Справа № 947/19225/22
Провадження № 2/947/2888/22
16.11.2022 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Салтан Л.В.,
за участі секретарів судового засідання - Остапчук О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 ) про визнання договору дійсним,-
29.08.2022 року позивачка звернулась до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 про визнання дійсним договору купівлі-продажу в якій, просить суд визнати Договір № 14013 купівлі-продажу нерухомого майна укладений 29 квітня 1996 року, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та зареєстрований на Одеській товарній біржі в журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю за № 14013 від 29 квітня 1996 року, предметом якого є квартира загальною площею 79,90 кв. м., що складається з 4 (чотирьох) кімнат житловою площею 54,8 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 - дійсним.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Салтан Л.В.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 15.09.2022 року було прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження.
У судове засідання представник позивача не з'явилась, надала до канцелярії суду заяву, в якій просив розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечила.
Відповідачіповідомлені належним чином, в судове засідання не з'явились, відзив на позов не надали.
Відповідно до ст.ст. 280, 281 ЦПК України за згодою позивача Київським районним судом м. Одеси постановлена ухвала про заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 (надалі - «Позивач», «Покупець») та ОСОБА_2 (надалі - «Відповідач», «Продавець»), ОСОБА_3 (надалі - «Відповідач», «Продавець»), ОСОБА_4 (надалі - «Відповідач», «Продавець») та ОСОБА_6 (надалі - «Відповідач», «Продавець») було укладено Договір № 14013 купівлі-продажу нерухомого майна від 29.04.1996 року.
Відповідно до п. 1 Договору купівлі-продажу нерухомого майна, ОСОБА_2 , продали, а ОСОБА_1 купила квартиру загальною площею 79,90 кв.м., що складається з 4 (чотирьох) кімнат житловою площею 54,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно п. 5 Договору купівлі-продажу нерухомого майна, квартира продана за 1378674500,00 карбованців, які отримані Продавцями до підписання даного Договору та належать новому власнику - ОСОБА_1 .
Як вбачається з п. 11 Договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсний Договір у відповідності з вимогами, що встановлені ст. 15 ЗУ «Про товарну біржу», зареєстрований на Одеській товарній біржі в Журналі реєстрації біржевих правочинів з нерухомістю, реєстраційний номер 14013 від 29.04.1996 року.
Згідно п. 8 Договору купівлі-продажу нерухомого майна, на виконання ст. 227 Цивільного кодексу України, даний договір підлягає реєстрації в МБТІ м. Одеси на ім'я ОСОБА_1 .
Так, на виконання вимог ст. 227 ЦК України, у редакції, що діяла на момент укладання Договору № 14013 купівлі-продажу нерухомого майна від 29.04.1996 року, 29.05.1996 року, було проведено реєстрацію даного договору в МБТІ м. Одеси за № 345, км. 166 пр., стр. 129, про що свідчить відповідний запис про реєстрацію на Договорі купівлі-продажу нерухомого майна.
З квітня 1996 року ОСОБА_1 є власником квартири загальною площею 79,90 кв.м., що складається з 4 (чотирьох) кімнат житловою площею 54,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 , проживає разом зі своєю сім'єю, сплачує комунальні послуги та несе тягар утримання вказаної квартири.
Разом з тим, з метою отримання відомостей про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні, позивач звернулась до Департаменту надання адміністративних послуг з відповідною заявою. Однак в отриманні відомостей про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні ОСОБА_1 було відмовлено з підстав недійсності правовстановлюючих документів на нерухоме майно та роз'яснено, щодо необхідності звернення до суду з позовом про визнання Договору купівлі-продажу нерухомого майна дійним.
З роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в п.4 Постанови № 3 від 28 квітня 1978 року «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» зі змінами та доповненнями, виходить, що з підстав недодержання нотаріальної форми визнаються недійсними тільки угоди, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню, зокрема, договори довічного утримання; застави, купівлі-продажу, в тому числі при придбанні на біржових торгах, міни або дарування жилого будинку (квартири) чи його (її) частини.
На момент укладання договору купівлі-продажу вказаної квартири був чинним Закон України "Про товарну біржу", відповідно до умов якого договори, оформлені товарною біржею, визнавались дійсними, а сам правочин купівлі-продажу було вчинено з дотриманням вимог діючого на той час законодавства. В подальшому до ЦК Української РСР 1963 року були внесені зміни, відповідно до яких угоди щодо відчуження нерухомого майна підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню. Відсутність належних правовстановлюючих документів на квартиру, на думку суду, істотним чином порушує право власності позивача, яке підлягає судовому захисту.
Згідно положень ч. 2 ст. 47 ЦК Української РСР 1963 року якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
Аналогічне за змістом положення містить ч. 2 ст. 220 ЦК України - якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Судом встановлено, що всі зобов'язання за договором купівлі-продажу нерухомого майна 29.04.1996 року його сторонами виконані у повному обсязі, що підтверджується письмовими доказами.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 ) про визнання договору дійсним є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 141, 258-260, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 ) про визнання договору дійсним задовольнити повністю.
Визнати Договір № 14013 купівлі-продажу нерухомого майна укладений 29 квітня 1996 року, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та зареєстрований на Одеській товарній біржі в журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю за № 14013 від 29 квітня 1996 року, предметом якого є квартира загальною площею 79,90 кв. м., що складається з 4 (чотирьох) кімнат житловою площею 54,8 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 - дійсним..
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою складання повного судового рішення є 16.11.2022 року
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Суддя Салтан Л. В.