ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1
01 грудня 2022 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
обвинуваченої - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12022162510000736 від 09.07.2022 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Ананьїв, Одеської області, громадянки України, українки, незаміжньої, з вищою освітою, офіційно не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої:
- 23.05.2011 року Приморським районним судом м. Одеси за ч.2 ст. 307 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки;
- 27.04.2017 року Київським районним судом м. Одеси за ч.2 ст. 15, ч.1 ст.185, ст. 71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі;
- 23.10.2018 року Приморським районним судом м. Одеси за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185, ч.4 ст.70 КК України, до 5 років 1 місяця позбавлення волі, звільнена 22.11.2021 року умовно-достроково на невідбутий строк 1 місяць 11 днів;
- 05.09.2022 року Малиновським районним судом м. Одеси за ч.4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.4 ст.185 КК України, -
встановив:
ОСОБА_5 завідома знаючи, що на території України діє воєнний стан відповідно до Указу Президента України та Верховного головнокомандувача ОСОБА_6 від 24.02.2022 Л°64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 N° 2102-IX (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-1X, та від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, від 17.05.2022 р. № 341/2022, затверджений Законом України від 18.05.2022 року 2263-IX), 09.07.2022 року о 18:38 год. прибула до приміщення супермаркету «Сільпо», що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Єврейська, 50/1, де в останньої виник умисел, спрямований на таємне заволодіння чужим майном, з метою незаконного збагачення.
Рухаючись поміж рядами вказаного маркету в пошуках майна, яке можливо незаконно викрасти, ОСОБА_5 зупинилась біля стелажу із молочними продуктами, де предметом свого злочинного посягання визначила сир «Славія Сулугуні 45%» в кількості 4 шт. загальною вагою 1,954 кг, вартістю 492 гривень 74 копійок. Приступивши до реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_5 , діючи повторно, наблизилась до вищевказаного стелажу та усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді неправомірного заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, переконавшись в тому, що її дії непомітні для оточуючих та носять таємний характер, взяла з однієї з полиць стелажу вищезазначені товари після чого поклала їх до свого кошику, яку тримала в руці та попрямувала до іншого стелажу. Так, зупинившись біля стелажу з консервами, ОСОБА_5 взяла з полиць консерви м'ясо криля «Аквамарин натуральне» 185 гр., в кількості 2 шт., вартістю 84 гривень 50 копійок кожна, на загальну суму 169 гривень 00 копійок, після чого сховала їх до своєї сумки чорного кольору, яку вона мала при собі.
Далі, ОСОБА_5 перейшовши до іншого стелажу з кошиком в руках, в якому знаходились зазначені вище сири «Славія Сулугуні 45%» в кількості 4 шт., переконавшись в тому, що її дії непомітні для оточуючих, сховала їх до своєї сумки чорного кольору. Після чого, ОСОБА_5 попрямувала до стелажу із засобами особистої гігієни, звідки взяла з полиць стелажу зубну пасту «Sensodyne ProNamel» 75 мл. вартістю 79 гривень 80 копійок кожна, в кількості 2 шт., на загальну суму 159 гривень 60 копійок та піну для гоління «Nivea Серебряная защита» 200 мл. в кількості 1 шт. вартістю 60 гривень 51 копійок, після чого сховала зазначені товари особистої гігієни до своєї сумки та попрямувала у бік виходу даного маркету. Розуміючи протиправність своїх дій та з метою уникнення бути викритою ОСОБА_5 намагалася покинути приміщення магазину разом із викраденим майном, однак, виконавши усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, не змогла розпорядитися викраденим майном з причин, шо не залежали від її волі, оскільки була затримана на виході з маркету співробітником охорони «Сільпо».
Таким чином, юридичній особі ТОВ «Сільпо-Фуд» попереджено завдання матеріального збитку на загальну суму 881 гривень 85 копійок.
Допитана в судовому засіданні, обвинувачена ОСОБА_5 свою вину у скоєнні інкримінованого злочину визнала повністю, не оспорюючи при цьому обставини злочину, які викладені в обвинувальному акті. У скоєному щиро розкаялась, зазначивши, що на даний час вона зробила для себе позитивні висновки та вирішила припинити злочинну діяльність.
Представник потерпілої юридичної особи будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченою своєї вини в обсязі пред'явленого їй обвинувачення, а також те, що вона не піддала сумніву фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції обвинуваченої, у суду також не виникає сумнівів в добровільності позиції інших учасників судового провадження.
У зв'язку з цим, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченої ОСОБА_5 , доказів, що стосуються особи останньої та документів, що підтверджують заходи забезпечення кримінального провадження. При цьому судом роз'яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.
