Справа № 538/1493/22 Номер провадження 33/814/1485/22Головуючий у 1-й інстанції Бондаоь В.А. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.
Категоріяч.3 ст. 154 КУпАП
29 листопада 2022 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Карпушин Г.Л., при секретарі судового засідання Бродській В.О., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Лохвицького районного суду Полтавської області від 25 жовтня 2022 року,-
Постановою судді Лохвицького районного суду Полтавської області від 25 жовтня 2022 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 154 КУпАП, та накладено на неї стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 грн. 00 коп, з конфіскацією тварини - собаки породи Алабай.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496 грн 20 коп. на користь держави.
Цією постановою ОСОБА_1 визнана винною у тому, що 23.10.2022 року о 18:30 год. в с. Безсали по вул. Загребелля її собака породи Алабай знаходився без намордника, внаслідок чого подряпав ОСОБА_2 , за що ч.3 ст.154 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.
Не погодившись із вказаною постановою, її в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_1 , подавши апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову судді Лохвицького районного суду Полтавської області від 25 жовтня 2022 року, та закрити провадження відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.154 КУпАП.
Апелянт зазначала, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, зважаючи на наступне.
На думку скаржника, суд безпідставно притягнув її до адміністративної відповідальності оскільки жодного дії передбаченої диспозицією ч.1 ст. 154 вона не вчиняла.
Апелянт вважає, що суд зробив свої висновки лише на підставі поверхових показань неповнолітнього ОСОБА_3 , якого не було допитано в судовому засіданні, за відсутності інших доказів, які б підтверджували вчинення нею правопорушення, що є не достатнім.
Крім того, на переконання скаржника, ч.3 ст.154 КУпАП передбачає відповідальність за дії, передбачені ч.1 зазначеної статті, лише у тому випадку, якщо вони спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людей або їх майну. До справи не додано доказів спричинення шкоди здоров'ю неповнолітньому ОСОБА_4 , якого до того ж не було визнано потерпілим у значення ст.269 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дослідивши надані докази, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 23.10.2022 року о 18:30 год. в с. Безсали по вул. Загребелля собака породи Алабай, що належить ОСОБА_1 , знаходився без намордника, внаслідок чого подряпав ОСОБА_2 , а тому ОСОБА_1 порушила правила тримання собак, за що ч.3 ст.154 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.
Визнаючи винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 154 КУпАП та накладаючи адміністративне стягнення у вигляді штрафу із конфіскацією собаки, суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення ВАВ № 431101 від 23.10.2022 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_5 від 23.10.2022 року.
З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не погоджується, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях), що спричинило заподіяння шкоди здоров'ю людини або її майну, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.3 ст.154 КУпАП.
Згідно з Переліком небезпечних порід собак, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2021 р. №1164, до останніх, зокрема належать порода вівчарка середньоазіатська (алабай, вовкодав середньоазіатський).
Досліджуючи докази у справі, суд першої інстанції правильно встановив, що пес породи Алабай, який належить ОСОБА_6 бігав по території належного їй домоволодіння без намордника, виконуючи охорону функцію. Коли ОСОБА_1 заходила у двір додому та відчинила хвіртку, собака вибіг на вулицю та із гавкотом підбіг до неповнолітнього ОСОБА_2 , який проходив мимо її двору. ОСОБА_1 відразу забрала собаку, а неповнолітнього запросила до домоволодіння для його заспокоєння та при необхідності надання допомоги.
За вказаних обставин та зважаючи на відсутність належних і достатніх доказів, не можна погодитися із висновком суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення передбаченого ч.3 ст. 154 КУпАП виходячи з наступного.
Згідно із ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до ст.11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Диспозиція ч.3 ст.154 КУпАП передбачає наступні різновиди об'єктивної сторони цього правопорушення: 1) утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами; 2) утримання незареєстрованих собак; 3) приведення їх у громадські місця; 4) вигулювання собак без поводків та намордників у громадських місцях (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях; 5) неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях).
При цьому посилання суду першої інстанції на порушення ОСОБА_1 п.п. г) п.8 Правил тримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах Української РСР від 17.06.1980 року є помилковим з тієї підстави, що цей нормативно-правовий акт втратив чинність з 28.01.2022 року. Це при тому, що відповідні Правила затверджуються органами місцевого самоврядування.
Крім того, із обставин справи вбачається, що собака породи Алабай перебував у дворі ОСОБА_1 , який не є громадським місцем. Із пояснень як ОСОБА_1 , так і ОСОБА_2 вбачається, що ОСОБА_1 не мала наміру здійснювати вигул цієї собаки, а тому інкримінувати їй порушення правил вигулу собак не є вірним.
Разом із тим, суд приймає довід апелянта, щодо недоведення факту спричинення шкоди потерпілому, в результаті дій ОСОБА_1 . Так, не дивлячись на те, що орган, який складав протокол, зобов'язаний був перевірити факт спричинення шкоди ОСОБА_2 та долучити до справи відповідні докази, матеріали справи їх не містять.
Відповідно до статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Виходячи з наведеного, вважаю, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо того, що ОСОБА_1 вчинила інкриміноване їй адміністративне правопорушення, адже матеріалами справи такий факт не підтверджується, тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову судді Лохвицького районного суду Полтавської області від 25 жовтня 2022 року - скасувати.
Прийняти нове рішення, яким провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.154 КУпАП стосовно ОСОБА_1 - закрити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає
Суддя Полтавського
апеляційного суду Г.Л. Карпушин