Номер провадження: 22-ц/813/8696/22
Справа № 521/21866/18
Головуючий у першій інстанції Гуревський В. К.
Доповідач Ігнатенко П. Я.
30.11.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого (суддя-доповідач): Ігнатенко П.Я.,
суддів: Полікарпової О.М.,
Склярської І.В.
розглянувши у письмовому провадженні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 12 липня 2022 року у справі за позовом акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,-
У грудні 2018 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що між ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» та ПП ТОВ ЮОРБ Верітас Україна укладений договір добровільного страхування наземного транспорту №43499а5к5 від 02.10.2015 року, за яким позивач застрахував майнові інтереси останнього, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу автомобіля «Renault», д.н. НОМЕР_1 . Вказаний транспортний засіб отримав пошкодження в результаті ДТП, яка сталась з вини ОСОБА_1 28.07.2016 року близько 16.20 год. по вул.. Прохорівській в м. Одеса. Постановою Малиновського районного суду м. Одеси у справі №521/13882/16-ц від 29.08.2016 року ОСОБА_1 визнано винним за ст.. 124 КУпАП. Позивачем здійснено страхову виплату потерпілому - ПП ТОВ ЮОРБ Верітас Україна згідно з страховим актом №АХА2163409 від 12.09.2015 року та № АХА 2172829 від 26.10.2016 року на загальну суму 31776,74 грн.
В зв'язку з викладеним, на підставі ст..993 ЦК України та ст.. 27 Закону України «Про страхування», позивач, як страховик, до якого перейшло право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки, просив суд стягнути з ОСОБА_1 суму страхового відшкодування в розмірі 31776,74 грн. та судові витрати.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 12.07.2022 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», суму страхового відшкодування в розмірі 31776,74 грн. та витрати по оплаті судового збору в сумі 1762,00 грн.
На вказане рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції проігноровано недоведеність розміру шкоди і обґрунтованість збитків. Скаржник зазначає, що відсутні акти виконаних робіт, копія рахунку-фактури від 12.08.2016 року нечитабельна, внаслідок чого неможливо встановити чи були зазначені деталі та роботи необхідними для відновлення пошкодженого транспортного засобу потерпілого. Позивачем не надано звіту про вартість матеріальної шкоди з урахуванням коефіцієнту зносу, скаржник ставить під сумнів, що сума 31776,74 грн. є сумою реального збитку, оскільки не доведено, що вказана сума є сумою відновлювального ремонту автомобіля.
Скаржник зазначає, що вигідні договірні умови між позивачем та його страхувальником, є виключно договірними відносинами між сторонами договору, а тому даний обов'язок не має перекладатися на заподіювача шкоди, у якого виникло деліктне зобов'язання.
Також в апеляційній скарзі зазначено щодо недопустимості акту б/н огляду колісного транспортного засобу від 01.08.2016 року, в якому міститься опис пошкоджень транспортного засобу. В акті не зазначено кваліфікація особи, яка проводить огляд і до акту не додано фото пошкоджень автомобіля та неможливо встановити причинно-наслідковий зв'язок пошкоджень із ДТП, яка сталась 28.07.2016 року.
За таких обставин, скаржник вважає, що розмір збитків не доведений належними доказами та позов не підлягає задоволенню.
Скаржник просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Окрім того, ОСОБА_1 додав до апеляційної скарги клопотання про призначення судової авто товарознавчої експертизи. Вказане клопотання ухвалою Одеського апеляційного суду про призначення справи до розгляду від 22.11.2022 року залишено без задоволення, як заявлене з порушенням вимог цивільно-процесуального законодавства а саме ч.3 ст. 367 ЦПК України.
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.
Враховуючи ціну даного позову, а також характер спірних правовідносин і предмет доказування у справі, згідно ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на вказане рішення суду першої інстанції підлягає розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи, в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання.
В результаті автоматизованого розподілу справи , визначено склад колегії: Ігнатенко П.Я., Воронцова Л.П., Полікарпова О.М. В зв'язку з відпусткою суддя Воронцова Л.П. в результаті повторного розподілу замінена на суддю Склярську І.В.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 29.08.2016 року : 28.07.2016 року о 16.20 год. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом - автомобілем «Тойота» д.н. НОМЕР_2 по вул.. Прохорівській в м. Одесі під час зміни напрямку руху, не впевнився у безпеці маневру ,скоїв зіткнення з автомобілем «Рено», д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 . ОСОБА_1 визнаний винним за ст.. 124 КУпАП та притягнутий до адміністративної відповідальності (а.с.5).
Згідно договору добровільного страхування наземного транспорту “Все включено”, укладеного між АТ СК“АХА Страхування” та ПІІ “Бюро Верітас Україна” №43499а5к5 від 02.10.2015 року, предметом договору є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням наземним транспортним засобом «Renault», д.н. НОМЕР_1 , 2012 року випуску (а.с.6-9).
Згідно довідки від 23.09.2016 року, видану Управлінням поліції в м. Одесі про дорожньо транспортну пригоду в м. Одеса по вул. Прохоровська 28.07.2016 року, учасники ДТП: легковий автомобіль “Тойота”, д.н. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_3 , автомобіль не застрахований, пільгова категорія громадян, посвідчення НОМЕР_3 , зовнішнім оглядом встановлено механічні пошкодження задня права частина та бокова права частина, водій ОСОБА_1 ; інший учасник ДТП легковий автомобіль “Рено”, д.н. НОМЕР_1 , належить “Бюро Верітас Україна”, поліс обов'язкового страхування ПРАТ “СК “Уніка”, зовнішнім оглядом встановлено пошкодження передньої центральної частини, передньої правої частини, передньої лівої частини, водій ОСОБА_2 (а.с.4).