В судовому засіданні ОСОБА_5 дала суду показання, що дійсно 09.07.2022 року о 18 годині 38 хвилин, будучи обізнаною про військову агресію російської федерації відносно України та оголошення в державі воєнного стану, прибула до приміщення супермаркету «Сільпо», що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Єврейська, 50/1, звідки викрала продукти харчування та засоби особистої гігієни, перелік, кількість та вартість яких вірно вказані в обвинувальному акті. Далі викрадені речі вона поклала до своєї сумки та намагалася покинути приміщення магазину разом із викраденим майном, однак була затримана на виході співробітниками охорони «Сільпо» та викрадене одразу повернула. Викрадаючи вказані в обвинувальному акті речі вона переслідувала мету їх привласнення для вжиття у власних потребах.
Таким чином, допитавши обвинувачену, дослідивши письмові докази, надані сторонами кримінального провадження, суд вважає, що зібрані докази є належними, допустимими та достовірними, і є достатніми для постановлення обвинувального вироку.
Тому, суд з урахуванням того, що Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» № 2102-IX від 24.02.2022, в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та продовжений і діє до наявного часу, вважає доведеною винність ОСОБА_5 у вчиненні нею злочину, та кваліфікує її дії ч.2 ст. 15, ч.4 ст.185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно в умовах воєнного стану.
При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_5 , суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченої, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачена ОСОБА_5 вчинила умисний корисливий, направлений проти власності злочин, який у відповідності до положень ст.12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину.
ОСОБА_5 громадянка України, не працює, має постійні місце реєстрації та проживання, відомості про її перебування на обліку у лікарів нарколога та психіатра відсутні, раніше неодноразово судима.
До обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_5 , суд відносить щире каяття.
Обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_5 судом не встановлено.
Таким чином, враховуючи всі встановлені в судовому засіданні обставини даного кримінального провадження, давши їм оцінку, беручи до уваги особу обвинуваченої, тяжкість скоєного нею злочину, керуючись вимогами кримінального закону та передбачених цим законом санкцій, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченої ОСОБА_5 можливо лише в умовах ізоляції від суспільства і у суду є підстави застосувати до обвинуваченої ОСОБА_5 покарання пов'язаного з позбавленням волі.
Такого висновку суд приходить виходячи з того, що обвинувачена ОСОБА_5 , неодноразово будучи засудженою за вчинення умисних корисливих злочинів до покарання у виді позбавлення волі, яке неодноразово відбувала реально і, звільнившись з місць позбавлення волі вона не працевлаштувалась, а отже не мала офіційного джерела доходу, через невеликий проміжок часу знов вчинила умисний тяжкий корисливий злочин, що свідчить про її прагнення одержувати матеріальну вигоду за рахунок вчинення злочинів, стійке небажання стати на шлях виправлення, відчуття безкарності за вчинене та схильність до вчинення кримінальних правопорушень.
Разом з цим, суд враховує відсутність будь-яких претензій до обвинуваченої з боку потерпілої юридичної особи, дані про особу обвинуваченої ОСОБА_5 , яка у скоєному щиро покаялась, тому вважає за можливе призначити винній ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі у мінімальних межах строку покарання, передбаченого санкцією ч.4 ст.185 КК України, з урахуванням положень ч.3 ст.68 КК України.
В даному випадку, за переконанням суду, таке покарання повністю досягне мети його застосування та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченої, які створять у неї готовність до самокерованої правослухняної поведінки і не становитиме для неї особистого надмірного тягаря, у зв'язку з чим суд не вбачає необхідності призначати більш суворе покарання винній. Таке порання буде відповідати ступеню тяжкості вчиненого обвинуваченою злочину та є необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження скоєння нею нових злочинів, тобто для досягнення мети покарання, відповідно до положень, які містяться в ст.50 КК України.
Водночас, за встановлених обставин, суд, при призначенні покарання у виді позбавлення волі, не вбачає підстав для застосування ст.ст.69, 75 КК України до обвинуваченої ОСОБА_5 .
Також суд враховує, що ОСОБА_5 05.09.2022 року засуджена Малиновським районним судом м. Одеси за ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, але злочин у вчиненні якого ОСОБА_5 визнається винною у даному кримінальному провадженні, скоєний нею до ухвалення попереднього вироку, який має виконуватись окремо.
Такого висновку суд приходить з огляду на таке.
Так, відповідно до п. 23 Постанови Пленуму ВС України від 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», у разі визнання особи винною у вчиненні кількох злочинів рішення про її звільнення від відбування покарання з випробуванням приймається тільки після визначення на підставі ч.1 ст.70 КК остаточного покарання, виходячи з його виду й розміру. Коли особа, щодо якої було застосоване таке звільнення, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.
