Справа № 496/4359/22
Провадження № 1-кп/496/544/22
30 листопада 2022 року Біляївський районний суд
Одеської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченої ОСОБА_5
законного представника неповнолітньої обвинуваченої ОСОБА_5 - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12022163250000199 від 15.08.2022 року за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, українки, уродженки с. Медвеже Вушко Вінницького району Вінницької області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої:
-01.07.2022 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 1 ст. 309 КК України, до 45 діб арешту, на підставі ст. 75, 104 КК України від відбування покарання звільнена з випробуванням строком на 1 рік;
-12.07.2022 року Вінницьким районним судом Вінницької області за ч. 1 ст. 309 КК України з урахуванням ст. 101 КК України, до 45 діб арешту, на підставі ст. 75, 104 КК України від відбування покарання звільнена з випробуванням строком на 1 рік;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
14.08.2022 року близько 22:00 год, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 , знаходячись на спільному подвір'ї за адресою: АДРЕСА_2 , зайшла до незамкненого приміщення будинку, яке знаходиться у користуванні ОСОБА_7 . Реалізуючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, переслідуючи ціль особистого збагачення, впевнившись, що її дії не будуть помічені іншими особами, проникла в середину будинку, де піднявши подушку у пакеті блакитного кольору побачила грошові кошти, які належать ОСОБА_7 та обрала їх об'єктом свого протиправного посягання. Після чого ОСОБА_5 винесла грошові кошти з приміщення будинку ОСОБА_7 та зникла з місця вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, тим самим спричинила ОСОБА_7 майнову шкоду на суму 15000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 14.08.2022 року становило 548529 гривень.
Обвинувачена ОСОБА_5 в судовому засіданні свою вину визнала повністю та пояснила, що вона за викладених в обвинувальному акті обставин таємно заволоділа грошовими коштами у розмірі 15000 доларів США, належними потерпілій ОСОБА_7 . У вчиненому щиро розкаялася.
Потерпіла ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву, в якій вказала, що просить справу розглянути без її участі, покарання призначити на розсуд суду.
Суд вважає недоцільним дослідження доказів відносно тих обставин справи, які ніким не оспорюються і обмежується допитом обвинуваченої в порядку, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України. При цьому суд з'ясував, чи правильно розуміють учасники процесу зміст обставин, які ніким не оспорюються, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду і її дії суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, вчинене у великих розмірах, в умовах воєнного стану.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання, є щире каяття та вчинення кримінального правопорушення неповнолітньою.
Обставини, що обтяжують покарання, є рецидив злочину, вчинення кримінального правопорушення щодо особи з інвалідністю.
Захисник ОСОБА_4 просив призначити обвинуваченій покарання з урахуванням положень ст. 69 КК України, враховуючи ту обставину, що вона на час вчинення кримінального правопорушення була неповнолітньою.
За змістом ч.1 ст. 69 КК України при наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченій покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67, 103 КК України, та приймає до уваги роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» та Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 №5 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх».
Зокрема, в п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено, що призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м'якого виду основного покарання, або не призначення обов'язкового додаткового покарання може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.
Щодо особи, винної у вчиненні декількох злочинів, суд може призначити більш м'яке покарання, ніж передбачене законом, окремо за кожний злочин або тільки за один із них і остаточно визначити покарання за правилами ст. 70 КК. Застосування положень ст. 69 КК щодо покарання (як основного, так і додаткового), призначеного за сукупністю злочинів чи за сукупністю вироків, є неприпустимим.
Згідно з п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 №5 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх» зазначено, що судді при призначенні покарання неповнолітнім повинні суворо дотримуватися принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання такого засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація.
Виходячи з цих положень закону, а також зі змісту частини 3 статті 78 КК України, у разі вчинення особою під час іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу. Також, як роз'яснено у пункті 8 зазначеної вище Постанови застосування положень ст. 69 КК щодо покарання (як основного, так і додаткового), призначеного за сукупністю злочинів чи за сукупністю вироків, є неприпустимим.
Відповідно до досудової доповіді, підготовленої Могилів-Подільським РВ філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області виправлення обвинуваченої ОСОБА_5 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк може становити певну небезпеку для суспільства у тому числі інших осіб. Виконання покарання у громаді можливе за умов здійснення інтенсивного нагляду з боку органу пробації та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень. Також, якщо суд дійде висновку про можливість виправлення обвинуваченої ОСОБА_5 без позбавлення або обмеження волі на певний строк та звільнення її від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покласти на неї обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Таким чином, з урахуванням всіх обставин справи, загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття та вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, а також обставини, що обтяжують покарання - рецидив злочину, вчинення кримінального правопорушення щодо особи з інвалідністю, з урахуванням особи винної - вона характеризується негативно, раніше судима, на шлях виправлення не стала та знову вчинила кримінальне правопорушення під час іспитового строку, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченій покарання у виді позбавлення волі, але в нижній межі санкції ч.4 ст. 185 КК України.
Отже, оскільки дане кримінальне правопорушення ОСОБА_5 вчинила в період іспитового строку не відбувши покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 01.07.2022 року та вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 12.07.2022 року, остаточне покарання підлягає призначенню за правилами ст. 71, 72 КК України. Так, шляхом співвідношення 1 дню позбавлення волі - 1 дню арешту, тому зважаючи на невідбуту частину покарання у виді 90 діб арешту, що відповідно становить 3 місяцям позбавлення волі, їх необхідно частково приєднати до призначеного покарання.
Крім того, оскільки покарання призначається з урахуванням положень ст. 71 КК України, підстави для застосування ст. 69 КК України, про що просив захисник, відсутні.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.
Арешт, накладений на речові докази на стадії досудового розслідування, у відповідності до ст. 174 КПК України, підлягає скасуванню.
Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_5 слід залишити тим же - тримання під вартою.
Керуючись ст. ст. 100, 124, 174, 368, 370, 374, 376, 395 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України і призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
Відповідно до ст. 71, 72 КК України, із розрахунку, що 1 дню позбавлення волі відповідає 1 день арешту, до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 01.07.2022 року та вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 12.07.2022 року і остаточно призначити покарання у виді 5 (п'яти) років і 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Строк відбування покарання відраховувати з 16.08.2022 року.
Запобіжний захід засудженій ОСОБА_5 залишити без змін - тримання під вартою, до набрання вироком законної сили.
Арешт, накладений згідно з ухвалами слідчого судді від 17.08.2022 року на три сліди папілярних візерунків пальців рук, дві чашки: білого кольору з візерунками червоного кольору та білого кольору з візерунками зеленого кольору, грошові кошти у сумі 15000 доларів США, купюри номіналом 100 доларів кожна - скасувати.
Речові докази: три сліди папілярних візерунків пальців рук, дві чашки: білого кольору з візерунками червоного кольору та білого кольору з візерунками зеленого кольору - знищити, грошові кошти у сумі 15000 доларів США, купюри номіналом 100 доларів кожна - залишити потерпілій ОСОБА_7 .
Вирок суду може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженою ОСОБА_5 - з моменту вручення копії вироку.
Суддя ОСОБА_1