Згідно акту від 01.08.2016 р. огляду колісного транспортного засобу належного ПІІ “Бюро Верітас Україна” на замовлення “АХА Страхування” виявлено пошкодження, зокрема, переднього бампера, радіатора, решітки радіатора, правої та лівої передньої фари, капоту. Зазначено про можливі скриті дефекти (а.с.15)
Згідно рахунку-фактури №АГ-00000178 від 12.08.2016 року, виданого ТОВ “Авто Груп+” на замовлення Бюро Верітас Україна , вартість відновлювального ремонту “Рено”, д.н. НОМЕР_1 становить 39164,10 грн., в т.ч. ПДВ 6527,35 грн. (а.с.14).
Згідно розрахунків страхового відшкодування, , страхових актів від 12.09.2016 року №АХА2163409 та від 26.10.2016 року №АХА2172829, а також платіжних доручень від 13.09.2016 р. та від 27.10.2016 р., ПрАТ “СК “АХА Страхування” перерахувало ТОВ “Авто Груп+” страхове відшкодування в розмірі 4187,67 грн. та 27589,97 грн. на загальну суму 31776,74 грн. (а.с.16-22).
Згідно з частинами першою та другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно з вимогами статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За правилом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про страхування» добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону.
Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18).
У даній справі, позивач (який є страховиком потерпілої особи) виконав свої зобов'язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі.
У зв'язку з виплатою позивачем страхового відшкодування до цієї особи (як до страховика потерпілої особи) перейшло право вимоги до заподіювача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв'язку із завданням шкоди відповідачем, в порядку суброгації.
У постанові Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі № 754/5129/15-ц (провадження № 61-38365св18) зроблено правовий висновок про те, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (частина друга статті 1192 ЦК України).
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 28.09.2022 р. (справа № 727/182/21).
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що, визначаючи розмір відшкодування, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «АХА Страхування»», суд першої інстанції правильно виходив з необхідності повного відшкодування витрат, сплачених позивачем потерпілому та пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу останнього.
Страхове відшкодування здійснено ПрАТ «СК «АХА Страхування» на користь потерпілого у ДТП власника транспортного засобу «Renault», реєстраційний номер НОМЕР_1 , відповідно до договору добровільного страхування на підставі страхових актів від 12.09.2016 року № АХА2163409 та від 26.10.2016 р. №АХА2172829, відповідно до яких розрахункова загальна сума страхового відшкодування склала 31776,74 грн.
Згідно з платіжними дорученнями від 13 вересня 2016 року № 267387 та від 27.10.2016 року №277695 позивач виплатив згідно зазначених вище актів № АХА2172829 та № АХА2163409 ПІІ ТОВ Бюро Верітас Україна страхове відшкодування сумі 4187,67 грн. і 27589,07 грн., а всього на суму 31776,74 грн., перевівши кошти виконувачу робіт ТОВАвто Груп+ (а.с.20,21).
Таким чином, саме вказану суму слід було стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «АХА Страхування» у порядку суброгації відповідно до вимог статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування».
За таких обставин суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини справи, дав належну оцінку доказам та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову повністю.
Апеляційний суд погоджується із такими висновками.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі щодо недоведеності розміру шкоди, неналежністю доказів, спростовуються наявними у справі доказами, а саме довідкою від 23.09.2016 року про дорожньо-транспортну пригоду, згідно якої автомобіль потерпілого зазнав пошкоджень передньої центральної частини ,передньої правої частини, передньої лівої частини. Вказані пошкодження відображені у акті огляду колісного транспортного засобу потерпілого та відповідають переліку в рахунку-фактурі №АГ-00000178 від 12.08.2016 року на суму 39164,10 грн., в т.ч. ПДВ 6527,35 грн. (а.с.4,5,14, 15).
Виправлення в рахунку-фактурі найменування робіт щодо фарбування бамперу, замість заднього - виправлено на передній, не свідчить про неналежність доказу, оскільки передній бампер дійсно пошкоджений в результаті ДТП 28.07.2016 року за участю ОСОБА_1 та потерпілого.
Відсутність акту виконаних робіт не впливає на виплату страхового відшкодування, при цьому переведення коштів за вказівкою страхувальника - безпосередньо на рахунок установи, яка має проводити ремонтні роботи - не суперечить вимогам закону.
Посилання скаржника на те, що в акті візуального огляду транспортного засобу, виконаного на замовлення страхової компанії, не зазначено рівень кваліфікації особи, яка проводила такий огляд, не спростовує цей доказ, який узгоджується з іншими доказами в сукупності.
Доводи апеляційної скарги щодо безпідставного не застосування фізичного зносу при відшкодуванні шкоди потерпілому, позбавлені правового обгрунтування, оскільки позивач сплатив потерпілому відшкодування за договором добровільного страхування згідно погоджених умов договору та вимог закону.
Таким чином, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив всі обставини справи, дав належну оцінку наданим сторонами доказам в їх сукупності, правильно вирішив спір, вважаючи розмір відшкодування доведеним та не спростованим відповідачем належними і допустимими доказами.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом правильно встановлені фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний і процесуальний закон та ухвалено законне, обґрунтоване рішення, яке підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст.ст.374,375,382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 12 липня 2022 року,- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення (постанови) шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції у цивільних справах Верховного Суду у випадках, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий П.Я.Ігнатенко
Судді: О.М.Полікарпова
І.В.Склярська