01 грудня 2022 року м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Кифлюк В.Ф., розглянувши матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Першотравневого районного суду м. Чернівців від 03.11.2022 року у справі про адміністративне правопорушення щодо нього за ст.124 КУпАП,-
Постановою Першотравневого районного суду м. Чернівців від 03.11.2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП і на нього накладено стягнення у виді сплатим штрафу в розмірі 850 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 496 грн. 20 коп.
Згідно постанови суду, 20.09.2022 року о 19 год. 53 хв. в м.Чернівці на нерегульованому перехресті нерівнозначних доріг вулиць Буковинська-Кармелюка, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом BМW д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по головній дорозі, не вибрав безпечну швидкість руху, не був уважним при виникненні небезпеки, не вжив заходів аж до повної зупинки транспортного засобу, внаслідок чого трапилось зіткнення з транспортним засобом Фольксваген, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який виїжджав з другорядної дороги. Драч, не впоравшись із керуванням, здійснив наїзд на перешкоду, а саме залізний паркан, що призвело до механічних пошкоджень. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п.12.1, 12.3, 16.11 ПДР України і тим самим вчинив правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
На цю постанову суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу правопорушення.
На обґрунтування своїх вимог вказував, що суддя об'єктивно не розглядала матеріали ДТП, не досліджувала належним чином його дії та дії водія ОСОБА_2 в даній дорожній обстановці.
ЄУНСС 725/5481/22 провадження №33/822/704/22 головуючий у 1 інстанції Стоцька Л.А.
Зазначав, що він рухався по головній дорозі зі швидкістю біля 50 км/год і коли майже проїхав перехрестя нерівнозначних доріг, в його ліву задню частину автомобіля відбувся удар автомобіля Фольксваген під керуванням ОСОБА_2 . Після цього його автомобіль став некерованим і він наїхав на паркан.
Вказував, що порушення ним вимог п.2.3в ПДР України є безпідставним, оскільки він був пристебнутий ременем безпеки і даний пункт ПДР немає ніякого відношення до дорожньо-транспортної пригоди.
Рухаючись, він врахував дорожню обстановку, вантажу у нього не було, автомобіль був в справному стані, він контролював рух і безпечно керував ним. Зіткнення з металевим парканом сталось у зв'язку з тим, що автомобіль Фольксваген вдарив його автомобіль в ліву задню частину кузова, після чого його автомобіль втратив керованість і відбулось зіткнення з парканом.
Ще зазначав, що в своєму поясненні він вказував, що рухався зі швидкістю 50 км/год., а автомобіль Фольксваген виїхав з другорядної дороги на головну дорогу за 10м. до його автомобіля і став для нього небезпекою. Він застосував гальмування, але не мав технічної можливості уникнути зіткнення. Те, що він не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем Фольксваген, посилався також на вимоги п.31.4 та Примітку до п.31.4.1 ПДР України.
Вказував, що порушення п.16.11 ПДР України йому інкриміновано безпідставно, оскільки він рухався не по другорядній дорозі, а по головній. Саме в діях ОСОБА_2 є ознаки порушення вимог п.16.11 ПДР України, який рухався по другорядній дорозі.
Заслухавши ОСОБА_1 , адвоката Александрова О.П., які просили задовольнити подану апеляційну скаргу, посилаючись на обставини, що наведені в ній, перевіривши матеріали провадження, вважаю, що апеляційні вимог апелянта є обґрунтовані і подану апеляційну скаргу необхідно задовольнити.
Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Оскільки в поданій апеляційній скарзі не оспорюється те, що водій ОСОБА_1 рухався по головній дорозі і зіткнення його автомобіля відбулося з транспортним засобом Фольксваген під керуванням водія ОСОБА_2 , який виїхав на перехрестя нерівнозначних доріг з другорядної дороги, в цій постанові не наводяться докази на обґрунтування цих обставин.
Так, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №145256 (а.с.1), а також змісту оскаржуваної постанови не вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, не будучи пристебнутим ременем безпеки. А тому вважаю, в постанові суду безпідставно зазначено про порушення ОСОБА_1 вимог п.2.3 (в) ПДР.
Що стосується інкримінованих ОСОБА_1 порушень вимог п.12.1 та п.12.3 ПДР України, необхідно зазначити, що ні в протоколі про адміністративне правопорушення та постанові суду не зазначено, яку дорожню обстановку не врахував ОСОБА_1 при виборі швидкості руху та не зазначено, що технічний стан його автомобіля не дозволяв йому рухатись з тією швидкістю, яку він вибрав.
Також в справі відсутні дані, які б свідчили про те, що водій ОСОБА_1 об'єктивно спроможний був виявити небезпеку та перешкоду для свого руху та не вжив заходів вживав заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу, або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди. Тобто, відсутні дані про об'єктивну можливість його шляхом виконання вимог п.12.3 ПДР України уникнути зіткнення з автомобілем Фольксваген.
Що стосується порушення вимог п.16.11 ПДР України, яке інкриміновано ОСОБА_1 , то необхідно зазначити, що ОСОБА_1 , як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові суду, рухався по головній дорозі, а вимоги цього пункту стосуються водіїв, які рухаються по другорядній дорозі і наближаються до перехрестя нерівнозначних доріг та зобов'язують таких водіїв дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних доріг по головній дорозі, незалежно від направлення напрямку їх подальшого руху.
Зі змісту пояснень ОСОБА_3 від 20.08.2022 р. вбачається, що він їхав по другорядній дорозі по вул. Кармелюка і під'їжджав до перехрестя з вул. Буковиська. В той час з правої сторони на вул. Буковинській на повороті стояв автомобіль WV д.н.з. НОМЕР_3 , який обмежував йому видимість. Він на малій швидкості виїхав на перехрестя і в цей час на великій швидкості автомобіль ВМW вдарив його автомобіль в передній бампер. Після цього той автомобіль заїхав в ворота гаража будинку (а.с.6).
Зі змісту цих пояснень не вбачається, що водій ОСОБА_2 бачив транспортний засіб, який рухався по головній дорозі, оскільки у нього була обмежена видимість іншим транспортним засобом, який був припаркований на вул. Буковинській.
Аналіз вказаних пояснень дає можливість стверджувати, що і водій ОСОБА_1 не мав можливості завчасно побачити автомобіль під керуванням ОСОБА_2 , який наближався до перехрещення нерівнозначних доріг.
Крім того, і в разі своєчасного виявлення цього транспортного засобу водій ОСОБА_1 мав право розраховувати на те, що інший водій буде дотримуватись вимог п.16.11 ПДР України, оскільки згідно п.1.4 вказаних Правил кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати, що й інші учасники виконують ці Правила.
Об'єктивних даних, які б свідчили про те, що саме в результаті порушення водієм ОСОБА_1 інкримінованих йому вимог ПДР України призвело до настання дорожньо-транспортної пригоди, в матеріалах провадження немає.
Наведені доводи свідчать про незаконність постанови суду першої інстанції.
А тому постанову районного суду необхідно скасувати і закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
На підставі наведеного та керуючись ст.294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Першотравневого районного суду м. Чернівців від 03.11.2022 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу правопорушення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя В.Ф.Кифлюк
Копія. Згідно з оригіналом: суддя