
Оцінюючи доведеність наявності у кримінальному провадженні заявлених слідчим ризиків, апеляційний суд враховує такі обставини.
З наданих апеляційному суду матеріалів вбачається, що ОСОБА_8 є громадянином України, має середню спеціальну освіту, неодружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий та на даний час підозрюється у вчинені тяжкого злочину,за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років.
Вказані обставини свідчать про те, що будучи обізнаним про ступінь тяжкості інкримінованого йому злочину та покарання, яке загрожує в разі визнання винуватим, може здійснити спроби переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкримінований йому особливо тяжкий злочин (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).
При цьому, апеляційний суд враховує, що у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993р. Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Також, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
На противагу доводам апеляційної скарги захисника, апеляційний суд вважає, що існує ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконного впливу на свідків, яким відомі обставини злочину у скоєні якого підозрюється ОСОБА_8 , оскільки останні ще не були допитані в суді, а підозрюваний може здійснювати вплив на них, схиляючи їх до надання неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Апеляційний суд вважає, що існує ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки майновий стан підозрюваного, відсутність постійного стабільного заробітку, надає право для думки про можливість вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.
Колегія суддів приймає до уваги посилання в апеляційній скарзі захисника на те, що підозрюваний має місце реєстрації, міцні соціальні зв'язки та перший раз притягується до кримінальної відповідальності, однак вважає, що зазначені соціальні фактори не спростовують викладені в ухвалі висновки слідчого судді та не дають достатніх підстав вважати, що вони можуть мати стримуючу дію та сприятимуть зменшенню існуючих ризиків.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про недоведеність наявності у кримінальному провадженні заявлених слідчим ризиків є необґрунтованими, оскільки спростовуються матеріалами провадження.
До того ж, обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді тримання під вартою, апеляційним судом не встановлено.
Крім того, з ухвали слідчого судді вбачається, що при прийнятті рішення про задоволення клопотання слідчого, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, крім тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення, були враховані дані щодо особи підозрюваної, у тому числі зазначені в апеляційній скарзі захисника.
Таким чином, враховуючи обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні тяжкого злочину, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, апеляційний суд вважає правильним висновок слідчого судді про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи не достатні для запобігання встановленим ризикам та належної процесуальної поведінки підозрюваного.
При цьому, апеляційний суд враховує, що відповідно до пунктів 34-36 рішення Європейського суду «Москаленко проти України», обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла бути підставою для його першого взяття під вартою.
Разом з тим, при розгляді апеляційної скарги захисника, апеляційним судом встановлені обставини, які тягнуть за собою скасування ухвали слідчого судді та прийняття апеляційним судом нової ухвали.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Пунктом 2 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
В оскаржуваній ухвалі слідчий суддя пославшись на частину ч. 3 ст. 183 КПК України, жодним чином не обґрунтовуючи розмір застави послався на необхідність її визначення у розмірі 50 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 130000 гривень, однак такий висновок слідчого судді є помилковим, у зв'язку з чим, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити.
Діючим кримінальним процесуальним законодавством не визначено поняття прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також який період або дата береться за розрахунок цієї суми. Натомість, п. 16 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено поняття мінімальної заробітної плати, та вказано, що це грошова сума, що дорівнює місячному розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому приймається процесуальне рішення або здійснюється процесуальна дія.
У зв'язку з чим, апеляційний суд вважає за можливим застосувати аналогію закону щодо визначення розміру одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлену законом на 1 січня календарного року відповідно до загальних положень КПК України та, у зв'язку з тим, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на кожний рік встановлюється Законом України «Про Державний бюджет України», то відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022» від 02.12.2021 р. №1928-IX встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу з розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2022 року - 2481 гривень.
Виходячи з вищевикладеного, апеляційний суд вважає, що сума застави, визначена судом першої інстанції підозрюваному ОСОБА_8 в перерахунку на 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, повинна складати 124050 грн.
Разом з цим, апеляційний суд вважає, що застава у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, є непомірною для підозрюваного, членів його сім'ї та близьких родичів.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні; рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Рішення про суму застави має прийматися з урахуванням обставин справи, особи підозрюваного та його майна (справа «Маргаретич проти Хорватії» п. 92).
Колегія суддів при визначенні розміру застави, враховуючи обставини кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, вважає доцільним визначити підозрюваному ОСОБА_8 , у відповідності до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 49620 грн., яка буде співмірною з існуючими у кримінальному провадженні ризиками та в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
На думку апеляційного суду, саме такий розмір застави буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, та не буде непомірним для обвинуваченого, членів його сім'ї та близьких родичів.
При цьому колегія суддів також враховує позицію прокурора ОСОБА_6 , який погодився щодо непомірності для підозрюваного визначеного судом першої інстанції застави та вважав за необхідне визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_8 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
На підставі наведеного, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню, ухвала слідчого судді має бути скасована та постановлена нова ухвала, якою клопотання слідчого задовольнити частково та застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строків досудового розслідування із визначенням розміру застави, в межах, встановлених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 49620 грн., оскільки більш м'які запобіжні заходи не достатні для запобігання встановленим ризикам та не забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Керуючись статтями 7, 9, 24, 183, 184, 194, 370, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргузахисника підозрюваного ОСОБА_8 - ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеса від 05.11.2022, якою відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, застосовано запобіжний у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 50 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних громадян, що становить - 130000 гривень, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ відділу поліції №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , погодженого з прокурором Суворовської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні №12022162490001157, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.11.2022, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком до 03.01.2023 року, в межах строку досудового розслідування.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_8 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 49620 (сорок дев'ять тисяч шістсот двадцять) гривень.
Роз'яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на рахунок: Отримувач: Одеський апеляційний суд, Код ЄДРПОУ отримувача: 42268321; р/р UA308201720355299001001086720; банк: ДКСУ в м. Київ; МФО 820172.
У разі внесення застави, звільнити підозрюваного ОСОБА_8 з-під варти тапокласти на підозрюваного ОСОБА_8 строком до 03.01.2023 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатися з населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватись від спілкування зі свідками по даній справі.
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_8 , що відповідно до ч.ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4