Постанова
Іменем України
01 грудня 2022 року
м. Валки
справа № 638/4590/22
провадження № 22-ц/818/3739/22
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого - Пилипчук Н.П.,
суддів - Маміної О.В., Тичкової О.Ю.,
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач ОСОБА_2
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в особі її представника ОСОБА_3 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 вересня 2022 року, постановлену суддею Яковлевою В.М., -
У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 серпня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 - залишено без руху з підстав невідповідності позовної заяви вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України.
Ухвалою цього ж суду від 23 вересня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачеві.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в особі свого представника ОСОБА_3 посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що на виконання ухвали суду від 19 серпня 2022 року було надано суду заяву про усунення недоліків, до якої було долучено належним чином засвідчену копію паспорту позивача, відповідача та пояснення ОСОБА_4 , який є дальнім родичем останньої, який підтвердив факт проживання у квартирі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 з січня по листопад 2020 року. Зазначає, що відповідач є громадянином Сирійської Арабської Республіки. На час їх спільного проживання, як відомі позивачу, відповідач мав посвідку на тимчасове проживання в Україні. Наразі позивачу не відоме місце проживання чи перебування відповідача. Стосунки з ним не підтримуються, номер його телефону та електронної адреси позивачу також невідомі. Надати іншого підтвердження останнього спільного проживання з відповідачем за зазначеною вище адресою, окрім пояснень ОСОБА_4 , позивач надати суду не в змозі, через відсутність останніх.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 09 листопада 2022 року відповідно до вимог ч.1 ст.369 ЦПК України розгляд справи призначено без повідомлення (виклику) учасників справи.
Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу про повернення позовної зави суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано суду належних та допустимиї доказів щодо останнього відомого зареєстрованого місця проживання чи/або перебування відповідача, або місцезнаходження майна відповідача, що унеможливлює розгляд даного позову.
Проте, погодитися з таким висновком суду колегія суддів не може, виходячи з наступного.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до положень ст.ст.55, 124 Конституції України, ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, визначеному ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до пункту другого частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Згідно до ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
У позовній заяві ОСОБА_1 було зазначено останнє відомо їй місце проживання відповідача: АДРЕСА_1 . При цьому, позивачем було зазначено, що відповідач є громадянином Сирійської Арабської Республіки. На час їх спільного проживання, як їй відомо, відповідач мав посвідку на тимчасове проживання в Україні. Наразі їй не відоме місце проживання чи перебування відповідача. Стосунки з ним не підтримуються.
Частиною першою статті 27 ЦПК України передбачено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Предметом позову у цій справі є розірвання шлюбу між громадянкою України та іноземцем (громадянином Сирійської Арабської Республіки).
Згідно роз'яснень пункту 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», позов про розірвання шлюбу з особою, яка не має в Україні місця проживання або місце проживання якої невідоме, може пред'являтися за місцем знаходження майна відповідача, або за останнім відомим місцем його проживання чи перебування, а у випадку, коли з позивачем проживають його малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача - за місцем проживання позивача. У разі розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, один з яких проживає в Україні, питання підсудності визначається за загальними правилами ЦПК України.
Частиною другою статті 28 ЦПК України передбачено підсудність справ про розірвання шлюбу за вибором позивача. Відповідно такі можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
За приписами частини дев'ятої статті 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Згідно абзацу 2 частини першої та дев'ятої статті 187 ЦПК України, якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача. Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Згідно частини 8 статті 187 ЦПК України суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Частиною десятою статті 187 ЦПК України передбачено, що якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Аналіз вказаних норм процесуального права дає підстави для висновку, що повернення позовної заяви позивачеві із вказаних в оскаржуваній ухвалі підстав законом не передбачено, оскільки у разі встановлення того, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає її за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, а у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі.
За визначенням, наданим в статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»: місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Положеннями частин 1, 10, 17 статті 6 цього Закону визначено, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.
Реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Особи, які не проживають за адресою, що зареєстрована як місце їх проживання, більше одного місяця і які мають невиконані майнові зобов'язання, накладені в адміністративному порядку чи за судовим рішенням, або призиваються на строкову військову службу і не мають відстрочки, або беруть участь у судовому процесі в будь-якій якості, зобов'язані письмово повідомити орган реєстрації про своє місце перебування.
Пунктами 4 Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 207 від 02 березня 2016 року визначено, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом 30 календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.
Реєстрація місця проживання/перебування або зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється в день подання особою або її представником документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена одночасно із зняттям з попереднього місця проживання.
Отже, чинним законодавством чітко встановлений порядок реєстрації, як місця проживання, так і місця перебування фізичної особи на території України, яке вимагає обов'язкового внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи.
Як вбачається з Інформаційної довідки з Реєстру територіальної громади м. Харкова сформованої станом на 17 серпня 2022 року інформація щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у Реєстрі територіальної громади м. Харкова відсутня.
Згідно інформаційної довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб сформовано станом на 17 серпня 2022 року, за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Разом з тим, вказані довідки не можуть бути беззаперечним доказом щодо місця реєстрації та проживання відповідача ОСОБА_2 , оскільки в примітці цих довідок зазначено, що Реєстр територіальної громади м. Харкова знаходиться у стані формування. Департамент реєстрації Харківської міської ради, як розпорядник Реєстру територіальної громади м. Харкова, не несе відповідальність за інформацію/відсутність інформації про осіб, місце проживання/перебування яких зареєстровано до 04 квітня 2016 року.
За таких обставин, питання про повернення позовної заяви вирішено судом передчасно з порушенням норм процесуального права.
Згідно з вимогами ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, тому вона підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 379 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в особі її представника ОСОБА_3 - задовольнити.
Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 вересня 2022 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 01 грудня 2022 року.
Головуючий - Н.П. Пилипчук
Судді - О.В. Маміна
О.Ю. Тичкова