Справа № 943/647/22 Головуючий у 1 інстанції: Шендріков Г.О.
Провадження № 33/811/1283/22 Доповідач: Стельмах І. О.
28 листопада 2022 року Львівський апеляційний суд у складі:
судді - Стельмаха І.О.,
з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника - адвоката Туза Б.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП за апеляційною скаргою захисника Туза Б.М. на постанову судді Буського районного суду Львівської області від 06 жовтня 2022 року,
Постановою судді Буського районного суду Львівської області від 06 жовтня 2022 року,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, провадження у справі закрито у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 05 червня 2022 року приблизно о 21.00 год. в АДРЕСА_1 , вчинив словесний конфлікт з ОСОБА_2 , під час якого вживав нецензурну лайку, шарпав, чим своїми діями вчинив дрібне хуліганство.
На постанову судді захисник Туз Б.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на оскарження постанови, постанову судді скасувати, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що суд не обґрунтував на підставі яких доказів він дійшов висновку про наявність вини ОСОБА_1 , стверджує, що дії було вчинено не у громадському місці (оскільки двір та вулиця не є такими), протокол не містить ознак порушень громадського порядку, ознак неповаги до суспільства; не розкрито об'єктивну сторону адміністративного правопорушення.
Стосовно пропущення строку на апеляційне оскарження захисник зазначає, що копії постанови ОСОБА_1 не отримував, а з матеріалами справи ознайомився лише 18.10.2022 у зв'язку із постійними повітряними тривогами, що унеможливлюють нормальну роботу суду.
Заслухавши захисника Туза Б.М. на підтримку апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що строк апеляційного оскарження слід поновити, а постанову судді скасувати з таких пістав.
Матеріалами справи підтверджуються доводи апелянта щодо причин пропуску строку апеляційного оскарження. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами у справах про адміністративні правопорушення, згідно з приписами ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, орган (посадова особа), відповідно до ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у відповідності з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Проте, суддею першої інстанції цих вимог закону в повній мірі дотримано не було, внаслідок чого суддя дійшов передчасного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №795937 від 10.06.2022 ОСОБА_1 05 червня 2022 року близько 21:00 год. за адресою: вул. Бічна Пригородна вчинив словесний конфлікт з гр.. ОСОБА_2 , під час якого вживав нецензурну лексику, шарпав.
За змістом ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним з основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити дані, необхідні для вирішення справи про адміністративне правопорушення.
Так, обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.
Диспозицією ст. 173 КУпАП, яка ставиться у провину ОСОБА_3 , передбачена адміністративна відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Тобто, адміністративна відповідальність за ст. 173 КУпАП настає тільки тоді, коли дії, перелічені у диспозиції статті, порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є суспільні відносини саме у сфері громадського порядку, а для кваліфікації дій особи за цією статтею встановлення хуліганського мотиву є обов'язковим.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хуліганство» №10 від 22 грудня 2006 року, при розгляді адміністративних та кримінальних справ про хуліганство необхідно встановити всі фактичні обставини справи, в тому числі спрямованість умислу, мотиви, мету, характер дій кожного з учасників хуліганства, з'ясувати чи порушив підсудний своїми діями громадський порядок, чи були вони вчинені з мотивів явної неповаги до суспільства, чи супроводжувалися особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, а також з'ясувати причини й умови, що призвели до вчинення хуліганства.
Так, особливість мотиву хуліганства полягає у причинній зумовленості. Спонуки вчинити такі дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони, здебільшого, позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), чи з розгнузданого самолюбства, пов'язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки (див. з цього питання постанову ВСУ від 04.10.2012 у справі N 5-7к12).
Разом з тим протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 795937 від 10.06.2022 не містить відомостей щодо ознак порушень громадського порядку, ознак неповаги до суспільства.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з письмових пояснень ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , ОСОБА_1 під час слідування на велосипеді АДРЕСА_1 вступив в конфлікт з ОСОБА_2 . Конфлікт розпочався з того, що у ОСОБА_2 , який йшов вулицею, випало з рук відро під колеса велосипеда, на якому їхав ОСОБА_1 . В ході конфлікту ОСОБА_2 наніс тілесні ушкодження ОСОБА_1 .
Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що вироком Буського районного суду Львівської області від 05.07.2022 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Відповідно до змісту вироку 05 червня 2022 року близько 21.00 год., ОСОБА_2 , перебуваючи на ділянці вулиці, поблизу території господарства, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , умисно, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, на ґрунті особистих неприязних відносин, під час раптово виниклого конфлікту із ОСОБА_1 умисно наніс останньому один удар кулаком лівої руки в ділянку обличчя, справа та один удар кулаком лівої руки в лобну ділянку голови справа, внаслідок чого спричинив йому легкі тілесні ушкодження.
При цьому, зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_2 , яка була складена в присутності захисника - адвоката Лукащука Я.М., вбачається, що останній беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
З наведеного вбачається, що між сторонами існують певні неприязні стосунки, через які фактично мав місце конфлікт 05.06.2022, а тому в діях ОСОБА_1 відсутні такі суб'єктивні ознаки, як мотив і умисел, спрямовані на порушення громадського порядку, котрі є основними критеріями, які відрізняють дрібне хуліганство від суміжних правопорушень, тобто внутрішнього спонукання особи порушити не тільки громадський порядок, але й проявити неповагу до суспільства чи окремої особи без вагомих на те причин, що в даному випадку відсутнє.
На підставі викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б об'єктивно та поза межами розумного сумніву свідчили про умисні дії ОСОБА_1 направлені на порушення громадського порядку та спокою громадян, тобто на вчинення дрібного хуліганства.
Не здобуто таких доказів і при апеляційному розгляді справи.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності складу правопорушення.
За таких обставин, постанова судді підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Керуючись п.1 ст. 247, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Поновити захиснику Тузу Богдану Миколайовичу строк апеляційного оскарження.
Апеляційну скаргу захисника Туза Богдана Миколайовича задовольнити.
Постанову судді Буського районного суду Львівської області від 06 жовтня 2022 року щодо ОСОБА_1 скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя
Львівського апеляційного суду І.О. Стельмах