Відповідно до висновку, викладеного в постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 лютого 2021 року у справі №760/26543/17 (провадження № 51-3600кмо20), якщо до особи, котра вчинила кримінальне правопорушення, вироком суду було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням, а потім було встановлено, що вона винна ще й в інших злочинах, вчинених до постановлення цього вироку, в таких випадках питання про відповідальність особи за сукупністю вчинених нею кримінальних правопорушень має вирішуватись залежно від того, чи залишається незмінним попередній вирок, за яким особа звільнена від відбування покарання з випробуванням, на момент постановлення нового вироку, і яке рішення приймає суд у новому вироку щодо покарання за злочини, вчинені до постановлення попереднього вироку. У випадку, коли попередній вирок залишився незмінним і прийняте в ньому рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням зберігає свою законну силу, а новим вироком особі призначається покарання, яке вона має відбувати реально, положення ч.4 ст. 70 КК щодо призначення остаточного покарання особі з урахуванням попереднього вироку не застосовуються, а кожний вирок - попередній, за яким особа звільнена від відбування покарання з випробуванням, та новий, за яким їй призначено покарання, що належить відбувати реально - виконуються самостійно.
Крім того, за висновком Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 23 вересня 2019 року у справі №199/1496/17 (провадження №51-2631кмо19) застосування положень ч.4 ст.70 КК щодо призначення остаточного покарання особі, яка за попереднім вироком була звільнена від відбування покарання на підставі положень ст. 75 КК, припустиме лише у разі, якщо вона засуджується за новим вироком до покарання, від відбування якого також звільняється з випробуванням. В такому разі суд визначає остаточне покарання згідно приписів ч.4 ст.70 КК, а також звільняє особу від відбування остаточного покарання, встановивши іспитовий строк за правилами ст.75 цього Кодексу. Кримінально-правові норми, передбачені статтями 70, 75 КК не передбачають окремого порядку призначення покарання за сукупністю злочинів в тих випадках, коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від покарання з іспитовим строком, вчинила до ухвалення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, від відбування якого вона також звільняється з іспитовим строком.
Таким чином, враховуючи що ОСОБА_5 була засуджена 05.09.2022 року Малиновським районним судом м. Одеси за вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК, до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, від відбування якого її було звільнено на підставі ст. 75 КК з випробуванням на строк 2 роки і, цей вирок залишився незмінним і прийняте в ньому рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням на день ухвалення цього вироку зберігає свою законну силу, а злочин за вчинення якого ОСОБА_5 засуджується у цьому провадженні, був вчинений до ухвалення Малиновським районним судом м. Одеси вироку 05.09.2022 року, та новим вироком ОСОБА_5 призначається покарання, яке вона має відбувати реально, тому положення ч.4 ст. 70 КК щодо призначення остаточного покарання особі з урахуванням попереднього вироку в даному випадку не застосовуються і, суд приймає рішення про необхідність самостійного виконання вироку Малиновського районного суду м. Одеси від 05.09.2022 року.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні не затримувалась та під вартою не трималась, запобіжний захід до обвинуваченої в даному кримінальному провадженні не застосовувався, у зв'язку з чим відсутні підстави для застосування в даному конкретному випадку положень ч.5 ст.72 КК України.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Питання про долю речових доказів, які визнані такими та долучені до матеріалів провадження постановами слідчого СВ ВП №2 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 від 20.07.2022 року, суд вирішує у відповідності до положень ст.100 КПК України, а саме оптичний DVD-R диск, що містить назву «09.07.2022», - слід зберігати в матеріалах кримінального провадження, до якого він долучений; паста зубна «Sensodyne ProNamel комплекс», 75 мл. в кількості 2 штуки, піна для гоління «Nivea серебрянная защита» 200 мл., в кількості 1 шт, сир «Славія Сулугуні 45%» в кількості 4 шт. загальною вагою 1,954 кг, м'ясо криля «Аквамарин натуральное» 185 г. в кількості 2 штуки, - підлягають залишенню у їх законного володільця.
Керуючись ст. ст. 369 - 371, 373 - 375 КПК, суд -
ухвалив:
ОСОБА_5 , визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України, та призначити їй покарання за ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
Строк покарання ОСОБА_5 у виді позбавлення волі обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 01 грудня 2022 року.
Вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 05.09.2022 року, - виконувати самостійно.
Речові докази по справі:
- оптичний DVD-R диск, що містить назву «09.07.2022», - зберігати в матеріалах кримінального провадження, до якого він долучений;
- пасту зубну «Sensodyne ProNamel комплекс», 75 мл. в кількості 2 штуки, піну для гоління «Nivea серебрянная защита» 200 мл., в кількості 1 шт, сир «Славія Сулугуні 45%» в кількості 4 шт. загальною вагою 1,954 кг, м'ясо криля «Аквамарин натуральное» 185 г. в кількості 2 штуки - залишити у їх законного володільця.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченою, яка тримається під вартою в той же строк з моменту отримання копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору. Не пізніше наступного дня після ухвалення вироку надсилати його копію учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя
Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1
01.12.2022
Єдиний унікальний номер справи: №522/9511/22
Номер провадження № 1-кп/522/2088/22
Головуючий суддя - ОСОБА_1