Справа № 522/5279/22
Провадження по справі № 3/522/12274/22
22 листопада 2022 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Іванов В.В., при секретарі Пашковському В.О., за участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Україіни, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 360714 від 26.10.2022 року вбачається, що 26.10.2022 року о 10 год. 30 хв., громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Opel Omega» д.н.з. НОМЕР_1 в м. Одесі по проспекту Гагаріна, 3, став учасником ДТП та залишив місце пригоди, чим ОСОБА_1 на думку інспектора УПП, який склав протокол, порушив вимоги п. 2.10А Правил дорожнього руху та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП, за кваліфікуючими ознаками: залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Викладене, на думку інспектора УПП, який склав протокол про адміністративне правопорушення, підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серія ААД № 360714 від 26.10.2022 року, схемою місця ДТП від 26.10.2022 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 та іншими матеріалами адміністративної справи.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, просив провадження у справі закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що 26.10.2022 року о 10 год. 30 хв., керував транспортним засобом «Opel Omega» д.н.з. НОМЕР_1 в м. Одесі по проспекту Гагаріна, 3 по правій полосі. Водій автомобіля «Ford Focus» д.н.з. НОМЕР_2 при перестроюванні не помітив транспортний засіб «Opel Omega» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , тим самим створив аварійну ситуацію, внаслідок чого ОСОБА_1 здійснив наїзд на перешкоду у вигляді паркана, для того, щоб уникнути зіткнення. Пояснив, що був вимушений залишити місце ДТП, оскільки винуватець ДТП, який здійснив зіткнення з його автомобілем не зупинився та почав втікати з місця ДТП. Тому він змушений був його наздоганяти. Винуватця в ДТП він не наздогнав, співробітники УПП в Одеській області його особу й не встановили.
Суддя, заслухавши доводи особи, що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши надані докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1,2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Стаття 122-4 КУпАП передбачає відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Згідно вимог ст.17 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності не підлягає адміністративній відповідальності.
Відповідно до ст. 18 КУпАП, якою визначається крайня необхідність, не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернута шкода.
Обставини справи свідчать про те, що небезпека, яка виникла для життя і здоров'я людини, які могли б управляти транспортним засобом, не могла бути усунута іншими засобами.
Крім того, виходячи із диспозиції даної статті слідує, що для кваліфікації дій правопорушника за даною статтею, необхідною умовою є наявність факту дорожньо-транспортної пригоди, усвідомлення особою, що притягується до адміністративної відповідальності, причетності до неї та умисел вказаної особи на залишення місця дорожньо-транспортної пригоди.
Виходячи зі змісту даної статті суб'єктивна сторона даного адміністративного правопорушення характеризується умислом, а тому для настання адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП, останній, залишаючи місце дорожньо-транспортної пригоди, діяв у зв'язку з крайньою необхідністю.
Слід зазначити, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може вважатись самостійним, беззаперечним та достатнім доказом вчинення особою адміністративного правопорушення. Обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені іншими доказами, які б підтверджували винуватість особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до п.2.10а Правил дорожнього руху України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Згідно з положеннями ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при вчиненні дій особою в стані крайньої необхідності.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Вказані докази мають випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто бути такими, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Враховуючи викладене, приходжу до висновку про відсутність достатніх, належних і допустимих доказів, які б підтверджували обставини викладені в протоколв про адміністративне правопорушення, спростовували пояснення ОСОБА_1 та вказували на наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 7, 36, 247, 283, 284 КУпАП, -
Адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з відсутністю події адміністративного правопорушення, на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси протягом десятиденного строку з дня винесення постанови.
Суддя
Приморського районного суду міста Одеси: Віктор ІВАНОВ