Справа № 537/5528/16-ц Номер провадження 22-з/814/90/22 Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.
30 листопада 2022 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Головуючого судді Бутенко С. Б.
Суддів Пилипчук Л. І., Чумак О. В.
за участю секретаря: Ракович Д. Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, набутого за час шлюбу,
У провадженні Полтавського апеляційного суду перебувала вищевказана цивільна справа за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 вересня 2019 року, додаткове рішення цього суду від 06 квітня 2020 року та ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13 квітня 2020 року.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 23 лютого 2022 року, описку в якій виправлено ухвалою суду від 04 березня 2022 року, рішення Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 16 вересня 2019 року змінено в частині розподілу вбудованого нежитлового приміщення магазину промислових товарів за адресою: АДРЕСА_1 вартістю 396 140 грн, яке присуджено ОСОБА_1 із припиненням права власності на це майно ОСОБА_2 .
Відповідно змінено розмір грошової компенсації різниці вартості присудженого майна, стягнутого з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , зменшено її з 947 160 грн до 551 020 грн.
Суму грошової компенсації у розмірі 551 020 грн присуджено стягнути за рахунок коштів, покладених ОСОБА_2 на депозитний рахунок суду.
В іншій частині рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 вересня 2019 року, додаткове рішення цього суду від 06 квітня 2020 року та ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13 квітня 2020 року залишено без змін.
У липні 2022 року до апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про роз'яснення постанови апеляційного суду в частині, що стосується виплати на його користь присуджених грошових коштів в сумі 551 020 грн.
Розглянувши дане клопотання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду не вбачає підстав для роз'яснення судового рішення, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною першою статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Зі змісту зазначеної процесуальної норми вбачається, що незрозумілим є судове рішення, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Підставою для роз'яснення судового рішення є утруднення чи неможливість його виконання.
Частиною другою статті 271 ЦПК України передбачено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Виходячи із змісту положень зазначених норм, суд може роз'яснити судове рішення у разі, якщо нечітким або незрозумілим є зміст його резолютивної частини, як для осіб, щодо яких воно ухвалене, так і для осіб, які будуть здійснювати його примусове виконання.
Звертаючись до апеляційного суду із заявою про роз'яснення постанови суду ОСОБА_1 вказує на відсутність у виконавчому листі, виданому Крюківським районним судом м. Кременчука у справі № 537/5528/16-ц, порядку виконання судового рішення, тобто чи за рахунок грошових коштів та іншого майна боржника ОСОБА_2 , чи за рахунок коштів, поміщених нею на депозитний рахунок Полтавського апеляційного суду, має бути сплачена грошова компенсація різниці вартості присудженого майна.
При цьому у резолютивній частині постанови Полтавського апеляційного суду від 23 лютого 2022 року зазначено про присудження суми грошової компенсації у розмірі 551 020 грн на користь ОСОБА_1 за рахунок коштів, покладених ОСОБА_2 на депозитний рахунок суду.
Як вбачається з матеріалів справи, за квитанцією № 59228945 від 10.11.2021 ОСОБА_2 внесено на рахунок UA328201720355239002000086573 у Державній казначейській службі України м. Київ, код отримувача: 42262431, МФО 820172 грошові кошти у сумі 947 160 грн із призначенням платежу «матеріальна компенсація різниці вартості присудженого майна 947 160 грн на користь ОСОБА_1 по справі № 537/5528/16 від ОСОБА_2 без ПДВ» (т. 8 а. с. 111).
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 17 березня 2022 року залишок грошових коштів в сумі 396 140 грн, внесених згідно квитанції № 59228945 від 10.11.2021, в силу презумпції правомірності фактичного володіння майном за заявою власника - ОСОБА_2 їй повернуто.
Таким чином, на депозитному рахунку суду залишилась сума присудженої ОСОБА_1 грошової компенсації - 551 020 грн.
Законом України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (статті 1, 3, 5 Закону).
Доказів неможливості або утруднення виконання судового рішення у зв'язку з недоліками судового акту заявником суду не надано.
Оскільки резолютивна частина постанови апеляційного суду містить чіткі вказівки щодо порядку стягнення присудженої ОСОБА_1 грошової компенсації, що виключають подвійне його тлумачення, передбачених законом підстав для роз'яснення судового рішення колегією суддів апеляційного суду не вбачається.
Керуючись статтями 271, 381 ЦПК України, апеляційний суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя С. Б. Бутенко
Судді Л. І. Пилипчук
О. В. Чумак